23 серпня 2023, 18:30
За 500 днів з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, Міністерство захисту довкілля вже зафіксувало близько 2,5 тисяч випадків шкоди довкіллю на понад 2 трлн гривень. Бойові дії впливають на склад повітря, забруднюють ґрунти. Також під загрозою опинилася водна безпека, так як через зміну клімату й війну більшість великих річок та озер обміліли та забруднені, а малі водойми – на межі зникнення.
Точка доступу розпочинає серію матеріалів про те, як війна впливає на якість води і її постачання до населених пунктів Кіровоградської області, та як потрібно вирішувати ці проблеми.
За даними головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області, через російську агресію погіршився доступ до води в 49 громадах Кіровоградщини. Руйнуванню піддалися об’єкти критичної інфраструктури, постійно забруднюється довкілля, зокрема й джерела питної води.
Фахівці громадської організації "Флора" переконані, що проблема "водного питання" особливо актуальна для Кропивницького та Кіровоградської області в цілому, вже зараз йдуть пошуки альтернативних джерел водопостачання. Тому дуже важливо прислухатися до екологів, гідрологів і ґрунтознавців, бо через 30 років Україна може стати залежною від водопостачання з інших країн.
За даними фонду “Відродження” водний дефіцит у центральних регіонах України становить 159–222 мм на рік. Тобто Кіровоградщина – маловодний регіон.
Заступниця виконавчої директорки громадської організації "Флора" Ірина Мунтян говорить, що ситуація в області протягом останнього року значно погіршилася – у зв’язку зі зміною клімату вода з криниць зникає. А в більшості громад, де відсутнє централізоване водопостачання, люди користуються саме підземними джерелами питної води – криницями та свердловинами. Та якість води там не завжди відповідає нормам.
Ірина Мунтян, заступниця виконавчої директорки громадської організації "Флора". Фото: Точка доступу
У відповіді на запит щодо результатів моніторингу якості води в головному управлінні Держпродспоживслужби в Кіровоградській області повідомили, що з 1 січня 2023 року перевірили водопостачання на 716 обʼєктах (143 обʼєктах централізованого водопостачання, 573 - нецентралізованого), на 586 із них виявили порушення, це 81,8 %.
Усувати виявлені порушення повинні балансоутримувачі об’єктів, тому представники держпродспоживслужби направили 145 рекомендаційних листів. Балансоутримувачі повинні поінформувати населення щодо результатів дослідження води та попередити про небезпеку її вживання. Після проведеного хлорування, промивки водопровідних мереж, дезінфекції води в колодязях повторно досліджують зразки питної води на відповідність санітарним нормам.
Ірина Мунтян, фахівчиня ГО "Флора" переконана – для того, щоб у випадку надзвичайної ситуації громади були забезпечені водою, потрібно шукати альтернативні способи водопостачання. Це можуть бути громадські колодязі, річки, ставки, струмки.
За інформацією органів місцевого самоврядування, минулого року в Кіровоградській області привели в належний санітарно-технічний стан 1197 громадських колодязів.
Головна санітарна лікарка області Надія Оперчук розповіла, що в період воєнного стану обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України проводить лабораторні дослідження з криниць, які населення може використовувати для питних цілей, як альтернативні джерела водопостачання на усіх адміністративних територіях області. Такі дослідження проводять за зверненнями голів територіальних громад, власників та громадян області, у разі погіршення епідемічної ситуації чи при проведенні епідеміологічного розслідування, якщо випадок пов'язаний зі споживанням води.
По кожній невідповідній пробі води з колодязів ми проінформували голів територіальних громад або власників; надали рекомендації щодо проведення влаштування колодязя відповідно санітарних вимог, а саме: чищення, дезінфекція споруд питного водопостачання; проведення профілактичного знезараження питної води відповідно до нормативних документів щодо вимог до влаштування шахтних колодязів, – розповіла Надія Оперчук.
Надія Оперчук, головна санітарна лікарка області
Крім того, в Держпродспоживслужбі додали, що в якості резерву можуть використовуватись 369 джерел, придатних для задоволення питних, побутових та інших потреб населення, в тому числі індивідуальних, із них 344 джерела приведені у належний стан. Також у власності підприємств, установ, організацій наявні 254 свердловини, які можуть використовуватись для забезпечення питною водою населення області.
Бобринецька громада є однією з найвразливіших в області в контексті водної безпеки, переконані в громадській організації "Флора". Ще до повномасштабного вторгнення громада мала серйозну проблему з обмілінням одного з водосховищ на р. Сугоклія (назву водосховища не вказуємо з міркувань безпеки – Ред.), що є основним джерелом водопостачання. Всі жителі міста користуються водою з річки і тільки 5% – водою з підземних джерел, яка також є непридатною для споживання.
Екологи б’ють на сполох: потрібно визначати шляхи вирішення наявних проблем та негайно шукати резервні джерела водопостачання в умовах особливої вразливості. Ними можуть стати криниці.
Про проблему водопостачання говорить і голова громади Володимир Кравченко. Зазначив, що в громаді зростає кількість внутрішньо переміщених осіб, тому попит постійно зростає, а запаси зменшуються.
Цієї зими майже не було снігу й рівень води значно зменшився. Також підвищення температури у спеку призвело до цвітіння води й її забруднення.
Володимир Кравченко, голова Бобринецької громади. Фото: Точка доступу
Представниця громадської організації "Флора" Ірина Мунтян розповіла, що на всю Бобринецьку громаду є 47 криниць (тоді як у сусідній Компаніївській, до прикладу, їх близько 250).
Вона зазначила, що в рамках проєкту "Бобринецька громада в контексті водної безпеки" провели в громаді близько 30 аналізів води. Вимірювання проводили фахівці в лабораторному центрі.
Аналізи виявили, що вся ця вода не відповідає нормам ні за мікробіологічними, ні за фізико-хімічними, ні за санітарно-токсикологічними показниками. Є перевищення по бактеріях, сульфатах, нітратах, мінералізації, залізу, сухому залишку. Нітрати із сульфатами є в кожній із перевірених криниць.
Дослідження води на вміст сульфатів у Бобринецькій громаді. Фото: Точка доступу
Нітрати потрапляють у підземні води, а звідти в колодязі, кількома шляхами. Один із них – через неправильне зберігання гною та інших відходів тваринництва, а також через близьке розташування вигрібних ям чи каналізаційних систем. Проте основним джерелом забруднення є неналежне використання добрив біля джерел водопостачання. Найбільш вразливими до нітратного забруднення є криниці, які мають невелику глибину, в середньому, від 5 до 10 метрів.
У громадській організації "Флора" повідомили, що результати досліджень показали, що у 25-72% вод із криниць Кіровоградської області вміст нітратів перевищує нормативні показники, тобто ця вода є непридатною для пиття.
Проблеми з водними ресурсами мають серйозні наслідки для здоров'я населення, говорить головна санітарна лікарка області Надія Оперчук.
Ми всі бачимо проблему нітратів в усій Кіровоградській області. Причина в тому, що десятиріччями проводилося безконтрольне застосування і органічних мінеральних добрив, і різних хімічних речовин. Все це змивалося в підземні води, накопичувалися нітрати. Як лікарка хочу сказати, що це дуже небезпечно для людського організму - особливо для вагітних жінок та дітей молодшого віку, новонароджених і дітей до трьох років.
При тривалому споживанні питної води й продуктів, які вміщують значну кількість нітратів, різко підвищується можливість захворювання на водонітратну метгемоглобинемію.
Доказова медицина говорить, що надлишкова кількість нітратів в організмі людини є однією з причин онкозахворювання, можливий розвиток ракових пухлин, – пояснила Надія Оперчук.
Надія Іванівна зазначила, що останній летальний випадок від водно-нітратної метгемоглобінемії був зареєстрований у Кіровоградській області в 2016 році. Тоді померла дитина в Новоархангельському районі. Цьогоріч в Онуфріївській тергромаді був випадок – чотиримісячна дитина, яка споживала нітратну воду, потрапила разом із мамою в лікарню. Дитина наразі проходить реабілітацію.
Прибрати нітрати з води практично неможливо. Крім того, кип'ятіння води не лише не вирішує проблему, а ще й може збільшити їх концентрацію. Це означає, що вода може стати ще більш небезпечною для споживання. Тому найбільш ефективним підходом є вживання заходів для запобігання та попередження нітратного забруднення.
Надія Оперчук розповіла, що неякісна або забруднена вода може бути фактором передачі різних інфекційних хвороб: різних гострих бактеріальних та вірусних кишкових інфекцій, сальмонельозу, холери, дизентерії, вірусного гепатиту А, гельмінтозів та ін. Наявність у воді значної кількості сульфатів призводить до порушення роботи травної системи; перевищення норм загальної жорсткості - до хвороб суглобів, появи каменів в нирках і жовчному міхурі та інше.
Перевірити якість води в джерелах можна самостійно. Такий контроль надасть можливість попередити виникнення захворювань, що можуть бути пов’язані з водним фактором передачі.
Для цього можна звернутися до Центрів контролю та профілактики хвороб МОЗ. Лабораторія має надати інструкцію, як правильно взяти пробу води та привезти її на дослідження. Вода на аналіз має потрапити впродовж 24 годин після забору.
"Кіровоградський обласний центр контролю та профілактики хвороб", а також його районні відділи та відділення готові проводити такі дослідження за зверненнями громад, підприємств та громадян.
Ірина Мунтян говорить, що потрібно працювати над централізованим водопостачанням. Крім того, треба оздоровлювати річки й саму територію. Важливо попередити забруднення джерел водопостачання сполуками нітрогену.
Водообмін у природі відбувається постійно. У домогосподарствах треба розширювати каналізаційну систему, щоб не створювати вигрібних ям. В аграрному секторі варто вносити менше азотних добрив.
Крім того, через поганий стан мереж водопостачання, якість води в дальніх точках водогонів помітно гірша, тож у цих місцях необхідне додаткове очищення.
Україна входить до кількох рейтингів країн з найскромнішими запасами води. Аграрії центральних регіонів уже не перший рік стикаються з втратою частини врожаю через посуху. Однак через зміну клімату та потепління “водна криза” буде посилюватись.
Це може призвести до того, що у найближчі 30 років дефіцит прісної води зростатиме, а після 2050 року Україна може навіть перейти до її імпорту.
Тому вже зараз післявоєнна відбудова має враховувати потенційний вплив кліматичних змін.
Також необхідно забезпечити збереження грунтових вод, знизити замулення водойм, збудувати сучасні системи очищення стічних вод, які дозволяють використовувати їх повторно. А після звільнення Криму від окупації – організувати водопостачання півострова з урахуванням новітніх технологій.
Матеріал написаний за підтримки ГО “Інститут масової інформації, що реалізує проєкт “Підтримка активних громадян під тиском в Україні” за фінансової підтримки Європейського Союзу
Читайте також: Викрадають десятками птицю: у громаді на Кіровоградщині скаржаться на засилля лисиць – ФОТО
Головне сьогодні
