23 лютого 2023, 10:35
Лілію Куліш повномасштабне вторгнення росіян змусило покинути на Донеччині свій дім та улюблену роботу. Ворожі снаряди забрали життя кількох друзів та знайомих.
Попри все, жінка разом із родиною намагається облаштувати життя в селі Трепівка Кропивницького району, де їх прихистили місцеві мешканці. Вона продовжує працювати онлайн, окрім того, взялася вести експрес-курси з вивчення української мови для всіх охочих у Кропивницькому.
Про те, як Лілія Куліш облаштувалася на новому місці та продовжує займатися улюбленою роботою, читайте у матеріалі Точки доступу.
Лілія Куліш разом із чоловіком та донькою до повномасштабного вторгнення росіян жили в місті Миколаївка Краматорського району Донецької області. Жінка — директорка однієї з місцевих шкіл, де 27 років викладає українську мову. До 24 лютого в місті проживало більше 16 тисяч людей.
Лілія Куліш (перша праворуч) разом із колегами
Жінка говорить, що протягом півтора місяці від початку повномасштабного вторгнення вона з родиною не збиралася покидати рідний дім. Навіть попри те, що вибухи лунали з усіх боків, а люди жили в постійному страху. Пані Лілія разом із колегами обладнала сховище у закладі освіти, де працювала. Збиралися перечекати.
На тривоги не звертали уваги. Тривога, а ми йдемо на роботу, навіть магазини не зачинялися. Всі працювали, до квітня, принаймні.
Вибухи було чути дуже добре. Іноді здавалося, що вибухає над нами. Але ми розуміли, що це в Ізюмі, далеко. За 60 кілометрів…, — згадує жінка.
8 квітня росіяни завдали ракетного удару по залізничному вокзалу в Краматорську. Там перебували тисячі людей, які хотіли евакуюватися з Донеччини до більш безпечних областей України.
Плями крові біля сумок, валізок, дитячої коляски на платформі після ракетного удару російських військових по залізничному вокзалу в Краматорську
Внаслідок ракетного удару обірвалося життя 61 людини, 121 — отримала поранення.
Переважно там були мами з дітками. Автобуси привезли на евакуаційний потяг дуже багато людей. У той день на вокзалі знаходились кілька моїх колег. В однієї з них загинула донька…
Ще одна колега, яка була там разом із двома дітьми, злякалася та повернулася додому. Вони не стали нікуди їхати, — розповідає Лілія Куліш.
Після обстрілу залізничного вокзалу в Краматорську жінка разом із родиною вирішила евакуюватися. Зібрали речі, сіли в машину та поїхали. Із ними виїхали ще дві родини з Миколаївки.
Їхали навмання. Подруга дала номер телефону жінки з Кіровоградської області, яка обіцяла прихистити переселенців із Донеччини.
Знали, що є будинок на чотири кімнати, в якому декілька років ніхто не жив. Та й усе. Жодного разу на Кіровоградщині я не була, — розповідає Лілія Куліш.
Жінка згадує, що поїздка до села Трепівка Кропивницького району (а саме туди переїхала її родина) пройшла відносно спокійно. Дорогою було багато блокпостів, на яких перевіряли документи. Проте, до свого нового тимчасового дому дісталися швидко.
Пані Ліля з вдячністю згадує, як їх прийняли в Трепівці. Каже, люди з розумінням поставилися до їхньої ситуації, допомогли та підтримували. Власниця будинку, в якому оселилася родина, стала для жінки справжньою подругою:
Ми не збиралися надовго переїжджати. Можливо, місяць-два… Сподівалися першого вересня повернутися до рідної школи на навчання та роботу.
Квітень. Дивимось — люди саджають городину. Вирішили і собі посадити. Потім консервували, збирали врожай. Зараз збираємось саджати новий…, — говорить пані Лілія.
Попри все жінка мріє про мир та повернення додому.
Ліля Куліш продовжує дистанційно працювати в рідній школі. Говорить, що попри пропозиції навчатися на Кіровоградщині її донька також обрала дистанційну освіту в своєму класі.
Донецька область протягом цього навчального року навчається онлайн, тому пані Лілія постійно підтримує зв’язок з колегами та учнями.
Також не втрачає зв’язку з рідними та знайомими. Зазначає, що не всі вирішили виїжджати, але, на її думку, це потрібно робити. Заради безпеки:
1 лютого знову обстріляли Краматорськ, загинула моя найкраща подруга та куми. Їздила на похорон…
З квітня минулого року жінка двічі їздила у рідне місто. Розповідає, що там страшно:
Тривога, яку оголошують тут, на Кіровоградщині, і тривога, яку оголошують на Донеччині — різні речі.
Так, я згодна, що тривога — це небезпечно, проте, де зараз безпечно? Тут я розумію, що можливе влучання. Але там, на Донеччині, ймовірність прильоту значно більша.
У Миколаївці було багато прямих влучань. Із трьох закладів освіти зруйновано два, знищено дитячий садочок, ЦНАП, пошкоджено багато приватних будинків та багатоповерхівок. Пошкоджена квартира моїх батьків та квартира свекра.
Те, що залишилося від будівлі ЦНАПУ у Миколаївці. Фото з місцевого Телеграм-каналу
За словами жінки, в місті є комунікації. Так, людям дали газ, почала працювати Слов’янська ТЕС — тож, хоч із запізненням, але опалювальний сезон у місті розпочався.
Все є для життя, немає тільки мирного неба, — говорить Лілія Куліш.
Миколаївка до повномасштабного вторгнення росіян
Школа, яку очолює пані Лілія, єдина у містізалишилася відносно цілою. Але пошкоджено вікна та дах. Тепер під час дощів вода затікає до приміщення, стеля обвалюється. В приміщенні 15-16 градусів, стіни почали вкриватись пліснявою.
З січня в школі облаштували освітньо-консультаційний пункт. Там щодня чергують вчителі, які приймають дітей та допомагають їм з уроками, — пояснюють матеріал:
Приходять учні не лише з нашої, а й з усіх інших шкіл міста. Діти навчаються в бомбосховищі, бо тривога дуже часто лунає.
З 32 учнів мого класу — 8 залишилися в громаді. Хтось не виїздив із самого початку, хтось вже повернувся, адже коли ЗСУ звільнили Ізюм, Лиман, Святогірськ, до людей повернулася надія, що перемога та мир будуть скоро…
Зараз на Донеччині знову загострення ситуації й людей закликають до евакуації.
Лілія Куліш разом з учнями до повномасштабного вторгнення
Сьогодні Лілія Куліш окрім того, що викладає онлайн-уроки в рідній школі, також проводить освітні курси для жителів Кропивницького.
Якось жінка натрапила на повідомлення у фейсбуці про те, що Гончаренко центр у Кропивницькому запрошує спікерів із числа внутрішньо переміщених осіб. Людям пропонували поділитися власним досвідом, провести майстер-клас, який би стосувався їхньої сфери діяльності:
Вирішила зареєструватися, потім отримала від директорки Гончаренко центру Вікторії Талашкевич запрошення на проведення заняття з вивчення української мови.
Перше заняття Лілія Куліш провела в серпні. Розповідає, що тоді прийшло багато людей, які хотіли вивчати українську мову на постійній основі:
Для когось це питання стало принциповим від 24 лютого. Хтось хотів почати вивчати рідну мову з нуля, адже в дитинстві навчався в російській школі. Приходили місцеві та переселенці, люди різного віку — молодь та пенсіонери. \
Директорка Гончаренко центру у Кропивницькому Вікторія Талашкевич говорить, що Лілія Куліш влітку провела дуже цікаве заняття, яке сподобалося учасникам та учасницям:
Люди дуже просили курс із вивчення основ української мови. Ми щиро вдячні, що пані Лілія по п’ятницях приїздить із Трепівки до Кропивницького електричкою, тільки щоб провести це заняття офлайн для дорослих.
З січня 2023року пані Лілія почала викладати експрес-курс “Знай українську”. З гордістю говорить, що незабаром у її першої групи буде “випускний”, а люди вже почали записуватися на другий курс.
Розповідає, що викладання української мови — її улюблена справа, якою вона займається вже 27 років:
За цей час вела курси з підготовки випускників до вступу до Донбаської машинобудівної академії, створила курс з ораторського мистецтва, готувала дітей до ЗНО. Звичайно, викладання української мови — це те, чим я живу.
Лілія Куліш дуже хоче повернутися додому, незважаючи на те, що облаштувала життя на новому місці. Має роботу, чоловік також. Найбільше мріє про мир.
Освітньо-культурний простір Гончаренко центр у Кропивницькому став майданчиком, де переселенцям допомагають знайти друзів та однодумців, надають психологічну підтримку. Також тут можна безкоштовно прослухати освітні курси та навіть опанувати нову професію.
Освітній простір щотижня пропонує і внутрішньо-переміщеним особам, і місцевим жителям цілий перелік різних заходів. Це і англійська мова для дорослих, і курси самооборони, і курс української мови, і кіноклуб. Плюс є окремі заходи для ВПО, як от курси з підвищення професійної кваліфікації. Щомісяця ми придумуємо цікаві заходи, — Вікторія Талашкевич.
У Гончаренко центрі створили освітній проєкт для того, щоб підтримати вимушених переселенців:
Головне – дати можливість людям певним чином реалізуватися. Адже є такі спікери, котрі переїхали й не можуть знайти роботу за спеціальністю, сидять удома й нікого не знають. Тут вони читають лекцію чи то про ядерну фізику, чи про якогось письменника, чи проводять майстер-клас. Відволікаються, знайомляться з місцевою громадою, — розповідає Вікторія Талашкевич.
Окрім того, люди можуть опанувати в освітньому просторі новий фах. До прикладу, наразі переселенки можуть навчитися професії бровіста на курсі “Архітектор брів”. Зараз там проводять експрес-курс, на який подали заявки 70 жінок. Курс уже опановують переселенки з Миколаївської області та Слов’янська.
Також відвідувачам освітнього простору пропонують тренінги з пошуку роботи, а за допомогою скетчингу — техніки створення простих малюнків – вчать позбутися тривоги та страхів через війну.
Ті громадяни, які переїхали з територій, де проходять активні бойові дії або з окупованих територій, і оселилися на Кіровградщині, а також мають потребу у працевлаштуванні, можуть звернутися до філій Кіровградського обласного центру зайнятості або їхніх структурних підрозділів. Пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні – одна з найбільш затребуваних соціальних послуг, які надає служба зайнятості громадянам. Для тих, хто має потребу у підвищенні конкурентоспроможності на ринку праці Державна служба зайнятості пропонує професійну підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації безробітних громадян за професіями , актуальними на ринку праці.
Для тих, хто має бізнес ідеї та у майбутньому планує відкрити власну справу, або ж ті, хто має на меті розширити діючий бізнес та створити нові робочі місця, - служба зайнятості пропонує скористатися урядовою програмою «єРобота» та отримайте мікрогрант задля досягнення поставлених цілей.
Заступниця директора Кіровоградського обласного центру зайнятості Наталя Невідома розповіла, що програмою можуть скоритатися як жителі Кіровоградщини, так і внутрішньо переміщені особи:
Грант може отримати або діючий бізнес, якщо він є малим підприємством, фізичною особою-підприємцем, або людина, яка хоче започаткувати власну справу.
Допомога надається в розмірі від 50 до 250 тисяч гривень. Людина зобов’язується створити робочі місця, залежно від суми на яку претендує.
Щоб отримати грант, варто подати заяву через портал “Дія”, до заяви обов’язково додати бізнес-план.
Заяву необхідно подати у визначені положенням терміни. До речі, існує кілька хвиль прийому заяв протягом року. Далі заява надходить до банку, який проводить перевірку ділової репутації підприємця. Якщо висновок позитивний — заяву бере в роботу регіональний центр зайнятості: аналізує бізнес-план, проводить онлайн співбесіду з отримувачем. Надалі пакет документів з висновком комісії та відеозаписом співбесіди відправляють до державного центру зайнятості, який і ухвалює рішення про виділення гранту.
Наталя Невідома говорить, що на Кіровоградщині є позитивні практики, коли внутрішньо переміщені особи отримали грант від держави та зараз відкрили або продовжують розвивати власну справу в нашій області.
До прикладу, родина з Луганщини відкрили піцерію в обласному центрі, а переселенці з Сєвєродонецька відкрили кафе з виготовлення та доставки суші. У Благовіщенську відкриває дитячий розважальний центр.
За інфоpмацією обласної військової адміністрації, з 24 лютого 2022 року на Кіровоградщину приїхали 173 697 осіб з інших областей. На обліку, як ВПО, перебуває 86 771 одна людина.
Найбільше переселенців до Кіровоградщини приїхали з Донецької області - 27 400 осіб, з Харківської області - 18 092 осіб, 8 358 осіб з Херсонської області, 6 233 - з Миколаївської області, 5 702 - з Луганської та 5 353 особи з Київської області.
Читайте також: Хронiку життя анексованого Криму показали в Кропивницькому (ФОТО)
Головне сьогодні
