Юлія Холодовська з Кропивницького – мама трьох біологічних дітей та двох прийомних. Зараз вона разом із чоловіком створює дитячий будинок сімейного типу та хоче взяти під опіку ще 7 маленьких вихованців. На їхньому шляху виникла непередбачувана перепона із купівлею будинку, в якому мав би розташовуватися дитячий будинок.

Про те, як за допомогою соціальних мереж та завдяки активній позиції суспільства родині Холодовських вдалося наблизитися до мети, дізнавалася Точка доступу.

Про досвід прийомного батьківства Юлія Холодовська знає не з чуток. Адже є мамою двох прийомних хлопчиків:

"Від моменту появи бажання взяти дитину в родину до прийняття рішення пройшло близько 4 років. Власні діти підросли, і ми стали "вільними". Наші друзі всиновлювали дітей, та й брат із дружиною вже мали такий досвід.

Ці зернятка зріли. Я працювала вчителем фізкультури в одній зі шкіл міста. З учнями почали їздити до дитячого будинку "Барвінок". Я почала "придивлятися" до дітей".


За словами пані Юлії, тільки-но вони були готові взяти в родину ще одну дитину, їх чекала несподівана звістка: жінка чекає на третє маля.

"Мені на той час було 37 років, чоловікові – 40, і ця новина була несподіваною. Народився синочок, і ми стали багатодітною сім’єю. Відчуття різниці між моїми дітьми і тими, які перебували в дитячих будинках, зростало".

Коли Юлія вийшла на роботу, то дізналася, що в школі, де вона працює, навчається хлопчик із прийомної родини.

"У цій родині за якийсь час до мого виходу на роботу померла прийомна мама. І тато виховує сам двох хлопчиків. Я так перейнялася цією ситуацією, що почала приглядати за ним. Хлопчик відрізнявся від інших дітей: був заляканим і невпевненим.

Через деякий час він розповів, що в нього буде інша мама. Виявилося, що чоловік написав заяву про відмову від дітей.  Я прийшла додому вся в сльозах", - розповідає жінка.

Також з’ясувалося, що молодший братик цього хлопця ходить в одну групу дитсадка із сином пані Юлії.

Жінка почала вмовляти чоловіка взяти в сім’ю двох хлопчиків. Він погодився. Врешті вдалося зібрати документи. Так у родині Холодовських з’явилося п’ятеро дітей.

"Спочатку думаєш, що вже любиш цих дітей, але це не зовсім так"

Прийомні хлопчики одразу почали називати жінку "мамою". Для дітей, які виховуються в дитячому будинку, мама – це професія, будь-яка жінка для них може бути мамою. Син пані Юлії десь через два роки сказав, що весь цей час йому здавалося, що в них у домі гості, і лише зараз хлопці стали для нього членами родини.

Юлія Холодовська розповідає, що бути прийомними батьками не так просто:

"На початку думаєш, що вже любиш цих дітей, але потім розумієш, що це просто жалість. Коли починається буденне життя і діти поводять себе не так, як ти очікував – тоді непросто".

Юлія вважає, що які б не були прекрасні умови в дитячих будинках - красиві кімнати, іграшки, одяг, можливості подорожувати, - але це не робить дітей щасливими:

"Дитячі будинки підпорядковані чиновникам, і якщо запитати у них "що головне для дитини в дитячому будинку?", - думаю, вони не дадуть правильної відповіді. А відповідь доволі проста: головне - це сім’я.

Зараз всі зусилля влади та суспільства повинні бути направлені на те, щоб діти виховувалися в родині".


"Ми рухалися в зворотному від любові напрямку. Два роки у нас була війна" 

За словами жінки, поведінка прийомних дітей відрізняється від поведінки кровних, адже вони пережили в житті зради, насилля, нехтування, всі реалії дитячих будинків.

"Головна проблема в тому, що ми цього не знали. Не було глибокого розуміння, з чим довелося і доведеться зіштовхнутися, не було де взяти цю інформацію.

Якийсь час я розуміла, що від любові ми рухаємося в зворотному напрямку. Очікування були іншими. Думаєш, що дітки будуть щасливі та вдячні. Десь два роки у нас точилася війна", - говорить пані Юлія.

Багатодітна мама розповідає, що вона почала шукати допомоги, бо зрозуміла, що чогось не знає і щось робить не так:

"Почала читати інтернет-форуми, з’ясувала, що всі прийомні батьки проходять навчання. Поїхала на конференцію в Київ, де батьки ділилися досвідом. Потім громадська організація "Міжнародний центр розвитку і лідерства" запросила пройти навчання та стати тренером у себе в регіоні, щоб допомагати таким же прийомним батькам. Після навчання мені "розвиднилося", повернулася іншою людиною, по-іншому стала дивитися на дітей".

Пані Юлія говорить, що діти не могли себе поводити по-іншому, адже вони просто виживають і прийомні батьки для них, по суті, – ніхто:

"Проходить два-три роки, і ти чітко повинен розуміти, що вони тебе не люблять. А це важко прийняти.

У прийомних дітей, переважно, немає досвіду любові. А у кого його немає, той не вміє любити взагалі. Це величезна проблема суспільства. Створюються прекрасні умови в інтернаті, але виростають дорослі, які не вміють будувати стосунки: дружити та любити".

Юлія ділиться, що коли вона усвідомила цю проблему, то побачила, що неправильно розставляла пріоритети:

"Ми не бачили, що головне – це будувати з дітьми стосунки. А ми все руйнували, ще не створивши нового. Логопед, навчання, вирішення купи проблем. Думали, що допомагаємо, а діти вважали, що ми злі і граємо проти них.

Дитина, яка народжується в родині, отримує величезну порцію безумовної любові. Коли немає фундаменту любові, дисципліни не буде. Ти можеш "задавити" дітей своїм авторитетом, але вони будуть хорошими лише тоді, коли ти поруч".

У родині Холодовських не відбулося блискавичних змін, але ставлення дорослих до проблеми змінилося кардинально.

"Думка про створення дитячого будинку прирівнювалася до польоту на Місяць"

Юлія Холодовська розповідає, що вона проти дитячих будинків сімейного типу, адже доводиться мати справу з багатьма дітьми, які травмовані та мають величезний негативний життєвий досвід. Не кожен здатен витримати таке випробування. Проте, на жаль, на цьому етапі розвитку держави без них не обійтися.

Дитячий будинок сімейного типу – окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей (власних та вихованців) у дитячому будинку не повинна перевищувати 10 чоловік.

На Кіровоградщині родина Холодовських – єдина родина, яка створить дитячий будинок сімейного типу цьогоріч. На його створення родина надихнулася прикладом друзів:

" Я часто допомагала подрузі по господарству та доглядала за дітьми. Бачила, які вони класні та як змінюються. І це не може не торкати серця".


Юлія Холодовська говорить, що перед тим, як погодитися на створення такого будинку, потрібно сто разів подумати і прийняти виважене рішення. Треба мати підтримку як фізичну, так і моральну. Глибоко розуміти проблему, пропустити її через серце та розум.

"Два роки тому думка про можливість створення дитячого будинку сімейного типу прирівнювалася для мене з думкою про політ на Місяць.

Це було якесь чудо".

"Такого не може бути!": Як за допомогою соцмереж вдалося зібрати гроші 

Взимку пані Юлія вирішила поцікавитися, чи продаються у Кропивницькому будинки, які б підходили для створення ДБСТ (Дитячого будинку сімейного типу, - Ред).

"Відразу знайшли гарний будинок у селищі Новому, поблизу обласного центру. У ньому достатньо простору, є великий сад, подвір’я та навіть город. Коштує 80 тисяч доларів", - розповідає жінка.


Окрім того, у селищі зручна інфраструктура: поруч школа, дитячий садочок, гуртки. За збігом обставин будинок розташований на тій же вулиці, де й будинок сімейного типу, який заснували друзі Холодовських.

Цьогоріч з’явилася постанова Кабміну, у якій йдеться, що 20 відсотків від вартості будинку повинні заплатити міста обласного значення. Така практика застосовується вперше. Місту потрібно було доплатити 450 тисяч гривень за будинок, але ці гроші не були закладені до міського бюджету.

"Тоді я подумала: "Такого не може бути: ми так довго йшли до мети, вже малювали собі картинки життя нашої великої родини!..".

Як з’ясувалося, для придбання будинку можна залучати спонсорські кошти. Саме тоді виникла ідея залучити до справи благодійників та заможних людей:

"Ми були налаштовані позитивно, адже є благородна мета. Склали список людей, які, на нашу думку, могли б допомогти. Почали телефонувати-їздити. Несподівано зіштовхнулися з тим, що люди, у яких є гроші, не дуже готові допомагати, адже й без нас вистачає "прохачів", та й сума в 450 тисяч гривень чималенька, а це відлякує".

Юлія Холодовська вирішила звернутися за допомогою через соціальну мережу. 

Пані Юлія написала пост, проте кілька днів не публікувала його. Наважилася лише, коли порадилася з чоловіком:

"Почалося щось неймовірне. Купа людей писала. 20 тисяч гривень за день! Потім ще 20-15-20-тисяч. Присилали гроші з Америки, зупиняли на вулиці - давали кошти.

Спочатку здавалося, що це добре. Але психологічно дуже важко. Нас в інформаційному просторі стало забагато. Відчуття, що стоїш на площі, всі ходять навколо та вирішують допомогти чи ні. Проте я дивилася на дітей і бачила заради чого все це".

Незважаючи на допомогу небайдужих, коштів, необхідних для купівлі будинку, катастрофічно не вистачало, і тоді пані Юлія вирішила взяти в борг 200 тисяч гривень:

"Зараз, коли я це говорю, мені здається неймовірним таке рішення. Але тоді було чітке усвідомлення, що нам допоможуть, а борг вдасться повернути".

Вранці того дня, коли необхідно було надати довідку з банку, що в родини є 450 тисяч гривень для покупки будинку, жінці сказали, що з нею хоче зустрітися міський голова Кропивницького Андрій Райкович.

"Міський голова розпитав про родину, проблеми. І сказав, що на сесії міської ради з бюджету виділять необхідну суму і новому дитячому будинку сімейного типу БУТИ!", - розповідає жінка.

Після цієї звістки Юлія Холодовська через соцмережі запитала людей, що робити з грошима, які залишились на картці:

"У нас є більше 200 тисяч. Більшість порадила залишити ці гроші і придбати щось для дітей, або облаштувати дитячі кімнати. Про всі витрачені кошти звітуватимемо".

Замість післямови

Найближчим часом має відбутися засідання обласної комісії по розподілу державної субвенції на купівлю будинку.

"Коли придбають будинок, ми будемо його облаштовувати, а служба у справах дітей буде шукати нових членів нашої родини (посміхається, - Ред.) .

Спеціалісти будуть показувати фото дітей та розповідати їхні історії. Ми повинні все прорахувати: чи зможуть діти жити разом, як ми зможемо їм допомогти. Потім будемо з ними знайомитись та налагоджувати контакт. Але чи йти до прийомної родини, вирішуватимуть діти", - говорить пані Юлія.

До ДБСТ родини Холодовських направлятимуть дітей із Кропивницького, адже будинок купує саме місто.

Будинок належатиме місту і після того, як діти виростуть, а прийомні батьки не можуть більше приймати дітей. Вони мусять звідти виїхати, а до будинку заїде нова родина.

Зараз родина Холодовських закінчує збирати пакет документів для створення ДБСТ.

Перелік документів, які необхідно подати до органу, який приймає рішення про створення дитячого будинку сімейного типу:

  • заява кандидатів у батьки-вихователі про утворення дитячого будинку сімейного типу із зазначенням інформації про наявність або відсутність кредитних зобов’язань;
  • довідку про склад сім'ї (форма 3)
  • копію свідоцтва про шлюб (для подружжя);
  • довідку про проходження курсу підготовки і рекомендацію центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді щодо включення їх у банк даних про сім'ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів;
  • копії паспортів;
  • довідку про доходи за останні шість місяців або довідка про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку);
  • довідка про наявність / відсутність виконавчого провадження стосовно боргових зобов’язань;
  • довідку про стан свого здоров'я та осіб, які проживають разом з ними;
  • письмову згоду всіх повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з кандидатами у батьки-вихователі, якщо останні вирішили створити дитячий будинок сімейного типу на власній житловій площі, засвідчену нотаріально.

Поради батькам, які вирішили взяти дитину в родину, від Юлії Холодовської

  • Насамперед треба більше дізнатися про усиновлення та прийомне батьківство. Потрібно розуміти, що діти відрізнятимуться від ваших кровних. Перші 2-3 роки будуть непростими, поведінка дитини іноді буде шокувати.
  • Потрібно все зважити. Жалість – це не аргумент для того, щоб стати прийомними батьками.
  • Родини, в яких немає власних дітей, досить довго наважуються на такий кардинальний крок. Дитина стає для них омріяною, надзвичайною. Батьки думають, що родина відразу зробить їх щасливою. Але ці люди звикли тривалий час жити самі, і коли приходить дитина (не лялька!) часто з неочікуваною поведінкою, ці сім’ї розчаровуються.
  • Якщо родина має власних дітей і вирішила взяти в родину прийомну дитину, треба зважити, як вони (рідні діти) ставитимуться до чужих дітей.

"Якщо ви думаєте над тим, чи брати в родину прийомну дитину, - зважуйте, читайте, шукайте допомогу і не бійтеся. Вам буде важко, з'являться проблеми... Але це класно! Було б добре, якби у нас була черга з батьків, які бажають взяти дитину в сім'ю!".


За даними міської ради, у дитячих будинках Кропивницького проживає 43 дитини-сироти та дитини, позбавлені батьківського піклування. Діти в цих установах забезпечені всім необхідним, але не родиною!


Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки National Endowment for Democracy (NED). Погляди авторів цього матеріалу не обов'язково збігаються з офіційною позицією NED


Читайте також: Дім, де живе любов: як неподалік Кропивницького заснували недержавний будинок для літніх людей

В статті використані  також фото з фейсбук-сторінки Юлії Холодовської


Головне сьогодні