Вихід є: у Кропивницькому постраждалим внаслідок війни надають безплатну психологічну допомогу (ФОТО)

Вихід є. У Кропивницькому переселенцям надають безплатну психологічну допомогу. Під час занять використовують метафоричні карти, що допомагають розкритись та проговорити проблему. Що найбільше турбує людей та про вплив війни на психіку дізнавалися журналісти Точки доступу.

Я буду пропонувати учасникам заходу обрати двері, які їм просто подобаються. Це не складне завдання, не треба заглиблюватися в якісь свої думки, але, насправді, на підсвідомості, людина обирає двері, які вона хоче мати щодо вирішення своєї проблеми.

Психологиня благодійного фонду Caritas Kropyvnytskyi Дар’я Іщенко готується до терапевтичного заняття. Метафоричні карти – інструмент роботи. Учасник має визначити проблему та обрати одну зі ста карт із зображенням дверей. Описати, чи відчинені вони та що за ними. Таким чином людина розкривається й проговорює те, що приховувала навіть від себе. Ці двері – і є шлях до вирішення проблеми.

"В мене там лишився чоловік – його поховали без мене", "Я хочу додому – але під українським прапором", "Я лишилася зовсім одна, мені ні з ким поговорити", – під час таких обговорень можна зрозуміти, наскільки складний шлях довелося пройти людям.

Попри все, майже в кожному монолозі є надія – "Наші хлопці відіб’ють моє місто", "Ми обов’язково повернемося додому", "За дверима нас чекає ще краще життя".

Найчастіше, розповідає Дар’я, у роботі з переселенцями психологи мають справу із болем втрати. Робота фахівця – допомогти його приглушити.

Найбільша проблема зараз для людей – це те, що вони втратили все, що наживали роками. І я говорю не лише про якісь матеріальні цінності. Деякі люди виїхали і зіштовхуються з тим, що втратили друзів, бо вони роз'їхалися, хтось навіть втратив когось із близьких, хтось бачив смерті, як закопують людей у них у дворі…

Вона розповідає, що нерідко звертаються й батьки із проханням попрацювати з їхніми дітьми.

Також приходять на консультації мами, які виїхали з дітьми. І навіть, якщо їхній будинок лишився цілим і чекає на них, в них виникають нові турботи. Не лише те, що вони втратили спокій, роботу, друзів… Вони ще й мають працювати з дитячими втратами. Дитина так само важко переживає навіть втрату свого конструктора, який не змогла взяти з собою. Може звинувачувати батьків, що вони її забрали від друзів, з улюбленої школи, улюбленого двору, не взяли велосипед чи самокат…

Війна – це дуже велика травма для всіх, – говорить психолог. 

І, якщо людина не під час війни потрапляє в якусь критичну ситуацію, то поряд завжди є ті, хто можє підтримати. Це люди, які не знаходяться в тій критичній ситуації. Якщо це, до прикладу розлучення, втрата будинку – пожежа, не дай Боже, втрата роботи... То нині ж всі абсолютно знаходяться в ситуації травми і піти, здається, нікуди.

Тетяна Вяскова у Кропивницький із Херсона евакуювалася два місяці тому. Жінка досі не освоїлася на новому місці і тяжко переживає розлуку з домом. Сюди прийшла шукати моральної підтримки.

Стало дуже небезпечно і ми перебралися в більш-менш спокійний регіон. Але дуже тривожно нам і через те, що ми залишили в Херсоні, і тут свої є проблеми й труднощі. Дійсно, мені допомога потрібна. І Дар’я сказала, що є такий захід "Вихід є". Дуже назва така навіть, знаєте, суттєва і глибока. Будемо шукати вихід. Я вірю, що він обов’язково знайдеться.

Харків'янка Людмила Захарченко прийшла на заняття вдруге. Тут вона не лише шукає відповіді на проблемні питання, а й спілкується. У Кропивницькому жінка мешкає вже рік. Приїхала сюди із собачкою Ендрю. Сміється: коргі подарувала їй королева Англії.

Я сама тут. У мене тільки собачка. Отаке спілкування дуже потрібне. Звісно, я з собакою не буду спілкуватися так, як тут із людьми. Хоч раз на місяць отак кудись піти, а то ж весь час я з собачкою.

Нині українці готові звертатися до психолога, – кажуть спеціалісти. Це підтверджує і учасниця заняття з Краматорська Валентина Билкова.

Зараз усім треба психологічна допомога. Я теж вирішила прийти, поспілкуватися з людьми, бо одна справа, що ми спілкуємося там у групі, інша справа те, що спілкуємося вживу. Я вважаю, що це дуже корисно. Дякую людям за організацію, що не лишають нас наодинці зі своїми проблемами.

Робота із такими травмами – важка – зізнається психологиня Дар’я. До того ж, попри війну, психолог сам має бути в ресурсі.

Так, працювати важко. Важко вислуховувати історії, що розповідають люди, які, до прикладу, були під окупацією, які пережили втрату близьких… Це непросто, але працюємо для того, щоб допомагати, бо чим більше наших людей буде сповнених сил жити далі, тим швидше ми прийдемо до перемоги.

Група психологічної допомоги для переселенців працює при Українській греко-католицькій церкві. Щотижня тут чекають всіх охочих.

Звернутися можуть не лише переселенці, а й усі, хто цього потребує. За анонсами психолого-терапевтичних занять можна слідкувати на сторінці БФ Caritas Kropyvnytskyi.

Читайте також: У Кропивницькому при церкві безплатно роздають речі. Історії переселенців, які прийшли по допомогу (ФОТО)