Інтернет, як правило, асоціюється зі спілкуванням з друзями, приємними можливостями та різноманітними розвагами. Проте для того, щоб хтось розважався чи купував речі в один клік, іншим людям потрібно багато працювати – і ця робота приносить непогані прибутки. Про переваги та недоліки роботи в інтернеті Точка доступу розпитала у жителів Кіровоградщини, які мають відповідний досвід.

Анжеліка, менеджер інтернет-магазину:

Я шукала роботу в інтернеті, бо потребувала грошей – лежала в онкодиспансері. Будівля онкодисипансеру має багато вигод, і зокрема там є вай-фай. Пропозицію про те, що інтернет-магазин шукає менеджерів, я побачила у фейсбуці. Пройшла співбесіду по скапу і почала працювати.

Робочий день триває 14 годин, протягом яких я спілкувалася з клієнтами онлайн, допомагала підбирати одяг. Були випадки, коли людина могла сказати тільки зріст і вагу, а менеджери вже докладали зусиль та фантазії, щоб задовольнити її потреби.

Ми працювали з напарницею – як правило, день працюєш і день відпочиваєш. Доводилося переписку вести й під крапельницею, коли капали хіміотерапію. Люди з мене сміялися, але я робила по-своєму і мала свою копійку.

У мене була денна ставка 280 гривень плюс 5% від продаж.

14-годинний робочий день витримати дуже важко. З напарницею ми періодично мінялися змінами – наприклад, вона їздила на море, а я 8 днів підряд працювала. Вимотувалася дуже, зараз там не працюю. Але я одержала важливий досвід і створила свій маленький інтернет-магазин чоловічого одягу і взуття. Продаю товари, які шиють в Олександрії і деяких інших українських містах і містечках.

Якщо справа піде, то буду оформляти підприємництво. Інтернет-магазини зараз стрімко розвиваються, бо чимало людей дуже зайняті, а торгівля онлайн – це можливість придбати одяг чи інші речі для побуту, не витрачаючи час на магазини, до того ж інтернет пропонує товари за більш доступними цінами.

Для роботодавців люди, які працюють вдома, вигідні – їх не треба забезпечувати офісом.

Людям робота в інтернеті теж вигідна. Вони не витрачають гроші на проїзд, дуже важко запізнитися на роботу – ти можеш встати о 8.50, зварити каву, увімкнути ноутбук – і ти вже працюєш о 9.00.

Роман, художник-ілюстратор:

Я наповнюю мікростоки – бази зображень. Це у нас можуть використовувати зображення, просто скачавши його з гугла. У США, Китаї за все потрібно платити. Найменша ціна за використання зображення, на яке у мене авторське право – 33 цента. І найголовніше – якщо я розмістив у базі даних якусь картинку, її можуть скачати з відповідною оплатою неодноразово!

Якщо співпрацюєш з агентством, то продаєш йому всі авторські права. Тоді за одне фото можна одержати, скажімо, 100 доларів.

Зайнятися цим мене напоумили знайомі. Щоб зареєструватися для такої роботи, потрібно пройти три тури іспитів, довівши свою професійну придатність. Проте не можу сказати, що там щось надзвичайно складне. Важливо, щоб картинка була ефектною і досить якісною. Зараз навіть смартфон з гарною камерою може дати досить якісне зображення. Є певні нюанси правового характеру – наприклад, якщо на зображенні – людина, слід надати контракт з нею, що вона не проти використання цієї картинки.

Перевага такої роботи – можливість робити те, що тобі подобається. У базах багато споживачів, комусь сподобається те, що ти запропонував. Та з часом розумієш, на які ілюстрації є попит, з‘являється азарт, а з ним – фінансові надходження.

Зараз у мене у базі завантажено близько тисячі зображень – і вони дають певний стабільний прибуток.

Наталя, копірайтер:

Ідею копірайтинга (написання текстів для сайтів в інтернеті) мені підкинула знайома, яка за рахунок цього жила на той момент, оскільки була безробітною. Спочатку пробувала трішки займатися у вільний від роботи час, а коли магазин, де я працювала, закрився, копірайтинг став гарною подушкою безпеки.

Вимоги до копірайтера очевидні – грамотність, вміння доступно викладати свої думки, вміння шукати інформацію і постійно вивчати щось нове. Зараз в інтернеті з‘явився попит на україномовних копірайтерів.

Найважче в цій роботі – навчитися самоорганізації. У мене на це пішло кілька років. Спочатку я отримане завдання, на яке виділялося, наприклад, п‘ять днів, могла відкладати на три дні, щоб потім за дві доби без їжі і без сну написати. Потім зрозуміла, що так робити не можна, почала щодня виділяти певний час для роботи. В офісі за кожним працівником є контроль, а контролювати себе самому дуже складно.

Треба чітко визначитися з тими темами, які ти можеш написати, які в тебе гарно виходять. Я зробила висновок, що краще брати простіші теми – в такому випадку за рахунок більших обсягів можна більше заробляти.

Ще важливо вчасно зупинятися. Кількість замовників постійно зростає – задоволені клієнти рекомендують тебе своїм друзям і знайомим. Поступово складаються з багатьма теплі стосунки, випадкові замовники стають постійними. Треба вчасно зрозуміти, що всю роботу не переробиш, всі тексти не напишеш.

Серед мінусів – копірайтери, які живуть тільки за рахунок написання текстів, як правило, не реєструються як підприємці, не мають пенсійних надходжень. І через багато років розумієш, що про пенсію доводиться тільки мріяти. Але й сплачувати самостійно внески майже ніхто не наважується – часи скрутні, діти ростуть, а заробітки не завжди бувають настільки стабільні, щоб реєструвати, наприклад, підприємництво.

Та загалом інтернет – це гарний вихід для тих, хто готовий працювати, має голову на плечах, але живе в депресивних регіонах, де складно знайти роботу, особливо за фахом. Хто хоче – той обов‘язково заробить тут свою копійку.

Читайте також: Байк, дорога та свобода: чим і як живе байкерський осередок у Кропивницькому (ФОТО)



Головне сьогодні