22 травня 2024, 12:20
У Кропивницькому працює шелтер для жінок, які постраждали від домашнього насильства. Тут жінки можуть отримати не тільки безпечний прихисток, а й психологічну та соціальну допомогу. Детальніше про роботу закладу та міського центру запобігання та протидії домашньому насильству, у структурі якого він працює, читайте у матеріалі Точки доступу.
Кожний четвертий та четверта, які зіткнулася з домашнім насиллям, мовчить про це”, – зазначила перша леді Олена Зеленська під час презентації інтерактивного проєкту “Річ у тім.
Від фізичного домашнього насильства в Україні страждає близько 2 мільйонів людей – ідеться в статистиці, яку оприлюднив омбудсман Дмитро Лубінець. Статистика говорить, що у понад 80% – це насильство чоловіків щодо жінок.
У 2021 році Україна почала проводити масштабну кампанію з протидії домашньому насильству. Уряд виділив гроші на розбудову мережі шелтерів на території всієї країни.
Кропивницька громада приєдналася до цього проєкту та отримала субвенцію з державного бюджету на створення цілодобового притулку для жінок, які постраждали від домашнього насильства. Також на реалізацію проєкту залучили фінансову допомогу UNFPA ООН в галузі народонаселення в Україні.
Відкриття шелтера у Кропивницькому багато в чому стало можливим завдяки об’єднанню активісток, які просували це питання у суспільстві та органах місцевої влади. Інформаційна кампанія розпочала активно працювати з 2016 року, зазначає громадська активістка, виконавча директорка громадської організації "Територія успіху" Інга Дуднік. Тоді активістки почали організовувати публічні акції в рамках акції “16 днів проти гендернозумовленого насильства”:
Ми почали досліджувати цю тему, працювати з поліцією. Зрозуміли, що ефективної системи реагування на проблему домашнього насильства у нас немає. Тоді декілька громадських організацій вирішили об’єднатися задля вирішення цієї проблеми – “Асоціація взаємодії жінок “Дія”. Кропивницький”, “Територія успіху”, “Асоціація сомоорганізації населення”.
Громадські активістки запровадили ініціативу зі створення центру допомоги постраждалим від домашнього насильства у Кропивницькому. Обговорення тривало довго, адже на той час місцева влада не вбачала актуальності у відкритті такого центру. У 2018 році Уряд затвердив Державну програму з питання протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі і органи місцевого самоврядування повинні були її виконувати, тож питання відкриття центру зрушило з мертвої точки.
Ми проводили акції, круглі столи, навчали соціальних працівників, всіляко підтримували цю тему, щоб вона була видимою в засобах масової інформації, – розповіла Інга Дуднік.
У 2020-му році тему протидії домашньому насильству почали активно обговорювати, адже пандемія посилила ризики її виникнення. Інга Дуднік розповіла, що Фонд народонаселення ООН в Україні оголосив конкурс “Міста вільні від насильства” і Кропивницький взяв у ньому участь:
Локомотивом просування питання відкриття притулку для постраждалих від домашнього насильства у Кропивницькому стала депутатка обласної ради Катерина Колтунова та депутатки міжфракційного об’єднання “Рівні можливості” у міській раді, саме вони всіляко сприяли вирішенню цього питання.
Врешті-решт завдяки активній позиції громадськості, підтримці Уряду та міжнародних організацій комунальну установу “Кропивницький міський центр запобігання та протидії насильству” створили минулого року. До його структури входять чотири підрозділи:
До міського центру запобігання та протидії домашньому насильству можуть звернутися мешканки громади, а також жінки з числа внутрішньо переміщених осіб, які проживають на території громади. Всі послуги безоплатні.
Директорка центру Тетяна Крамаренко розповіла, що денний центр розташований за адресою вулиця Шатила, 12.
Це нове приміщення, у якому працюють соціальні працівники та психологи. Тут облаштували кімнату для проведення групових занять: придбали мультимедійну пісочницю та інтерактивний стіл.
Інтерактивну сенсорну пісочницю з проєктором використовуємо для проведення психологічних занять, медитацій. З її допомогою працюємо над стабілізацією психоемоційного стану жінок та пошуком ресурсу, – розповіла Тетяна Крамаренко.
Окрім того, у денному центрі облаштували кухню та вбиральню з пеленальним столиком для зручності мам із грудними дітьми. У центрі жінки можуть відвідувати різні тренінги, майстер-класи, спілкуватися, знаходити підтримку та отримувати консультації соціальних працівників та психологів.
Кризова кімната та шелтер розпочали свою роботу в Кропивницькому з серпня 2023 року. Вони знаходяться в одному приміщенні, проте розголошувати його адресу не можна – задля безпеки жінок, які там перебувають, та безпеки фахівців та фахівчинь, які там працюють.
Якщо жінці потрібен короткостроковий прихисток – на декілька днів – вона може знайти його у кризовій кімнаті. Кімната розрахована на одночасне перебування 5 жінок та 2 дітей. Тут є ліжка, душова кімната та кухня – все необхідне для комфортного та безпечного проживання.
У кризовій кімнаті жінка перебуває 2-3 дні. Максимальний строк перебування – до 20 днів. Якщо вона потребує довготривалого перебування, ми переводимо її до шелтера, – розповіла Тетяна Крамаренко.
Кризова кімната знаходиться поруч із притулком. Жінка придивляється до шелтера, знайомиться з умовами. Далі – ухвалює рішення: залишитися жити тут, повернутися додому, чи знайти собі інше житло. Максимальний строк проживання у шелтері – до 6 місяців.
Наразі з кризової кімнати до шелтера перевели жінку з двома дітьми.
Вона з числа внутрішньо переміщених осіб, живе в нашій громаді, проте не має власного житла. Жінка потерпала від домашнього насильства. Поки вона буде жити у шелтері, соціалізуватися, працювати, діти продовжать ходити до школи, – розповіла Тетяна Крамаренко.
У шелтері жінки можуть жити разом із дітьми. Тут облаштовані сім кімнат, в яких можуть розміститися понад два десятки людей. Також є кухня, побутові кімнати, кімната відпочинку, робочі кабінети для працівників та працівниць.
Тут жінки продовжують жити своїм звичним життям, ходити на роботу та займатися своїми справами. Паралельно вони отримують консультації психолога та допомогу з боку соціальних працівників та працівниць. Окрім того, жінки можуть скористатися послугами безоплатної правової допомоги.
У закладі майже пів року разом із дітьми проживає жінка, яка постраждала від домашнього насильства. За цей час вона розлучилася, отримала рішення суду про виплату аліментів, почала отримувати допомогу як малозабезпечена. Вона знайшла роботу, а діти почали ходити до садочка. Зараз у неї підходить термін до виселення і ми допомогли їй знайти житло, проживання в якому безкоштовне, потрібно оплачувати лише комунальні послуги. Зробили по-максимуму все, щоб допомогти їй соціалізуватись, – розповіла Тетяна Крамаренко.
Після того, як жінка переїде з шелтера, з нею продовжать працювати соціальні працівники та працівниці, психологи й психологині. Вона може брати участь у лекціях, семінарах, тренінгах, які проводять у денному центрі.
Поки жінки живуть у шелтері, вони можуть накопичувати гроші, адже проживання у притулку повністю безоплатне. Окрім того, тут видають продуктові набори, які отримують від благодійних організацій.
Жінка не може прийти сама до шелтера або кризової кімнати і попросити притулку. Щоб його отримати, обов’язково потрібне скерування. Його може видати поліція або працівники мобільної бригади соціально-психологічної допомоги.
Поліція фіксує факт домашнього насильства, приймає заяву, проводить акт оцінки ризику, на підставі якого визначає рівень загрози і, якщо в цьому є необхідність, виписує терміновий заборонний припис. В такому разі кривдник, на якого виписали заборонний припис, не має права наближатися до постраждалої, спілкуватися з нею, телефонувати, шукати зустрічі. Якщо кривдник порушує цю заборону, до нього запроваджують інші міри – відкривають кримінальне провадження.
У Кіровоградській області на обліку у поліції перебуває 740 кривдників. З початку року правоохоронці винесли 185 термінових заборонних приписів.
Після того, як поліція зафіксує факт домашнього насильства, вона пропонує жінці відвезти її в безпечне місце – кризову кімнату. Там постраждала отримує повний спектр послуг: від надання притулку до консультацій психологині. Спочатку це екстрене кризове консультування. Якщо є необхідність і жінка погоджується, тоді отримує консультації за індивідуальною програмою.
У Кіровоградській області, станом на травень 2024 року, поліція 424 рази виїжджала на виклики про факти домашнього насильства, з них підтвердилось 229 викликів. За статистикою правоохоронців, на Кіровоградщині з початку року від домашнього насильства постраждала 221 жінка, 30 чоловіків та 27 дітей.
Із березня 2024 року у структурі міського центру запобігання та протидії насильству почала працювати бригада соціально-психологічної допомоги. У складі бригади працює психологиня та фахівчиня з соціальної роботи. Вони також можуть направити постраждалу до кризової кімнати.
Поліція повідомляє про факти домашнього насильства, потім мобільна бригада починає виїжджати за адресами. Фахівці та фахівчині спілкуються з жінкою, дивляться на умови проживання, оцінюють, наскільки випадок домашнього насильства є ризикованим, пропонують жінці скласти план безпеки, – розповіла Тетяна Крамаренко.
За півтора місяці мобільна бригада опрацювала більше 100 повідомлень від поліції. За статистикою, яку озвучила Тетяна Крамаренко, близько 30% жінок відмовилися від подальшої співпраці. 50% пішли на контакт, спілкувалися з фахівцями та фахівчинями соціальної служби, отримали консультації на місці та отримали інформацію про роботу центру.
Варто зауважити, що жінка має право відмовитися від допомоги мобільної бригади соціально-психологічної допомоги. Тетяна Крамаренко зазначила, що випадків, коли жінка відмовляється від спілкування з фахівцями та фахівчинями, – багато. В такому разі постраждала отримує інформацію про те, де можна отримати допомогу у разі повторного випадку домашнього насильства.
Траплялися випадки, коли кривдники виганяли жінок з дітьми вночі на вулицю. Мобільна бригада виїжджала і забирала їх на зупинці громадського транспорту: в капцях та домашньому одязі. Якщо трапився такий випадок, обов’язково потрібно викликати поліцію або мобільну бригаду, – розповіла Тетяна Крамаренко.
Жінки, які постраждали від домашнього насильства, можуть зателефонувати на “телефон довіри”. Тут цілодобово надають консультації психологи та психологині, які за потреби можуть скерувати до відповідних служб.
Тетяна Крамаренко зазначила, що багато жінок бояться звертатися до поліції або соціальних служб у випадку домашнього насильства:
Вони бояться, що це може спровокувати нові випадки насильства з боку кривдника. Лише 5% постраждалих, які до нас звертаються, вирішують розірвати стосунки з кривдником – розлучитись, змінити місце проживання, продати житло чи виїхати за межі міста.
Тетяна Крамаренко пов’язує це з фінансовою залежністю постраждалої від кривдника, з неможливістю достатньо забезпечувати себе та дітей. Але коли є пряма загроза життю жінки чи дітей, то жінка часто наважується на кардинальні кроки.
До 50% жінок, які зверталися до центру, вчиняли психологічне насильство:
20-30% випадків – це фізичне насильство, близько 10% – економічне. Випадків сексуального насильства поки що не фіксували.
Керівниця міського центру запобігання та протидії насильству констатувала збільшення кількості викликів щодо психологічного насильства. Це говорить про те, що мешканки громади обізнані про такий вид насильства.
Щороку проводять широку інформаційну кампанію щодо протидії домашньому насильству – в соцмережах, на телебаченні. І це дає свій результат.
Минулого року у Кропивницькому озвучували плани щодо відкриття шелтера для чоловіків, які постраждали від домашнього насильства, проте наразі це питання поставлено на паузу.
На телефон довіри за час його роботи звернулися двоє чоловіків. За викликами поліції мобільна бригада виїжджала до 5 чоловіків. В більшості це були конфлікти батька з сином або брата з братом. Чоловіки відмовлялися від подальшої соціально-психологічної допомоги та пояснювали це тим, що самі здатні вирішити конфлікт.
Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги в Кропивницькому:
Денний центр – місто Кропивницький вул. Шатила, 12.
Матеріал створено у партнерстві з Волинським прес-клубом
Читайте також: Гендерні міфи в спорті: чому суспільство диктує, якими видами спорту варто займатись жінкам
Головне сьогодні
