Сосни на Салганних пісках всихають: як у Кропивницькому намагаються відновити ліс

У Кропивницькому в урочищі "Салганні піски" всихають сосни, а лісівники поступово замінюють пошкоджені насадження молодими деревами.

Журналіст видання "Доступ. Медіа" пройшовся урочищем із лісником, проаналізував акти обстежень та відповіді держорганів влади й з’ясував,  чому дерева слабшають, що вже роблять для відновлення лісу та які проблеми залишаються.

Відновлення лісів

Біля сміттєзвалища на Завадівці лісничий Кропивницького лісництва Оникіївського надлісництва Центральної філії Держпідприємства "Ліси України" Владислав Попов показує ряди молодих сосон. За його словами, раніше лісу тут не було. Землю передали лісництву в користування, і тепер на ній створюють нові насадження.

Поруч є ділянки, де старі сосни всихали настільки інтенсивно, що їх довелося зрізати. На одній із них цього року прибрали дерева на площі 0,4 гектара й висадили нові. Тепер лісівники доглядають за саджанцями, прополюють їх і за потреби замінюють ті, що не прижилися.

Ці ділянки — частина урочища Салганні піски знаходяться в межах міста між Кущівкою та Завадівкою. Урочище має статус рекреаційно-оздоровчого лісу, тож вирубувати його так, як звичайні господарські ліси, не можна. Останніми роками сосни тут масово всихають, і лісівники поступово замінюють їх молодими деревами.

Але висадити дерева — тільки початок. Молодим соснам потрібно кілька років, щоб зміцніти й розвинути коріння. У цей час їх можуть заглушити бур'яни, а тривала відсутність дощів заважає їм прижитися.

Відновлювати ліс, каже Владислав Попов, треба поступово, щоб після рубки велика площа не стояла голою. 

"Треба максимально забирати ті ділянки, де вже інтенсивне всихання, спилювати й створювати культури", — каже лісничий. Так, за його словами, ліс складатиметься з дерев різного віку і після рубок не стоятиме голим. 

За його словами, на різних ділянках потрібні різні підходи. Десь достатньо прибрати окремі сухі дерева, а десь насадження настільки ослаблені, що вибіркової рубки може бути недостатньо.

Чому сосни всихають

Під час прогулянки лісом Владислав Попов звертає увагу на ґрунт. На цій ділянці під тонким шаром землі залягає граніт і подекуди він виходить на поверхню просто посеред лісу. Піщаний грунт швидко пересихає, а в спеку ще й сильно нагрівається, тож корінню бракує вологи.

Ще одна проблема — нерівномірні опади. За словами лісничого, довгі періоди без дощу можуть змінюватися кількома днями або тижнем злив. Але навіть сильні дощі не завжди заповнюють нестачу вологи, яка накопичувалася в ґрунті за час посухи.

Такі пояснення збігаються з висновками *лісопатологів. Під час обстеження в урочищі у 2022 році серед чинників ослаблення дерев назвали несприятливий клімат та нестійкий водний режим. У матеріалах обстеження 2025 року також ідеться про нестачу опадів, порушення водного балансу, шкідників і хвороби.

*Довідково: Лісопатолог — це фахівець з, який займається вивченням стану лісів, хвороб дерев, поширення шкідників та розробкою заходів із захисту й оздоровлення лісових насаджень.

Ослаблені сосни гірше захищають від шкідників. Здорові дерева виділяють смолу, яка закриває отвори в корі, а слабкому її бракує, пояснює Владислав Попов. Тож комахам легше його заселити. Під час обстеження в 2025 році на соснах виявили короїдів та інших стовбурових шкідників, а на окремих деревах зафіксували ознаки раку-сірянки.

Хвороби фіксують і в ясенів та дубів, але масового всихання, як у сосон, там немає, йдеться в актах обстежень, які виданню "Доступ. Медіа" надало ДП "Ліси України". Однак саме соснові насадження на окремих ділянках "Салганних пісків" потребують масштабного відновлення.

Хімічно обробляти дерева від шкідників у "Салганних пісках" не можна, каже Владислав Попов: ліс розташований у місті, а поблизу житлових будинків застосування таких засобів обмежене. Тому лісівники зосереджуються на рубках пошкоджених дерев і нових насадженнях. Лісопатологи в актах обстежень хімічну обробку не визначали як обов'язковий спосіб відновлення урочища.

Чому не завжди достатньо прибрати сухі дерева

Лісівники проводять два види санітарних рубок. Вибіркова — це коли прибирають окремі сухі чи хворі дерева. Суцільна — коли зрізають усі дерева на певній ділянці.

Якщо сосни всихають поодинці, вибіркової рубки достатньо. Але коли дерева гинуть на великій площі, вона не завжди допомагає. Владислав Попов пояснює: після рубки сосни, що залишилися, опиняються під прямим сонцем. Ґрунт сильніше нагрівається й швидше пересихає, ослаблені дерева продовжують всихати, і проблема повертається. 

"Цей процес незворотний, проведенням якихось вибіркових заходів ми його зможемо тільки сповільнити, але зупинити навряд", — говорить лісничий.

Водночас просто зрізати всі старі сосни й одразу посадити нові дерева лісівники не можуть. У рекреаційно-оздоровчих лісах, як-от "Салганні піски", звичайна рубка дозволена, коли деревам 100–120 років. А сосни тут починають масово всихати вже у 70–80 років. Тож лишаються тільки санітарні рубки. Щоб провести суцільну, потрібно пройти передбачені законом процедури й оформити документи, і це, за словами Попова, може тривати роками.

Саме так розчищали ділянку в "Салганних пісках", яку лісничий показував на початку. У серпні 2025 року комісія обстежила ділянку й визначила, де могла знадобитися суцільна санітарна вирубка. На ділянці площею 0,4 гектара хвоя на соснах почервоніла або вже опала, а дерева заселили шкідники.

Наступними лісівники планують суцільні вирубки ще на двох ділянках площею 9,5 та 3,7 гектара. Але в документах, які надали журналісту "Доступ. Медіа", лісорубних квитків на ці ділянки немає.

Що показують документи про санітарні рубки

Після обстеження в лютому 2025 року лісопатологи рекомендували вибіркові санітарні вирубки на 49,5 га в "Салганних пісках". Дозволи після цього видали лише на 8 гектарів. Такі дані випливають з документів, які "Доступ. Медіа" отримав від ДП "Ліси України".

Ослаблення сосен в урочищі фіксували ще у 2020 році. У вересні 2022-го фахівці держпідприємства "Херсонлісозахист" обстежили 7,1 гектара в кварталах 93–95.

Масштабніше обстеження провели в лютому 2025 року. Тоді фахівці перевірили 149,4 гектара лісів філії "Центральний лісовий офіс" ДП "Ліси України". На 102,2 гектара рекомендували вибіркові санітарні рубки, а ще на 47,2 гектара — оцінити, чи потрібні суцільні. Майже половина ділянок для вибіркових рубок, 49,5 гектара, — це 15 виділів у "Салганних пісках".

Як повідомили в ДП "Ліси України", у 2023–2026 роках на урочище видали 19 лісорубних квитків, тобто дозволів на рубку. Одинадцять із них стосуються вибіркових санітарних рубок на 13,2 гектара, один — суцільної на 0,4 гектара. Решта дозволяють проріджування, прохідні рубки та видалення небезпечних дерев.

Якщо зіставити рекомендації лютого 2025 року з квитками, виданими після обстеження, то вибіркові рубки дозволили на 8 гектарах із 49,5. Ще 1,5 гектара в кварталі 95, виділі 2, рубали раніше — у лютому 2024 року. Ще на 1,5 гектара рубали раніше, у лютому 2024 року. На решту 40 гектарів квитків у наданих документах немає. Це не означає, що там нічого не робили або що всі дерева загинули: лише те, що дозволів на санітарні рубки цих ділянок після обстеження редакції не надали. 

Одночасно охопити всі проблемні ділянки неможливо, пояснює Владислав Попов. Потрібно визначати, де дерева всихають найінтенсивніше, оформлювати документи, а після рубок — висаджувати нові насадження й доглядати за ними.

Від соснового лісу до мішаного

У "Салганних пісках" лісівники не лише висаджують сосни, а й поступово змінюють склад лісу. Під час прогулянки Владислав Попов показує ділянку з червоним дубом. Раніше тут росли сосни, але вони всихали так інтенсивно, що довелося замінити листяними деревами.

Тепер тут ростуть дуби. Листяні дерева, пояснює лісничий, краще затінюють землю, тож вона повільніше пересихає. Під соснами сонце нагріває ґрунт просто біля стовбурів і коріння.

Тепер в урочищі висаджують сосну, звичайний і червоний дуб, білу акацію та ясен. Перші роки саджанці ростуть повільно, бо спершу формують коріння. Тому результат відновлення, за словами Владислава Попова, видно не за кількістю висаджених дерев, а за тим, скільки з них приживуться й переживуть посуху.

Протягом 2025-2026 року соснових насаджень створили на ділянці 1,6 гектара.

За інформацією ДП "Ліси України", на окремих ділянках прижилося від 79,5% до 88,4% сосен. Ці показники стосуються конкретних ділянок, а не всього урочища.

У травні 2026 року ділянки з червоним дубом обстежила комісія зїї висновками, на площі 2,9 гектара дуби потрібно проріджувати.

Лісівники також використовують деревину, отриману під час санітарних рубок. Її продають жителям для опалення, а дрібні гілки та непридатну для такого використання деревину подрібнюють на тріску для міських комунальних котелень.

Сміття зі звалища та охорона лісу

Всихання дерев — не єдина проблема урочища. Пластикове сміття із сусіднього міського сміттєзвалища потрапляє в ліс, розповідає Владислав Попов. Під час сильного вітру пакети розносить лісом, а безпритульні собаки розривають їх.

У відповіді ДП "Ліси України" також повідомило про чотири лісопорушення, зафіксовані протягом 2020–2026 років: незаконні рубки, засмічення території та самовільне зайняття земель. Матеріали передали до правоохоронних органів.

Хто наглядає за урочищем

Охороняє урочище та прилеглі квартали один майстер лісу. Він відповідає за лісовий обхід, до якого входять і ділянки за межами "Салганних пісків". Окремого обліку витрат на охорону, догляд і відновлення саме цього урочища ДП "Ліси України" не веде.

Статусу природно-заповідного фонду урочище не має. Департамент екології та природних ресурсів Кіровоградської ОВА у відповіді від 30 вересня повідомив, що за останні десять років не отримував жодних пропозицій чи наукових обґрунтувань, щоб його заповідати. Моніторингу екологічного стану урочища департамент не замовляв. Встановити, чи входить воно до регіональної екологічної мережі, там не змогли. 

Державна екологічна інспекція Придніпровського округу у відповіді від 5 жовтня 2026 року повідомила, що не проводила перевірок урочища протягом 2021–2026 років. В інспекції пояснили це обмеження державного нагляду, запроваджені постановою Кабінету Міністрів України №303 від 13 березня 2022 року.

Яка подальша доля "Салганних пісків"

Лісівники планують продовжувати санітарні рубки, засаджувати розчищені ділянки й поступово переходити до мішаного лісу. Серед запланованих робіт — суцільні санітарні рубки ще на двох ділянках площею 9,5 та 3,7 гектара. Дозволів на них у наданих редакції документах поки немає. Якщо ці рубки дозволять, то доведеться засадити 13,2 га. Для порівняння: за останні два роки в урочищі створили 1,6 га нових соснових насаджень.

Швидко відновити весь ліс неможливо, каже Владислав Попов. Після рубки дерева треба не лише посадити, а й кілька років доглядати, а для цього потрібні люди, час і гроші. Перші результати, за словами лісничого, стануть помітні щонайменше за п'ять років 

Нові посадки не усувають причин, через які всихають старі сосни. Тому відновлення "Салганних пісків" — це не одна масштабна рубка й не одноразова висадка дерев. Лісівникам потрібно визначати ділянки, де старі сосни вже не вдається зберегти, оформлювати необхідні документи та доглядати за молодими насадженнями. Тож питання, чи встигнуть лісівники замінити ліс, що гине, залишається відкритим.

Читайте також: Алею Слави у Кропивницькому вже будують, а мешканці бульвару зібрали підписи проти: просять зберегти каштани й перенести меморіал