З початку 2018 року в Україні вступила в дію норма Закону «Про відходи», яка забороняє захоронювати необроблене побутове сміття. В українців було 6 років, аби підготуватися до нових правил гри, адже норму прийняли ще у 2012 році. Але, на прикладі Кропивницького, бачимо, що для споживачів видимих змін поки не відбулося. Тому Точка доступу вирішала детально розібратися, як нова норма вплине на життя населення та як у нашому місті вирішують «сміттєве» питання.
З 1 січня 2018 року, згідно зі ст. 32 Закону «Про відходи», в Україні «забороняється захоронення на полігонах неперероблених побутових відходів». Це означає, що все сміття перед захороненням має бути відсортоване за типом. Здавалося б, з 2012 року часу на підготовку було достатньо, і з січня у містах та селах мали з’явитися спеціальні контейнери для роздільного збирання відходів. Але їх, як і раніше, ще треба добряче пошукати. Однак, як це часто буває із законодавством в Україні, документ не прописує чіткої послідовності дій, які мають бути проведенні з відходами до їх захоронення. А тому, на якому з етапів має відбутися фактичне сортування сміття, залежить від місцевих органів влади, які відповідають за організацію збору відходів для їх подальшої переробки та утилізації.
Як зазначає директор департаменту екології кіровоградської облдержадмінстрації Олександр Ковтунов, ця нова норма стосується власників або утримувачів сміттєзвалищ.
Мова йде про сортування, тобто, ми не маємо права розміщувати сміття на звалищах без первинного сортування та обробки. Загалом неважливо, яким чином це сортування буде здійснюватися – на етапі роздільного збору чи сортування на підприємствах. Перш за все, це повноваження органів місцевого самоврядування. Але, на мій погляд, якщо говорити про реальні речі, більше можливостей організувати сортування на самому сміттєзвалищі, ніж запровадити локальний роздільний збір, – розповів посадовець.
Вивезенням та утилізацією побутових відходів у Кропивницькому займається приватне підприємство ТОВ «Екостайл», з яким у 2016 році управління ЖКГ міської ради підписало відповідний договір. Тому з питанням, як виконуються нові норми законодавства, кореспондент Точки доступу звернувся до представника підприємства Анни Скічко.
На нашому підприємстві працює сміттєсортувальна лінія, яка дозволяє нам виконувати цю норму закону, не вдаючись до якихось додаткових дій. Тобто, не потрібно встановлювати додаткові контейнери для сортування, не потрібно змінювати порядок життя жителів міста, все так і залишається, допоки не приймуть якісь нові норми стосовно сортування на місцях, а точніше щодо збору сміття, – наголосила посадовиця підприємства.
Як зазначають в управлінні ЖКГ, побутові відходи, зібрані на території Кропивницького, на сміттєсортувальній лінії відбираються на корисні компоненти за відповідними фракціями, до яких відносяться металеві банки, папір, метал, полімери, плівка, склобій та упаковка класу «тетрапак». Розсортовані ресурсоцінні компоненти «Екостайл» постачаює переробним підприємствам.
Крім того, неподалік Кропивницького за інвестиційні кошти планують побудувати ще один сміттєсортувальний завод. Для цих потреб підприємству «Екoбезпека-К» на одному з останніх засідань сесії міської ради депутати виділити земельну ділянку площею 10 гектарiв землi в райoнi Аджамськoгo шосе.
Це буде сміттєсортувальний завод, де лінія сортуватиме відходи на вісім фракцій, які потім вивозитимуться. Є один важливий момент. Наголошую – цей завод не перероблятиме сміття, а лише сортуватиме його. Він абсолютно екологічно чистий та безпечний. На базі цього заводу можна збільшувати територію збору сміття за допомогою спеціальних станцій. Вони збиратимуть сміття, а за 2-3 дні приїжджатиме машина та забиратиме на завод 20-кубовий контейнер. Тобто, в районних центрах можна ставити такі станції – вони недорогі, але дуже ефективні. А завод може працювати в кілька змін, – розповів Анатолій Прокопов, що реалізує подібний проект в Черкасах і який консультує «Екoбезпеку-К» під час реалізації бізнес-проекту.
Таким чином, коли завод запрацює, то зможе сортувати сміття, що збирається не лише у Кропивницькому, а й у районних центрах та селах області.
Станом на 1 січня ТОВ «Екостайл», за інформацією управління ЖКГ, встановило 20 контейнерів для роздільного збору побутових відходів під ПЕТ-пляшки та пластик. Наразі в Кропивницькому це єдина форма роздільного збору сміття. Однак далеко не на всіх сміттєвих майданчиках такі контейнери встановленні та не кожен мешканець міста здійснює хоча б таке сортування відходів. Разом із тим, як зазначають представники ТОВ «Екостайл», поки інших контейнерів для роздільного збору сміття підприємство встановлювати не планує.
В законі вказано, що захоронювати треба лише відсортоване сміття, але нічого не сказано про те, на кого ляжуть ці витрати, маю на увазі контейнери, додаткові машини та логістику. Адже якщо на це витрачатиметься компанія, яка займається вивозенням та захороненням сміття, то автоматично ці видатки перекладуться на користувачів. Тобто, це означає підвищення тарифів. Загалом це стимул, щоб подумати, як нам – компанії, що надає послуги, так і владі, як налагодити спільні дії.
Наскільки мені відомо, зараз уже є законопроекти, які передбачають введення норм щодо сортування сміття на етапі його збору. І ми вже про це замислилися – розглядаємо пропозиції компаній, що займаються виготовленням контейнерів. Також логіст продумує нові маршрути збору сміття, розглядаємо варіанти, прораховуємо вартість, необхідні ресурси та кількість персоналу. Поки рахуємо, коли будуть готові цифри, тоді, можливо, підемо до влади, поговоримо з її представниками. Тобто загалом ця норма є поштовхом для подальших дій та нових програм, – розповіла Анна Скічко.
Крім того, представники ТОВ «Екостайл» наголошують, що сортування відходів на даний час не є прибутковим.
Застосування роздільного збору на місцях на даний час для України є економічно невигідним, – зазначив економіст ТОВ «Екостайл» Андрій Корінчук. – На мою особисту думку, ні Україна в цілому, ні власне Кропивницький до такої системи не готові. Хочу звернути вашу увагу на те, шо в нашій державі взагалі немає жодного підприємства, яке б займалось переробкою відходів. Є лише кілька сміттєспалювальних заводів, які то працюють, то не працюють, а власне переробки в Україні немає взагалі.
До того ж, запровадження сортування сміття хоча б на дві фракції (органіку та неорганіку) потребуватиме додаткових витрат на контейнери, персонал та нову логістику. Не меншою проблемою є й те, що дуже часто відходи «сортують» вже на сміттєвих майданчиках, щоб здати в пункти прийому вторсировини. А це означає, що в результаті такий збір є економічно невигідним для підприємства.
Тож, як наголошують в ТОВ «Екостайл», для запровадження роздільного збору сміття в Кропивницькому необхідно перш за все закрити усі пункти прийому вторсировинни, а також розвивати екологічну культуру серед населення.
В деяких містах України вже не один рік працюють над створенням умов для сортування сміття. Одним з таких є Кременчук у Полтавській області. З 2009 року на території міста діє програма з роздільного збору твердих побутових відходів. Для цього на більшості сміттєвих майданчиків міста були встановленні контейнери для роздільного збору сміття, а саме: пластику, скла та паперу. Вони встановлені поруч із контейнерами для інших побутових відходів.
Вивезенням та первиною обробкою (сортуванням та пресуванням) займається комунальне підприємство «КАТП 1628». Як пишуть місцеві видання, згідно зі статистикою комунального підприємства, у перші роки реалізації програми обсяги збирання вторсировини поступово збільшувались, проте через деякий час приріст призупинився.
Причиною тому стало безвідповідальне ставлення населення міста. Кременчужани менш відповідально почали ставитися до роздільного збору сміття, – акцентує директор Кременчуцького КАТП 1628 Сергій Шиян.
Тож пластикові пляшки, папір і скляне сміття нерідко опиняються в одному контейнері. Через це КАТП 1628 відкрило на сміттєзвалищі пункт прийому вторсировини. Таким чином, проблема низької екологічної культури існує не лише в Кропивницькому, а й інших містах України.
Крім того, дійсно існують труднощі й у тому, де б здати відібране сміття на переробку. За офіційними даними Мінрегіону, утилізація побутових відходів здійснюється на сміттєспалювальному заводі в місті Києві. Також експлуатуються одна сміттєспалювальна установка в м. Люботин Харківської області та дві подібні у Харкові. У 20 населених пунктах будуються сміттєсортувальні комплекси. Але сміттєпереробних заводів на території нашої держави немає.
Однак в Україні вже шукають шляхи вирішення всіх цих проблем. Для прикладу, вже згадане кременчуцьке підприємство «КАТП 1628» планує будівництво на території полігона повноцінного сміттєпереробного комплексу. Для цього розглядають можливість співпраці з Європейським інвестиційним банком щодо довгострокового кредиту.
«Сміттєва» проблема стосується кожного. Яскравим прикладом того, до чого може привести неправильне поводження з відходами, стала минулорічна криза у Львові. Вона показала, що питання сортування й утилізації сміття в Україні не варто відкладати на завтра – шляхи вирішення проблеми потрібно шукати вже зараз. І цим мають займатися не лише органи влади, а й населення, яке продукує ці відходи.
Ми поспілкувалися з кропивничанкою Наталкою Бардалим, яка вже майже рік відсортовує вдома все побутове сміття.
Тема екокультури важлива і цікава для мене. Неодноразово читала про те, як багато сміття продукує людина. В якості експерименту вирішила почати сортувтати сміття, щоб подивитися, скільки ж його насправді збирається та що дійсно вийде здати на переробку, – говорить вона.
Дівчина розповідає, що сортує окремо кришечки з пляшок і косметики, ПЕТ-пляшки, скло, макулатуру, алюмінієві та жерстяні банки та кришки, поліетилен, й окремо – тетрапаки.
Найпечальніша для мене коробка – зі сміттям, яке наразі в Україні не переробляється. Але, орієнтуючись на київську ініціатву "Україна без сміття", поки є можливість, не викидаю її, оскільки УБС активно шукає партнерів для утилізації і цих відходів (це, наприклад, старі компакт-диски, упаковки з-під чіпсів і цукерок зі сріблястою внутрішньою стороною тощо), – наголошує Наталка.
Все відібране на переробку сміття – пляшки, тетрапаки тощо – Наталія очищає. По-перше, щоб під час зберігання ці відходи не пахли. А по-друге, в Україні немає переробних заводів з очисткою гарячою водою. Тож якщо здавати жирну упаковку, вона такою й лишиться, порушуючи хімічні процеси переробки.
Так як у місті відсутні контейнери для роздільного збору, все відібране сміття дівчині доводиться вивозити самостійно. Частково цю проблему вона вирішує за допомогою пунктів прийому вторсировини, а найчастіше, коли зібрався чималий пакет пластику чи макулатури, вона просто виставляє його біля сміттєвих баків.
На сьогоднішній день склалась така ситуація, що найбільше для сортування сміття роблять люди, які змушені шукати на смітниках заробіток. Вони збирають пластик, скло, папір-картон. Для них такий уже підготовлений мною пакет – як знахідка. У нас в місті приймають на переробку ПЕТи, поліетилен лише грубий, пакувальний. Решту того, що можна переробити, але не у нас, зберігаю і при нагоді відправляю на Київ, де все це сміття ще може принести користь. Дуже чекаю, коли можливість здавання такої вторсировини з'явиться й у нас, – розповідає пані Бардалим.
Також вона розповідає, що сортування сміття допомогло їй відкоригувати власний раціон. Бо кількість обгорток від цукерок, шоколадок та вафель, зібрані протягом місяця, змушує замислитися над своїм зовнішнім виглядом. Крім того, дівчина почала ретельніше обирати косметику – тепер дивиться не лише на її склад, а й на можливість переробки упаковки.
Перехід на етичне споживання дався досить важко. Це робота над собою і просто робота, адже замість того, щоб просто відправити відходи до сміттєвого відра, ти маєш їх помити, почистити, забезпечити їх берігання, а потім знайти та доставити на потрібний пункт прийому. Це самодисципліна, це відмова від улюблених засобів та продуктів, наприклад, крему для рук, бо його упаковка навіть не промаркована, чи улюблених чипсів "Прінглс", бо їх прикольна упаковка не переробляється ніде, – говорить кропивничанка. – Не всі розуміють мою принциповість, але це тому, що просто не замислювались над цією проблемою. Як ви гадаєте, які об'єми сміття ви продукуєте за рік? Спробуйте назвати цифру, яка здається вам реалістичною. Згідно досліджень, у середньому людина продукує 400 кг сміття на рік. Неважко порахувати, скільки "смітить" родина з 4 осіб. Можна не звертатись до цифр, а поїхати на Кущівку, ближче до сміттєзвалиш. Я була там кілька років тому, хотілось прогулятись лісом. Так от, цей ліс обвішаний пакетами, які вітром несе зі сміттєзвалиша. Моторошне і показове видовище.
Читайте також: У Кропивницькому розповіли, чому потрібно підвищити тариф на вивіз сміття
Читайте нас у Telegram та Facebook. Підписуйтесь на наші сторінки та будьте в курсі останніх новин.
Останні новини
