Жіночий шампунь дорожчий за чоловічий: показуємо на реальних прикладах, як працює "рожевий податок" в Україні

Жіночий дезодорант на 48 гривень дорожчий, ніж чоловічий. Рожевий пенал, який коштує аж на 60 гривень дорожче, ніж такий самий, але блакитний. Саме так працює “рожевий податок”. Інколи ми не помічаємо різницю в цінах на “жіночі” та “чоловічі” товари, які насправді відрізняються лише кольором, або написом на упаковці. Така необгрунтована, несправедлива різниця в ціні відчутно б’є по гаманцях.

Журналістка Катерина Федченко поспілкувалася з маркетологинею та дослідила ціни на деякі жіночі та чоловічі товари. Детальніше про те, як працює “рожевий податок" в Україні, читайте у матеріалі.

Рожевий пенал дорожчий, ніж блакитний. Приклади “рожевого податку” на українському ринку

Рожевий податок – тенденція того, що товари, які продаються спеціально для дівчат/жінок, є дорожчими, ніж ті, що продаються для хлопців/чоловіків. Це явище часто пояснюють ціновою дискримінацією за статтю.

Кропивничанка Анастасія Потапенко нещодавно купила в магазині станок для гоління для чоловіків. Зробила це, адже він коштував дешевше, ніж аналогічний товар рожевого кольору. Магазин промаркував його як “жіночий”: 

“На поличці лежали чоловічі та жіночі одноразові станки для гоління. Вони були ідентичними, відрізнялися лише за кольором (одні рожеві, а інші сині) та ціною. Жіночі коштували на 20 гривень дорожче”.

Анастасія купила “чоловічий” товар, адже не бачила сенсу переплачувати гроші лише за колір.

Випадки, коли жіночі товари коштують дорожче, ніж аналогічні, але марковані як “чоловічі” непоодинокі.   Наприклад, аналогічні рюкзаки, які відрізняються лише за кольором, мають різну ціну. Рюкзак з рожевими сердечками на 55 гривень дорожчий, ніж такий самий рюкзак, але сірого кольору. Проте варто зазначити, що зараз на цей товар діє акція і продавець поставив на них однакову акційну ціну. 

В одному з інтернет-магазинів ми знайшли рожевий пенал, який коштує аж на 60 гривень дорожче, ніж такі самі синього чи бежевого кольору. Напевно, рожева фарба коштує дорожче, ніж будь-яка інша. 
 

Різницю в цінах на умовно “жіночі” та “чоловічі” товари можна також простежити на прикладі шампунів. Шампунь для жінок коштує на 12 гривень дорожче, ніж такий самий для чоловіків. Марка товару однакова, призначення також. Різниця лише в кольорі баночки. 

Помічаємо і різницю у 48 гривень у цінах на антиперспіранти-стіки для чоловіків та жінок. Зауважимо цікаву деталь: об’єм антиперспіранту для жінок складає 40 мілілітрів, а для чоловіків – 50. Тобто жінки за більшу ціну отримують меншу кількість продукту.

Як формується ціна на товар

Ціна на товар залежить від багатьох факторів. Вона включає в себе ціну на основну сировину, виробництво (оренду виробничого приміщення, комунальні платежі), податки, оплата заробітної плати працівникам: 

Окрім того, ціна на товар включає в себе й націнку на продаж, яка також включає в себе рекламу, – розповіла засновниця кропивницького бренду одягу CHARWISH Тетяна Лугинець.

Підприємиця зазначила, що не встановлює більшу націнку на жіночий одяг і взагалі вперше чує про таку практику: 

“Зараз основне питання виробника – це вижити. На даний час ми ставимо мінімальну націнку, щоб покрити витрати і продати. Деякі товари продаємо в “мінус”, щоб хоч так повернути кошти. Розумію, що нас, виробників, чекають непрості часи в майбутньому, але тримаємось і маємо надію на краще”.

Маркетологиня Олександра Суфіянова зазначила, що в Україні, як і в інших європейських країнах, гендерні питання можуть впливати на те, як формується ціна на товар, але це не завжди основний фактор:

Чимало компаній під час формування ціни товару, його просування, враховують свою цільову аудиторію. Однак буває і так, що точної цільової аудиторії немає, вона є розмитою, бо товар затребуваний у будь-якому випадку.

Олександра Суфіянова зазначила, що там, де маркетологи все ж таки орієнтуються саме на конкретну цільову аудиторію, жінки можуть бути основними покупцями в родині. Це, ймовірно, може вплинути на маркетингові стратегії:

“У певних стратегіях товари для чоловіків можуть бути розраховані на жінок, адже саме жінки часто ухвалюють рішення про покупку для родини. Йдеться про такі товари, як одяг, засоби гігієни, косметику і навіть техніку”, – розповіла Олександра Суфіянова.

Маркетологиня зазначає, що споживчі звички, як і ринок постійно змінюються. Маркетологи компаній частіше починають усвідомлювати важливість гендерної чутливості в рекламі, створенні ціни, а це означає, що врахування цих причин може стати важливим елементом стратегії компаній у майбутньому.

Маркетологиня про рожевий податок

Цікавий аспект “рожевого податку” – вплив на сприйняття традиційно “жіночих” кольорів, зокрема рожевого, та пов’язану з ними культуру, – розповіла Точці доступу маркетологиня Еліна Кац: 

“Колись рожевий колір символізував жіночність і був позитивно сприйнятий, але з часом став асоціюватися з гендерною стереотипізацією та дискримінаційними ціновими надбавками”.

Це явище породило певний суспільний спротив: багато жінок, особливо прихильниць фемінізму, стали уникати рожевого кольору, щоб не асоціювати себе із застарілими стереотипами. Це створює напругу між особистим стилем і гендерною політикою, через що жінки можуть відчувати себе обмеженими у виборі кольорів, щоб уникнути нав’язаних образів “girly”. 

“Таким чином, “рожевий податок” впливає не тільки на гаманець, але й на культурне ставлення до кольорів і стилів, фактично змушуючи деяких жінок дистанціюватися від традиційно “жіночого” іміджу, щоб уникнути упередженого ставлення, – зазначила маркетологиня. 

“Рожевий податок” має низку негативних наслідків як у фінансовому, так і в соціальному плані. Еліна Кац наводить приклади, як гендерна цінова дискримінація впливає на жінок: 

1. Фінансове навантаження у довгостроковій перспективі: з часом “рожевий податок” накопичується. Дослідження Департаменту у справах споживачів Нью-Йорка показало, що жінки в середньому платять на 7% більше, ніж чоловіки за аналогічні товари. Це може скласти сотні або навіть тисячі доларів протягом життя, що ще більше посилює фінансову нерівність, особливо з огляду на існуючий гендерний розрив у заробітній платі. 
2. Негативний вплив на здоров’я: у деяких випадках це торкається й основних засобів гігієни та здоров’я. Наприклад, дезодоранти, бритви чи засоби для догляду за тілом, які часто коштують дорожче для жінок, можуть змусити їх обирати менш ефективні або дешевші альтернативи, що може вплинути на особисту гігієну і, відповідно, на здоров’я. 
3.  Вплив на психічне здоров’я: постійна необхідність платити більше за повсякденні товари може посилити у жінок відчуття розчарування та несправедливості. Усвідомлення того, що їх обтяжують додатковими витратами лише через стать, може підвищити рівень стресу, що негативно позначається на психічному стані та впевненості в собі. 
4. Перешкоди для фінансової незалежності: жінкам з нижчими доходами або молодим жінкам, які тільки починають кар’єру, оплата вищих цін на товари і послуги може ускладнити можливість заощаджувати або інвестувати в довгострокові фінансові цілі. Ця фінансова нерівність може утримувати жінок у циклі, що перешкоджає нарощенню добробуту та фінансовій незалежності. 
5. Посилення гендерних стереотипів: “рожевий податок” підтримує ідею, що потреби жінок є вторинними або що вони готові платити більше за товари, аби відповідати очікуванням суспільства щодо краси чи гігієни. Це закріплює застарілі гендерні стереотипи і підтримує думку про те, що життя жінок “обов’язково” має бути дорожчим. 

Маркетологиня Еліна Кац підсумовує, що “рожевий податок” збільшує фінансовий тягар і посилює гендерну нерівність, що впливає не лише на окремих жінок, а й на суспільство в цілому.

Матеріал створено у партнерстві з Волинським прес-клубом

Читайте також: "Дівчатка – відмінниці, хлопчики – бешкетники". Розповідаємо, як гендерні стереотипи формують явище булінгу в школах