16 січня 2023, 11:05
Весільні вінки були одним із найважливіших весільних атрибутів українців на початку 20-го століття. На Кіровоградщині в наш час такі вінки створює майстриня Олена Мітюріна. Вінок її авторства одягала переможниця проєкту "Голос Країни" Марія Квітка. Вінкарка розповіла Точці доступу про свою справу та натхнення.
Олена Мітюріна живе в селищі Олександрійське (Олександрійського району). Вінки почала робити три роки тому. Розповідає — захоплення справою почалося зі знайомства з етнографічним проєктом "Баба Єлька": було цікаво, що учасниці знаходять в експедиціях.
Одного разу жінка побачила фотографію, де в покинутій хаті на стіні висів старенький восковий вінок. А пізніше відвідала експозицію знахідок "Баби Єльки", де знову його побачила. Вінок жінка сфотографувала та зацікавилася, чи зможе зробити такий власноруч.
Перша спроба була вдалою не на сто відсотків, розповідає пані Олена. Тоді майстриня не знала, як правильно обрати матеріали, як виготовити восковиці.
Ніяких майстер-класів чи відео в інтернеті про це не було. Тому я все це освоїла своїм дослідницьким шляхом.
Всі вінки пані Олена робить на замовлення. Каже — часто їх замовляють для різних культурних проєктів.
Такі замовлення виконує з великим задоволенням, адже потім за життям вінків можна спостерігати — куди вони їдуть, де їх презентують, як вінок доповнює подію чи образ.
У вінку Олени Мітюріною виступала переможниця проєкту "Голос Країни" Марія Квітка. Майстриня розповідає, коли робила вінок, не знала, що він для співачки.
Марічка сама мене знайшла. Я не знала, хто вона. Лише побачила, що вона має багато друзів і підписників у соцмережах. Я спілкувалася з однокласницею, яка живе в Києві, і розповіла, що Марічка Квітка зробила замовлення. Моя подруга її знала і сказала, що це дуже круто. Було дуже приємно.Марічка замовила в мене вінок і надала фото бажаного. Тоді в мене було менше досвіду, тому з першої спроби повторити вінок з фото не вдалося. Вирішила переробити і все вийшло. В цьому вінку вона вперше з’явилася на шоу.
Для виготовлення вінків майстриня використовує парафін, стеарин, барвники, дріт, папір.
За її словами, все, що пов’язане з традиціями, не може бути складним, адже раніше люди використовували все, що мали під рукою.
Українки робили красу з простих речей за рахунок своєї майстерності.
Раніше пані Олена робила вінок близько двох тижнів, наразі може впоратися і за три дні. Більше часу йде на виготовлення копій давніх вінків. Адже в них треба точно відтворити всі деталі.
Вінки також замовляють колекціонери та дівчата на весілля.
У свої роботи майстиня завжди намагається додати автентичності. Наприклад, роблячи вінок для весілля, знаходить прототипи з місцевості, звідки родом наречена.
Я хочу, щоб дівчина відчувала зв’язки зі своїми традиціями. Взагалі я не люблю робити просто фізичні вироби, хочеться додавати в кожний вінок історію.
Нагадаємо, нещодавно Точка доступу опублікувала матеріал про весільні традиції Кіровоградщини. Тоді ми поспілкувалися із Світланою Листюк, учасницею етнографічного проєкту "Баба Єлька". Нижче наводимо фрагмент тексту, який стосується весільних вінків.
Наречені у своєму весільному вбранні завжди мали на голові воскові віночки. В декого вони були високі, як корона, а в декого — низькі.
Іноді у наречених віночки були з "висюльками" — це прикраси, які опускалися донизу. Їх називали вербою та листям.
Такі вінки виготовляли з паперу і воску. В селах були майстрині, які створювали їх на замовлення. Також вінки могли продавати на базарах.
Вінки також відрізнялися кольоровою гаммою — могли бути виключно білими, а також з рожевими квітами, зеленими листочками. Обмежень не було.
Також до вінків могли вчепити не тільки "вербу", а й кольорові стрічки — чим їх більше та чим вони яскравіші, тим краще.
Після вінчання вінок клали під скло у вінчальну ікону.
Зараз в експедиціях ми зустрічаємо, що в іконах є весільні вінки.
Якщо вінок не клали в ікону, то його навіть могли позичати на весілля іншим дівчатам, бо не в усіх була можливість його замовити чи купити. Вінок позичали у жінок, в яких гарне подружнє життя. Вірили в силу та енергетику цих весільних атрибутів.
За словами Олени Мітюріною, для проєктів вінки зазвичай робить безкоштовно.
Жінка працює в Олександрійському міському музейному центрі імені Антоніни Худякової й хоче присвятити локацію весільним традиціям і, зокрема, весільним вінкам.
Якщо ви хочете замовити вінок, звернутися до Олени Мітюріної можна на сторінці у фейсбуці. Вартість вінків стартує від 1000 гривень.
Читайте також: Пройшов "Азовсталь" та Оленівку: жителька Кропивницького чекає з полону свого чоловіка (ФОТО)
Фото: Олена Мітюріна
Головне сьогодні
