“Ситуацію потрібно терміново вирішувати”: як утримують безпритульних собак після стерилізації у Кропивницькому

У Кропивницькому другий рік поспіль стерилізують безпритульних собак у Кропивницькій районній державній лікарні ветеринарної медицини. Після операцій тварини мають протягом п’яти днів перебувати у ветлікарні, де їх годують та доглядають. Цьогоріч планували стерилізувати 155 собак, однак станом на кінець вересня близько 50 операцій ще не провели. Директор ветлікарні зазначає, що через похолодання потрібно терміново вирішити, як організувати подальшу стерилізацію та утримання собак, яких зараз змушені після перетримки випускати в холод.

Водночас зооволонтерки обурилися умовами, в яких утримують собак після стерилізації. За їхніми словами, тварини перебувають у приміщенні без обігріву, лежать на дерев’яних піддонах без підстилок, а в одному з приміщень вони виявили мишу. Журналістка видання "Доступ. Медіа" побувала у ветлікарні та поспілкувалася із зооволонтерками й директором закладу Віталієм Тєльним, щоб з’ясувати, в яких умовах утримують собак після операцій, чому виникла така ситуація та чи планують її змінювати.

---

У Кропивницькому безпритульних собак відловлюють двоє працівників комунального підприємства “Універсал 2005”. За договором, тварин привозять до Кропивницької районної держлікарні ветеринарної медицини, де їх стерилізують, вакцинують, забезпечують післяопераційний догляд та утримують протягом п’яти днів. Після цього собак мають повертати на місця, де їх відловили. 

Станом на 21 жовтня у Кропивницькому провели стерилізацію для 104 безпритульних собак (56 — 3 лютого по квітень, 48 — у серпні, вересні та жовтні), повідомив директор лікарні Віталій Тєльний.

На ці послуги витратили понад 400 тисяч гривень. До кінця року планують стерилізувати 130 безпритульних тварин. Це на 25 менше, ніж планували за договором із ветлікарнею, який уклали на стерилізацію 155 собак. Про це у відповіді на інформаційний запит журналістки видання “Доступ. Медіа” повідомив директор КП “Універсал 2005” Віктор Панішко.

"Собаки тремтіли від холоду": що побачили зооволонтерки у ветлікарні

Зооволонтерка Вікторія Варванська у розмові з журналісткою видання "Доступ. Медіа", назвала умови, в яких утримують безпритульних собак після стерилізації у Кропивницькій районній державній лікарні ветеринарної медицини, неприпустимими. Вікторія разом з іншими зооволонтерками прийшли до лікарні, щоб з’ясувати, чому після стерилізації собака Аза отримала тяжкі травми лап, через які згодом довелося ампутувати їхні частини. Детальніше про цю історію розповідаємо нижче.

Коли вони зайшли провідати інших собак, то побачили, що в приміщенні, де утримують собак, холодно і тварини лежали на деревʼяних піддоданих, зазначила Вікторія. Водночас, за її словами, після операцій собак необхідно тримати в теплі.

“У приміщенні бетонна підлога, на ній — дерев’яні піддони, на яких лежать собаки, які трусяться від холоду. Немає ні пелюшок, ні матраців, ні інших підстилок. Усе брудне, там був сморід”, – розповіла Вікторія.

Вікторія зазначила, що в приміщенні побачила велику пляшку з написом "Хлорка". За її словами, це викликало занепокоєння, адже її випари можуть подразнювати дихальні шляхи тварин. Водночас у ветлікарні пояснили, що в пляшці була не хлорка, а інша речовина.

Також вололонтерки помітили мишу, яка потрапила на клейову пастку і ще була жива. За словами Віктрії, це може свідчити про антисанітарію.

Як утримують собак після операцій: пояснення директора лікарні

Вранці, 17 жовтня, журналістка видання “Доступ. Медіа”, побувала у Кропивницькій районній державній лікарні ветеринарної медицини, щоб зафіксувати умови утримання тварин і поспілкувалася про них з директором закладу та хірургом, який проводить стерилізації, Віталієм Тєльним. 

За його словами, за договором, собак, яких привозять до ветлікарні, мають оглянути, стерилізувати, вакцинувати проти сказу та обробити від паразитів. Усі ці процедури виконують в окремій будівлі ветлікарні, де розташовані робочі кабінети, приміщення для оглядів та операцій. 

Після стерилізації собак залишають в операційному приміщенні, доки вони почнуть виходити з наркозу. Потім їх переносять до вольєрів для післяопераційного утримання.

“Ми закінчуємо операцію, і приблизно за 5 хвилин тварина починає рухатися, але ще не бігає. Потрібно близько пів години, щоб тварина стала на лапи, не менше. Поки ми готуємо іншу тварину, асистент слідкує за першою. Потім переносимо її у вольєр”, — пояснив Віталій Тєльний.

За словами Віталія Тєльного, після операцій за собаками доглядає працівниця лікарні, яка прибирає у вольєрах та годує тварин. Сам директор як хірург відповідає за огляд собак і перевірку стану післяопераційних швів.

Він також розповів, що собак можуть відвідувати волонтери та люди, які опікувалися ними до стерилізації. Вони іноді приносять тваринам додаткову їжу.

Собак після операцій годують залежно від їхніх потреб та апетиту, зазначив директор. Працівники лікарні перевіряють, чи залишився корм у мисках, і за потреби досипають його.

"Є собаки, яким потрібно насипати корм кожні дві години. А є такі, яким насипаєш миску, і до вечора там ще залишається корм. Не хочеться насипати його багато, краще вже на ранок дати свіжий", — пояснив директор.

Чому собак утримують на деревʼяних піддонах і без обігріву

Віталій Тєльний пояснив відсутність підстилок тим, що деякі собаки, яких привозять із вулиці, розривають їх.

“Коли нам привозять безпритульну тварину, то іноді навіть оглянути її важко — вона стрибає по всьому вольєру. Якщо ми їй підстеляємо матраци, то на ранок приходимо — ці матраци розірвані, все розлітається”, — сказав він.

Однак під час огляду приміщення журналісткою, працівниця, яка доглядає за собаками, занесла туди ковдри та інші підстилки, які, за словами директора, передали волонтери для тварин. 

“Ось у нас ковдри. Вони випрані, продезінфіковані. Їх ніхто не стелить для "показухи" чи журналістів. Коли ми побачимо, що тваринам це потрібно, обов’язково постелимо”, — запевнив директор.

Він зазначив, що дерево, на його думку, є кращим матеріалом для перебування тварин, ніж пластик чи бетон, бо дерево пропускає повітря. Водночас він зазначив, що через похолодання ситуацію планують змінити.

“Якщо тварини будуть на бетоні — це неприпустимо. Але вони перебувають на дереві. Дерево після кожної тварини дезінфікується. На сьогодні питання полягає в тому, що у вольєрах холодно, адже температура повітря знизилася”, — розповів він.

Під час візиту журналістів “Доступ. Медіа” до ветлікарні у приміщенні для післяопераційного утримання собак обігрівачі не працювали. Директор закладу Віталій Тєльний пояснив, що мають два обігрівачі, однак їх ще не вмикали, бо побоюються різкого перепаду температур, коли після перебування у теплому приміщенні тварин повертатимуть на вулицю.

За словами директора, питання полягає не лише в температурі приміщення, а й у тому, що відбуватиметься із собаками після завершення післяопераційного утримання.

“Якщо це зима і надворі -5, -7  градусів, а ми тварину тримаємо при плюс двадцяти, а потім випускаємо, то нічого доброго цю тварину не чекає. Це різкий перепад температур”, — вважає Віталій Тєльний.

Віталій Тєльний повідомив, що обігрівачі все ж планують вмикати, але температуру підтримуватимуть нижчою, ніж у житловому приміщенні.

“Ми все одно обігрівачі поставимо. Але не будемо доводити температуру до 20 градусів, а, можливо, до 16-17, щоб не створювати стрес для тварин”, — сказав він.

Що директор каже про мишу, яку виявили волонтерки

Під час розмови журналісти також запитали Віталія Тєльного про мишу, яку волонтерки побачили на клейовій пастці в приміщенні для собак.

Директор підтвердив, що в лікарні використовують такі пастки для боротьби з гризунами. За його словами, миші можуть потрапляти всередину через відчинені двері, оскільки у приміщенні зберігають корм для тварин.

“Коли двері відчинені, приміщення провітрюється, миші відчувають, що тут є корм, і забігають. Щоб виключити можливість перенесення інфекційних захворювань до собак, ми поклали на липучку харчову приманку”, — пояснив він.

Директор ветлікарні вважає, що через похолодання ситуацію потрібно терміново вирішувати

Віталій Тєльний пояснив, що стерилізацію безпритульних собак планували завершити до настання холодів, однак через труднощі з відловом тварин роботи затягуються. Торік у ветлікарні стерилізували 60 безпритульних собак, тоді як цьогоріч запланували 155.

“Йдеться про стерилізацію тварин, які здичавіли і не даються до рук. Фахівці “Універсалу 2005” витрачають по 3-5 днів, щоб відловити одну тварину”, — зазначив він.

Тепер, за його словами, ситуацію потрібно терміново вирішити спільно з “Універсалом 2005” та іншими задіяними службами, щоб забезпечити належні умови утримання собак після операцій і водночас підготувати їх до повернення на вулицю в холод.

“Потрібно дуже терміново і дуже чітко визначитися, як правильно зробити. Тому що ми зробили операцію, перетримали тварину і повернули надвір. Завтра волонтер зателефонує і скаже: “Там собака погано себе почуває”. І хто буде надалі нести відповідальність за перепад температур між утриманням і природним середовищем?” — зазначив директор.

Чому іноді собак утримують довше, ніж передбачено договором

Згідно з договором, після стерилізації собак мають утримувати у ветлікарні п’ять днів. Проте Віталій Тєльний стверджує, що за його ініціативи тварин зазвичай залишають приблизно на сім днів. Він пояснив, що частина собак потрапляє до лікарні не лише для стерилізації, а й з іншими проблемами зі здоров’ям, зокрема грижами, які також доводиться оперувати.

“Приблизно 35–40% собак, яких до нас привозять, мають пупкові грижі. Якщо ми стерилізуємо собаку, але залишимо грижу, це буде неправильно. Тому під час операції усуваємо й цю проблему. Через це розріз уже не два-три сантиметри, а сім-вісім. І після такої операції п’яти днів перетримки недостатньо”.

За його словами, після повернення на вулицю собаки активно рухаються, що створює ризик розходження післяопераційних швів.

“Коли вони у вольєрах, то перебувають в обмеженому русі. А якщо їх випустити, собаки бігають, стрибають. І через п’ять днів ці шви можуть не витримати. Тому іноді собаки залишаються на довший термін: повне загоєння рани відбувається приблизно за 10–12 днів. Щоб уже повністю затягнулося і міцно трималося”, — розповів він.

Він також повідомив, що за два роки було пʼять випадків, коли після повернення на вулицю в собак розходилися післяопераційні шви.

За його словами, під час передачі тварин працівникам КП “Універсал 2005” він просив з’ясувати, чи можуть люди, які їх підгодовують, забезпечити додаткове тимчасове укриття.

“Ми попросили, щоб там, де їх відловили, можливо, хтось із волонтерів чи людей, які підгодовують цих тварин, створив додатково якесь приміщення, можливо, зогородження, щоб тварини мали ще кілька днів на відновлення. Бо собака біжить по воді, і в неї вся область живота буде мокра. Зрозуміло, що небажано, щоб так відбувалося”, — пояснив директор.

Що говорять у лікарні про можливий ремонт вольєрів 

Віталій Тельний також прокоментував стан будівлі, де утримують собак після стерилізації. За його словами, ремонт інших приміщень ветлікарні працівники проводили власними силами, а матеріали купували коштом закладу.

“Усе, що тут зроблено, – робили своїми руками лікарі ветеринарної медицини і я. Самі штукатурили стіни. Матеріали купували за кошти лікарні", — розповів Віталій Тєльний.

Він пояснив, що зараз не хоче витрачати значні гроші на залучення будівельних бригад, оскільки фінансові можливості в країні обмежені.

“Хай кошти краще йдуть на допомогу армії. Ми рухаємося, але я фізично вже не можу все зробити одразу”, — сказав директор.

За його словами, під час розмови з місцевими волонтерами з’явилася пропозиція допомогти з матеріалами для ремонту приміщення, де утримують тварин.

“Вони кажуть: “Можна хоча б плитку покласти”. Але плитка не буде триматися на такій стіні, її спочатку потрібно підготувати. Якщо волонтери зможуть привезти плитку, то ми своїми силами все зробимо”, — розповів він.

Як мали утримувати собак після стерилізації згідно з договором

У договорі між КП "Універсал 2005" та Кропивницькою районною державною лікарнею ветеринарної медицини зазначили, що після стерилізації безпритульних собак під час утримання мають годувати, поїти та доглядати, зокрема обробляти післяопераційні шви й за потреби давати знеболювальні препарати.

Також у договорі вказано, що всі послуги мають надаватися відповідно до законів України "Про ветеринарну медицину" та "Про захист тварин від жорстокого поводження".

Водночас конкретних вимог до температури приміщення, наявності обігріву чи підстилок у договорі немає.

Журналістка "Доступ. Медіа" звернулася до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області, щоб з’ясувати, чи відповідають умови утримання собак після стерилізації встановленим вимогам та чи обґрунтовані зауваження зооволонтерок. Спочатку у відомстві погодилися надати коментар, однак через два дні повідомили, що для отримання відповіді необхідно надіслати офіційний запит, оскільки питання стосуються діяльності конкретної юридичної особи. Після отримання відповіді редакція оприлюднить її.

Історія собаки Ази: чому після стерилізації їй довелося ампутувати частини лап

Саме історія собаки Ази, якій після операції у державній ветлікарні довелося ампутувати частину лап, спонукала кропивницьких зооволонтерок Альону Фігляр та Вікторію Варванську з'ясовувати обставини лікування тварини та перевірити умови утримання інших собак.

Коли Азу привезли до Кропивницької районної державної лікарні ветеринарної медицини, у неї, за словами волонтерки, виявили піроплазмоз — захворювання, яке передається через укуси кліщів, піометру — гнійне запалення матки, а також високу температуру. Тварину простерилізувати та лікували.

За словами Альони, орієнтовно через 5 днів після стерилізації директор ветлікарні повідомив їй про те, що в Ази виникли проблеми з лапами, собака почала їх розгризати. Віталій Тєльний порадив повезти собаку в іншу клініку. 

“Як нам розповів директор лікарні, у собаки була температура 41 градус, її прооперували, а потім протягом п’яти днів у неї була кров у сечі. Лікар сказав, що стабілізував її стан. Але згодом він повідомив мені, що в Ази щось із лапами і треба пвезти її в клініку. Я погодилася, адже потрібно було з’ясувати, що сталося з твариною, здати аналізи. Було видно, що собака почала сама собі розгризати лапи, але чому — ми не знали”, — розповіла Альона.

Волонтерки забрали собаку й відвезли до приватної ветеринарної клініки.

Згодом у Ази розійшовся післяопераційний шов на животі, а через некроз їй довелося ампутувати частини лап у приватній ветеринарній клініці. Після операції собаку забрала до свого притулку волонтерка Вікторія Варванська, яка нині доглядає за нею.

“Ми були шоковані тим, що сталося з лапами Ази. Спочатку нам говорили, що причиною могла бути інфекція. Але коли ми почали консультуватися з іншими ветеринарними лікарями та хірургами, вони висловили сумніви, що інфекція могла одночасно вразити всі чотири лапи”, – розповіла Вікторія Варванська.

Зооволонтерки припускають, що це могло статися через надто туге фіксування лап під час операції.

Директор лікарні Віталій Тєльний, який оперував Азу, заперечує таку версію.

"Під час стерилізації лапи фіксують не для того, щоб тварина взагалі не могла рухатися, а щоб вони не заважали хірургу працювати. Тому вони фіксуються легко, на петельках", — зазначив він.

За словами Віталія Тєльного, надто туга фіксація спричинила б помітний набряк лап. Він наголосив, що вперше зіткнувся з таким випадком у своїй практиці, а причина ушкоджень кінцівок Ази досі залишається нез’ясованою. Він зазначив, що Азу лікували, однак її стан погіршувався.

"Чи це аутоімунна реакція організму, чи ураження інших органів і систем після тих захворювань, які вона перенесла, — незрозуміло", — пояснив Віталій Тєльний.

Як утримують собак після стерилізації в інших містах України

Наприклад, у Хмельницькому в Центрі поводження з тваринами облаштували 12 спеціальних вольєрів для післяопераційного утримання. За станом собак стежили ветеринарний лікар і фельдшер. Про це повідомляла Хмельницька міська рада.

У Чернівцях у Центрі стерилізації тварин до зимового періоду утеплювали вольєри та будки для собак. Зокрема, будки утеплювали сіном, а вольєри обшивали, щоб захистити тварин від холоду.

В Ізмаїлі собак після стерилізації залишають у кімнаті перетримки на одну добу. Там є обігрівач. Тварин повертають на місце відлову після того, як ветеринари переконаються, що вони відновилися після операції та можуть самостійно рухатися.

У Славуті міська рада повідомляла, що відновлення безпритульних собак після стерилізації триває близько десяти днів. На цей період тварин можна розмістити у притулку, після чого їх повертають на місце попереднього перебування.

Читайте також: Мати шестикласника у Кропивницькому заявила про побиття сина після уроків: що кажуть у школі та поліції