Життя без пакетів: як родина з Кропивницького перейшла на еко-торбинки (ФОТО)

  • Редакція Точки Доступу
  • watch_later 10 червня 2021, 12:00

Кропивничанки Наталія Тараненко та її донька Настя пів року тому відмовилися від пластикових пакетів і обрали для себе альтернативу – бавовняні шопери. Самотужки шиють та розписують сумки. Вже створили близько 30-ти різних торбинок. Школярка навіть виграла у всеукраїнському конкурсі з пошиву еко-сумок «Мішечок» – проєкту з поширення доступних екологічних рішень. Кропивничанки впевнені, що такі торбинки можуть стати щоденною корисною звичкою в кожній родині – альтернативним пакуванням при покупці товарів. Адже кожна багаторазова сумка – це п’ять сотень невикористаних пластикових пакетів щороку. Про свій екологічний сімейний бізнес Наталія з Настею розповіли журналістці Точки доступу.

Відмовитися від пакетів

Перша еко-сумка в родині з’явилася за Настиної ініціативи. Дівчина захотіла трендову річ собі.

Спочатку я пошила такий шопер собі, так як не змогла знайти у продажу потрібний мені дизайн. А потім вже й подруги попросили пошити й розмалювати подібні. А далі подруги подруг, і так пішло, й пішло зародився такий невеличкий бізнес. Згодом започаткувала інтернет-магазин в соцмережі . З інших міст навіть замовляли вже еко-торбинки, радіє вона.

Настя зізнається, що шити не любить, тож залучила до роботи маму.

Мама малювати не любить, тож так і поділилися. А малюю я різне, лише один раз повторився принт. Якщо людина замовляє індивідуальний дизайн, то, звичайно, роблю за її дизайном. Інколи придумую малюнки чи написи сама, шукаю в інтернеті, говорить вона.

Мама Наталія за спеціальністю бухгалтерка, але шила, зізнається жінка, скільки себе пам’ятає.

Шию зі шкільних років. Спершу на уроках трудового навчання. Потім собі сукенки, спіднички. Це таке хобі в мене було. Дитина захотіла торбинку собі, щоб якісна тканина була, якісно пошита, тож вирішила допомогти їй, говорить вона.

Пошиття однієї сумки займає дві-три години. Ще кілька годин школярка розмальовує полотно. Служитиме така торбинка тривалий час, запевняють майстрині.

Магазинні пакети розкладаються дуже довго, це шкідливо для нашої екології. А така от сумка – це екологічно, модно, красиво, довговічно. Я використовую спеціальні фарби для тканин і вони не вицвітають, зазначає Настя.

Тільки із бавовняним шопером за покупками ходить і Наталія.

Ідея доньки із шоперами мені дуже сподобалася, тому я вирішила і собі пошити велику торбинку для покупок. Ходжу в магазин з нею, завжди вона зі мною, пакети купувати не потрібно. Сумка дуже міцна, витримує значну вагу, її без проблем можна прати, додає кропивничанка.

Екоакції від волонтерів

Кілька годин чи навіть хвилин використання пакетів завершуються сотнями років на звалищі. За даними Zero Waste Europe (руху, який пропагує концепцію «нуля відходів» ред.), середній час використання пластикового пакета — 25 хвилин, а розкладається він від 100 до 500 років. Українці використовують близько 500 пакетів за рік. Тобто викидають за 12 місяців близько 20 мільярдів поліетиленових пакетів, що лежать на звалищах, літають вулицями, потрапляють до організму тварин або у воду. Не виняток і наше місто. Приміром, у водоймах Кропивницького 80-90% сміття – це пластикові пляшки й пакети, розповідає кропивничанин Дмитро Савранський.

Рік тому разом із братом вони провели першу екологічну акцію на Інгулі, аби привернути увагу до проблеми забруднення місцевих водойм. Потім до цієї ініціативи почали долучатися небайдужі. Тож минулого року волонтери провели зо п’ять екоакцій з очистки Інгулу і озера Копань, що на Ковалівці. Адже окрім замуленості та заростання очеретом, наші водойми просто завалені побутовим сміттям.

Екологічні акції ми почали разом із запуском проєкту екскурсійно-туристичних сплавів Кропивницьким KropRiverTour. Тоді, під час жорсткого карантину, було багато вільного часу, в нас із братом з'явилася байдарка, на якій ми активно проводили час і досліджували водні маршрути в межах міста. Одразу в очі кинулася проблема забрудненості Інгулу. Вперше ми прибрали першого травня в районі очеретяних зарослів біля Ковалівського мосту. Зібрали тоді повну байдарку сміття, три, а чи чотири великі пакети! Пройшлися ще далі річкою і висипали зібраний мотлох у сміттєву урну на набережній біля стадіону факультету фізвиховання педуніверситету, згадує активіст.  

Потім з активістами зв’язалися жителі Ковалівки із проханням порятувати від сміття озеро Копань.

Ці люди розповіли, що на озері живуть дві молоді качині сім’ї – по десять каченят у кожній, в бруді тому постійно порпаються. Тож ми вирішили допомогти, поставили байдарку на воду, до нас із братом долучилася наша знайома ще на одній байдарці, жителька Ковалівки, яка звернулася, і ми заходилися прибирати на озері. За кілька годин зібрали більше десяти мішків сміття. Потім ще кілька разів прибирали і Інгул, і озеро за участю небайдужих кропивничан. Цього року в березні очищали річище Сугоклії, а також долучилися до екологічної ініціативи підприємця з Ковалівки, який після нашої спільної минулорічної акції у травні на озері Копань, перейнявся проблемами і сам ініціює окультурення озера у своєму мікрорайоні, додає волонтер.

Кількість пластикових пакетів, зазначає кропивничанин, вражає:

Це пакети відомих торговельних мереж, упаковки від сирів, ковбас, чіпсів, насіння. Люди з низьким рівнем екологічного виховання «відпочивають» біля водойм, розпиваючи алкогольні напої. Відповідно, купують це все в магазинах, кладуть у пакети, а  потім все це в воду і кидають. По-перше, все шкодить екології. По-друге, така неохайність формує враження і про наше місто, і про його жителів, каже Дмитро.  

Волонтер певен, що за прикладом деяких європейських країн, в Україні пластикова продукція має бути під суворою забороною.

Тільки уявіть – в океанах є цілі острови зі сміття. Нам треба всерйоз займатися питаннями екології і на цих прикладах виховувати наших дітей, адже ми на цій планеті лише тимчасові гості. Одноразові екологічні акції дають разовий ефект. Люди продовжують викидати сміття просто неба. Потрібна цілеспрямована державна програма. З цими проблемами ми зверталися на гарячу лінію міського голови і ініціювали розгляд проблем Громадською радою при міськвиконкомі. Міська влада має зробити максимум, щоб Інгул і його набережна стали місцем культурного відпочинку, туристичним магнітом і окрасою  міста, а не її ганьбою. Багато хто бачив річкові танцюючі світло-музичні фонтани у Вінниці, навіть у райцентрі Черкаської області Умані, які стали гордістю цих міст, чому так не може бути у Кропивницькому?! Принаймні, на початку, в симбіозі з Національною поліцією можна посилити контроль, встановити відеокамери і, як мінімум, спостерігати за тим, що відбувається біля Інгулу, щоб набережна поступово ставала культурною зоною відпочинку, а не смітником біля річки, говорить Дмитро.

В Україні заборонили пластикові пакети

Фото: ua.news

За інформацією «Економічної правди», на засіданні 1 червня Верховна Рада ухвалила у другому читанні та у цілому законопроєкт, яким забороняється розповсюджувати пластикові пакети. Законопроєкт №2051-1 підтримали 297 нардепів.

Закон забороняє розповсюдження в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг надтонких пластикових пакетів, тонких пластикових пакетів та оксорозкладних пластикових пакетів.

Ця заборона не поширюється на біорозкладні пластикові пакети, а до 2023 року також і на надтонкі пластикові пакети товщиною до 15 мікрон, що призначені для пакування свіжої риби, м’яса, сипучих продуктів, льоду.

Також заборонять використовувати маркування «біо», «біопакет» та «біорозкладний», якщо пакети не мають здатності до біорозкладання, згідно європейських норм.

Строк адаптації – дев’ять місяців. Протягом цього часу мають з’являться альтернативи: паперові пакети, торбинки багаторазового використання.

Після завершення перехідного періоду заборонені пакети не можна буде розповсюджувати, вони підлягатимуть утилізації. За безоплатне розповсюдження пакетів передбачено штраф від 1700 до 3400 гривень, за повторне порушення – від 3400 до 8500 гривень.

Якщо ж суб'єкт порушить заборону на розповсюдження пакетів, сплатить штраф від 8500 до 17000 гривень вперше, а за повторне порушення – від 17000 до 34000 гривень.


Лілія Кочерга, спеціально для Точки доступу


Читайте також: Кропивницький на урані: радіоактивне сусідство та його наслідки (ФОТО)