Втеча від реальності: історії кропивничан, які борються з ігрозалежністю

  • Олександра Ільченко
  • watch_later 2 грудня 2021, 10:45

Чи помічали ви, що реклама сервісів мікрозаймів та казино чекають на нас ледь не на кожному кроці — в реальному та віртуальному просторах. Ставки на спорт, онлайн-казино, азартні ігри… Тепер, аби мати можливість пограти, навіть не треба виходити з дому, шукати казино чи йти в зал ігрових автоматів, як це було кілька років тому — все це вже відкрито працює в інтернеті. Деякі люди просто не звертають увагу на ці нав’язливі рекламні ролики, хтось кілька разів програвав на таких платформах по сто гривень, а є й ті, хто має залежність від азартних ігор. Двоє кропивничан розповіли Точці доступу свої історії залежності та боротьби. А психологиня Галина Руднева дала поради як зрозуміти, що близька вам людина має залежність від азартних ігор та як їй допомогти.


Фото: khmelnytsky.com.ua

"Зараз на гроші не граю, але дуже хочеться"

Дмитрові 34. Живе у Кропивницькому. Сім років свого життя присвятив ігровим автоматам. Говорить, що за один раз міг програти шість-сім тисяч гривень:

Але траплялися і виграші. З п'яти тисяч міг виграти 18. Тоді пригощав усіх... Але автомати це така річ, що ти у будь-якому випадку залишишся в програші.

Чоловік говорить, щоб знайти гроші на автомати, виносив з дому побудову техніку, золоті прикраси: 

Мама плакала, просила. Були скандали. Не хочу про це говорити...

Дмитро говорить, що вже два роки як не грає на гроші. Каже, що програв велику суму і після того вирішив, що досить: 

Мені досі соромно. Зараз не граю на гроші, але дуже хочеться. Щоб якось приглушити це бажання, можу пограти в онлайн-покер, але знову ж таки не на гроші.

Чоловік каже, що з забороною ігрових залів азартні ігри стали доступнішими: 

Якщо раніше мене могли забрати з залу, то тепер онлайн-казино можна знайти в кожному телефоні чи комп'ютері. Онлайн-ігри завжди поряд. Це дуже дратує.


Фото: novaya.com.ua

"Родина віддавала борги, а він знову позичав гроші"

Історію свого родича на умовах анонімності нам розповів кропивничанин. Так, на лудоманію страждав його брат. Він оформив багато кредитів і тепер змушений працювати за кордоном, щоб віддати гроші.

В першу чергу, дуже постраждали батьки. Мені довелося шукати йому роботу за кордоном, аби він міг сплатити величезні суми, які програв тут. За кордоном він не грає. Інших варіантів вже не можна було уявити, адже ми, як родина, віддавали його борги, а він знову позичав гроші, — зазначає чоловік.

Розповідає, що про те, що родич має проблеми, в родині дізналися не одразу:

Я пам’ятаю, як одного дня він прийшов у сльозах. Мама запитала, що сталося. Він сказав, що програв гроші. Вночі приїхав якийсь хлопець, якому ми віддали все золото та велику суму, яку довелося позичити. Я до цього звісно звернув увагу, що він змінився — сильно схуд, став якимось різким.

Залежність і проблеми, які це тягло за собою, тривали п'ять років.

Батьки допомагали, продавали майно, позичали у знайомих. Це продовжувалося протягом п'яти років. Доходило до того, що ми його виписали з квартири, аби колектори через його борги не забрали житло. Це дуже індивідуальна проблема — наче б то і не наркоман, і не алкозалежний, але має надзвичайно велику залежність від азартних ігор.  

За словами кропивничанина, найгірше — це коли родина, близькі ці борги беруть на себе.

Потрібно було одразу дати зрозуміти, що він має віддавати їх сам. Так ми потім і зробили — я відправив його на роботу за кордон. Він працював за кордоном пів року, закрив свої борги. Все стає добре, все вирівнюється. Через пів року він каже, що приїде в гості на кілька днів.

Брат приїхав додому, привіз із собою зароблені чотири тисячі доларів і буквально за пару днів знову ж їх програв. Крім цього, чоловік встиг знову влізти в борги:

І це не десять і, навіть, не 30 тисяч, а набагато більше. Дуже страшно, що не виходячи з дому, людина може взяти мікрозайм в 25 банках — є й такі додатки спеціальні. Тобі дають гроші, а на повернення людина має добу. Надалі вмикається “лічильник” — шалені відсотки.

За словами кропивничанина, проблема з іграми виникає у його брата саме в Україні — щойно він бачить цю розповсюджену рекламу азартних ігор, мікрозаймів, то одразу хоче знову грати.

Через це ми дали йому зрозуміти, що в Україні ми його не чекаємо. Раніше було багато ігрових залів, він програвав гроші там. А тепер ця реклама онлайн-казино просто усюди — в телефонах, під час перегляду фільмів, тощо. Всі ці відомі люди з посмішкою рекламують онлайн-казино — хіба це правильно?


Азартні ігри — це один зі способів втекти від реальності

Фото: фейсбук Галини Рудневої

За словами психологині Галини Рудневої, азартні ігри — це один зі способів втекти від реальності. Серед інших варіантів — алкоголь та наркотики. До цього люди приходять, якщо їх не влаштовує існуюча реальність.

Помітити, що є проблема, не важко. Якщо звертати увагу на людину, то це видно. Її щось не влаштовує. Як правило, це коли щось відбувається в родині. Слід розуміти, що азартними іграми захоплюються люди різного віку. Щось відбувається в родині, на що людина не може впливати — тобто вона не може це витримати, але не може й це змінити. Через це тікає у віртуальний простір.

На думку психологині, в азартних іграх людина знаходить те, чого їй не вистачає — визнання.

Наприклад, на неї тиснуть батьки ("Ти не так заробляєш", "Ти не тим займаєшся" тощо) і людина не отримує визнання, але отримує великий тиск на себе. В азартних іграх вона знаходить це визнання.

За словами Галини Рудневої, також в подібних випадках люди можуть почати грати в ігри, де можна вбивати. Адже людина не може чинити опір близьким, батькам, а в іграх вона може домінувати — стріляти, вбивати.

На думку психологині, помітити, що у людини проблеми, просто — людина стає "відсутньою", не цікавиться реальним життям. Така людина весь час думає про щось своє, стає неуважною, не помічає, що до неї звертаються.

Як правило, якщо близькі звертають увагу на людину, то зміна в поведінці помітна одразу.

Крім цього, психологиня зазначає, що просто так людина не починає захоплюватися азартними іграми, алкоголем або наркотиками. Вона шукає будь-які способи, аби їй допомогли близькі.

Якщо людина грає на гроші, треба з’ясовувати, навіщо їй потрібні гроші. Наприклад, купити увагу батьків: не може заробляти, і в надії дуже швидких грошей починає грати, аби довести, що вона багато заробляє.

За словами психологині, питання "Як допомогти залежній людині", як правило, хвилює оточуючих. Якщо сама людина не визнає, що є проблема, то допомогти їй неможливо.

Якщо залежна людина не відчуває проблеми, то їй комфортно.

А от якщо лудоман сам визнає, що у нього є проблеми — допомогти можна.

Якщо на проблему звернули увагу близькі, то для них неприємним стане найголовніше — визнати, що в тому, що відбувається, є 50% їхнього внеску. Мало хто з близьких залежної людини може це визнати. В моїй практиці був випадок, коли до мене прийшла людина з розумінням, що вона залежна від азартних ігор. Людина визнала, що для неї це проблема. Відповідно, після лікування ми домоглися результату. Є випадки, коли телефонують родичі і кажуть, що у сина чи доньки, чоловіка чи дружини проблема з азартними іграми і просять допомогти — ефекту не буде. Адже вони не визнають свій внесок у проблему, не хочуть змінювати своє ставлення до залежної людини, не хочуть сприймати людину такою, якою вона є.

За інформацією, залежному можна допомогти, якщо родичі готові щось змінювати.

В такому випадку можна допомогти рідним розібратися, чому це відбувається і що з цим робити. Близькі мають працювати над собою — як їм змінити своє ставлення до залежної людини.

Психологиня зазначає, що азартні ігри — це хвороба, людина від цього страждає.
Навіть, якщо граючи, вона отримує якісь позитивні емоції, то повертатися до реального світу їй все одно боляче. Бо втеча у віртуальний світ відбувається тоді, коли реальний світ завдає людині такого болю, що вона не може його витримувати.

Але, як правило, рідні не визнають, що мають змінитися, а просто просять — "Зробіть із ним/нею що-небудь. Я все роблю правильно, хочу тільки добра, а він робить все "на зло" тощо. В такому разі допомогти неможливо. Коли близькі дізнаються, що їм теж потрібно буде працювати над собою, то вони навіть не приходять на консультації.

За словами психологині, головне, щоб позбутися залежності хотіла залежна людина. Адже вона може змінити своє оточення.

Іноді батьки діють через почуття провини: наприклад, батько сварить залежного, а мати дає гроші. Або ж батьки закривають борги лудомана. Але ж варто було б домовитися з людиною і дати їй можливість самій це зробити. Дуже рідко буває таке, що близькі і залежні йдуть на компроміс та приходять на консультації і намагаються вирішити проблему разом. Але, якщо на залежного тиснуть і близькі хочуть миттєвих результатів, то вони швидко закінчують терапії, бо швидких результатів не буває. Треба бути готовим до поступового, довготривалого позбавлення від залежності. Слід розуміти, що доведеться докласти багато зусиль і це буде реально боляче.

Якщо людина грає на гроші, то треба з’ясовувати, що вона хоче купити. І, в більшості випадків, це не матеріальні речі.

У лудомана може бути низька самооцінка і він думає, що гроші допоможуть домогтися поваги від оточуючих. Основне тут — визнати те, що ти щось робиш не так. Змінити все можливо, треба лише захотіти.

Читайте також: У Кропивницькому відкрили соляну кімнату (ФОТОРЕПОРТАЖ)