У Кропивницькому об’єдналися психологи, щоб організувати групові заходи та консультації для дітей, підлітків та дорослих. Проєкт має на меті допомогти внутрішньо переміщеним особам, які через повномасштабне російське вторгнення опинилися в новому місті й змушені адаптуватися до незнайомого середовища. Ініціатор клубів — громадська організація "Наша рада".
Про те, як допомагають внутрішньо переміщеним особам соціалізуватися, протидіяти психологічній ізоляції та знизити стрес в умовах війни, дізнавалася Точка доступу.
"Граємо в ігри, розмовляємо, а після занять ідемо гуляти"
Зустрічі підліткового "Клубу спілкування" проходять на базі психологічної майстерні "Інсайт". Заняття організовують у приміщенні, яке обладнане під укриття. Атмосфера тут неймовірна – напівтемна кімната, посеред якої стоїть великий стіл. На ньому – настільні ігри, блокноти, печиво, вода.
Сьогодні на заняття прийшли четверо дівчат. Психологиня й модераторка гуртка Юлія Нікітенко пояснює, це пов’язано з тим, що почався навчальний рік: для багатьох ввели другу зміну навчання, а дехто ще не склав розклад відвідувань занять та гуртків. Влітку на заняття приходило в середньому 10-12 осіб. Інколи бувало й 17.
Дівчата жартують між собою, легко вступають у діалог і діляться враженнями щодо відвідування гуртка.
Чотирнадцятирічна Ірина розповідає, що на заняття ходить трішки більше місяця. Каже, про курс дізналася від мами:
Ми хотіли прийти на консультацію до психолога, але потім дізналися про цю групу. Мені дуже приємно проводити тут час: граємо в ігри, багато розмовляємо, а після занять одразу йдемо гуляти.
Психологиня пояснює, з самого початку планувалося, що в цій групі частина занять буде побудована на іграх, а частина – на психологічних техніках та вправах. Проте більшість підлітків зацікавили саме ігри.
Звичайно, всі ігри ми підбираємо психологічного характеру: вони або потребують якоїсь стратегії, або комунікативних навичок, або ораторського мистецтва. Якщо по завершенню залишається час, діти можуть поспілкуватися. Якщо ж часу не лишається, то вони йдуть гуляти містом.
Студентка 1 курсу будівельного коледжу Оля розповідає, що зустрічі з однолітками їй дуже подобаються. Найбільше – грати в стратегічні ігри.
А ще ми тут їмо печиво. Я рекомендую вам теж приходити. Якщо не хочете грати, то можна просто їсти печиво. Думаю, що це класно.
Оля показує свої малюнки в блокноті, розповідає, що вони означають з точки зору психології. Проте фотографувати їх не дозволяє.
Навпроти Олі сидить Ліліана. Їй за місяць має виповнитися 16 років. Вона – майбутня архітекторка. Нині навчається в будівельному коледжі на 1 курсі. Жартома говорить, що сподівається хоча б трохи попрацювати за фахом.
Групу для занять Ліліана відвідує вже близько пів року. Психологиня уточнює, що познайомилися з дівчиною ще в рамках попереднього проєкту.
Мене сюди запросила пів року тому подружка. Сказала, що треба розмовляти з людьми. Що було доволі дивно, бо вона не дуже любить комунікувати з іншими. Це дуже зацікавило, бо я більше екстраверт. Мені тут сподобалось, і в цю нову групу теж ходжу. Сподіваюсь, буду ходити і надалі.
Ліліана переїхала до Кропивницького з Краматорська Донецької області майже півтора року тому. Говорить, виїхали з рідного міста за тиждень до того, як росіяни завдали ракетного удару по залізничному вокзалу.
Каже, до Кропивницького вже звикла. На запитання, що подобається в місті найбільше, відповіла:
Люди. Дуже веселі, емоційні. Це прикольно. Тут гарно, я думаю, що тут залишуся після війни.
А ще, додає, дуже сподобався театр ім. Кропивницького. Ходила на виставу "За двома зайцями". Вразила не тільки гра акторів, а й приміщення театру.
Також зізнається, дуже подобається будівля колишньої водолікарні Гольденберга — одна з найвідоміших історичних споруд міста, та будинок поштової контори, нині відділення "Укрпошти".
Ті янголи на будівлі "Укрпошти" дуже прекрасні! Я люблю будівлі в цілому. Але більше, коли там немає людей, бо вони їх часто руйнують".
Тож, додає Ліліана, у майбутньому ще планує відвідати закинуте місто цукроварів на Кіровоградщині.
"Підлітки повинні спілкуватися не тільки в соціальних мережах"
Психологиня Юлія Нікітенко пояснює, що заняття проводять для дітей місцевих і тих, хто має статус внутрішньо переміщених осіб. Так підлітки знаходять спільну мову, більше спілкуються. А заняття у формі гри, стверджує психологиня, дозволяють пізнавати один одного й безпечно входити в соціальний простір.
Юлія Нікітенко. Фото з фейсбук-сторінки психологині
Завдяки цьому є можливість побачити, що насправді між нами багато схожого, й ті люди, які приїхали до нас, мають такі самі труднощі, проблеми, інтереси. Тобто ми шукаємо щось спільне.
Фахівчиня додає, що підлітки мають спілкуватися не тільки в соцмережах, а і в реальному житті, відпрацьовувати свої соціальні навички.
Під час консультацій батьки приходять із запитом, що син чи донька багато часу проводять у телефоні. Не мають друзів, не знають, із ким спілкуватися й куди можна піти гуляти.
Однією з причин такої проблеми психологиня називає те, що зараз навчання нестійке, діти тривалий час навчалися онлайн. Це не сприяло розвитку живого спілкування. А для підлітків саме це є найважливішим.
Тому ці групи – досить важливий етап розвитку. Якщо в підлітків немає друзів, немає з ким поговорити чи поділитися переживаннями, може наступити тривалий пригнічений стан або депресія.
Юлія Нікітенко говорить, що заняття в групах дають позитивний результат.
Діти вже після другої зустрічі почали разом гуляти, що мене тішить. Це справді класно.
"Ми всі травмовані війною"
Керівниця проєкту та голова громадської організації "Наша рада" Євгенія Захарченко розповіла, що в рамках психологічного напрямку проводять групові заходи та індивідуальні консультації для дітей, підлітків та дорослих внутрішньо переміщених осіб.
Євгенія Захарченко. Фото з фейсбук-спільноти "Наша рада"
Для дорослих діють групи "Тілесна терапія" та "Ресурс", які веде Наталія Потапенко. Перший вид занять допомагає упорядковувати свій внутрішній стан, зорієнтований на роботу з психікою через тіло, сприяє зниженню стресу, допомагає контролювати власні емоції.
У другій групі дорослі в атмосфері психологічної безпеки можуть ділитися своїми переживаннями, особистими історіями, досвідом, підтримувати один одного та отримувати рекомендації психолога.
Пані Євгенія додала, що в основному на заняття приходять жінки.
Під час створення проєкту ми думали, що це буде емоційно важко й чуттєво. А наші учасниці хочуть більше драйву й гумору.
Психологиня Інга Кузнєцова проводить групові заняття для дітей 6-8 років. А Юлія Нікітіна також працює в групі "Коло друзів" для дітей 9-12 років. Діти в ігровій формі шукають нові знайомства, дізнаються секрети психологічної стійкості.
Схвально Євгенія Захарченко говорить і про групу "Коло спілкування", організовану для підлітків:
Діти подружилися, стали, як вони кажуть, "чілитися", і вже без нашої допомоги списуються й зідзвонюються. Ця група діє по п’ятницях, але я знаю, що в суботу й неділю вони зустрічаються в місті й разом гуляють.
Пояснює, всі ці групи направлені на те, щоб люди налагоджували між собою зв'язки й знаходили серед місцевих жителів друзів, адаптувалися в нашій громаді.
Євгенія Захарченко розповідає, що в анкетуваннях внутрішньо переміщені особи часто пишуть про інфраструктурні рішення своєї громади, які б хотіли реалізувати й у Кропивницькому. Ці люди можуть стати драйверами змін у новому для себе місті, змінити його життя на краще, перенісши свій досвід у нову громаду.
Голова громадської організації зазначила, що планують розширити проєкт – надавати психологічну допомогу не лише внутрішньо переміщеним особам, а й місцевим жителям.
Ми всі зараз травмовані війною. Абсолютно всі. Хтось когось чекає з полону, хтось чекає з війни. Хтось тікав із своєї домівки, у когось на очах бомбили міста.
Усі, хто хоче отримати індивідуальну психологічну консультацію чи доєднатись до психологічних груп, може телефонувати за номером: 050-130-50-30.
За даними Кіровоградської ОВА, з 24 лютого 2022 року у Кіровоградській області офіційно зареєструвалося понад 84 тисячі переселенців з інших областей – це 9% від населення Кіровоградщини. Більшість із Донеччини, Харківщини та Херсонщини.
Читайте також: 90-річна вчителька зі Слов’янська живе як переселенка у школі в Кропивницькому (ФОТО)