20 вересня 2023, 18:45
Повернення додому й адаптація до цивільного життя після довгих місяців або навіть років у зоні бойових дій може бути нелегким процесом для ветеранів та їхніх сімей. Військові можуть почувати психологічний дискомфорт, мати проблеми зі здоров’ям, труднощі з пошуком роботи та свого місця у мирному житті.
Про те, як проблему адаптації ветеранів до цивільного життя вирішують у громадах Кіровоградщини, читайте у матеріалі Точки доступу.
На захист країни від російської агресії стали тисячі жінок та чоловіків. Вони повернуться або вже повернулися до цивільного життя. І тут вони можуть зіткнутися з різними проблемами: психологічними, соціальними, медичними.
Експерти проєкту “Практика” зазначають, що процес переходу від військового до цивільного життя є комплексним життєвим досвідом, що містить значну кількість випробувань. Цей процес можна описати зокрема, як культурну акліматизацію – ветеранам потрібно звикнути до цивільного життя: облаштувати житло, знайти власне покликання та роботу, побудувати нові стосунки з родиною та своєю спільнотою.
Шлях ветерана у цивільному житті включає безліч малих і великих щоденних рішень, які доводиться зробити майже одразу після повернення.
Участь у бойових діях може мати наслідки для здоров’я – як психічного, так і фізичного. Люди, що переживають тривалий стрес, виснажливе фізичне навантаження і складні емоційні переживання, зазвичай потребують відновлення після повернення до більш спокійних, цивільних умов.
Так, 72% ветеранів звертались за медичними послугами після повернення, а 32% – за підтримкою до психологів та психотерапевтів. Сьогодні далеко не кожному українському ветерану доступна якісна медична та психологічна підтримка, що відповідає їхнім потребам (дослідження, проведені експертами проєкту veteranhub, – ред).
На державному рівні анонсували створення ветеранських хабів, щоб вирішити питання адаптації військових до цивільного життя та допомоги їхнім родинам. Кіровоградщина долучилася до цього процесу.
У березні цього року громадам області рекомендували створити ветеранські хаби. Таке розпорядження видав начальник ОВА Андрій Райкович. Такі хаби потрібні, щоб допомогти військовим, звільненим зі служби за станом здоров’я, інтегруватися в суспільне життя.
Фінансувати ветеранські простори мають з бюджетів громад.
У Глодоській громаді Новоукраїнського району ветеранський простір створили пів року тому на базі Центру надання соціальних послуг. Фахівці хабу працюють як на території простору, так і виїжджають за місцем проживання ветеранів, або членів сімей загиблих військових.
Для того, щоб покращити та розширити роботу хабу, громада взяла участь у проєкті “Шлях стійкості”, який фінансується міжнародними донорами. Проєкт має на меті виявити ветеранські потреби на місцях та створити всі умови для психосоціальної підтримки ветеранів та їхніх родин.
Зараз у Глодоській громаді готуються до відкриття великого ветеранського простору, який назвали “Поруч”. Він буде на території колишньої лікарні. Поруч – зелена зона, де облаштують дитячий майданчик. Ремонт робитимуть за грантові гроші, бюджет – до 50 тисяч євро. На закупівлю обладнання нададуть ще 340 тисяч гривень. Заробітну плату працівникам хабу платитимуть з бюджету громади.
Так, у ветеранському просторі облаштують кімнати для групових та індивідуальних занять, спортивну та дитячу кімнати. Згодом штат працівників планують розширити:
Поставимо тренажери, створимо спортивний куточок, щоб всі охочі могли пройти фізіологічну реабілітацію. У планах також є залучення масажиста, – розповіла директорка глодоського центру надання соціальних послуг Наталія Мороз.
До громади вже приїжджали інженери проєкту та зробили необхідні заміри, далі вони мають закупити будівельні матеріали. Ветеранський хаб планують облаштувати протягом року. Обов’язковою умовою проєкту є робота простору протягом 10 років.
Наталія Мороз
За словами Наталії Мороз, до ветеранського хабу матимуть змогу звертатися не лише ветерани, а й члени їхніх родин, внутрішньо переміщені особи, а також місцеві. Наразі у ЗСУ проходять службу понад 200 жителів громади:
Ми хочемо надавати допомогу всім, але акцент, звісно, робитимемо на ветеранах.
Директорка глодоського центру надання соціальних послуг Наталія Мороз каже, що після погодження заявки вона та її колега пройшли навчання для фасилітаторів. Тепер вони поїдуть до інших громад на території країни, щоб провести діалогові зустрічі та передати власний досвід.
Хотілося б, щоб у ветеранському просторі не було потреби, щоб війна закінчилася, а військові повернулися живі та здорові. Але ми розуміємо, що питання та проблеми, пов’язані з адаптацією військових, будуть виникати.
У Долинській громаді ветеранський хаб створили на початку літа. Тут ветерани, учасники бойових дій та волонтери можуть отримати психологічну та юридичну допомогу, а також допомогу у працевлаштуванні. Очолює простір учасник бойових дій – Вадим Миpошниченко. Чоловік каже, що до них звертається багато людей, отже запит від суспільства на роботу таких просторів є:
Ми також виявляємо потреби ветеранів у громаді та співпрацюємо з органами місцевого самоврядування, які розробляють програми соцзахисту.
Роботу хабу фінансують із місцевого бюджету. Вадим Мирошниченко додав, що за потреби готові розширювати напрямки роботи з ветеранами громади.
Відкриття ветеранського хабу у Долинській. Фото: фейсбук-сторінка голови громади Євгенія Звіздовского
В усіх громадах Кіровоградської області, окрім Кропивницької, створені ветеранські хаби, розповів директор департаменту соціального захисту населення обласної військової адміністрації Олександр Догаров. Проте наразі у Кропивницькому працюють над створенням ветеранського хабу як окремого комунального підприємства.
Читайте також: Психологічна допомога для військових та їхніх родин: як та де можна отримати на Кіровоградщині
Редакторка: Ольга Зима
Головне сьогодні
