У травні 2022 до Кропивницького евакуювали Донецький державний університет внутрішніх справ. На новому місці виш провів вступну кампанію та продовжує навчати. Про досвід евакуації, збереження колективу та навчальний рік у нашому місті Точці доступу розповів перший проректор університету Єгор Назимко.
З паном Єгором зустрічаємося в робочому кабінеті. Наш фотокор одразу зауважує карту України з підсвіткою, що розмістилася на пів стіни: «Мапа крута!».
Так, це подарунок. У мене була в Маріуполі така, але без підсвітки. Цю друзі з Києва подарували цьогоріч на день народження. Така є в мене і в пані Катерини Павліченко, заступниці міністра внутрішніх справ, – зазначає жваво наш співрозмовник.
Двічі релокований
Донецький національний університет внутрішніх справ – один із найбільших університетів поліції в Україні. До 2014 року тут зводили нові навчальні корпуси, закінчували будівництво медико-оздоровчого комплексу й курсантської їдальні. У найближчій перспективі мав з’явитися спортивний манеж із басейном.
З початком війни на Донбасі виш змушений був релокуватися вперше – матеріально-технічну базу та співробітників інституту передислокували до Маріуполя та Кривого Рогу, де виш відновив діяльність.
2020-ий став роком стрімкого розвитку. В цей період університет здобув статус провідного закладу вищої освіти Донецького регіону та одного з кращих вишів України. Він потужно розвиває матеріально-технічну базу, залучає грантову підтримку.
24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала повномасштабний наступ на територію України.
Тож керівництво приймає оперативне рішення – невідкладна евакуація.
Що таке релокація – нам давно відомо. Коли 2014 це було вперше, колектив до релокації готовий не був. Всі жили в своїх домівках, життя йшло за планом – робочий день, тиждень – важко було перелаштуватися. Вдруге ми вже знали, що робити. Рішення про переїзд ухвалили дуже швидко, – згадує Єгор Назимко.
Єгор Назимко, перший проректор університету
Тимчасово всіх передислокували до Кривого Рогу. Разом із закладом вищої освіти вимушені були переїхати 500 курсантів та студентів. У цей час розглядали варіанти міст, де заклад повноцінно відновить роботу – Хмельницький, Львів, Ужгород, чи ж Кропивницький.
Нам все таки хотілося бути ближчими до своїх рідних міст. Знали, що в Кропивницькому свого часу був юридичний інститут, є необхідна база. Залишалося тільки поїхати й подивитися.
Перша поїздка до Кропивницького була наприкінці квітня. А 1 травня ректор університету вже поставив завдання забезпечити релокацію всіх маріупольських підрозділів. 10 травня у Кропивницький заїхав останній працівник.
У Кропивницький ми переїхали, вже знаючи, що робити та як заходити в освітню мапу області. Як каже начальник ОВА, Кропивницький став хабом для переселенців.
Техніку на 600 тисяч євро не встигли розпакувати з вантажівки
Релокація – це складний процес. Спочатку необхідно було забезпечити безпеку студентів та викладачів, які переїжджають із зони бойових дій. Для цього організували велику колону з понад 70 одиниць техніки. Дорога з Маріуполя до Кривого Рогу тривала 14 годин.
У Маріуполі виш залишив майже всю матеріально-технічну базу.
Філософія переїзду була така, що ми маємо вивезти особовий склад – здобувачів освіти, курсантів, працівників. Питання було в тому, що на терезах у тебе будуть комп'ютери або курсанти. Зрозуміло, що курсанти. Техніку не вивозили. У нас не було стільки автомобілів.
Єгор Назимко згадує, що 20 лютого минулого року виш отримав за міжнародною грантовою програмою техніку для ДНК-лабораторії. Вартість отриманого сягала 600 тисяч євро.
Для проведення всіх експертиз, які мала проводити Національна поліція чи інші правоохоронні органи, матеріали направляли в Запоріжжя. Це ускладнювало процес і забирало час. Ми ж усе зробили на своїй базі, маємо в штаті відповідних фахівців. Запустили в Маріуполі цей процес і вже 20 лютого отримали техніку. 24-го ми виїхали. Техніку з вантажівки навіть розпакувати не встигли.
Центральний корпус університету потрапив під артилерійський обстріл і згорів повністю. Всі інші приміщення – навчальні корпуси, аудиторії та гуртожиток – також зазнали руйнувань внаслідок російської агресії. Жодного вцілілого приміщення не залишилося.
Коли ми виїхали, спочатку на нашій базі розташовувалися патрульна поліція та “Азов”, тому що вона була в центрі міста, з укриттям. До певного часу вони її використовували.
У руках – проєкт відновлення Донецького державного університету внутрішніх справ у деокупованому Маріуполі
Пошук житла та космічні ціни за оренду
15 травня Донецький університет внутрішніх справ розпочав освітній процес у Кропивницькому. Проректор говорить – з точки зору функціоналу й запуску діяльності проблем не було. З місцевою владою вдалося порозумітися з перших хвилин.
Єдина проблема на той час, про яку згадує пан Єгор, – пошук житла в новому місті. Скаржиться, що ціни за оренду помешкання занадто високі.
На цей час до Кропивницького переїхало багато внутрішньо-переміщених осіб і ціни дуже зросли. До прикладу, коли ми спочатку приїхали в Кривий Ріг, там орендували мінімально житло за 3 тисячі гривень.А тут – сім тисяч у таких же умовах. Двокімнатна квартира – від 10 тисяч і вище. Додатково рієлтори також космічні ціни беруть за свої послуги – 100% від вартості оренди житла.
Додає, що нині всі працівники вже облаштувалися на новому місці.
Залишилися ті, хто сповнений духу патріотизму
400 працівників переїхало разом із вишем із Маріуполя до Кропивницького. Зараз це складає понад 90% від загальної чисельності штату. І лише близько 10% – місцеві працівники.
Різниця між переїздом із Донецька та з Маріуполя, мабуть, у тому, що ми вже достатньо відфільтрували свої кадри. Залишилися ті, хто сповнений духу патріотизму – жодного працівника в Маріуполі не залишилося працювати, – розповідає проректор.
Згадує, у 2014 році ситуація відрізнялася суттєво. Після початку війни на базі інституту окупаційна влада створила дві академії. Там залишилися люди, які продовжили роботу. Це були працівники зі штату або раніше звільнені пенсіонери.
Зараз усі виїхали. І я пишаюся колективом.
Єгор Назимко розповідає, що за час переїздів двічі втрачав житло. Сам родом із Сєвєродонецька. Там навчався, потім працював. Згодом переїхав до Донецька. У 2014 році тільки завершили з дружиною ремонт у власній квартирі. Проте мусили залишити все й виїхати в Маріуполь. Оселилися в матері його дружини. З початком повномасштабної війни їхній дім згорів.
Раніше працівниця університету внутрішніх справ Катерина Шнейдер, яка родом із Донеччини, розповіла свою історію. Через війну з Росією жінка двічі втратила свою домівку: в 2014-му та 2022-му роках. Після того, як росіяни розбомбили драмтеатр у Маріуполі, вирішила рятуватися – переїхала в Кропивницький. А нині чекає з російського полону на свого чоловіка, який із перших днів вторгнення захищав цілісність і суверенітет України. Повну історію Катерини Шнайдер читайте на Точці доступу за посиланням.
Вступна кампанія
Минулорічна вступна кампанія стала чи не найуспішнішою за всю історію закладу освіти. 425 кращих за результатами іспитів хлопців та дівчат стали курсантами Донецького державного університету внутрішніх справ і вже майже рік здобувають освіту за спеціальностями «Право» та «Правоохоронна діяльність».
Ми здійснили повноцінний набір. Для нас це було важливо – проявити себе на освітній мапі регіону.
Крім того, в закладах освіти діє програма, яка забезпечує студентам – цивільним особам можливість стати курсантом після першого чи другого курсу. Вони йдуть у поліцію, складають відповідні іспити, проходять курс молодого бійця і стають у стрій уже з курсантами.
Університет внутрішніх справ уже розпочав вступну кампанію-2023. Заклад на постійній основі проводить Дні відкритих дверей, де абітурієнти можуть отримати відповіді на всі питання, які їх цікавлять.
День відкритих дверей у ДонДУВС, Кропивницький, 4 березня 2023 р.
Робота з грантами
Одним із ключових напрямів роботи університету є залучення грантів на розвиток. Їх використовують для реалізації різноманітних проєктів, зокрема зміцнення кадрового потенціалу та підвищення якості навчального процесу.
Протягом минулого року заклад уже встиг отримати кілька європейських грантів на загальну суму 88 тисяч євро. Ці гроші спрямують на облаштування спортивних залів та забезпечення матеріально-технічною базою.
За підтримки міжнародних організацій зараз у виші облаштовують комп’ютерний клас та окрему кімнату-укриття для мешканців міста. Це буде локація, куди зможе прийти кожен охочий чи то попрацювати, чи підключитися до онлайн-уроку.
Також на території закладу створили дитячу кімнату, зокрема й для дітей працівників вишу. Для неї вже отримали різне устаткування – набори для творчості, спортивні ігри й т.п.
Найнадійнішим нашим партнером у місті Маріуполь була Консультативна місія Європейського Союзу. З ними ми облаштовували спеціалізовані об'єкти, центри відкривали. Також раніше співпрацювали з «Опорою» – на виборчих дільницях разом із курсантами відпрацьовували кейси, пов'язані з порушенням виборчого законодавства, – розповідає Єгор Назимко.
Плани й перспективи
Зараз навчальний заклад стоїть на порозі присвоєння статусу національного. Документи пройшли вже всі погодження й перебувають на розгляді в Офісі президента.
Кропивницький (дивиться пан Єгор на карту – Ред.) – дуже зручний для того, щоб готувати поліцейських. Тому що це – центральна Україна, зручний доступ із різних регіонів.
Ділиться планами й говорить, що вперше в історії виш запускає в Кропивницькому спеціалізацію «Юридична психологія» за бакалаврським рівнем.
Також працюємо над запровадженням декількох професійних програм для військовослужбовців. Сенс у тому, щоб військовим, які повертаються з позицій і адаптуються до цивільного життя, надати можливість отримати додатковий фах.
Виш зареєстрував свої фахові видання. Зокрема, в грудні минулого року додався "Центральноукраїнський вісник права та публічного порядку".
Фахове видання вишу "Центральноукраїнський вісник права та публічного порядку"
Відкрили в Кропивницькому дві докторські ради для захисту дисертацій.
Потрібно розвивати матеріально-технічну базу. Все необхідне вже є, зараз нарощуємо м'язи, так би мовити. А загалом маємо доволі амбітні плани, – резюмує перший проректор університету Єгор Назимко.
Кіровоградщина готова далі приймати людей та релокований бізнес
Директорка департаменту освіти і науки Кіровоградської ОВА Ельза Лещенко зазначила, що загалом у Кіровоградську область тимчасово переїхало 13 закладів фахової передвищої та вищої освіти.
Проблем із розташуванням на сьогодні немає, тому що більшість закладів навчається онлайн. Донецький університет внутрішніх справ – єдиний із вишів, який повністю працює очно. Здебільшого освітні заклади обирають змішану форму навчання, – зазначила Ельза Лещенко. – Із цим вишем у нас гарна комунікація. І в них на високому рівні ведеться робота з національно-патріотичного виховання.
Ельза Лещенко. Фото з архіву Точки доступу
Начальник обласної військової адміністрації Андрій Райкович повідомив, що станом на березень 2023 року в Кіровоградській області зареєстровано 92 тисячі переселенців. З них 27 тисяч — діти. Міграція людей триває.
Область має можливість продовжувати розміщувати людей та релокований бізнес, — зазначив начальник ОВА.
Авторка: Ольга Зима
Дистрибуція: Тетяна Колісник
Читайте також: "Не було сил ховати тіла": у Кропивницькому переселенка розповіла, як жили в Маріуполі після вторгнення росіян