28 серпня 2024, 12:50
“Тетянка на канікулах розв’язала х задач із математики, а її однокласник Ігор – на 18 задач більше”. Це – задача з підручника алгебри для учнів 7 класу. Що з нею не так? Здавалося б, звичайна задача, проте вона містить умову, яка формує у школярів та школярок думку, що хлопчики розумніші, кмітливіші, швидші за дівчаток. Таких прикладів, і не тільки у математичних задачах, можна знайти чимало. Роками дітей навчали у середовищі, яке формує гендерні стереотипи. Проте з прийняттям стратегії гендерної рівності в освіті ситуація почала змінюватись на державному рівні. Як ці зміни відбуваються у навчальних закладах Кропивницького, з’ясовувала журналістка Точки доступу Катерина Федченко.
У грудні 2022 року Кабмін затвердив стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року. Сталося це в межах євроінтеграційних процесів. На жаль, на заваді повноцінного втілення стратегії в життя стала війна, проте робота з формування гендерночутливого середовища в освітніх закладах все ж таки проводиться. Головні цілі стратегії гендерної рівності у сфері освіти – забезпечити рівні права та можливості для жінок та чоловіків, не допускати дискримінацію за будь-якими ознаками в освіті та дотримуватися гендерного підходу під час навчання.
Реалізовують зазначені цілі через просвітницьку роботу, розробку та впровадження навчальних програм, які забезпечують рівні права та можливості для чоловіків і жінок, навчають працівників освіти застосувати у роботі підходи гендерної рівності.
Впроваджувати стратегію у Кропивницькому почали у 2023 році. Працівники та працівниці управління освіти та Міського центру професійного розвитку педагогів міста пройшли навчання з гендерних питань та підтримують ініціативу – популяризують освітні заходи та акцентують увагу на просвітницькій роботі з цього питання. Окрім того, педагоги та педагогині проходять курси для колег "Я знаю гендер", "Чоловіки та жінки: гендер для всіх", "Недискримінаційний підхід у навчанні", "Гендерноорієнтоване врядування". Знання, отримані під час навчань, застосовують на практиці.
У липні 2024 року заклади освіти міста отримали від благодійної організації методичну літературу на тему гендерної компетентності. В управлінні освіти Кропивницької міської ради повідомили, що в школах проводять уроки гендерної рівності, просвітницькі заходи для лідерів та лідерок учнівського самоврядування. Також організовують позакласну роботу з дітьми та учнівською молоддю. Форми та методи роботи педагоги та педагогині обирають самостійно. Це можуть бути години спілкування, зустрічі, психологічні тренінги, конкурсно-ігрові програми, вікторини, колективні творчі справи, виставки творчих робіт, конкурси-інсценізації, музичні феєрії, інтелектуальні ігри.
Перші кроки на шляху до гендерночутливого освітнього середовища, на думку начальниці управління освіти Лариси Костенко, – обізнаність педагогічного колективу у гендерних питаннях:
Коли керівники та працівники освітніх закладів будуть розуміти про що це, тоді формування гендерно чутливого середовища буде ширше впроваджуватися в практику освітнього процесу. Наприклад, на уроках математики вчителі зможуть підбирати умови задач так, щоб там не було акценту на "чоловічій силі" чи на "жіночій слабкості".
Координаторка громадської організації "Прес-клуб реформ" Вікторія Талашкевич розповіла, що організація кілька років поспіль зверталася до управління освіти міста з пропозиціями провести для викладачів та викладачок тренінги на тему "Сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність":
"Щоразу отримували стовідсоткову підтримку та сприяння від керівництва управління, і від Лариси Костенко, а учасники та учасниці тренінгів демонстрували високий рівень толерантності і розуміння теми та залишали схвальні відгуки".
Після тренінгів спікерок окремо запрошували до себе у колективи різні місцеві навчальні заклади.
Кропивницький – одне з перших міст в Україні, де запровадили вивчення трудового навчання у Міжшкільному ресурсному центрі. Його відкрили ще у 2021 році. Понад 2 мільйони гривень виділили з міського бюджету. За ці гроші на базі однієї школи обладнали чотири майстерні трудового навчання – швейну, слюсарно-столярну, кулінарну лабораторії та кабінет інформаційних технологій.
Міжресурсний центр щомісяця відвідують 7,5 тисяч учнів та учениць 7-9 класів. Створення центру стало важливим кроком до запровадження гендерно чутливої освіти у Кропивницькому, вважає Лариса Костенко.
Раніше на уроках трудового навчання вивчали теми “чоловічих” та “жіночих” професій. Наприклад, хлопці – столярну справу, дівчата – основи шиття. Зараз у цьому плані кардинально змінили підхід.
У Міжшкільному ресурсному центрі принципу поділу дітей за статтю та відповідного вивчення тем немає. Клас ділять на підгрупи за кількістю дітей і всі разом вивчають кулінарію, швейну справу, столярство, робототехніку. Групи формують без гендерного поділу.
"Учні повинні розуміти, що сьогодні немає “жіночих” чи “чоловічих” професій. Є лише бажання та здібності, які вони можуть спробувати реалізувати зі шкільного віку", – підкреслює Лариса Костенко.
У Міжшкільному ресурсному центрі вже рік працюють кар’єрні радники та радниці. Вони допомагають учням/ученицям 9 класів визначитися з уподобаннями та вибором майбутньої професії без нав’язування гендерних ролей при її виборі.
У Кропивницькому школярі та школярки здобувають кадетську освіту у ліцеї "Сокіл". Раніше переважна більшість кадетів були хлопчиками, зараз же до ліцею на навчання приходить все більше дівчат. Всі вони навчаються разом без поділу на підгрупи за гендером.
Вже є випуск із вищих навчальних закладів поліцейських, експерток – дівчат, які навчалися в кадетських класах. Їх запрошуємо на профорієнтаційні заходи до шкіл. Вони на власному прикладі демонструють, що немає гендерних обмежень у виборі професії, – каже Лариса Костенко.
Окрім того, в школах міста при вивченні предмету "Захист України" клас також не ділять на підгрупи з дівчат та хлопців. Всі теми, які є особливо актуальними під час війни, діти вивчають разом.
Директорка ліцею "Науковий" Наталя Чередніченко каже, що у закладі вирішили дослідити впровадження гендерної політики та гендерних питань в освітній процес після прийняття стратегії на державному рівні. Перше, що вирішили зробити, – це переглянути наочні матеріали.
Наочність – це та візуальна інформація, яка розташована на стінах закладу та класних кімнат і стосується освітнього процесу. Виявили, що багато наочності має гендерну спрямованість і формує стереотипи. Наприклад, які професії є у хлопців та дівчат, основні види діяльності хлопців та дівчат. Тому наочність – це та перша сходинка, яку опрацьовуємо в плані гендерночутливої освіти.
Зараз у ліцеї працюють над створенням нової наочності. Також коригують форми роботи під час освітнього процесу, обирають ті, які не формують гендерних стереотипів і є цікавими для всіх.
"Наші педагоги беруть активну участь у конкурсах із розробок гендерночутливих уроків. Вони передбачають застосування навчальних вправ, аналізу та синтезу матеріалів саме на основі гендерних підходів, не формують стереотипів та розвивають у дітей поняття гендерна освіта".
Начальниця управління освіти Лариса Костенко підсумовує, що надалі під час розробки міської програми з розвитку освіти робоча група продовжуватиме враховувати гендерний підхід:
Побудова толерантного суспільства вимагає перегляду багатьох стереотипів. Важливим кроком на цьому шляху є гендерна рівність, де кожен може реалізувати свій потенціал, незалежно від статі чи гендерної ідентичності.
Гендерна рівність у сучасній освіті – це важливе питання у створенні рівного середовища для всіх учасників і учасниць освітнього процесу.
Матеріал створено у партнерстві з Волинським прес-клубом.
Читайте також: Стереотипи щодо жінок, які очолюють колективи. Історії трьох керівниць із Кропивницького
Головне сьогодні
