Екологічний Кропивницький: перші кроки до екосвідомості, або чи готове місто до екожиття

  • Таміла Чорноморець
  • watch_later 3 жовтня 2019, 19:00

  • visibility 194 перегляда

Проблема забруднення екології все більше турбує  українців. Ця тенденція спричинила появу численних громадських організації, об'єдань, спільнот, які пропагують заходи, спрямовані на захист та збереження навколишнього світу. У Кропивницькому чимало свідомих громадян відмовляються від пластику та поліетилену, а ще почали сортувати сміття.

Сьогоднішньою публікацією Точка доступу відкриває спецпроект "Еко-Кропивницький", в якому ми з'ясуємо та розповімо Вам, наскільки наше місто наразі "екологічне" та готове до розвитку екотрендів, екозахисту та власної екосвідомості.


Життя Кропивницького в стилі ECO


Нині однією із найбільших проблем людства є забруднення екології. Сучасний світ, аби хоч трішки мінімізувати шкоду для довкілля, поступово почав відмовлятися від пластику та поліетилену.

Точка доступу намагалася дізнатися відгуки читачів, створивиши опитування у соцмережі, про заклади, які  долучилися до напрямку eco-friendly, та маркети, які почали відмовлятися від поліетилену, пропонуючи альтернативу. Ажіотажу серед читачів такі опитування, м’яко кажучи, не викликали, або ж, можливо, у нашому місті таких не знають.

Відштовхуючись від загально відомої інформації щодо ситуації в маркетах та кав'ярнях Кропивницького, виявилося, що на даному етапі незначна кількість таких закладів почали робити перші кроки до екологічності.

Зокрема, у мережі супермаркетів «АТБ» з'явилися "зелені" пакети. Як пояснюють самі виробники, такий пакет виготовлено з додаванням оксорозкладної біодобавки d2w, що прискорює розкладання поліетилену. Також у цій мережі магазинів продукцію власної випічки пропонують покупцям пакувати у паперові пакети та, як альтернативу, в продажу мають екоторбинки із власними логотипами та гаслом про "еко-тОрботу".

Мережа маркетів «Фірмовий магазин» від ТМ «Ятрань» вже кілька років пакує свою продукцію у паперові пакети,  проте паралельно використовуються і поліетиленові пакети.

Паперові пакети виключно для випічки пропонують супермаркети "Велмарт", "Сільпо", "Varto" та деякі магазини мережі "Файно-маркет".

Серед кав’ярень у Кропивницькому, своїм клієнтам пропонує знижку на каву, за наявності власного горнятка,  лише «Гоголь», «Зефір» та «Щастя».

Що ж до власної еко-свідомості містян, то на запитання «Що Ви використовуєте для покупок? Поліетиленовий пакет чи екосумку?» відповіли всього 24 особи. Серед  них 20 обрали варіант «екосумка», а респондентів – за «поліетиленовий пакет». Серед коментарів був власний  варіант читача - «руки».


На моральному рівні


Наприкінці серпня депутатський корпус міської ради Кропивницького прийняв рішення рекомендувати суб'єктам господарювання пpопонувaти покупцям aльтеpнaтиву викоpистaнню поліетиленових пaкетів. Нaселенню pекомендувaтимуть обмежити викоpистaння полімеpних виpобів і тapи. 

Презентувала проект начальниця юридичного управління міської ради Марина Смаглюк. 

Кореспонденту Точки доступу посадовиця розповіла, що такий документ їхнє управління розробляло на основі особистої ініціативи працівників та міського голови. 

Під час підготовки цього проекту рішення наша команда проаналізувала загальну картину по Україні, а також - позитивний досвід інших міст. Зокрема, Київ, Львів, Дніпро, Вінниця, Фастів та зареєстрований проект рішення в Одесі, - підкреслила пані Марина. 

За її словами, сьогоднішнє законодавство не дає права органам місцевого самоврядування встановлювати таку заборону, яка стала б новим правилом. Тому міська рада може лише рекомендувати.

Однак, так як Конституція України на сьогодні направлена на законодавство Європи, то застосовувати директиви Євросоюзу можна. Крім того, в Україні є Законопроект минулої каденції Верховної Ради "Регулювання виробництва, використання, ввезення та розповсюдження на території України полімерних пакетів", запропонований ще у 2017 році. А цього року вийшов ще один - "Про зменшення кількості пластикових пакетів в цивільному обігу".

Чесно кажучи, я не можу наразі проаналізувати та передбачити як закінчиться історія із цими законопроектами. Наразі у цій каденції Ради, можливо, вони не на часі, але я впевнена, що і до них дійде час. Адже проблема глобальна, і починати потрібно вже із себе, - зауважила Марина Смаглюк.

Посадовиця поділилася особистим досвідом: вже понад рік її родина сортує сміття. 

Можливо це крапля в морі, але це вже приклад для наших дітей щодо культури поводження зі сміттям. Так само і наше місто: можливо, рішення міськради не змінить глобальну картину в світі, але, якщо таких людей стане переважна більшість, то ми нагадаємо своєму суспільству про еко-інтереси нинішніх та майбутніх поколінь.

Повертаючись до рішення міськради, то окремо суб'єктам господарювання його не направляли, а розмістили на сайті міської ради. Найбільшим місцевим товаровиробникам та партнерам міської ради відповідну інформацію планують направити адресно.

Пані Марина зауважила, що деякі мережі вже були готові до таких змін. Вони ще до прийняття рішення почали використовувати біорозкладні пакети та пропонувати покупцям альтернативу полімерам - паперові пакети та екосумки.

Вона наголошує, що дотримання зазначених рекомендацій, на даному етапі, повинне бути хоча б на моральному рівні.

Потрібно змінити свої побутові правила та поведінку. Ми не можемо розділити законодавчу базу цього питання із тим устроєм життя, який існує наразі. Наша мета - спробувати впровадити це неписане буквою закону правило. Погоджуюся, інколи це дуже незручно. Та все ж, наприклад, я себе змушую мати певну кількість торбинок, і якщо їх немає при собі, то, по можливості, несу покупки в руках, принципово не купуючи поліетиленовий пакет. Таким рішенням та прикладами хочеться на ментальному рівні донести нашому населенню цю інформацію та прищепити потребу виховання в собі культури поводження з відходами. Це приходить не одразу. Але такими пропагандистськими рішеннями ми хочемо підштовхнути робити нові кроки в цьому напрямку, - підсумувала Марина Смаглюк.


Перші кроки,  або "еко-лідери" в Україні



Дніпро. Міська рада Дніпра першою в Україні, 23 травня цього року, прийняла рішення рекомендувати торговельним мережам і всім, хто продає товари, поступово відмовитися від використання шкідливих для довкілля поліетиленових пакетів. У міськраді також вирішили направити лист до Верховної Ради з проханням заборонити поліетиленові пакети на законодавчому рівні.

Київ. У кінці травня Київрада з метою мінімізації використання поліетилену порекомендувала закладам торгівлі пропонувати клієнтам альтернативу одноразовим поліетиленовим пакетам. Але зупинятися на цьому депутати не планують, відзначаючи, що вони вже підготували звернення до Верховної Ради про повну заборону поліетиленових пакетів на території України.

Рішення міських рад не забороняє використовувати поліетилен, а тільки рекомендує цього не робити.

Львів. Цьогоріч у всьому світі 3 липня проходив Міжнародний день відмови від поліетиленових пакетів. Кілька українських міст також взяли участь у всесвітній акції "Без поліетилену".

Почалося все зі Львова: це місто стало першим, яке відмовилося від пластику і провело акцію у своїх торгівельних мережах. На сьогодні львів`яни планують цілком відмовитися від неекологічних пакетів.

Кожен десятий житель Львову приходить за покупками з тканинним чи сітчаним пакетом. Люди таким чином і економлять, і долучаються до всесвітнього руху – відмови від поліетилену.

Цього року вісім торгових мереж міста і більш ніж 200 магазинів приєдналися до триденної просвітницької кампанії "Львів без поліетилену".


ECO-свідомість по-українськи


Наприкінці 2018 року аналітики провели соціологічне дослідження. Вони вивчали, як українці сприймають екологічні проблеми та що вони про них знають. Опитування провели серед киян.

Результати такі:

  • Серед екологічних проблем респонденти виділили накопичення сміття, низьку якість повітря (загазованість і т.п.), вирубування зелених насаджень, зниження якості питної води і, як наслідок,- зміни клімату.
  • Причинами таких проблем опитувані вважають брак культури, тотальну байдужість і невисокий рівень поінформованості.
  • Окремо виділили нераціональність державної політики у цьому напрямку, а саме: корупцію, відсутність ефективної системи покарань, необхідної інфраструктури для сортування і переробки сміття, неякісну роботу комунальних служб, а також майже нульовий рівень підтримки екологічних ініціатив. 

Серед основних пунктів екологічної поведінки назвали:

  • роздільний збір сміття вдома;
  • зменшення споживання пластику;
  • придбання кави у власну термочашку;
  • перевагу використання громадського транспорту і велосипедів над автомобілями;
  • використання вживаного одягу або інших речей (звісно, крім речей особистої гігієни);
  • пріоритет потягу або автобусу над літаком;
  • доплата за енергоощадливість у разі купівлі нових приладів;
  • утеплення будинків, встановлення лічильників на тепло, використання житлових та офісних енергоощадних ламп замість звичайних, регулювання температури в приміщеннях;
  • часткова заборона в’їзду приватного транспорту на дизельному пальному в центральну частину міста.

За результатами опитування аналітики зробили наступні висновки:

  • Оточення впливає на готовність практикувати екоповедінку. Люди, які регулярно бачать приклади екологічних дій серед знайомих або відомих людей, є більш відкритими до змін.
  • Сортування сміття — найбільш очевидна екозвичка. Українці, які вже сортують сміття, скаржаться на відсутність доступної інфраструктури та неможливість віддавати відходи на переробку.
  • Щоби заохотити людей користуватися громадським транспортом, його потрібно покращувати. Таку думку висловлювали більшість опитуваних. Натомість: дехто сам пропонував обмежувати в’їзд автомобілям у певні частини міста.
  • Основними джерелами інформації для суспільства є агрегатори новин і соціальні мережі. На другому місці — телебачення і особисте спілкування з родичами або знайомими.

У Світі "задумалися" раніше


Статистика говорить, що кожен українець за рік використовує близько 500 пакетів, тоді як у Німеччині – всього 40.

За даними ООН, щороку у світі використовують 5 трильйонів поліетиленових торбинок. При цьому кожного ж року до океану потрапляє 8 мільйонів тонн пластику. Щорічно у світі виготовляють понад 13 мільярдів пластикових пакетів, тобто 300 штук на кожного дорослого. У природному середовищі поліетилен розкладається більше 200 років, а пластик - майже 450 років. Деякі вчені вважають, що пластик не розкладається повністю, а лише розпадається на шматочки, які з часом просто стають меншими.

Наразі про повну або часткову відмову від пластику заявили вже в понад 40 країнах світу. Серед них не тільки країни Євросоюзу, а й африканські та азійські держави.

Євросоюз має намір до 2021 року повністю заборонити поліетиленові пакети, одноразовий посуд і навіть соломинки. Цю ініціативу уже підтримало понад 250 компаній відомих світових брендів.

Більшість країн дійсно поступово відмовляються від використання поліетилену. Так, наприклад, до 2019 року в Європейському Союзі буде введена норма - 90 пакетів на рік для однієї людини, до 2025 року норма має зменшитись до 40 пакетів.

А в деяких країнах поліетилен повністю заборонений. Так, в Гонконзі пакети заборонені ще з 1992 р. Також не можна використовувати поліетиленові пакети в країнах Індокитаю. А з 1 липня ще в двох австралійських штатах набула чинності заборона на використання одноразових пластикових пакетів. Штрафи за порушення цієї норми сягають 4,6 тис. доларів. Трохи раніше, з 1 вересня минулого року, заборонили поліетиленові пакети і в Бельгії.

За даними ООН, у світовий океан щорічно викидають 8 млн тонн пластику. Екологи побоюються, що до 2050 року пластику там стане більше, ніж риби. 


Читайте також: Велодоріжки, алеї, «потьомкінські» сходи: у Кропивницькому реконструюють парк Перемоги (ФОТО)

Читайте також: Знайомтесь, Кропивницький: мікрорайон 5/5, бульвар Студентський та їхні околиці (ФОТО)