Щотижнева акція на підтримку військових "Не мовчи! Полон вбиває!" відбулася у Кропивницькому

Сьогодні, 13 квітня, у центрі Кропивницького відбулася щотижнева акція "Не мовчи! Полон вбиває!". Вздовж вулиці Велика Перспективна на площі Героїв Майдану зібралися рідні, друзі і небайдужі з плакатами і портретами військових, які нині або в полоні, або вважаються безвісти зниклими. Центральною вулицею міста проїхала автоколона з прапорами і портретами військових, яких також чекають вдома рідні. Про це повідомляють кореспонденти Точки доступу.

Мета акції – привернути увагу суспільства і влади до проблеми повернення військових з полону росіян та пошуку зниклих безвісти.

"Ми знайшли відео, на якому росіяни ведуть чотирьох полонених, у них зв’язані руки, їх б’ють ногами, а потім біля голови мого сина ставлять автомат і стріляють в землю".

Дружина і мама Анатолія Галузи тримають в руках прапор з його портретом. Захисник перестав виходити на зв'язок 11 місяців тому. Рідні розповіли, що військовий пішов на бойове завдання у Вовчанську на Харківщині торік у травні, після чого зв’язок з ним обірвався. Мама військового каже, впізнала, що на відео саме її син, але офіційного підтвердження з Росії отримати не можуть. За її словами, батьки і дружини інших трьох військових, які були на відео, теж впізнали своїх рідних. Дружина Анатолія Галузи додала, що чоловік працював будівельником, 25 жовтня 2022 року його мобілізували.

29-річний Олександр Бочаров підписав контракт з 11-ю окремою бригадою армійської авіації "Херсон" до повномасштабної війни. Торік влітку його прикомандирували у 47-му бригаду на донецький напрямок. У липні він зник безвісти, розповіла дружина військовослужбовця Олена Бочарова.

"Всі побратими кажуть, що він мужньо прийняв бій і загинув. Але моя віра сильніша і я вірю, що він повернеться".

Родина Бочарових – з села Чорнобаївка, що на Херсонщині. На початку повномасштабної війни виїхали на Львівщину, згодом переїхали у Новомиргород Кіровоградської області, де живуть нині.

Читайте також: "Найтяжче було стати для свого сина і мамою, і татом". Історія ветерана й чемпіона Миколи Івка з Кіровоградщини