29 травня 2020, 05:50
Понад два місяці Україна перебуває в карантинному режимі через пандемію COVID-19. Чимало підприємств закрилися, люди лишилися без роботи, а дехто - й без даху над головою.
Проте, є люди, які потребують допомоги незалежно від "карантинів" та пандемій. Одна з таких категорій громадян - безпритульні. Для цих людей коронавірус став додатковою проблемою у боротьбі за виживання. Волонтери ж, які піклуються про безпритульних, також змушені шукати додаткові способи, щоб їм допомогти.
Точка доступу з’ясовувала, як карантин у Кропивницькому вплинув на життя безпритульних та їхніх постійних помічників.
Володимир Лєбєдєв – засновник та очільник Кропивницького молодіжного форуму «Милосердя» та притулку «Будинок Милосердя».
За словами пана Володимира, роботу з безпритульними не припиняли і навіть думки такої не могло бути. Навпаки, з початку карантину їхня організація почала приймати ще більше людей.
Благодійники почали розвозити обіди по місту для тих, хто проживає просто неба. Всім, хто приходив за їжею, видавалися захисні маски та антисептики для обробки рук.
Маски нам пошили безкоштовно у фірмі місцевого бренду одягу "One by оne". Це були перші люди, які пішли нам назустріч і запропонували допомогу. Безпритульних по місту близько 200-300 людей. Ми розуміємо, що маски потрібно постійно змінювати, адже вони самі не мають можливості їх випрати та випрасувати. Спочатку думали, що від фірми буде одноразова підтримка, проте "One by оne", розуміючи всю ситуацію, почали допомагати на постійній основі.
Фото з фейсбук-сторінки Володимира Лєбєдєва
Крім того, пан Лєбєдєв зазначає, що чимало містян допомагали з антисептиками та іншими засобами гігієни.
Також "Будинок милосердя" запустив рекламу по радіо, що вони можуть допомогти людям або житлом, або ж тим, хто лишився без роботи, - продуктовими наборами, в які крім продуктів входили також елементарні засоби побутової хімії.
Люди до нас звертаються і по сьогоднішній день. Ми розвозимо такі набори для тих, хто цього потребує. Підвіз здійснюємо через день.
Очільник організації зауважує, що кількість тих, хто допомагав безпритульним, від початку карантину значно скоротилася.
Не зважаючи ні на що, ми все одно навіть не подумали припиняти свою роботу. Звичайно ж, було б вигідніше закритися, не "запарюючись" ні над чим. Проте ми керувалися тим, що навпаки саме зараз, у ці складні часи, потрібно розширити та збільшити нашу роботу, коли людям ще більше потрібна наша допомога й підтримка.
У питанні фінансування значним плюсом стало те, що в місті, на своїй Батьківщині, на період карантину залишилася всесвітньо відома модель Аліна Байкова. Дівчина й раніше підтримувала зв'язок з Володимиром Лєбєдєвим щодо питань допомоги. Від початку пандемії, перебуваючи в Кропивницькому, Аліна максимально долучилася до фінансової підтримки безпритульним.
Вона сама зателефонувала і запропонувала допомогти, - наголосив пан Володимир.
Фото з фейсбук-сторінки Володимира Лєбєдєва
Що ж до питання дотримання протиепідемічних заходів у самому "Будинку Милосердя", то наш співрозмовник зазначає, що кожного дня мешканцям видають нові маски, забезпечили їх антисептиками, а у приміщенні проводять щоденне кварцування, тричі на день - прибирання з використання хлорних розчинів.
Зауважу, що для нас це не стало надто складними чи якимись новими правилами. Ми й до цього кварцували кімнати, провітрювали їх та проводили прибирання з хлорними розчинами. Єдине, що вартість антисептиків та дезрозчинів значно зросла: наприклад, той антисептик, який ми купували раніше, коштував 150 гривень, а тепер вартість злетіла до 280 гривень.
Також пан Володимир говорить, що їхньої допомоги почали потребувати навіть ті містяни, які раніше про це й подумати не могли.
Для прикладу, зателефонувала жінка, мати двох дітей, в якої чоловік працював на маршрутному таксі. Родина орендує квартиру. Так як чоловік лишився без роботи, вони не мали змоги платити за квартиру та забезпечувати себе й дітей елементарним харчуванням.
Вона зателефонувала в сльозах. Говорить, що це просто якийсь жах і не знає вже, що роботи. Родина вже має купу боргів: позичили вже в усіх, у кого тільки можна. Їхні батьки теж не можуть допомогти, а навіть навпаки самі потребують допомоги. Жінка була просто у відчаї.
Вона розповіла, що почула рекламу на зупинці і зателефонувала, при цьому соромлячись, оскільки ніколи не могла навіть подумати, що доведеться телефонувати до подібних організацій з проханням про допомогу.
Загалом, діяльність "Будинку Милосердя" полягає не тільки у забезпеченні проживання та харчування людей, які потребують цього, а й у тому, щоб допомогти їм знайти роботу та мати можливість орендувати житло.
У період карантину, звичайно ж, із цим виникли чималі труднощі. Навіть більше скажу: я й сам лишився без роботи, оскільки вона пов'язана з торгівлею. Проте люди все ж таки знаходили хоча б тимчасові способи заробітку, наприклад, перекопати город, чи допомогти по господарству чи у будівництві тощо.
Володимир Лєбєдєв говорить, що значно збільшилася кількість волонтерів, які виявили бажання допомагати у приготуванні та розвезенні обідів. Навіть ті, хто раніше не мав змоги допомогти фізично, а допомагав фінансово, у період карантину, залишившись вдома, вирішили долучитися й до безпосередньої допомоги.
Спочатку ж, коли всіх так залякали, то чимало людей боялися контактувати з безпритульними. Та й у мене, насправді, теж закрадався певний страх. Але нас все одно це не зупиняло. Всі ми дотримувалися необхідних протиепідемічних правил, щовечора в нас була перевірка температури тіла.
Безпритульні, які живуть по місту, також поставилися до вимог досить відповідально. Пан Володимир з посмішкою зауважує, що, на подив, безхатьки самі найперше запитували про маски та просили, щоб їм їх привозили.
Крім того, благодійники попросили тих людей, у яких є житло, але була потреба в харчуванні, залишатися вдома і не відвідувати обіди. Таким особам розвозили продуктові набори додому.
Ми попередили, що, враховуючи таку ситуацію, краще залишатися вдома. Запевнили, що самі все привеземо. Особливо ця пересторога стосувалася жінок з дітьми. Проте декого це не зупиняло, й вони таки приходили.
Фото з фейсбук-сторінки Володимира Лєбєдєва
За період пандемії серед безпритульних не було жодного випадку захворювання. Єдиний випадок, який називає Володимир Лєбєдєв, - це смерть дідуся, який жебракував на вулиці Шевченка. Який був діагноз у цього чоловіка, було невідомо, й чи можна це пов'язувати з коронавірусом - також незрозуміло, адже він помер досить швидко. Медпрацівники зі "швидкої" говорили, що в нього був чи то інфаркт, чи то інсульт.
Підсумовуючи, можу сказати, що об'єм нашої роботи значно збільшився. Ми розуміємо й прагнемо донести це усвідомлення до інших людей: не тільки безпритульні потребують допомоги. Нам довелося розширити наповнення "пакетів допомоги" засобами дезінфекції та особистого захисту. Цей карантин збільшив кількість безпритульних, а тому довелося розширити географію місць, куди потрібно підвозити харчі.
Долучитися до благодійної справи форуму "Милосердя", або ж отримати від благодійників допомогу, можна звернувшись за телефоном: 073-007-007-8 (Володимир).
Олександр Желізняк – директор кропивницького центру для безпритульних людей та людей, які опинилися в складних життєвих обставинах.
Пан Желізняк говорить, що кількість клієнтів Центру не збільшилася і не зменшилася. Єдине, що для них збільшили карантинні заходи. Зокрема, введено масковий режим, кварцування кімнат та інше.
Завдяки Національному корпусу, в нас з'явилося обладнання для кварцування, яким ми щоденно тепер користуємося. Також вони постійно забезпечують нас багаторазовими масками.
Серед проблем, які карантин додав притулку, значне зменшення можливостей для його мешканців отримати роботу. Не маючи освіти, вони влаштовувалися на одноденні роботи, чи такі, які не потребували спеціальної кваліфікації: вантажники, сортувальники, підсобники та інше.
Фото: скрін фрагменту сюжету "Суспільного" про Центр для безпритульних
Завдання закладу - забезпечити людям, які потребують допомоги, дах над головою та стимулювати їх знайти роботу, оформити документи, аби вони могли продовжувати нормальне життя вже поза його стінами. Проживаючи тут, особи, які працюють, забезпечують себе самі, а тим, хто ще не має роботи, у закладі надають харчування.
Під час карантину чимало підприємств закрили. Наші мешканці лишилися без роботи. Тому нам довелося залучати допомогу депутатів та благодійників, аби отримувати продуктові пайки, щоб наші клієнти мали змогу харчуватися.
Пан Олександр додає, що до них часто звертаються люди, які потребують влаштування до будинків-інтернатів чи ж оформлення там медкарт. Через карантин заклад поки що не може в цьому допомогти своїм клієнтам.
Загалом, за період карантину до закладу звернулося 10 нових людей.
Всі, хто перебуває в Центрі, з розумінням поставилися до нових протиепідемічних правил та сумлінно дотримуються всіх вимог. У притулку є медсестра, яка щоденно проводить температурний скринінг і постояльцям, і працівникам.
У закладі нині є окрема кімната, куди новоприбулих осіб селять на два тижні, аби вони не контактували з іншими мешканцями.
У Центрі на сьогодні 12 працівників та 28 мешканців. А питання закриття на період карантину навіть не поставало.
Це все живі люди, які потребують нашої допомоги, незалежно від карантину чи інших обставин. Ми не можемо просто так взяти й зупинити функціонування нашого притулку.
Коли постало питання в додаткових потребах, то на допомогу відгукнулися великі компанії та окремі благодійники. Наприклад, допомогу з продуктами отримали завдяки спільній акції Мінсоцполітики з мережею супермаркетів "АТБ", також ми отримали продуктові пакети від секретаря міськради Андрія Табалова.
Антисептики та засоби індивідуального захисту будинку для безпритульних постійно забезпечує депутат міськради Олег Краснокутський.
Допомогти міському Центру для безпртульних можна, звернувшись за телефоном: 066- 771- 26-35.
Сергій Шиляєв – демобілізований боєць АТО, який до карантину щонеділі годував благодійними обідами безпритульних.
Від початку карантину чоловікові довелося призупинити свою благодійну справу. Найголовнішою причиною стало закриття залізничного вокзалу.
Раніше чимало безпритульних проживали саме на вокзалі, де ми їх і годували. Коли все закрили, ці люди розійшлися по всьому місту, тому шукати їх стало проблемно, а відповідно, й зібрати їх на обід в одне місце також майже нереально, - одразу акцентував пан Сергій.
Він зазначає, що навіть чув, що таких людей примусово вивозили з вокзалів. Проте, чи правдива ця інформація чоловік стверджувати не може.
Якщо десь їду й бачу їх, наприклад, частенько бувають біля Ковалівського парку, то зупиняюся й намагаюся чимось допомогти, дати хоч якийсь пайок. А от комплексно, як це робив раніше, на жаль зараз не можу, бо не знаю, де вони перебувають.
Пан Сергій говорить, що має знайомого, який все ж дізнався про деякі місця перебування безпритульних та повідомив йому. Відтак, вже найближчими вихідними волонтер планує приготувати обід та спробувати знайти їх за вказаними адресами.
Після карантину Сергій Шиляєв планує повноцінно продовжувати свою благодійну справу. У мріях - навіть створити будинок, де міг би допомагати безпритульним чи навіть прихищати на певний період.
До карантину були й інші благодійники, які долучалися до справи Сергій Шиляєва. Коли чоловік призупинив справу, ці люди також почали шукати інші шляхи допомоги.
Для прикладу, Євген Коляса, зрозумівши, що не зможе зараз готувати обіди з паном Сергієм для безпритульних, вирішив зв’язатися з Володимиром Лєбєдєвим та запропонувати свою допомогу.
Відтак, хлопець разом з волонтерами форуму "Милосердя" кілька разів розвозив продуктові набори для людей, які цього потребують. Євген теж обіцяє, що після відкриття вокзалу обов’язково повернеться до приготування обідів для безхатченків.
Читайте також: Довга дорога на роботу: які труднощі спіткали жителів Кіровоградщини в карантинний період
Читайте також: Народити в Кропивницькому під час карантину: про партнерські пологи та медреформу
Читайте також: Сесія, пари й дипломні онлайн: як карантин змінив навчання кропивницьких студентів
Головне сьогодні
