25 жовтня 2023, 18:30
На Кіровоградщині, за даними екоактивістів, 68 % відсотків жителів мають доступ до питної води. В області є населені пункти, у яких відсутнє централізоване водопостачання. У селі Клинці доступ до питної води є проблемою. Люди її беруть у громадських колодязях або ж власним коштом пробивають скважини. Та й там вода не відповідає санітарно-біологічним показникам. Детальніше про проблему з водопостачанням у Клинцях читайте на Точці доступу.
Село Клинці Первозванівської громади розташоване за 15 кілометрів від обласного центру. Тут проживає понад 800 жителів. Централізованого водопостачання у селі немає, тому воду люди беруть з громадських колодязів та приватних свердловин. Проте і це не вирішує проблему з питною водою у селі, адже її якість залишає бажати кращого.
Два роки тому Точка доступу побувала у Клинцях, де спілкувалася з Нілом Плоховим. Чоловік разом із дружиною виховує 16 дітей. Заради них сім'я переїхала з міста до села. Оскільки централізованого водопостачання у населеному пункті немає, то родина пробурила 30-метрову свердловину.
Спочатку все було добре, води вистачало і на господарські, і на побутові потреби. Але пройшов рік-півтора і вода почала закінчуватися, – розповідає голова родини Ніл Плохов.
Як згодом з'ясувалося, інші селяни мають таку ж проблему. Рівень води у криницях та свердловинах знизився, а чому так сталося, ніхто не знав. Родина Плохових пробурила ще одну свердловину, але вода там була жовтого кольору.
Ніл Плохов демонструє воду зі своєї свердловини. 2021 рік
Як показали результати аналізів, вода за санітарно-біологічними показниками була непридатна для пиття. Так, рівень перманганатної окислюваності перевищував гранично допустиму норму. У людей, які п'ють таку воду, може порушуватися репродуктивна функція, страждають печінка та нирки. Також там вдвічі перевищений рівень радону.
Зараз родина Плохових змушена пробити третю свердловину, адже в одній із тих, яка функціонувала раніше, вода закінчилася. Витратили на це 40 тисяч гривень.
Ситуація з водою погана, тому ми були вимушені пробити ще одну 30-метрову свердловину. Вода там нормального кольору, на аналіз не здавали. Поставили фільтри і п’ємо її, — розповідає Ніл Плохов.
Нещодавно у Клинцях місцева влада почала облаштовувати громадські колодязі. Ніл Плохов говорить, що люди набирають там воду:
Також сусіди, у яких немає свердловин, набирають воду у тих, хто їх має.
Чоловік зазначає, що за два роки ситуація з водою у Клинцях не покращилася. За його словами, вона залишається стабільно поганою. Люди бояться, що вода в селі може взагалі зникнути.
З початком повномасштабного вторгнення росіян та зимових блекаутів ситуація ще більше загострилася, адже воду зі свердловин качають за допомогою електронасосів:
Довелося купувати генератор та бензин.
Ніл Плохов. Фото з архіву Точки доступу
Ніл Плохов мріє створити на своїй земельній ділянці рекреаційну зону, щоб організовувати дитячі таборівки з національно-патріотичного виховання. Проте зробити цього наразі не може, адже для цього потрібна вода:
Без води не можу нічого зробити. Росте на подвір’ї амброзія і все…
Встановлення правил користування, контроль стану нецентралізованих джерел води та інформування про якість питної води – обов'язок органів місцевого самоврядування. Або власника, якщо криниця приватна. Такі положення прописані в Законі України “Про місцеве самоврядування”.
У Клинцях, щоб покращити доступ населення до питної води, влада почала впорядковувати громадські колодязі. Місцеві відзначають, що якість води покращилася, проте відповідні органи перевірок не проводили. За словами начальниці управління держнагляду за дотриманням санітарного законодавства ГУ Держпродспоживслужби в області Олени Черненко, громадські колодязі не взяла на баланс та утримання сільська рада, тому відсутній суб'єкт господарювання, який мають перевіряти.
Заступниця сільського голови Первозванівки Олена Кузьменко говорить, що після створення громади провели інвентаризацію всіх громадських колодязів:
Колодязів дуже багато. Одномоментно виконати благоустрій усіх фінансово та технічно неможливо. У кожному селі староста визначає колодязі, у яких найбільше беруть воду. Їх ми і ремонтуємо в першу чергу.
Олена Кузьменко, заступниця сільського голови Первозванівки
Староста Клинцівського старостинського округу Володимир Любко показує відремонтований колодязь. Каже, що тут беруть воду багато людей із цієї вулиці:
Ми його облаштували першим. Вода тут була. Після чистки та реконструкції вона стала кращої якості. Люди, які проживають на вулиці, можуть без проблем прийти і набрати воду.
Всього на території села розташовані 26 колодязів. Поступово планують відремонтувати всі:
Це нагальна потреба, особливо у воєнний час. Під час відключення електроенергії люди користувалися саме цими колодязями. Війна в країні. Потрібно, щоб був доступ до води.
Володимир Любко набирає воду з відремонтованого колодязя
Проблему з водопостачанням у селі міг би вирішити централізований водогін. Його потрібно прокласти з Кропивницького. У громаді є проєкт водогону протяжністю 1,8 кілометрів. Вартість будівництва складає понад 4 мільйони гривень (згідно цін 2022 року, – ред.). Наразі таких грошей у громаді немає.
Первозванівська громада та її активні мешканці співпрацюють з громадською організацією “Флора”, щоб покращити екологічну ситуацію у своїх населених пунктах. Так, в рамках програми, яка фінансується міжнародними донорами, закупили міні-лабораторії для оцінки якості води та систему моніторингу якості повітря. Адже громада має небезпечне сусідство – уранову шахту.
Експрес-дослідження води у громадському колодязі Клинців
Декілька населених пунктів громади – Зоряни, Опалимівка, Кізельгур на сьогодні взагалі без води. Ми її підвозимо. Хочемо вирішити питання, щоб прокласти централізоване водопостачання.
Олена Кузьменко зазначає, що шахта вже 3 роки не сплачує податки до бюджету громади:
Ці податки ми б могли направити на розвиток громади та покращення водопостачання, а також зменшення впливу радіаційного випромінювання.
Заступниця сільського голови Первозванівки Олена Кузьменко наголошує, що місцева влада системно співпрацює з громадськими організаціями та місцевими активістами для того, щоб відстоювати своє право на життя у безпечному екосередовищі.
Більша частина населення області користується водою з Кременчуцького водосховища, що є джерелом для магістрального водогону ОКВП “Дніпро-Кіровоград”. Також водопостачання забезпечується поверхневими джерелами централізованого водопостачання з Іскрівського, Карачунівського водосховища, річок Сугоклея, Південний Буг, Синюха та Чорний Ташлик.
За словами начальниці управління держнагляду за дотриманням санітарного законодавства ГУ Держпродспоживслужби в області Олени Черненко, щоліта жителі Кіровоградщини відчувають дефіцит питної води та води для господарсько-побутових потреб. Це відбувається через збільшення обсягів використання води. Ще одна причина – літні посухи, зміління поверхневих водойм. Це напряму впливає на рівень та обсяги ґрунтових вод в колодязях – як громадських, так і індивідуальних – на якість і безпечність наявної води в джерелах водопостачання.
Ці причини призводять до постійного пошуку нових, альтернативних джерел водозабезпечення населення області, – зазначає Олена Черненко.
Олена Черненко. Фото з сайту Держпродспоживслужби в області
За даними екоактивістів, у Кіровоградській області доступ до чистої питної води мають 62,8 % жителів. Ризику забруднення піддаються всі джерела поверхневих і грунтових вод без винятку. Один із основних чинників забруднення грунтових вод – нітрати. Вони потрапляють у ґрунтові води, а звідти в колодязі через неправильне зберігання гною чи інших відходів тваринництва, близьке розташування вигрібних ям, туалетів чи каналізації. Та основне джерело забруднення – це неналежне застосування добрив поблизу джерел водопостачання, тобто чим більше розораних земель довкола, тим більше використання добрив, що призводить до погіршення якості води.
Основними ж чинниками забруднення поверхневих вод є:
У 2022 році Держпродспоживслужба перевірила 1018 об’єктів водопостачання. На 84% виявили порушення, з них більшість – на об’єктах нецентралізованого.
У 2023 році ситуація не покращилась. Так, фахівці з 1 січня перевірили 945 об’єктів (165 централізованого водопостачання, 780 – нецентралізованого). На 688 об’єктах виявили порушення, з них 74% у громадських колодязях та свердловинах.
У разі виявлення порушення балансоутримувачі джерел водопостачання отримують приписи, які зобов’язані виконати, щоб усунути порушення. Потім на них чекає повторна перевірка.
Олена Черненко зазначає, що в період дії воєнного стану в області усунули декілька важливих порушень у сфері водопостачання – облаштували зони санітарної охорони для джерел централізованого водопостачання, герметизували свердловини, проводили профілактичні промивки мереж та інше.
Також провели 35 засідань обласної, районних, міських та селищних комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій щодо стану водопостачання населення, об’єктів водовідведення.
За даними фонду “Відродження” водний дефіцит у центральних регіонах України становить 159–222 мм на рік. Тобто Кіровоградщина – маловодний регіон. Фахівці переконані, що проблема "водного питання" особливо актуальна для Кропивницького та Кіровоградської області в цілому, вже зараз йдуть пошуки альтернативних джерел водопостачання. Тому дуже важливо прислухатися до екологів, гідрологів і ґрунтознавців, бо через 30 років Україна може стати залежною від водопостачання з інших країн.
Про те як війна впливає на якість води та її постачання до населених пунктів Кіровоградської області, та як потрібно вирішувати цю проблему, Точка доступу писала раніше. Матеріал можна прочитати за цим посиланням.
Ця публікація підготовлена завдяки підтримці чеської неурядової організації NESEHNUTI у рамках Програми трансформаційної співпраці Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.
Читайте також: Від пристрою для риболовлі до екологічного ноу-хау: школярі з Кіровоградщини створили унікальні дрони для очищення водойм
Головне сьогодні
