Виставку робіт художника Дмитра Поломарчука експонують в обласній бібліотеці імені Дмитра Чижевського. Ще до того, як кропивничани познайомилися із самим Дмитром, вони побачили його творчість. Роботи Дмитра ще до початку великої війни почали з’являтися на занедбаних приміщеннях, парканах та будівлях міста. Своє ім’я митець тривалий час приховував. Він говорив, що створює стінописи виключно для того, аби покpащувати в місті локації, які "пpосять" допомоги. "Внутрішні світи" кропивницького Бенксі, бачили журналісти Точки доступу Лілія Кочерга та Олександр Козловський.
Дмитро розповідає, що підготував для експонування понад сто робіт, написаних акрилом, олією, маркером та ручкою. Ці портрети й пейзажі у різних стилях створював, починаючи з 2017 року. Спочатку, ділиться художник, з’являються форма, лінії, а потім з цього утворюється цілісна картина.
Свої роботи, посміхається чоловік, зберігає по всьому місту – у батьків, в гаражі, в себе вдома. Надихається, каже, тим, що відбувається навколо – самим життям. Пише у вільний час, до прикладу, у вихідний, коли з’являється таке бажання. Фарби й полотно є у нього завжди.
Ти починаєш з форми, лінії, кольору, намішуєш, а потім, у результаті, робота подобається, або не подобається. Тут є роботи, які перемальвувалися десять разів. Вона повисіла, побула, я взяв інший колір, іншу фарбу і почав малювати знову і щось з’являлося.
Завідувачка мистецького відділу бібліотеки Світлана Ушакова зазначила, що виставка – дуже провокативна та очікувана.
Знаєте, є такі солоденькі виставки, які всім подобаються, а ця виставка ще на етапі монтажу викликала, якщо не скандали, то розмови на підвищених тонах. Це, певною мірою, проекція. Ви дивитеся на ці роботи і це проекція вашого внутрішнього світу. Пошукайте там усмішку, чи вона є?!
Вона додала, що побачити експозицію сучасного мистецтва у стінах бібліотеки можна буде до першого грудня. Це справді подія для міста. У цих роботах – яскрава індивідуальність автора. Такий стиль дуже популярний у Європі.
Говорять, що наче ці картини лякають. А йому боляче, розумієте?! Вам лячно, а йому боляче. Він так сприймає цей світ, це його кольори і бачення цього світу.
Кураторка виставки й викладачка Дмитра Лариса Гарбузенко розповіла, що її колишній студент мріяв бути графічним дизайнером і сьогодні його мрія збулася. Рано почав практикувати і багато працював.
Образи у художника, зазначила вона, виникають, як мимовільні прояви пам’яті, асоціацій, моментів тиші або напруги. Вони не мають імен, але мають присутність. Вони не фіксують подію, але зберігають емоцію. Кожне обличчя – це своєрідний психологічний автопортрет, відбиток миті, що проростає з підсвідомості, викристалізовується в образі й стає дзеркалом для глядача.
Загалом ця виставка – не про портрет, а про контакт. Контакт із собою. Контакт з тим, чого ми не вимовили, але відчули. Художник виступає як медіатор між внутрішнім і зовнішнім, між тишею думки та пластикою зображення. Його мистецтво – це не про відповіді, а запрошення до розмови, яка триває в кожному з нас.
Дмитро Поломарчук народився у 1989 році. Закінчив ЦДПУ ім. В.Винниченка у 2015-му. За спеціальністю – вчитель образотворчого мистецтва. Працює через взаємодію кольору, форми та емоції. Створює візуальне середовище про людину і простір.
Ще до того, як кропивничани познайомилися із самим Дмитром, вони познайомилися з його творчістю. Ще до повномасштабної війни його роботи почали з’являтися на занедбаних приміщеннях, парканах та будівлях. Своє ім’я митець тривалий час приховував. Він говорив, що створює стінописи виключно для того, щоби покpащувати в місті локації, які "пpосять" допомоги.
Так, на одній зі стін колишнього кінотеатру художник написав серію портретів українських письменників. Тут зображені Тарас Шевченко, Іван Котляревський, Григорій Сковорода, Василь Стус, Ліна Костенко та Іван Франко. А Мавку з п'єси Лесі Українки "Лісова пісня" він зобразив на паркані, що огороджує недобудову біля Козачого острова. Тут і мурал "Рибам легше плисти проти течії" його авторства та портрет Фріди Кало – відомої мексиканської художниці, творчість якої стала символом мексиканських національних традицій та феміністичного руху.
Як казав Кузьма Скрябін, зробимо цей світ добрішим, – говорить Дмитро.
Читайте також: Коли не стукають у двері. У Кропивницькому презентували книгу про російську окупацію
Читайте також: Коли не стукають у двері. У Кропивницькому презентували книгу про російську окупацію
Останні новини
