24 жовтня 2018, 13:00
Точка доступу пропонує вашій увазі черговий випуск спецпроекту «Знайомтесь, Кропивницький», за допомогою якого знайомить мешканців та гостей міста з історією та особливостями його мікрорайонів.
Ми вже розповіли про селища Гірниче та Нове, мікрорайони 101-ий, Бєляєва, Космонавтів, Новоолексіївку, Арнаутове та Масляниківку, Кущівку та Завадівку й урбанізоване сьогодення Ковалівки.
Сьогодні ж пропонуємо дізнатися більше про тихе життя Старої й промисловість Нової Балашівки.
Мікрорайон знаходиться у північно-західній частині міста. Межує з кількома мікрорайонами Кропивницького: Озерною Балкою, Ковалівкою, Солодкою Балкою та зі сходу омивається річкою Інгул.
Територіально та адміністративно Балашівка належить до міста та підпорядковується міській раді. Адміністративно знаходиться у Фортечному районі Кропивницького.
Доля Нової Балашівки склалася інакше, ніж Старої. Нова в майбутньому стала найбільшою околицею міста Зінов’євська, приміським районним центром та промисловою зоною обласного центру.
Сьогодні дві Балашівки – Нову й Стару – з’єднує залізничний переїзд.
Юрій Матівос, краєзнавець та письменник, у своїй книзі «Вулицями рідного міста» зазначає, що у другій половині XIX століття кілька сотень десятин родючої землі неподалік Єлисаветграда придбав російський землевласник Балашов. Його зацікавили не тільки чорноземи, рівних яким важко знайти, а й велика перспектива збуту на міжнародних ринках зерна: через його землі прокладалась залізниця, що вела до Чорноморських портів. Так у верхів’ї Інгулу, по сусідству зі слободою Лелеківкою, виникло село під назвою Балашівка.
Село швидко розвивалося, господар скуповував землі у селян, які одержали її внаслідок земельної реформи 1861 року. Незабаром із південного боку залізниці виникло інше поселення того ж власника. Його нарекли Новою Балашівкою. Дві Балашівки з’єднував залізничний переїзд, який існує й досі.
А починалося все з бурого вугілля. Перші поклади цього дешевого місцевого палива були виявлені ще на початку ХХ століття, до розробки родовищ приступили у 1919 році. То були нелегкі часи для міста. Постійної твердої влади не існувало, вона переходила трохи не щодня від червоних до білих, від соціалістів до анархістів, керували містом навіть айстро-німецькі генерали.
Однак, налагодити виробництво бурого вугілля вдалося вже новій, радянській владі – у 1921 році.
Буровугільна шахта «Піонер» працювала до окупації міста німцями влітку 1941 року. Відступаючи, радянські керівники наказали підірвати шахту. Після війни вона вже не відбудовувалася. Про шахтарське минуле Балашівки нагадують назви вулиць: Буровугільна, Ствольна, провулок Відбійний.
У 30-х роках на околиці Балашівки збудували цивільну злітно-посадкову смугу. Про розвиток цієї галузі на Новій Балашівці вказують назви вулиць – Аерофлотська та Повітрянофлотська (тепер Є. Подолянчука) з однойменним провулком.
Як село Зінов’євського повіту Балашівка існувала до 1932 року. Потім вона одним із перших навколишніх сіл була включена до складу міста й стала центром Кіровоградського району.
На Балашівці зосереджено потужний виробничий потенціал: заводи, фабрики, комбінати, бази, склади, автопідприємства, безліч об’єктів торгівлі, залізнична станція.
Краєзнавець Олег Храпаченко у своїх публікаціях зазначає, що вже на початку ХХ ст. Балашівка мала сталі зв’язки з промисловістю. Селяни працювали на залізничній станції, заводах міста. Не гребували фурманством, прасольством, теслярством. Будівництво ж греблі в 1930 р. прискорило включення району до складу міста.
Повоєнний розвиток міста – час утворення Балашівської промзони. У ній до 1991 р. зосередився потужний потенціал. Заводи: залізобетонних виробів, асфальтний, кукурудзяний, комбікормовий, продтоварів, металовиробів, хлібозавод і молокозавод, м’ясокомбінат, фабрики, цехи Райхарчторгу, комбінати, бази, об’єкти торгівлі, автомобільні, будівельні та монтажні різногалузеві підприємства.
Нині тут діють завод модифікованих жирів, комбінат хлібопродуктів, бази, склади, підприємства та об’єкти торгівлі, зокрема, й відомий не тільки в місті, а й за його межами перший оптовий ринок.
Оптовий ринок №1
Балашівка має хорошу транспортну розв’язку. До Нової курсують такі маршрутні таксі:
Також через мікрорайон пролягають приміські маршрути №550 (Первозванівка-Балашівка) та 284 (Бережинка – Балашівка)
На Стару Балашівку курсують як маршрутки приватних перевізників №111, так і комунальний транспорт:
Комунальний транспорт є більш надійним і комфортним. Він їздить за чітко окресленим графіком, якого водії автобусів суворо дотримуються.
Проїзд на маршрутних таксі коштує 5 грн, комунальний же транспорт буде дешевшим – усього 4 грн.
Загалом із центру на Стару й Нову Балашівку дістатися нескладно, однак проблеми із транспортом все ж існують. Зазначені маршрути охоплюють далеко не усі райони міста, тому жителям мікрорайону іноді доводиться робити пересадки, аби дістатись у потрібне місце. Зокрема, немає сполучення із Лелеківкою, Масляниківкою, Великою Балкою. Але найбільшою проблемою є відсутність маршрутних таксі у вечірній час. Адже, як нарікають місцеві жителі, після 19-20 год їх уже не застанеш. Благо, почав курсувати комунальний транспорт, нарікань на який ще ніхто не чув.
Балашівка мало пристосована для соціальних потреб. На Новій розміщена Амбулаторія загальної практики – сімейної медицини. Тут працюють 33 сімейних лікаря та 7 терапевтів.
Амбулаторія загальної практики – сімейної медицини
Також можна отримати медичні послуги в Центральній районній лікарні. Тут ведуть прийом лікарі широкої спеціалізації: терапевти, ортопеди, хірурги, психотерапевти, психологи, офтальмологи, венерологи, урологи, гінекологи, дерматологи, стоматологи та інші вузькопрофільні спеціалісти.
Центральна районна лікарня
Що ж до освітніх навчальних закладів, то на такий великий мікрорайон є 2 школи – №21, 23 та дитячий садок №35 «Світлячок». У мальовничій школі №21 на березі річки Інгул навчається всього близько 250 учнів. Також при школі функціонує дошкільний навчальний заклад.
Школа №23
Також зовсім нещодавно зазнав оновлення сервісний центр МВС, що замінив колишній МРЕВ. Побудовaний він за принципом прозорого офісу. Тут нaдaють послуги з реєстрaції тa перереєстрaції aвто, зaміни aбо видaчі посвідчень водія, видaчі довідки про відсутність судимостей. Тaкож в сервісному центрі нового зрaзкa можнa склaсти іспити нa прaво керувaння трaнспортним зaсобом.
Тут передбaчені електроннa чергa, відеоспостереження, полички для буккросингу та дитячий куточок, паркувальні місця для відвідувачів.
Оновлений сервісний центр МВС
Є тут місце й для душі - Свято-Єлисаветинський чоловічий монастир. Для його створення місцева влада передала будівлю колишнього магазину, а також було виділено майданчик для будівництва нового типового монастирського храму. У 2010 році розпочали його будівництво. Нині при монастирі є тимчасовий притулок для осіб, що звільнилися з місць позбавлення волі, де для них проводиться адаптація життя на волі; ведеться робота з молоддю і людьми похилого віку; щодня відбуваються благодійні обіди для малозабезпечених.
Свято-Єлисаветинський чоловічий монастир
На Новій Балашівці є потужний будинок культури. Як свідчить історія, 1954 року, після перенесення адміністративного центру Кіровоградського району з с. Аджамки до Кіровограда, на Балашівці почав працювати районний Будинок культури.
Також у цьому ж приміщенні є діюча бібліотека, де проводять різноманітні гуртки для дітей. Але обслуговує вона жителів Кіровоградського району.
На Старій Балашівці єдиним осередком культури є бібліотека №14. Її відвідують як дорослі, так і малеча.
Будинку, в якому розташована бібліотека, близько ста років. З самого початку тут була школа. А вже 64 роки для місцевих жителів працює бібліотека. Вона оснащена сучасними комп’ютерами та підключена до мережі Інтернет. Бібліотекарі розповідають, що школярі для них – постійні гості, адже тут діти спілкуються, відпочивають і роблять домашні завдання. Також тут діє клуб «Юний спортсмен». А місцева художниця Галина Суржок зобразила на стінах бібліотеки улюбених українцями птахів - пару лелек на квітковому дереві.
Оповита легендами Балашівка. Зокрема, як пише краєзнавець Юрій Матівос, про Злодійську балку, що тут знаходиться, у народі склалося їх найбільше. Одна з них розповідає, ніби на під’їзді до Єлисаветграда, на краю лісистої балки, жили два брати. Вони пильно стежили за дорогою, і тільки-но хто наближався до балки, миттю перестеляли дорогу килимком, вимагаючи від проїжджих грошей. Якщо хтось не давав, мав гембель: із засідки вискакували злодії й грабували людей.
Однак, це всього лиш легенда. Насправді у хащах густого лісу балки під час існування Нової Сербії (1752 – 1754) збиралися загони гайдамаків. Вони часто нападали на сербів, які відбирали у місцевого населення їхнє житло після перепоселення з Балкан. Чужинці називали гайдамаків злодіями. Відтоді й пішло – Злодійська Балка.
Крім того, як зазначає Сергій Юрченко у місцевому виданні, на вулиці Валентини Терешкової будівельники, коли споруджували там приміщення маслосирбази, натрапили на знахідку. Там вони знайшли численні підземні ходи.
Перша гіпотеза походження цих ходів говорить про те, що це наслідок діяльності шахт, на яких до і після війни видобували буре вугілля. Друга, що це підземні ходи, яким не одна сотня років і які ведуть до Злодійської балки. Ймовірно, що їх вирили наші пращури для захисту від набігів татаро–монголів.
Як і в більшості мікрорайонів міста, Балашівка теж має свої проблеми. Місцеві жителі Старої нарікають на відсутність якісних доріг, адже асфальтоване покриття є лише на центральних вулицях.
Також не вистачає закладів соціальної сфери. Зокрема, говорить молодь про тренажерний зал. А тому ті, хто хоче його відвідувати, мають їздити в інші мікрорайони, що теж не завжди зручно.
Депутат Нової Балашівки Олександр Цертій говорить, що коли прийшов на дану посаду, в першу чергу його діяльність була спрямована на вирішення проблем благоустрою, освітлення, стану доріг та житлово-комунального господарства:
"Коли я йшов у депутати, чудово усвідомлював, на якій складній території мені доведеться працювати. Нова Балашівка – це віддалений від центру міста мікрорайон з величезною промисловою зоною, розбитими дорогами та майже відсутнім освітленням по всій його території. 20 років тут нічого не будувалося, не ремонтувалося і не відновлювалося".
Нині на завершальному етапі й роботи по підключенню багатоповерхівок та ДНЗ №35 до центральної системи водовідведення.
"Тільки уявіть, мешканці багатоповерхівок та дитячий садочок і досі для цих потреб користуються вигрібними ямами!" – говорить депутат.
Він розповів, що із 2016 року на мікрорайоні був проведений ремонт 3-ох прибудинкових територій, капітальний ремонт мереж зовнішнього освітлення по вул. Районний Бульвар та Лесі Українки, частковий поточний ремонт мереж зовнішнього освітлення вул. Мозеса Гомберга, відремонтовано ліфт, який не працював більше 10 років. Зараз тривають роботи по відновленню освітлення вулиць Чкалова та Посадочної.
На прохання мешканців на мікрорайоні було встановлено новий дитячий майданчик. Власним коштом – спортивний комплекс та надано матеріали на ремонт та облаштування близько 10 дитячих майданчиків для проведення дозвілля малечі.
До депутата Олександра Цертія найчастіше мешканці мікрорайону звертаються задля вирішення питань житлово-комінального характеру. Це ремонт доріг, покрівель, відновлення освітлення, поточні та капітальні ремонти під’їздів та прибудинкових територій, встановлення дорожніх знаків і тому подібне. Також надзвичайно кричущим для жителів є вирішення питання ремонту інженерних мереж.
Стара Балашівка - чудовий мікрорайон із приватними будиночками, де немає міської метушні, великих підприємств і спокійно минає життя. Навкруги неймовірні краєвиди, а неподалік протікає Інгул. Мікрорайон не дуже пристосований для молодих батьків, адже є всього одна невеличка школа й дитяий садочок при ній. Але саме тут можна знайти тихе розмірене життя.
Що ж до Нової, то тут життя вирує. Вона стала Райцентром Кіровоградського району, й зберегла статус промислового району міста. Тут, поміж приватних будинків, розмістилися також кілька багатоповерхівок. І тут можна знайти майже все необхідне для затишного сімейного життя.
Балашівка має свою історію та атмосферу, не схожу на жоден інший район міста.
Більше про Балашівку – у фоторепортажі Олександра Козловського:
Залізничний переїзд, що сполучає Стару й Нову Балашівку
Модернізована бібліотека №14
Приватний сектор Нової Балашівки
Промислова зона
Головне сьогодні
