"Вірю, що син повернеться": акція на підтримку полонених і зниклих безвісти військових відбулася у Кропивницькому

У центрі Кропивницького сьогодні, 2 березня, відбулася щотижнева акція на підтримку полонених та зниклих безвісти захисників.

Сюди прийшли близько пів сотні людей – це рідні та близькі військовополонених і зниклих безвісти. Вони зібрались на площі Героїв Майдану вздовж вулиці Велика Перспективна, щоб нагадати суспільству про своїх близьких і вимагати дій для їхнього повернення.

Про це повідомляє кореспондентка Точки доступу.

"Мамо, якщо не я, то хто?"

Серед присутніх – Валентина Степанівна Кумська, мати 45-річного Вадима Кумського. Її син, військовослужбовець 59-ї бригади, зник безвісти сім місяців тому – 17 липня 2024 року поблизу селища Нівельське Покровського району Донецької області.

"Листи приходять, але жодної чіткої відповіді ми не отримали. Складається враження, що ніхто його не шукає", – говорить жінка.

За весь цей час родина не отримала жодної офіційної інформації про долю Вадима. Дома на нього чекають дружина, мама та двоє синів – 19-річний та 8-річний хлопці.

Вадим був приватним підприємцем, але коли почалася війна, не зміг залишатися осторонь і пішов до війська.

Перед тим, як піти, він сказав мені: "Мамо, якщо не я, то хто?", – пригадує мати.

"Єдине, що кажуть: чекайте"

Ще одна учасниця акції – Валентина Панова. Її єдиний син, 42-річний Олег Панов, служив у 56-й бригаді та зник безвісти 15 грудня 2023 року біля села Григорівка Бахмутського району.

"Він на третій день пішов на перше бойове завдання й зник безвісти. І все. Ми не маємо зовсім ніякої інформації, – розповідає мати.

Пані Валентина каже, що отримала акт внутрішнього розслідування з військової частини, але там немає конкретних деталей щодо обставин зникнення її сина.

"Село, де він зник, вже окуповане. Звідти жодної інформації ми отримати не можемо", – додає вона.

Родина постійно звертається до військових, державних установ, їздить на зустрічі в Київ, але поки що чує лише одне: "Чекайте".

Олег – батько двох дітей. Його доньці цього місяця виповниться 15 років, а синові – незабаром 7 років. До війни чоловік працював вчителем музики, етики та естетики в школах Кропивницького. Військову службу чоловік не проходив. За словами мами, Олегу вручили повістку, він пройшов ВЛК та 11 вересня відправили на навчання:

"Три місяці він проходив навчання у Вінницькій області. Нам казали, що його залишать у тиловій частині. Але одного вечора забрали з частини й одразу відправили на фронт", – розповідає жінка.

Попри невідомість, мати не втрачає надії:

"Можливо, він у полоні… Звісно, що це дуже погано, але принаймні ми б знали, що він живий. А так ми не знаємо нічого. Ми сподіваємося, віримо".

"Кожної неділі виходжу на акції, бо вірю, що син повернеться"

Анжела Алексєєва вже пів року шукає свого 23-річного сина Володимира Алексєєва. Він зник безвісти 3 вересня 2024 року поблизу селища Калинівка Донецької області.

Володимир приєднався до лав ЗСУ у квітні 2022 року, невдовзі після завершення строкової служби. Він воював у складі 56-ї бригади, 21-го батальйону. Постійно перебував у гарячих точках Донеччини, рідко бував у відпустці.

"Мамо, хто піде захищати, якщо не ми?" – так він пояснював своє рішення піти на фронт, – пригадує Анжела.

На Володимира вдома чекають мати, два брати та сестра.

"Ми віримо й чекаємо, що він повернеться додому", – додає жінка.

Читайте також: "Життя цінніше за гроші". Мати полеглого захисника з Кіровоградщини купила вартісне обладнання для лікарні