10 серпня 2023, 18:00
З початком повномасштабної війни Росії проти України в Міністерстві захисту довкілля акцентують увагу на погіршенні стану довкілля. Суму збитків вже оцінюють у більш ніж 2 трильйони гривень, з них шкоди водним об’єктам завдано на 60 мільярдів. Для Кіровоградщини проблема водної безпеки завжди була актуальною, а з початком великої війни лише загострилася. Обміління річок та ставків, а також їхнє забруднення можуть мати катастрофічні наслідки. Про стан поверхневих вод на території області та про один із можливих шляхів вирішення проблеми, читайте в матеріалі Точки доступу.
Кіровоградщина – одна із найменш забезпечених місцевими водними ресурсами областей, їх запаси майже вдвічі менші, ніж у середньому по Україні. Стан поверхневих вод, за висновками екологів, не завжди є задовільним. З початком повномасштабного вторгнення населення області збільшилося і, відповідно, зрісантропогенний вплив на екологію регіону.
На це впливають осушувальні меліоративні заходи, випадки екологічно невиправданого регулювання стоку річок ставками та водосховищами, неналежна практика сільськогосподарського та промислового виробництва, зміни клімату, воєнні дії. Забруднені хімікатами поля і ґрунти. Відсутній контроль та вплив на фермерів, які використовують гербіциди. Розорені землі під ставками, - каже комунікаційниця громадської організації “Флора” Аліни Давидюк.
Окрім того, низький рівень води, підвищення температури у спеку, спричиняють аномальне цвітіння води, що лише погіршує її біологічні показники.
На проблему стану водних об’єктів у своєму місті звернули увагу школярі, учасники радіотехнічного гуртка з Новоукраїнки. Результат – створення інноваційних дронів: міні- лабораторії для моніторингу стану води, а також апарату для скидання добрива. Цей винахід, на думку екологів, може сприяти покращенню стану поверхневих вод у нашому регіоні.
Спочатку запускаємо два квадрокоптери й оцінюємо поверхневий стан водойми. Далі – дрон-лабораторію, який оснащений оксиметром. З його допомогою визначаємо вміст кислотності, насиченість води киснем та температуру. В разі потреби запускаємо третій дрон. Більшість його корпусу займає ванна, у яку заливаємо до 20 літрів хлорели. Це така біологічна суспензія, яку вносять для очищення водойм. Вона витісняє цвітіння.
17-річний Євген Парфентьєв грунтовно, пояснюючи кожну деталь та термін, розповідає про винахід, який створив разом із друзями. Хлопець живе в Новоукраїнці, цьогоріч перейшов до 11 класу. Каже, що з майбутньою професією ще не визначився, проте, це точно буде щосьпов’язане з електронікою або радіотехнікою.
Євген Парфентьєв, Іван Антонюк та Денис Панченко – троє друзів-винахідників. Хлопці у позашкільний час відвідують радіотехнічний гурток Центру дитячої та юнацької творчості “ЗОРІТ”, на базі якого й створили винахід. За їхніми словами, дрони можуть швидко та ефективно поліпшити стан місцевих водойм. Запевняють, що аналогічних розробок немає.
Хлопці полюбляють риболовлю, тож спочатку вирішили створити дрон, який би доставляв корм для риби в певне місце. На молодіжній програмі UPSHIFT від дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) команда переосмислила ідею та вирішила створити екологічну розробку. З допомогою менторки та методології програми хлопці розробили проєкт та отримали фінансові ресурси на втілення своєї ідеї. Усі гроші витратили на закупівлю деталей.
Дослідники створювали дрони пів року. Євген каже, що найважче – це не розробка ідеї та її технічна реалізація, а закупка всіх комплектуючих:
Деякі деталі самі конструювали і це зайняло багато часу.
Хлопці провели дослідницько-конструкторські роботи та встановили, що найоптимальніший матеріал для виготовлення дронів – склотканина, просякнута поліефірною або епоксидною смолою.
Винахід школярів – це три дрони: літаючий квадрокоптер, який з висоти оцінює загальний стан водойми; міні-лабораторія, оснащена камерою та оксиметром; третій дрон у вигляді катера доставляє у потрібну точку добрива, зокрема, хлорелу.
У катері встановили двигун та глибинний гвинт. У самій ванній – насос, який викачує хлорелу. Ззаду виходить трубка для рівномірного розподілу добрива. За один раз можна скинути 20 літрів хлорели. Цього достатньо на один гектар водойми, – розповідає про особливості роботи дронів інший учасник проєкту, 17-річний Іван Антонюк.
Хлопці говорять, що дрони доволі прості у керуванні – єдине, варто трішки повчитись керуванню квадрокоптером. Дрон тестували на місцевій річці, робили заміри показників води та вносили добрива.
Відпливати від пульта керування дрон може до 500 метрів. Заряду вистачає приблизно на годину ефективного користування, – каже Іван.
Хлопець цього року закінчив школу у Новоукраїнці та вже подав документи на вступ до технічного вишу в Кропивницькому на факультет автоматизації, комп’ютерних технологій та робототехніки. Каже, що 6 років відвідував гурток “ЗОРІТ”, де з друзями створювали радіомоделювальні вироби, макетні плати. Там отримали теоретичні та практичні знання, займали призові місця у всеукраїнських змаганнях.
Вже багато років поспіль гурток очолює Володимир Леліков. Чоловік має профільну освіту інженера та чималий досвід роботи за спеціальністю. Викладає улюблену справу – радіотехніку та моделювання. Каже, що зараз система позашкільної освіти потребує фінансування та державної підтримки, адже не вистачає грошей на деталі та інструменти, необхідні для занять.
Пан Володимир наголошує, що разом з учнями робить акцент на вивченні та конструюванні дронів, адже це актуальний та перспективний напрямок.
Хлопці розповідають, що їхні дрони поки не використовують у громаді. Винахідники презентували винахід місцевим фермерам, які мають у користуванні ставки. Один із них зацікавився розробкою.
Школярі планують вдосконалити свій винахід та оснастити його системою GPS-навігації, щоб відслідковувати дрон. GPS встановлюватимуть за власний кошт, якщо не вдасться знайти донора. Над патентуванням свого виробу дослідники поки не думали, спочатку хочуть його вдосконалити та як слід протестувати.
Подібні проєкти наближають нас до бажаного стану довкілля. Держава має велику територію, тому потрібно докласти чимало зусиль, аби щороку досліджувати водойми. Кожна така ініціатива – це додаткове джерело даних. І важливо популяризувати тему екології серед молоді. Оскільки вони можуть стати агентами змін, а таке захоплення здатне перерости і в професію, – говорить Анна Даниляк, екологиня, учасниця ГО “Екодія”.
Читайте також: Всупереч усім перешкодам: Як розвивається Кропивницька центральна районна лікарня (ФОТО)
Редакторка Ольга Зима
Фото: pow.elektronics
Головне сьогодні
