Стресують через повітряні тривоги та зменшують надої. Як війна вплинула на роботу ферми на Кіровоградщині, та які виклики нині долає єдине тваринницьке держпідприємство в регіоні, дізнавалися журналісти Точки доступу.
Бачте, які вони всі красуні, так, Лагуна, – пестить тварину в.о. головного зоотехніка ДП "Дослідне господарство "Елітне" Галина Ігнатенко.

Якщо випадкові гості ферми навряд чи розрізнять окремих корів, працівники знають їх поіменно.

Теля називається на першу букву матері. Якщо кличка матері на букву "С", то і телятко, звичайно, називається теж на букву "С" – Синиця, Світла, якщо бичок – то Струмок, наприклад, – розповідає вона.

Це єдине державне підприємство на Кіровоградщині, що займається тваринництвом. Основний напрямок роботи – молочне виробництво. М’ясний напрямок – додатковий.

Підприємство наше функціонує з 2003-го року, його створили на базі дослідної станції. Фактично, це єдине підприємство державне, що займається тваринництвом в нашій області. Загальне поголів’я великої рогатої худоби складає близько 600-та голів, корів з них – 260 голів, – каже головний економіст Анатолій Каражбей.

У господарстві тримають корів двох різних порід. Серед них є дві рекордсменки, – каже Галина Ігнатенко.

Чорно-рябі – це українська чорно-ряба молочна порода, червоно-рябі – це українська червона молочна порода. Українська червона молочна порода в нас племзавод, по українській чорно-рябій молочній породі – племрепродуктор.

Аби корови давали хороші надої, треба їх добре годувати. Корми та вітамінні добавки нині здорожчали, – бідкаються на фермі. Особливо бракує макухи, що надає молоку жирності, – говорить керуюча фермою центрального відділку Любов Бондюк.

Найбільше, що нам болить, – це добавки, мінерали, вітаміни, яких не вистачає. Високопродуктивна корова повинна отримувати всі ці добавки, а їх у нас у такій кількості немає. Трошки є, щось даємо, але треба більше. Постійно повинні бути в харчуванні сорбенти, це теж болить.

Пані Любов додає, що на надої впливає і психологічний стан корів. Тварини стресують через війну і дають менше молока.

Ті самі ж прильоти-польоти – тварина це відчуває. От у мене за вчорашній і за сьогоднішній день знизилося молоко, впала продуктивність, яка цьому причина, я не можу зрозуміти. Все те, що їли, їмо, а десь же щось трошки є. Дещо щось у природі, погодні умови, температурний режим дуже впливає на тварину.

Молоко підприємство продає за ціною 13 гривень 20 копійок за літр. Від реалізації отримує близько півтора мільйона гривень на місяць. На початку великої війни у господарстві стикнулися з проблемою реалізації молока. Нині це питання вирішили.

На сьогодні ми реалізуємо молоко на Золотоніський молокозавод – це Черкаська область. До цього працювали з Баштанським молокозаводом. Повномасштабне вторгнення внесло певні корективи, ми змінили свою логістику і працюємо із Черкаською областю, – розповідає Анатолій Каражбей.

Не вирішеною на сьогодні лишається проблема кадрів. 17 працівників підприємства на фронті. Найбільше бракує лікаря або фельдшера ветеринарної медицини та робітників, які доглядатимуть за тваринами. Потрібні й водії та трактористи. Людям пропонують офіційне працевлаштування. Середня зарплата по господарству – в межах 12 тисяч 500 гривень. Головні спеціалісти отримують близько 20 тисяч гривень. Є можливість бронювання працівників.
Читайте також: Підтримка місцевих виробників: проєкт "Своє молоко" реалізують на Кіровоградщині