У пошуках правосуддя: як формується Антикорупційний суд в Україні

  • Редакція Точки Доступу
  • watch_later 4 березня 2019, 19:00

  • visibility 111 переглядів

"Боротьба з корупцією та повернення довіри українців до судової системи" - такі гасла декларували різні топ-чиновники нашої країни. Головним інструментом у боротьбі з недобросовісними держслужбовцями повинен стати Вищий антикорупційний суд, який сьогодні перебуває на фінальній стадії формування. Як проходив відбір суддів і коли запрацює нова система, дізнавався кореспондент Точки доступу.

#1

Початок реформи

Перезавантаження української судової системи почалося ще в 2014 році. Тоді тотальна недовіра суспільства до цієї гілки влади не залишала уряду країни іншого вибору, європейські та американські партнери також вимагали змін у системі. Основним запитом як українців, так і міжнародних організацій, в тому числі і Міжнародного валютного фонду (МВФ), стало створення нової судової установи "Вищого антикорупційного суду" (ВАС).

"У нас антикорупційна реформа прив’язана до процесу євроінтеграції і до виконання угоди про асоціацію з Європейським союзом. Крім того, при наданні безвізу країна брала на себе певні зобов'язання, у тому числі й боротьбу з корупцією. Запуск такого суду буде позитивно оцінений на міжнародній арені та дасть додаткові бали Україні", - говорить політолог  Олександр Мусієнко.

22 грудня 2017 року президент Петро Порошенко в Верховну раду вніс законопроект №7440 про створення в Україні Вищого антикорупційного суду. 1 березня 2017 документ в першому читанні підтримали народні депутати, а ось ряд міжнародних партнерів його розкритикував. Зокрема, МВФ заявив, що проект президента про Антикорупційний суд суперечить зобов'язанням, які взяла на себе Україна.

З критикою на адресу Адміністрації президента виступив і Європейський союз. Там заявили, що нинішній президент подав законопроект про Антикорупційний суд, який суперечить рекомендаціям Венеціанської комісії. Головним дискусійним моментом законопроекту була норма про повноваження Громадської ради міжнародних експертів у процесі відбору та призначення суддів.

Створення нової інстанції давалося парламенту нелегко, 23 травня 2018 року розпочався розгляд законопроекту в другому читанні. Всього до документу було подано 1927 поправок. В той день парламентарії голосування провалили через банальну нестачу депутатів у залі, їх налічувалося менше 50-ти.

7 червня парламентарії таки прийшли до консенсусу і 315-ма голосами прийняли за основу і в цілому законопроект «Про Вищий антикорупційний суд». Фінальний документ включав рекомендації Венеціанської комісії. Відповідно до закону Рада міжнародних експертів повинна складатися з шести чоловік, а право вето на будь-яку з кандидатур можна накладати мінімум трьома голосами.

#2

Міжнародний контроль

Після прийняття відповідного законодавства було створено Громадську раду міжнародних експертів (ГРМЕ). Міжнародні організації, з якими Україна співпрацює в сфері запобігання та протидії корупції, запропонували 12 іноземних юристів. З них були обрані 6 осіб, яких допустили до відбору українських суддів.

Експерти ГПМЕ довели свою безкомпромісність і готовність боротися за ідеали правосуддя, вважає народний депутат, екс-голова антикорупційного комітету Єгор Соболєв.

"Спрацювала норма, яку ми так відстоювали у законі – застосування вето міжнародними експертами. Міжнародні експерти не допустили 42 кандидатури, які викликали запитання у міжнародних організацій, у журналістів. Це кандидати, які не могли пояснити походження свого майна або прийняття судових рішень", - говорить він.

Міжнародні експерти попередили повернення в систему таких кандидатів, як «суддя Майдану» Оксана Голуб, екс-судді Вищого адміністративного суду Ігор Штульман та Анатолій Загородній, які брали участь у прийнятті рішень про заборону мирних зібрань.

28 січня 2019 року Громадська рада міжнародних експертів завершила кваліфікаційну оцінку кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду (ВАС). Члени ради розглянули досьє 113 кандидатів, з них 81 - в першій інстанції ВАС і 32 - в апеляційну палату ВАС. 71 кандидат продовжить участь в конкурсі, тоді як 39 кандидатів вибули з нього, оскільки не було встановлено їх відповідність критеріям. Крім того, 3 кандидати вирішили завершити участь в конкурсі за власним бажанням.

#3

Фінішна пряма

Незважаючи на те, що нова судова установа ще не запрацювала, вона вже має не аби який вплив на країну та високопосадовців. За словами Єгора Соболєва, саме  створення Антикорупційного суду стало головною причиною скасування статті Кримінального кодексу щодо відповідальності за незаконне збагачення.

"Це буде серйозний удар по корупції та корумпованому керівництву держави. Судячи з усього вони теж так вважають. Новина про скасування однієї з найнебезпечніших статей Кримінального кодексу про незаконне збагачення, звинувачення по якій мало розглядатися в Антикорупційному судді – цьому доказ. Це говорить про те, що корупціонери самі дуже бояться цієї установи", - говорить він.

Крім того, створення нової установи допоможе розвантажити українські суди та більш оперативно розглядати справи.

"Добре, що з’явиться суд, який буде займатися тільки такою категорією справ, бо це підвищить оперативність  та професійність розгляду таких справ. Ті справи, які НАБУ та САП передавали в суди, і які місяцями  не розглядалися через завантаженість суддів, тепер нарешті будуть мати продовження", - говорить Олександр Мусієнко.  

Згідно зобов'язанням, які Україна взяла на себе в рамках Меморандуму з Міжнародним валютним фондом, Вищий антикорупційний суд повинен бути повністю сформований до травня 2019 року.

Читайте також: Дозволено все, що не заборонено: що змінює новий Закон "Про валюту"

Читайте також: Ринок електроенергії на Кіровоградщині: тарифи, нові компанії та знищення монополії