80% людей, які просять милостиню на вулицях міста, – аферисти. Так вважає засновник та очільник Кропивницького молодіжного форуму "Милосердя" та притулку "Будинок Милосердя" Володимир Лєбєдєв. Які способи, аби витягнути з вас гроші, використовують псевдонужденні, він розповів журналістці Точки доступу.
Як не потрапити на гачок
Володимир Лєбєдєв займається благодійністю вже сім років. Перші два-три роки, зізнається, намагався допомогти всім без винятку. Аж поки зрозумів, що не всі прохачі дійсно потребують допомоги. Дехто просто заробляє у такий спосіб гроші.
Я ніколи не забуду момент, коли це усвідомив. У мене був шок. Мав у кишені 150 гривень і витратив їх на ліки для однієї бабусі. Після цього пішов на зупинку і бачу, що ця бабуся знову зайшла в аптеку. Мене це здивувало. Подумав, може, не ті мазі купив, чи, може, вона ще щось хоче. Я пішов за нею і побачив, що вона вмовляє аптекаря взяти медикаменти назад і повернути їй гроші. До сьогоднішнього дня ця бабуся просить у центрі допомогти їй грошима на ліки, – розповідає волонтер.
Додає, що методи "заробітку" псевдонужденні використовують дуже різні.
Наприклад, просять грошей на квиток додому, або ж на їжу, на ліки. Говориш людині, що готовий купити квиток, що не треба вже тут стояти, вона починає просити на їжу. Говориш, що купиш їжу, дивишся – людина знічується, губиться, – пояснює Володимир Лєбєдєв.
Він говорить, що в жодному разі не можна давати гроші. Якщо хочете купити їжу, купуйте і розгортайте упакування – інакше її здадуть назад.
Не треба давати 50-100 гривень. Запропонуйте людині самі зробити покупку, а не дати готівку, і по реакції все самі побачите.
Улюблена тема псевдонужденних – потреба в лікуванні.
Дзвінок, – згадує волонтер, – просять допомогти дитині, татові, дядькові… Починаєш уточнювати дані: в якій лікарні лежить, як прізвище лікаря. Відповідають, що ще не знають. Я говорю, що уточню сам. У відповідь чую обурення, чому я не вірю. Обіцяють принести довідки. Відповідаю, що вірю, але ми напряму співпрацюємо з лікарнями, тож гроші в будь-якому разі направлятимемо туди. Знову ж таки, відчуваєш, як людина губиться, починає плутатися в деталях, – говорить Лєбєдєв.
Інколи прохачі свої слова підкріплюють медичною документацією. Але не варто вірити усім довідкам.
Буває, що приносять пакет довідок. Але, коли дивишся цю медичну документацію, бачиш, що цим довідкам по два-три роки. Може бути, що цієї людини, яка хворіла, вже немає живою, або вона вилікувалася, а родичі досі намагаються підзаробити на ній. Це як рулетка – хтось відмовить, а хтось дасть грошей, бо, зрозуміло, простіше просто дати певну суму, ніж перевіряти інформацію.
Володимир Лєбєдєв пропонує звертатися на "гарячу лінію" "Дому милосердя", якщо самі ви не маєте можливості перевірити правдивість слів прохачів – 073 007 007 8.
Нам часто дзвонять і говорять, що в одному або іншому місці з’явилися жінка чи чоловік, і просять милостиню. Найчастіше я рекомендую не заважати людині, бо вона "на роботі". Це як у актора, приміром, є робота, так само в таких людей. Якщо дійсно треба допомога – ми можемо людей відправити, куди їм потрібно, ми знайдемо на це гроші, тож дзвоніть. Ми навпаки боремося за те, щоб в нашому місті безхатченків було менше, – зазначає волонтер.
Володимир Лєбєдєв зауважує, що нині випадків шахрайства стало ще більше. Пов’язує це із тим, що через карантин багато людей лишилися без роботи. Повернулося багато заробітчан, які загрузли, приміром, в онлайн-іграх, на які теж потрібні гроші.
Таких можуть і батьки з дому виганяти, бо там всі в боргах, всі в кредитах. А з вигляду вони досить пристойні. Ти дивишся на цього хлопця і віриш йому, а це в більшості "гастролери". Зараз дуже багато ігроманів, наркоманів. Наприклад, на прохання людини ти купуєш квиток, автобус від’їжджає, вона віддає той квиток водієві і просить за нього хоч якийсь мінімум повернути. Його навіть ті 50 гривень на дозу рятують.
До слова, людей літнього віку часто виганяють на вулицю їхні ж діти, – пояснює Володимир. Тож допомога небайдужих витрачається на утримання пияків і дармоїдів. Чим більше ми допомагаємо псевдонужденним, тим більше їх стає, – підкреслює волонтер.
Що говорять у поліції
Як розповів у коментарі Точці доступу Володимир Кальядт, заступник начальника – начальник відділу дільничних інспекторів поліції управління превентивної діяльності Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, під жебрацтвом розуміється систематичне випрошування грошей, речей та інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб. На рівні законодавства немає жодної статті, котра б забороняла людям жебракувати. Існує лише кримінальна відповідальність за використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, згідно зі статтею 150-1 ККУ та втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність, зокрема, заняття жебрацтвом, згідно зі статтею 304 ККУ.
Якщо людина, яка займається жебрацтвом, шляхом обману (прикидається хворим), заволоділа чужим майном, то її дії можна кваліфікувати як шахрайство. В залежності від суми завданої шкоди, такі дії можна кваліфікувати за ст. 51 КУпАП – викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вказаний в диспозиції норм для настання адміністративної і кримінальної відповідальності, дорівнює 1/2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня поточного року.
Оскільки з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатної особи з розрахунку на місяць складає 2270 гривень, то в 2021 році для норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень застосовується сума 1135 гривень, – розповідає Володимир Кальядт.
Таким чином, відповідно до ст. 51 КУпАП, викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 227 гривень. Якщо вартість викраденого майна перевищує цю суму, то настає кримінальна відповідальність.
Але для цього у справі має бути потерпілий – який і звернеться до правоохоронців. Подібних прецендентів у поліції не пам'ятають.
Читайте також: Допомога безпритульним: які виклики постали перед кропивницькими благодійниками через карантин