26 лютого 2024, 12:30
Останнім часом у медіапросторі часто почали говорити про хворобу Х. У Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ – ред.) пояснюють, що це – гіпотетичне захворювання. Говорять, що небезпека полягає у тому, що воно здатне забрати у 20 разів більше життів, ніж COVID-19. Тож Точка доступу вирішила детальніше розпитати фахівців, що це таке – неіснуюча хвороба Х, чому про неї говорять у всьому світі, і як на Кіровоградщині здійснюють епідеміологічний нагляд, аби не допустити нової пандемії.
Хвороба Х – це не існуюче захворювання, а передбачення можливості виникнення будь-якої загрози, пояснив директор департаменту охорони здоров’я Кіровоградської обладміністрації Олег Рибальченко.
Тобто мова йде не про конкретну хворобу, а про готовність систем охорони здоров’я країн світу реагувати на можливі загрози, - сказав Олег Рибальченко.
Прикладом, каже, є пандемія COVID-19, до якої світ не був готовий (пандемія COVID-19 розпочалась у грудні 2019-го року, карантин в Україні скасували 1 липня 2023 року – ред.).
Пояснив, у чому полягає різниця між епідемією і пандемією.
Епідемія – це масове захворювання людей в межах однієї країни. Пандемія – це найвищий рівень поширеності захворювання, коли інфекційна хвороба переходить з материка на материк.
Додав, що ВООЗ керує системами охорони здоров’я усіх країн світу.
У ВООЗ побачили, що пандемія коронавірусу показала, що навіть дуже якісні системи охорони здоров’я "впали". Майже жодна з країн Європи, і Україна в тому числі, не мали всього необхідного, щоб одночасно забезпечити і лікарів, і пацієнтів, – пояснив директор департаменту.
Хоча згодом, на практиці, Україна показала, що витримала навантаження на медичну систему не гірше, ніж американська чи європейська системи охорони здоров’я.
Враховуючи можливість повторення пандемії будь-якого іншого захворювання, всі говорять про необхідність створення системи реагування на надзвичайні події медико-біологічного характеру.
Зазначив, що це питання національного рівня і нині ніяк не представлено на регіональному, адже це міждержавні відносини. Тому нині можливості підготовки до ймовірної загрози обговорюють на рівні держав і світу. Водночас виділили напрямки, за якими працюють.
Це, умовно, накопичення ресурсів на міжнародному рівні. Далі – це можливість, на національному рівні, підготовки фахівців. Наприклад, польових епідеміологів, які можуть реагувати на будь-які інфекційні виклики і загрози.
Сказав, що кількість таких фахівців має бути збільшена. Міністерство охорони здоров’я нині готує відповідну програму.
Третій напрямок – побудова системи реагування на будь-які надзвичайні події. Зважаючи на це, Національна служба здоров’я України (НСЗУ – ред.) щороку готує відповідні пакети медичних послуг.
Спочатку це був проєкт суто під COVID-19. Потім у цей перелік додали пункт щодо реагування на надзвичайні події, пов’язані з інфекційними викликами, а також питання, пов'язані з війною, реагуванням на масові травматичні ушкодження, в тому числі вогнепальні.
Додав, що у цьому році пакет медпослуг знову розширили. Його назва "Готовність закладу охорони здоров’я до надання медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях". Він передбачає наявність у медзакладі мультидисциплінарної команди, до складу якої входять хірурги, травматологи, епідеміологи і інфекціоністи.
Пакет має обмеження – чисельність населення, яке обслуговується у медзакладі, не має перевищувати 200 тисяч пацієнтів. У цьому році – окремий акцент на можливості радіаційного зараження або застосуванні зброї масового знищення, тому ці заклади мають реагувати на масове поступлення людей. Поки що це пов’язано з бойовими діями.
Для того, щоб НСЗУ уклала контракт на отримання такого медпакету, заклад, серед іншого, повинен мати медичний кошик – це запас медикаментів для лікування.
До списку входять антибіотики, протигрибкові, противірусні ліки, медикаменти, які використовують при наданні екстреної допомоги, протиблювотні, противиразкові і кровоспинні засоби, антидоти, гормони і інші.
Торік пакет додавав закладу 12 мільйонів гривень на рік, тобто мільйон – щомісяця, щоб накопичувати запаси медикаментів. У цьому році так само. Це додаткові гроші, які мають витратити, саме реагуючи на виклики і загрози. Тобто це вже не віртуальна історія, а предметна ситуація.
У Кіровоградській області п’ять медичних закладів уклали з НСЗУ договір на отримання пакета медичних послуг "Готовність закладу охорони здоров’я до надання медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях". Таку відповідь отримала Точка доступу на інформаційний запит до НСЗУ.
Загалом було подано п’ять пропозицій від п’яти медзакладів, і всі вони відповідають вимогам, – йдеться у відповіді.
Договір на пакет медпослуг уклали з такими закладами:
Відповідно до специфікацій контрактування за цим пакетом медпослуг, заклад має надавати медичну допомогу постраждалим у надзвичайних ситуаціях, включаючи травми/політравми, ураження хімічного та радіаційного характеру, отруєння, інфекційні захворювання, зокрема, особливо небезпечні інфекційні хвороби.
Директор департаменту охорони здоров’я Олег Рибальченко розповів, що законтрактувати такий пакет медпослуг з НСЗУ також мають наміри Світловодська, Знам'янська і Маловисківська лікарні.
Епідеміологічний фон Кіровоградської області досліджують фахівці обласного Центру контролю і профілактики хвороб (ЦКПХ – ред.). Питання епідеміологічного нагляду важливе завжди, а надто – нині, коли є велика міграція населення через повномасштабну війну, яка триває в Україні протягом двох років, розповіла генеральна директорка Центру, головна державна санітарна лікарка Кіровоградської області Надія Оперчук.
Переїзди не лише з регіону в регіон, а і в інші країни, а потім повернення назад – це дуже великий ризик занесення на територію збудників багатьох інфекційних захворювань.
У 2020-му році, коли почалась пандемія коронавірусу, людство побачило, як швидко поширюється хвороба, зазначила Надія Оперчук.
Тоді медичні системи багатьох країн світу не зовсім були готові до такого навантаження. Не було протоколів лікування, не вистачало засобів захисту для населення, сучасного обладнання в медзакладах, а найголовніше – не існувало вакцини. Вакцинальна кампанія від COVID-19 розпочалась на другий рік пандемії.
Нагадала, що вакцинація від коронавірусу зіграла вирішальну роль у боротьбі з хворобою. Тому торік ВООЗ зняла статус "пандемія" з хвороби COVID-19 і її виключили з переліку особливо небезпечних інфекцій.
Епідеміологічний нагляд за циркуляцією сезонних хвороб – ГРВІ та грипу – здійснюють постійно, розповіла Надія Оперчук. У міжепідемічний і неепідемічний періоди в тому числі. Спочатку інформацію збирають з дозорних медзакладів, які функціонують в громадах області. Потім її надсилають до вірусологічної лабораторії ЦКПХ.
Щотижня цю інформацію передають до Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я. Кожна країна передає інформацію про ситуацію у всіх регіонах до Європейського центру контролю і профілактики хвороб.
У такий спосіб ВООЗ отримує інформацію про всі циркулюючі віруси на кожній території. Це дає величезний ефект, тому що коли настає пора епідсезону, ми вже маємо сезонні вакцини проти грипу.
Додала, що завдяки прогнозуванню того, які штами вірусу грипу циркулюватимуть, виробники сезонних вакцин розуміють, яку вакцину слід виготовляти.
Хворобою Х може бути існуюче захворювання, за умови, якщо медична ланка не буде готова, розповіла Надія Оперчук.
Ми не повинні цього допустити. Також це може бути, враховуючи велику мутацію вірусів, якийсь інший збудник, тому сьогодні це гіпотетичне, тобто, умовне поняття такого ризику. Найголовніше, що нині мають зробити вчені всього світу і практикуючі лікарі – попередити виникнення цієї хвороби.
За словами Надії Оперчук, у ВООЗ наголошують, що нині існують 150 вірусів, які можуть спричинити сплеск хвороби Х. Серед них: тропічні геморагічні лихоманки, хвороба Ебола, вірус Зіка, COVID-19, зоонозні захворювання (хвороби, які передаються від тварин до людей – ред.).
Антибіотикорезистентність (стійкість до антибіотиків – ред.) також розглядають як нову загрозу людству.
До того ж, можливе поєднання деяких вірусів – своєрідний "мікс" інфекцій, який може стати загрозою.
Нині обласний Центр контролю і профілактики хвороб Кіровоградської області практично укомплектований працівниками. У штаті працюють епідеміологи і їхні помічники, вірусологи, бактеріологи, дезінфектори, лаборанти.
ЦКПХ – єдиний в області заклад, який має бактеорологічну лабораторію. Їй підпорядковуються 14 підрозділів у різних громадах області. Також Центр має єдину на область вірусологічну лабораторію.
Вони забезпечені сучасним обладнанням, розповіла головна державна санітарна лікарка регіону.
В лабораторії працюють за спеціальним режимом, бо там досліджують збудники хвороб і патогени.
Щороку потужності лабораторій Центру збільшуються. Нині фахівці мають змогу досліджувати біоматеріали на виявлення двох десятків інфекційних хвороб.
Завдяки тому, що ми збільшили потужності, людина може отримати результат у день відбору біоматеріалу. На це треба від 3 до 6 годин.
На випадок надзвичайних ситуацій у Центрі контролю і профілактики хвороб є 16 епідеміологічних і 16 дезінфекційних бригад. Вони працювали під час пандемії коронавірусу.
Моніторинг за станом навколишнього середовища, де, наприклад, може бути збудник сибірської виразки або туляремії (гостре інфекційне зоонозне захворювання, яке характеризується інтоксикацією, лихоманкою, ураженням лімфатичних вузлів, внутрішніх органів – ред.) ми проводимо влітку.
Також досліджують зразки ґрунту, особливо на тих територіях, де є захоронення. А гризунів – на лептоспіроз. Щодня досліджують водопровідну воду на відповідність бактеріологічним показникам.
Ми маємо розуміти, що вода відповідає санітарним вимогам. Оскільки зараз воєнний стан, не слід забувати, що збудників інфекційних хвороб можуть використовувати як біологічну чи бактеріологічну зброю.
Будь-яка інфекційна хвороба – це виклик не лише для пацієнта, а і для усієї медичної ланки, нагадує Надія Оперчук. Зауважила, що життя рятують прості речі.
Завжди треба бути обережним, виконувати рекомендації лікаря, своєчасно робити вакцинацію. Людина, яка захворіла, має ізолюватись, щоб не передавати збудник хвороби іншим і, найголовніше – не займатись самолікуванням.
Додала, що життя без епідемій залежить від нас.
Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко розповів, що cвoгo часу пандемія COVID-19 була хвoрoбoю Х. Цей дoсвід став дoказoм тoгo, наскільки вразливoю є медицина, кoли oднoмoментнo зрoстає навантаження на медичних працівників, щo призвoдить дo пoяви відчуття їх недoстатнoсті, у тoму числі лікарів-епідеміoлoгів.
Україна є частинoю глoбальнoгo механізму. Пoлітична та галузева співпраця – це те, щo дoзвoляє нам всім підгoтуватися якoмoга краще. Зoкрема, йдеться прo oперативну рoзрoбку висoкoякісних діагнoстичних, терапевтичних засoбів та вакцин. Зараз мoва прo 100 днів на випадoк наступнoї епідемії.
Хвoрoба X – це термін, який викoристoвується для пoзначення майбутньої, ще невідoмoї, хвoрoби та для нагадування світoві прo те, щo ми пoвинні гoтуватися дo невідoмих захвoрювань разoм із відoмими загрoзами, розповів представник ВOOЗ в Україні Ярнo Хабіхт.
Ексміністр охорони здоров’я Грузії (який став одним із реформаторів системи охорони здоров’я країни – ред.) Сандро Урушадзе у коментарі Точці доступу розповів, що попри те, що у ВООЗ говорять про хворобу Х, як гіпотетичне захворювання, загроза спалаху нової пандемії є реальною. Доказом цього була пандемія COVID-19.
Грузинські уряд і система охорони здоров’я мають бути готовими до нових викликів. Тому слід дотримуватись рекомендацій ВООЗ. По-перше, це підготовка системи громадського здоров’я, по-друге – вакцинація населення, по-третє – підготовка інфраструктури і інвестування в систему охорони здоров’я.
Пояснив, що розбудова системи громадського здоров’я – це, зокрема, виявлення і діагностика хвороби на ранніх стадіях. Це можна забезпечити шляхом розвинутої системи лабораторій.
Це дозволить виявляти і досліджувати появу нових вірусів на ранньому етапі епідемії.
Стосовно вакцинації, то слід робити щеплення як від сезонних вірусних захворювань, так і від нових хвороб. І тут, за словами ексміністра, важливо правильно поінформувати населення про необхідність вакцинації.
Має бути розуміння того, що вакцинації не треба боятись. Людей треба навчити тому, щоб вони могли критично оцінити важливість щеплення.
Підсумував, що підсилення можливостей системи громадського здоров’я, включаючи масштабування мережі лабораторій, інформаційна кампанія серед населення, інвестування в медичну систему і підготовка лікарів, медсестер і керівників медзакладів є основними компонентами у підготовці до можливого виникнення нової пандемії.
Гадаю, такий комплексний підхід буде допомагати в тому, що наші країни і населення будуть готовими до нових біологічних ризиків.
Зазначив, що суть пандемії в тому, що її не можна побороти всередині однієї з країн і ізолюватись від світу. Саме тому важливо розробляти систему міжнародного співробітництва.
Редакторка: Ольга Зима
Читайте також: З Донецька в Лиман, а звідти – в Кропивницький. Як працює релокована травматологічна лікарня (ФОТО)
Головне сьогодні
