07 березня 2024, 14:15
Повномасштабна війна Росії проти України спричинила різке збільшення кількості внутрішньо переміщених осіб. Так, чимало громадян, які втратили своє житло, вирішують залишатися на тривале або постійне проживання у нових для себе громадах. Волонтери та місцева влада надавали та продовжують надавати підтримку ВПО. Але у багатьох випадках територіальні громади наразі не розглядають ВПО як ресурс для розвитку своїх громад. Як адаптуються внутрішньо переміщені особи до життя у Кропивницькій громаді, читайте у матеріалі Точки доступу.
На Кіровоградщині, за даними обласної військової адміністрації, станом на 1 лютого 2024 року на обліку перебуває 86 тисяч внутрішньо переміщених осіб, з яких 80 тисяч переїхали на територію нашої області після 24 лютого 2022 року. Найбільше в області проживає осіб працездатного віку, дітей до 18 років та пенсіонерів.
Як зазначили у міській раді, у Кропивницькому зареєструвалося понад 26 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Міська громада надала прихисток людям з 13 областей. Найбільше до Кропивницького приїхало ВПО з Донецької, Харківської, Херсонської та Луганської областей.
Минулоріч Кропивницька міська рада затвердила Комплексну програму соціальної підтримки, адаптації та інтеграції ВПО. Вона розрахована на два роки. Зробили це для того, щоб сприяти успішній інтеграції внутрішньо переміщених осіб у життя громади. Фінансують програму з міського бюджету.
Міська влада планує:
Окрім того, міська влада планує надавати психологічну підтримку ВПО, залучати їх до прийняття рішень органами місцевого самоврядування, проводити культурні заходи.
Координатор програми “Єднання заради дії” Сергій Лавров зазначив, що організація життя переселенців потребує максимальної синергії та комунікації на всіх рівнях. У кожній громаді та області є свій контекст, але основні проблеми – глобальні, спільні:
Це пошук роботи, житла, охорона здоров’я, освіта тощо. І тут потрібні системні рішення. Один із варіантів напрацювання таких рішень – ради ВПО.
Допомагають переселенцям адаптуватися до життя на новому місці, налагодити нові соціальні зв’язки і ініціативи і заходи організовані громадськими активістами. До прикладу, громадська організація “Наша рада” протягом пів року реалізовувала у Кропивницькому проєкт “Наша підтримка”. У рамках проєкту надавали психологічну допомогу різним групам внурішньо переміщених осіб – дорослим та дітям.
Члени громадської організації створили клуби для спілкування, щоб діти та підлітки із числа ВПО знайшли собі друзів серед місцевих дітей. Голова громадської організації Євгенія Захарченко зазначає, що після завершення проєкту діти-учасники клубу продовжують спілкуватися, зустрічатися та разом проводити вільний час.
Для дорослих активісти також організували дві групи психологічної підтримки – “Ресурс”, де учасники через спілкування знаходили ресурс для підтримки та адаптації. Активісти проводили різнопланові психологічні заняття для знаходження внутрішнього ресурсу та звернення до нього у непростій життєвій ситуації.
Також для учасників занять проводили тілесну терапію:
Через роботу з тілом ми заспокоювалися, знижували рівень кортизолу, і, відповідно рівень стресу і виходили на гармонійний настрій, – розповідає Євгенія Захарченко.
Окрім того, для ВПО організували психологічний театр, який згодом набув популярності і його почали відвідувати місцеві.
Члени громадської організації провели опитування ВПО щодо факторів, які заважають їхній інтеграції до громади Кропивницького. Загалом участь у анонімному опитуванні взяли 333 людини.
Питання, які найбільше хвилюють ВПО, – це фінанси, житло та робота. Я думаю, що сьогодні у зв’язку зі змінами, які пропонує Кабмін по зменшенню підтримки внутрішньо переміщених осіб і введенню певних критеріїв для отримання допомоги, показники щодо працевлаштування будуть іншими. Чому? Тому що один з критеріїв для продовження отримання допомоги – є неспроможність людини знайти роботу, яка буде підтверджена центром зайнятості, або наявність дітей, які не могли бути влаштовані в садочки та школи, – розповідає Євгенія Захарченко.
Громадська активістка зазначила, що понад 50 відсотків опитаних зазначили, що їхні діти продовжують онлайн навчання в своїх школах:
Ми розмовляли поза межами анкет і дізнавалися чому так. З’ясувалося, що люди продовжують психологічно чіплятися за свої місцевості. Вони дуже хочуть повернутися додому. І у них стоїть психологічний маячок, що якщо їхні діти продовжують навчатися у своїх школах, навіть онлайн, то їхня школа збережеться, їхній вчитель збереже свою зайнятість і, відповідно, заробітну плату. Коли їхній населений пункт деокупують, чи припиняться обстріли, – вони повернуться додому. Це психологічний ланцюг, – розповідає Євгенія Захарчеко.
Більшість опитаних внутрішньо переміщених осіб зазначили, що приїхали до Кропивницького навмання вказали, що мають тут друзів та родичів. ВПО разом з сім’єю орендують житло у Кропивницькому. Лише 2% опитаних – живуть у соціальному житлі або безкоштовно у волонтерів.
Люди зазначають, що мають проблеми з житлом, адже ціни на оренду в нашому місті не відповідають ні якості, ні потребам. Ми розуміємо, що працює закон "чим вищий попит, тим вища ціна", – розповіла Євгенія Захарченко.
Так, у Кропивницькому не збільшилася кількість житла, адже у місті майже не будують нові багатоквартирні будинки.
Неадекватність ціни дуже лякають ВПО і вони змушені розділяти житло зі своїми родичами та знайомими.
За словами громадської активістки, у Кропивницькому є 317 місць у соціальних гуртожитках і офіційно зареєстрованих 27 тисяч ВПО:
300 місць у соціальних гуртожитках – це дуже мало.
Окрім того, в анкетах люди зазначали, що отримують гуманітарну допомогу, проте цього недостатньо, менше одного відсотка вказали, що не потребують допомоги.
Також в опитуванні запропонували обрати категорії допомоги, якої зараз не вистачає (можна було вибрати кілька варіантів): лідирують такі позиції – засоби гігієни, продукти, постільна білизна та побутова техніка.
Гроші, житло та робота – це основні проблеми, з якими зіштовхуються ВПО під час інтеграції до Кропивницької громади. Під час анкетування 22% опитаних сказали, що у них були конфлікти з місцевими мешканцями, або вони чули про такі конфлікти:
Враховуючи, що в повсякденному житті все одно хтось із кимось конфліктує, то сказати, що це основна причина, яка не дозволяє ВПО інтегруватися у життя громади ми не можемо, – резюмує Євгенія Захарченко.
Основні причини конфліктів – завищена вартість оренди житла, конфлікти дітей з місцевими дітьми, мова, відмова у працевлаштуванні через немісцеву реєстрацію, звинувачення, що війна почалась через приїжджих, несправедливо отримують допомогу, “понаїхали”.
Багато буває заздрощів, що переселенці нібито гуманітарку гребуть лопатою. Одне можу сказати, що хто не втратив усього того, що втратили ми, той ніколи не зрозуміє нашого болю, – вказала в анкеті жінка, яка вимушено приїхала до Кропивницького.
Підприємиця з Сєвєродонецька Марія Гаджизаде релокувала свій бізнес до Кропивницького. До повномасштабного вторгнення жінка мала все: дім, успішний бізнес – магазин підліткового одягу. За три місяці до великої війни разом з чоловіком розширилися – відкрили ще один магазин у Краматорську.
24 лютого 2022 року Марія розбивала вітрини власного магазину у Сєвєродонецьку. Взяла молоток і била з усією силою по склу, на якому була зображена літера “зет”. Ця літера була частиною назви магазину підліткового одягу.
Я розбивала вітрини, щоб вони не подумали, що їх тут чекають…, – згадує Марія.
Марія разом з чоловіком обирали місце, куди релокувати бізнес – розглядали Київ, Дніпро, Черкаси та Кропивницький. Проаналізували ринок, ціни на оренду, попит та пропозицію й обрали Кропивницький. Марія зізнається, що жодного разу не пожалкувала про це:
Звісно, це не дім, але місто дуже класне, спокійне. Для бізнесу – просто ідеальне. Тут можна розвиватись і створювати проєкти, втілювати в життя ідеї.
Складність, з якою зіткнулася жінка під час переїзду, – оренда:
Треба орендувати житло для себе та батьків, приміщення для магазину, офісу та складу. Ціни підскочили вгору.
Також жінка намагалася знайти житло для своєї працівниці, яка також переїхала з окупованих територій. Говорить, що зробити це було дуже складно, адже те, що пропонують на ринку часто має неспівмірність показників ціни та якості. Проте підприємиця відзначає доброзичливе ставлення місцевих мешканців.
Фактори, які сподобалися ВПО у Кропивницькому (згідно результатів опитування), – це транспорт, інфраструктура і на третьому місці – доброзичливе ставлення місцевих мешканців.
Місто Кропивницький – це місто чудових та доброзичливих людей. З першого дня нашого переїзду сюди нам намагались допомогти. Дуже вдячні місцевим жителям, – таку відповідь члени громадської організації “Наша рада” отримали в одній з анкет.
Євгенія Захарченко зазначає, що всі опитуванні, незважаючи ні на що, хочуть повернутися додому:
В анкеті була можливість надавати відкриті відповіді. І от дехто писав: “коли звільнять моє місто, я навіть пішки піду додому. Вони всі дуже хочуть додому. Там у них є горизонтальні зв’язки, друзі, могили родичів, спогади.
Громадські активісти надіслали результати опитування голові обласної військової адміністрації, чиновникам та депутатам міської ради та ЗМІ. Сподіваються, що дані будуть корисними у ухваленні важливих рішень для сприяння інтеграції внутрішньо переміщених осіб у життя громади.
Цей матеріал став можливим у межах програми “Єднання заради дії”, що втілюється IREX за підтримки Державного департаменту США. Вміст є виключно відповідальністю медіа "Точка доступу" та необов’язково відображає погляди IREX та Державного департаменту США.
Читайте також: "Намагаємося бути найкращими", – підприємиця з Донеччини, яка відроджує ресторанний бізнес у Кропивницькому (ФОТО)
Головне сьогодні
