Слідкуйте за нами
Слідкуйте за нами
Сила спільноти починається з турботи про фахівців: як на Кіровоградщині будують систему супервізійної підтримки психологів
Чи можна змінити якість психологічної допомоги в області, якщо почати не з системи загалом, а з тих, хто щодня її надає? На Кіровоградщині вже пробують дати відповідь на це питання і вибудувати підхід, якого досі фактично не існувало.
Йдеться не лише про навчання та обмін досвідом. Це спроба організувати нову професійну культуру, де підтримка фахівця стає такою ж важливою, як і допомога клієнту. Саме з цього починається історія "Мережі взаємодії".
"Мережа взаємодії" – це програма супервізійної підтримки для психологів Кіровоградщини, яку реалізовує команда ГО "Друзі поруч". 20 фахівців з медичних, соціальних, освітніх закладів, ДСНС, поліції та неурядових організацій вже пройшли десятиденний інтенсив, а нині проводять індивідуальні та групові супервізії, закріплюючи знання на практиці.
Мета проєкту – навчити психологів знаходити ефективні стратегії інтервенції, аналізувати складні випадки, підтримувати колег, запобігати професійному вигоранню та підвищувати якість допомоги постраждалим внаслідок війни. А також створити регіональну систему професійної супервізії для психологів та фахівців з ментального здоров’я. Адже сьогодні така система в Україні ще фрагментарна. Водночас з лютого 2026 року Закон "Про систему охорони психічного здоров’я" робить супервізію обов’язковим елементом роботи психологів. Тож ініціатори проєкту готові підтримати фахівців у цьому процесі.
Психологи щодня відчувають значне навантаження, адже працюють з історіями болю, втрат і травм.
"Робота із вразливими категоріями виснажує, а в багатьох закладах є лише один психолог, тож часто ні з ким порадитися, не кажучи про професійну підтримку. Є випадки, коли робоча навантаженість у системі «людина – людина» шкодить не лише ментальному, а й фізичному здоров’ю", – розповідає керівник програми Олександр Кришко.
У регіоні лише кілька сертифікованих супервізорів, хоча запит на професійну допомогу величезний.
"На Кіровоградщині у медичній, соціальній та освітній сферах фактично немає системи супервізій для фахівців ментального здоров’я. Водночас необхідно підтримувати людей, які допомагають іншим, щоби вони не вигоріли та мали стійкість працювати далі", – зазначив він.
Так виникла ідея створити майданчик, де можна обмінюватися досвідом, отримувати підтримку, говорити про складні кейси та піклуватися про свій ресурс.
Після оголошення про старт проєкту у січні 2026 року організатори отримали понад 60 заявок від охочих пройти поглиблене спеціалізоване навчання та стати супервізорами. У результаті на конкурсній основі відібрали 20 психологів з різних сфер та різних громад. Зважали на професійну освіту, досвід консультування, наявність сертифікатів про проходження додаткових курсів і тренінгів. Також кандидати мали надати гарантійні листи від керівників закладів, де працюють, із підтвердженням, що зможуть відвідувати виїзне навчання та проводити у подальшому супервізії.
Тренери проєкту – тімлідерка Центру психічного здоров’я НаУКМА, психологиня й психотерапевтка, супервізорка програми СЕТА (університет Джонса Гопкінса), експертка з кризового менеджменту та превенції суїциду Вікторія Соловйова та психологиня, психотерапевтка, супервізорка СЕТА і тренерка з превенції суїциду Олександра Бурлаченко.
Під час тренінгів у лютому та березні учасники отримували зворотний зв’язок від фахівчинь, аналізували власну практику та опановували нові підходи й техніки.
Як наголосила Вікторія Соловйова, недостатня супервізія може призвести до професійних помилок, зниження ефективності терапії та навіть нанесення шкоди клієнту. Водночас якісна супервізія – це потужний інструмент профілактики вигорання, що сприяє тривалій та стійкій професійній діяльності.
В Україні культура регулярної супервізії для спеціалістів допомагаючих професій ще формується, однак її значення зростає з кожним роком, – говорить супервізорка.
Професійний етичний кодекс психологів України, говорить вона, наголошує: супервізія є інструментом забезпечення якості послуг і захисту інтересів клієнтів. Саме тому навчання супервізорів – крок до підвищення стандартів допомоги та відповідальності в професії.
Програму тренінгів будували з опорою на підходи до підготовки супервізорів, які використовують ВООЗ і МОЗ України. Вона поєднала інтегративну та підтримуючу моделі супервізії.
Перший етап навчання у лютому був про ключові протоколи у темах, з якими фахівці стикаються найчастіше: превенція суїциду, насильство, травма-інформований підхід, робота з дітьми і батьками, перенаправлення, мапування та діагностика.
Друга п’ятиденка інтенсиву – про саму супервізію: моделі, формати роботи та практику на кейсах за темами попереднього блоку.
Окрім теорії, було багато практики: робота з різними випадками, моделювання, вправи, професійні дискусії. Окремий акцент – на ролі супервізії як обов’язкової складової діяльності психолога.
Організатори проєкту зазначають, що учасники програми – активні й відповідальні фахівці, які можуть стати агентами змін у своїх громадах. Кожен готовий пробувати, працювати з досвідом, формувати групи та відповідати на індивідуальні запити. Про таку готовність заявляють і самі учасники програми.
"Це стало для мене справжнім практичним зануренням. Ми розбирали техніки супервізії прямо на кейсах – і це було дуже корисно. Можливість обмінятися досвідом, отримати живий фідбек і спробувати різні підходи дала впевненість у своїх діях. Вийшла з сесії не лише з новими знаннями, а й з інструментами, які хочеться застосовувати, – ділиться психологиня Центру допомоги врятованим Ліна Ланчуковська.
Дуже цінне та добре структуроване навчання. Сподобався системний і водночас науково обґрунтований підхід до супервізії. Матеріал поданий послідовно, що допомагає глибше зрозуміти процес і його значення для професійного розвитку. Пробую інтегрувати ці знання у роботу", – говорить психологиня обласного госпіталю ветеранів війни Анна Колєва.
Учасниця програми, психологиня Кропивницького фахового коледжу харчування та торгівлі Євгенія Артеменко, каже:
"Курс був дуже насиченим: теоретичні та практичні вправи, інструменти для розвантаження, згуртування й покращення атмосфери в команді. Кожна наступна тема була актуальнішою за попередню, все беру у роботу".
Учасники проєкту показали зростання знань у середньому на 60%. Йдеться про гейткіпінг, роботу з випадками насильства та допомогу людям з травматичним досвідом, – прокоментувала результати посттесту Вікторія Соловйова.
Фахівці мали різний рівень клінічної підготовки. Але у процесі вдалося вирівняти базове розуміння та сформувати спільне бачення доказових підходів у психосоціальній підтримці.
"Ми побачили, що у людей є розуміння, як протоколи можуть допомогти їм бути захищеними і водночас надавати дієву допомогу, використовуючи сучасні методи".
Водночас фахівці ще перебувають у процесі становлення як супервізори. Протягом п’яти місяців під наглядом тренерів вони проводитимуть супервізії: не менше трьох індивідуальних та не менше однієї групової щомісяця. Працюватимуть у своїх колективах або в колективах колег.
Після завершення курсу очікується понад 300 індивідуальних і понад 100 групових супервізій, а також розвиток професійних компетенцій у сфері психосоціальної підтримки, травма-чутливого підходу, роботи зі стресом, депресією, кризами, підтримки ветеранів, дітей та родин, які постраждали внаслідок війни.
Заступниця голови обласної військової адміністрації Катерина Колтунова зазначає, що програма потенційно матиме значний ефект для області та громад. А саме на:
"Сьогодні надзвичайно важливо не лише розширювати доступ до психологічної допомоги, а й створювати систему підтримки для самих фахівців. Адже саме від їхньої професійної стійкості, знань і ресурсу залежить якість допомоги людям, які пережили втрати, травматичний досвід та наслідки війни", – зазначила Катерина Колтунова.
Для Кіровоградщини, додала вона, розвиток супервізійної підтримки – це інвестиція у сильні громади, фахові команди та довготривалу систему ментального здоров’я, яка відповідатиме сучасним викликам.
Олександр Кришко говорить, що наслідки військових дій суттєво підвищили потребу в психологічній допомозі. Це стосується і цивільного населення, і тих, хто бачив пекло війни на власні очі. Це вимагає від фахівців високої професійної стійкості та ефективності. Саме тому розвиток супервізії та підготовка кваліфікованих супервізорів є критично важливими для якості й доступності психологічної допомоги в Україні.
"20 людей не можуть змінити систему, але це те, з чого ми хочемо почати. Навіть якщо частина учасників долучиться до розбудови мережі супервізії – це вже крок уперед".
Завершиться проєкт цьогоріч у серпні. Фахівці, які виконають усі умови участі, отримають сертифікати.
Надалі організатори планують розширення програми, залучення нових фахівців та інтеграцію системи супервізій у всі громади області.
"Ми віримо: професійна підтримка психологів – це запорука сильних громад і стабільної психологічної допомоги для всіх", – говорить Олександр Кришко.
Проєкт "Мережа взаємодії" реалізується ГО "Друзі поруч" у межах проєкту "Ґендерно-чутливі підходи до ментального здоров’я та психосоціальної підтримки в Україні", який впроваджується GIZ Ukraine за фінансування уряду Німеччини.
Читайте також: Через війну на Полохівському родовищі літію на Кіровоградщині досі не розпочали видобуток
Запрошуємо вас стати частиною нашої спільноти та бути
причетними до змін у місті.
Після оформлення підписки ми надішлемо вам лист із детальною інформацією.
Долучайтеся до змін у місті, які вже відбуваються!
