Слідкуйте за нами
Слідкуйте за нами
Вчили французьку та навчали іноземців розмальовувати писанки: як учні з Кропивницького побували на обміні у Франції
“Це жива мова — сленг, прості фрази, постійна практика. Ти просто починаєш говорити французькою”, — розповідає учениця Ніколь Аль-Асаді про поїздку до іншої країни.
Десять учнів ліцею “Максимум” із Кропивницького побували у Франції в межах міжнародного обміну. Там вони навчалися з 22 по 29 березня у місті Пуатьє в Пілотному міжнародному інноваційному ліцеї, жили у французьких родинах, спілкувалися з однолітками з різних країн і презентували українську культуру — зокрема проводили майстер-клас із розпису писанок. Журналістка “Доступ. Медіа” поспілкувалася з ученицями Ніколь Аль-Асаді та Ярославою Відіборенко, які поділилися враженнями про навчання, життя в родинах, мовну практику та культурний обмін. Також про організацію поїздки розповіла вчителька французької мови Галина Патлач.
ЗМІСТ
“Це було щось абсолютно нове. Дуже круто було ходити у ліцей і побачити, як відбувається навчання за кордоном. Воно дуже відрізняється від нашого — інші методики, інший підхід. І якісь моменти навіть хочеться перенести у свою школу”, — розповідає про поїздку до Франції учениця 10 класу Ніколь Аль-Асаді.
Під час обміну учні з Кропивницького жили у французьких родинах — кожен мав свого “кореспондента” (так називають однолітка, який приймає учня), разом із яким проводив більшість часу.
Ніколь жила в родині Maëlis Warnet (Маеліс Варне), студентки випускного класу.
Ти буквально живеш їхнім життям: ходиш разом у школу, гуляєш, вечеряєш, їдеш у супермаркет — усе робите разом. Це дуже круто, бо ти повністю занурюєшся в їхній побут. Родина, у якій я жила, постійно цікавиться, як ти себе почуваєш, як справи. Ставляться як до своєї дитини, — розповідає Ніколь.
Зранку школи добиралися по-різному — хтось автобусом, хтось із батьками на авто.
Після приїзду до ліцею для іноземних учнів організовували невеликі активності, наприклад, ранкову зарядку просто неба під музику.
Далі школярі разом зі своїми французькими однолітками йшли на уроки. Зазвичай це були один-два заняття, після яких починалася проєктна робота, каже Ніколь.
Учні об’єднувалися в міжнародні групи й працювали над спільними завданнями — зокрема створювали відео на різні теми. Після цього презентували результати, дивилися роботи інших і давали одне одному відгуки.
Ми також дивилися роботи інших. Це дуже класний формат — ти вчишся і одночасно комунікуєш, — розповідає учениця.
Окрім навчання, для учнів організували багато різних активностей — вони відвідували парки і і брали участь у виступах. Зокрема, відбувалося дефіле в національних костюмах, де учасники представляли свої країни, а також концерт за участі делегацій із різних країн.
Завершувався день неформальним спілкуванням — наприклад, шкільною дискотекою. За словами учениці, її організовували самі студенти: вони відповідали за музику, виступи та загальну атмосферу.
“Вони придумують номери, керують музикою, працюють як діджеї. Вчителі просто контролюють процес. У нас таке складно уявити”, — каже вона.
Ніколь розповідає, однією з найбільших переваг поїздки стала мовна практика — саме спілкування з носіями мови дає той ефект, якого складно досягти на уроках.
За її словами, під час поїздки учні переважно спілкувалися англійською, однак французька також постійно була поруч — у родинах і в повсякденному житті.
“Ти не спілкуєшся за правилами, як у школі. Це жива мова — сленг, прості фрази, постійна практика. І в тебе немає варіанту перейти на українську — ти просто намагаєшся згадати слова і якось побудувати речення. І це дуже круто”, — ділиться учениця.
Поступово школярка почала спілкуватися французькою — як із родиною, так і з новими знайомими. За її словами, за час поїздки вона знайшла багато нових друзів.
Окремо вона відзначає різницю в підходах до навчання.
“Уроки там дуже відрізняються. Учні більш дисципліновані — всі відповідають, навіть якщо не впевнені у відповіді. Немає такого, що хтось просто мовчить”, — каже учениця.
Також школярку здивувало ставлення до дисципліни.
“Наприклад, якщо учень запізнився, його не сварять на уроці. Він просто заходить і сідає, а зауваження можуть зробити вже після заняття, не перед усім класом”, — розповідає Ніколь.
Учениця 9-го класу Ярослава Відіборенко під час обміну жила у французькій родині разом із двома дітьми та їхніми батьками.
“Мені дуже сподобалась сім’я. Вони дуже добре ладнають між собою, спілкуються на рівних і поважають одне одного. Це було дуже помітно у повсякденному житті”, — розповідає школярка.
Окремою частиною поїздки став день, присвячений сімейному відпочинку. У цей час кожна родина самостійно планувала, як проведе його з учнем.
Ярослава разом зі своєю родиною поїхала до міста Ла-Рошель, яке розташоване біля океану.
“Це було дуже круто — побачити океан і навіть доторкнутися до нього. Такий досвід складно забути”, — ділиться вона.
За її словами, інші учні також проводили цей день по-різному — хтось поїхав у парки розваг, хтось на шопінг чи екскурсії.
За її словами, торік вона вже була у Франції за програмою обміну, однак цього року адаптація пройшла значно легше, ніж під час першої поїздки.
“Я вже була тут минулого року, і тоді більше хвилювалася. А цього разу приїхала — і одразу стало комфортно. Хоча спочатку навіть трохи розгубилась і ніби на день забула французьку, але потім швидко адаптувалась”, — розповідає вона.
Під час обміну українські учні не лише вчилися, а й презентували свою культуру.
Зокрема, вони провели майстер-клас із розпису писанок для французьких школярів. Матеріали для цього привезли з України, а самі писанки допомагали готувати навіть французькі родини, в яких жили учні.
“Було дуже приємно бачити реакцію учнів у Франції— щирі емоції, зацікавлення, посмішки”, — розповідає Ніколь.
За словами учениці, формат майстер-класу дуже відрізнявся від того, що пропонували інші делегації.
“Інші учасники здебільшого робили якісь інтерактиви, але не пов’язані з ручною роботою. А в нас був саме творчий процес — учасники могли сісти, розслабитися і створити щось своїми руками”.
Для французьких школярів підготували спеціальні заготовки — аркуші з орнаментами писанок і поясненнями їхнього значення. Кожен учасник міг обрати символи, які відображають його емоції або бажання.
“Вони малювали те, що відчувають, або те, чого собі бажають. Це було дуже особисто. І в результаті в кожного залишалася така писанка як пам’ять”, — каже Ніколь.
Як розповіла вчителька французької мови ліцею “Максимум” Галина Патлач, поїздка до Франції — це частина щорічного міжнародного тижня, який організовує французький ліцей. До нього долучаються делегації з різних країн, а сам проєкт існує вже багато років.
За її словами, співпраця з французькою стороною почалася ще до пандемії — фактично випадково.
“До нас в Кропивницький приїжджала франко-українська організація, яка займається студентськими обмінами. Вони розповідали про свої програми, і через знайомство з однією з представниць — Паскаль — ми дізналися про можливість долучитися до цього ліцею у Франції”, — каже вчителька.
Саме Паскаль, яка проживає у місті Пуатьє та приймає іноземних студентів у своїй родині, допомогла налагодити контакти між школами.
В певний період співпраця перервалася через пандемію COVID-19, а згодом — через повномасштабну війну. Однак зв’язок із французьким ліцеєм не зник.
“У 2022 році, коли ми не змогли поїхати, під час міжнародного тижня вони зробили для нас окремий стенд — представили Україну, наш ліцей і місто, зібрали вишиванки, наші прапори. Так вони ніби "представили" нас замість нас. Також у ліцеї зібрали кошти і передали нам тисячу євро. Ми ці гроші відправили на ЗСУ”, — пригадує Галина.
Попри війну, французька сторона продовжує запрошувати українських учнів.
“Нам написали, що є багато родин, які хочуть прийняти дітей з України. І навіть попри те, що ми не можемо виконати всі умови програми через воєнний стан, нас все одно запросили”, — додає Галина Патлач.
У поїздці беруть участь учні, які вивчають французьку мову — зазвичай це школярі 9–11 класів. Цього року до Франції поїхали 10 учнів і двоє вчителів.
Діти живуть у французьких родинах, які відбирають заздалегідь — з урахуванням віку, побажань і навіть побутових особливостей.
“Ми подаємо дані про дітей — вік, уподобання, алергії, побажання. А у Франції формують список родин, які готові прийняти учнів, і вже потім їх поєднують”, — пояснює вчителька.
У самому ліцеї навчаються студенти з різних країн, тому учні одразу потрапляють у міжнародне середовище.
За словами Галини Патлач, головна мета таких поїздок — не просто подорож, а реальна мовна практика.
“Це більше про практику, ніж про теорію. Те, що діти вчили на уроках, вони тут використовують у реальному житті — у спілкуванні, побуті, навчанні”, — пояснює вона.
Водночас це й потужна мотивація для тих, хто тільки починає вивчати мову.
“Навіть за пів року навчання діти можуть пояснити базові речі — і їх розуміють. Це дуже надихає”, — каже вчителька.
Під час поїздки учні та вчителі не лише відвідують заняття, а й активно беруть участь у спільних проєктах.
Зокрема, цього року українська делегація долучилася до запису подкасту на місцевому шкільному радіо. Там обговорювали навчання, міжнародний досвід і життя під час війни.
“Було складно, бо це не підготовлений виступ. Ти говориш і розумієш, що тебе слухають. Але це дуже цінний досвід”, — каже Галина Патлач.
За її словами, іноземні учасники щиро цікавляться ситуацією в Україні.
“Вони не просто дивляться новини — вони спілкуються з нами, бачать це зсередини. І підтримка відчувається дуже сильна”, — додає вона.
Сам тиждень перебування у Франції — навчання, проживання в родинах і участь у програмі — для українських учнів є безкоштовним. Усі ці витрати бере на себе французький ліцей.
Водночас дорогу та частину витрат, зокрема поїздку до Парижа, оплачують батьки.
“Бути у Франції і не побувати в Парижі — це гріх”, — жартує вчителька.
Учителі ж зазвичай самостійно оплачують проживання, зупиняючись у готелях або орендованому житлі.
За її словами, такі поїздки дають учням значно більше, ніж просто знання — вони вчать адаптуватися, спілкуватися і розуміти інший світ.
Читайте також: Безлактозне харчування для дитини у школі чи дитсадку: як оформити у Кропивницькому
Фото надала Галина Патлач
Запрошуємо вас стати частиною нашої спільноти та бути
причетними до змін у місті.
Після оформлення підписки ми надішлемо вам лист із детальною інформацією.
Долучайтеся до змін у місті, які вже відбуваються!
