Яке воно життя в стилі екофрендлі? Невже це така складна формула – розібратися в тому, як сортувати відходи, і які саме? Еко-активісти вважають, що варто лише раз проникнутись цією темою і пазл складеться. Сортувати сміття не складно, жити в гармонії з навколишнім світом – приємно.

Як сортувати сміття? Що треба мити перед здачею на станції сортування? Що не переробляється, і яких продуктів варто уникати, аби не нашкодити планеті, розповіла екологиня Тетяна Сапсай.

Кор.: Які бувають відходи?

"Вони діляться на кілька видів. Є побутові, органічні та небезпечні. Небезпечними займаються окремі організації, в них є ліцензія від Мінекології на поводження з побутовими відходами".

Кор.: Які відходи можна сортувати вдома?

"Населення щодня має справу з побутовими відходами та органікою.

Вдома ми можемо сортувати кілька видів відходів:

  • Папір (серветки, зошити, газети), але ламінований папір не приймається на переробку так само, як і забруднений папір їжею чи маслами. Сюди ж відноситься і упаковка. Часто в один контейнер збирають упаковку й папір. На станції потім цей матеріал розсортовують вручну.
  • Скло. Але сюди не входить кришталь. Бажано від скла віддерти наклейку, але я би радила почати з того, що просто сполоснути.
  • Батарейки можна здати в організацію "Батарейки здавайтеся" –  в них єдиних вийшло домовитись про вивіз небезпечних відходів за межі України, аби їх безпечно утилізували.
  • Тканини теж можна здавати. В Києві запустили станцію, де переробляють текстиль за умови, якщо він чистий. Вони його шиють і передають в установи. Деякі речі можна передавати в благодійний магазин вторинного одягу “Ласка”.
  • Пластик із номерами маркування 3 (V), 6 (PS) та 7 (O) на сьогоднішній день неможливо переробити. Тому, купуючи продукти, їх варто уникати. Якщо пляшка не промаркована, то це сигнал, що її теж неможливо переробити. Усі інші пляшки варто прополоскнути та зім’яти перед тим, як здати на утилізацію.
  • Політилен – це той самий пластик. Плівку з маркуванням HPDE, стрейчеву плівку, харчову плівку можливо переробити. Тому їх можна сортувати і передавати на утилізацію.

Кор.: За ці відходи можна отримати гроші?

"Є станції, куди можна привезти вторсировину і за це платять гроші – це скло і папір. Але треба мати великі об’єми цього матеріалу. За переробку деякої вторсировини заплатити доведеться вам. Але треба розуміти, що це нормально. Адже утримувати станцію – це великі гроші (зарплата працівникам, обладнання, комунальні, оренда приміщення тощо).

У деяких українців є залишки такого радянського підходу, що всі нам повинні, природа втому числі. І, відповідно, ставлення до природи, що вона нам щось повинна. Поки ми не зрозуміємо, що не людина центр природи, а природа - центр всього, нічого доброго з цього не буде.

Кор.: Які лайфхаки екоактивістів?

"У магазин можна ходити зі своїми торбинками. Крупи купувати або на вагу, або хоча б у паперовій упаковці. Замість чаю у пакетиках купувати заварний на вагу. Цінник на вагові банани можна наліпити безпосередньо. Воду можна купувати у багаторазову пляшку на розлив, або набирати в колонці.

Бариста просити налити каву в свою багаторазову силіконову чашку, яка складається і не займає багато місця в сумці, або термокружку, чи посидіти в кав’ярні і пити з чашки. Адже паперові стакани не переробляються, так само пластикові кришки і трубочки.

Миючі засоби обирати безфосфатні. Наприклад еко-бренд DeLaMark приймає власну тару і дають за це знижку на товар.

Ще можна замінити батарейки на акумулятори. Вони триваліші на більшу кількість циклів, хоч теж мають пластикову підзарядку, яку з часом, як і акумулятор треба буде утилізовувати. Проте акамулятори в рази кращі за батарейки.

Але основне – це зменшити використання відходів. Сортувати – це добре. Здавати на переробку – це чудово. Але в Україні зараз проблеми з переробкою вторсировини. Для цього потрібні машини, які приїдуть з одного пункту в другий. Були лінії сортування, на них теж повинні працювати живі люди. В умовах міста, яке хаотично забудовується – це не можна все так просто зробити. Тим більше, що усі наші полігони – вони вже своє віджили і мають бути закриті. Тому є великий сенс мінімізовувати свої відходи. Тим більше, зараз є для цього можливість. Це просто треба звикнути і далі піде, як по маслу. Друге – почати сортувати сміття.

Зараз в інтернеті є багато організацій, які підбирають різні екобренди.

Є додаток "Сортуй" в ньому пояснюється певні категорії відходів, що з ними робити. Якщо це пластик – тип пластику, як він розкладається, що в ньому можна зберігати тощо.

Є сайт, де можна перевірити, де найближче знаходяться сортувальні станції. Є корисний сайт "Зелена коробка", де детально розписано що саме можна переробити і у якому вигляді приймають на утилізацію.

Кор.: Чому ти сортуєш сміття?

"Бо хочу, щоб моя дитина через 20 років вийшла в ліс і ходила по зеленій траві, а не по пляшках. Планета – це велика екосистема, яка нам дозволила тут жити і вона не має кодонів. Якщо я в Україні дозволяю собі викидати небезпечні відходи в землю, то маю розуміти, що це великий масштаб в межах планети. Ми живемо на планеті, в якої немає двійника. Тоді ми мусимо ловити фітбеки від природи у вигляді цунамі, землетрусів та будь-яких інших катаклізмів. А я не хочу ловити ці фітбеки. Я хочу жити на чистій планеті."


Автор тексту - Юлія Капшученко


Читайте також: Екологічний Кропивницький: перші кроки до екосвідомості, або чи готове місто до екожиття

Читайте також: Pефоpма шкільного хаpчування. Як годуватимуть укpаїнських учнів



Останні новини