10 січня 2024, 18:00
Щодня у Кропивницькому, як і по всій Україні, лунають повітряні тривоги. В обласній військовій адміністрації повідомляють про падіння уламків збитих російських ракет та “шахедів” на будинки, автівки, а також вулиці міста. За пів року від початку війни у Кропивницькому анонсували встановлення укриттів на зупинках громадського транспорту, в у Черкасах минулоріч з'явилися перші модульні укриття. Як у цих двох містах вирішують питання із браком укриттів – розповідаємо у спільному матеріалі видань "18000" та "Точка доступу".
У серпні 2022 року місцева влада Кропивницького повідомила, що у місті, за прикладом Харкова, встановлюватимуть зупинки-укриття. Тоді начальник обласної військової адміністрації Андрій Райкович зазначив, що облаштовувати сховища треба не лише у сховищах і підвалах, а й у місцях скупчення людей – на зупинках громадського транспорту.
Першу і наразі єдину зупинку-укриття на вулиці Тараса Шевченка у центрі Кропивницького почали зводити у серпні 2022 року. За місяць роботи завершили й укриття стало відкритим для відвідувачів.
Укриття розраховане на 20 людей. Як розповів начальник управління цивільного захисту Кіровоградської області Володимир Слінченко, воно розташоване на глибині трьох метрів, товщина стін – пів метра. Його зробили з залізобетонних конструкцій, воно може захистити від уламків.
В укритті є два входи – це сходи з можливістю завезти візок. Всередині укриття є лавка. Воно відкрите, там немає сміття. Кропивничанка Анастасія розповіла, що працює поблизу цього укриття. Зазначила, що за півтора роки його не відвідувала, втім неодноразово бачила, як під час повітряних тривог в укриття йдуть мами з дітьми.
Кропивничанка Тетяна, яка очікувала на автобус на зупинці, розповіла, що це укриття відвідувала кілька разів влітку, коли Повітряні сили повідомляли про загрозу для міста дронів чи ракет.
У відповіді на запит Точки доступу заступник міського голови Кропивницького Олександр Вергун повідомив, що укриття побудував місцевий м’ясокобмінат “Ятрань”. Задекларована кошторисна вартість будівельних робіт становить 1 мільйон 148 тисяч гривень.
В міській раді повідомили, що наразі у Кропивницькому є 54 укриття підвищеного рівня захисту – це укриття підприємств, фонду держмайна та ЖЕО. Також в місті є 274 найпростіших укриття – в будинках, закладах освіти, охорони здоров’я та культури. Їхня загальна місткість складає 89 720 людей, а орієнтовна кількість населення у місті – близько 219 тисяч.
Відповідно до ухваленого бюджету Кропивницької громади на 2024 рік, в місті планують зробити укриття в Центральній міській лікарні. На реконстpукцію підвального пpиміщення під укpиття спрямують 700 тисяч гpивень.
182,6 мільйона гривень також виділили для продовження облаштування найпростіших укриттів у закладах освіти.
За інформацією, яку надав заступник міського голови Кропивницького Олександр Вергун, приватне підприємство “Лайтнінг-кір” отримало дозвіл на встановлення зупинки-укриття. Його планують побудувати за гроші підприємства біля будинку №5 по вулиці Преображенській. Наразі триває етап оформлення земельної ділянки під розміщення захисної споруди.
На другий рік повномасштабної війни укриття Черкас здатні вмістити лише третину жителів міста. Нині вони розраховані на 112 тис. жителів, тоді як орієнтовна кількість населення міста – близько 290 тис. людей.
Після початку повномасштабного вторгнення виявилося, що частина підвалів, які мали би слугувати як укриття, вже давно опинилися у приватних руках. Як наслідок, або їх використовували для потреб бізнесу, або вони в захаращеному стані та під замком.
У мерії зазначають, що регулярно працюють над збільшенням кількості укриттів. Зокрема, інспектують приміщення, які можна переобладнати під ці потреби та проводять там косметичний ремонт чи повноцінну реконструкцію.
Одним із рішень, яке має допомогти збільшити фонд сховищ у Черкасах, стало зведення модульних укриттів.
Протягом минулого року в Черкасах збудували 18 таких залізобетонних споруд. Кожна може вмістити до 20 людей і врятувати їх від уламків. Головні переваги такого рішення: швидкість зведення і низька вартість.
Всередині кожне таке укриття міститиме місця для сидіння.
Профінансувала їх Черкаська міська рада. Для цього з міського бюджету депутати спрямували до обласного субвенцію в розмірі 15 мільйонів гривень.
Загрози від прильоту ракет і шахедів лишаються. Ми постійно працюємо над збільшенням кількості укриттів, оскільки їх бракує. Дійшли висновку, що краще будувати не монументальні капітальні споруди, на які треба великі кошти і проведення тривалих експертиз, а прості модульні укриття, – коментує начальник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець.
Він додає, що в разі будівництва капітальної споруди потрібно було б вкладати кошти не лише в саме приміщення, а й у систему вентиляції, опалення тощо.
Модульні укриття зроблені за прикладом тих країн, які ними вже давно користуються. Зокрема, Ізраїлю. В таких можна сховатися, якщо поблизу немає інших захисних споруд, – зазначає Табурець.
Встановити такі споруди вирішили в місцях великого скупчення людей, де немає “класичних” укриттів. Визначала місця для встановлення міська рада.
За словами чиновника, подібні укриття є мобільними.
Якщо, наприклад, десь буде проходити масовий захід, ми зможемо привезти туди одразу кілька укриттів, – розповідає Ігор Табурець.
За його словами, нині досвідом Черкас уже зацікавилася Уманська громада.
На сьогодні наявні укритті в області забезпечують лише 37 % населення, - констатує посадовець. - Великі міста, де є об’єкти критичної інфраструктури, у пріоритеті. Будемо збільшувати кількість модульних укриттів.
Встановлювати нові укриття в Черкасах почали ще у вересні минулого року. А вже наприкінці жовтня міська влада відзвітувала про завершення робіт.
Та попри таку швидкість, потрапити в укриття під час “повітряних тривог” черкащани досі не можуть.
Після завершення робіт обласна влада мала передати споруди на баланс міських комунальних служб. Як повідомив Табурець, надалі саме міські комунальники мають облаштувати укриття всередині, а також доглядати за ними.
Втім, цього досі не сталося.
31 грудня міська рада відреагувала на критику містян в соцмережах про те, що нові модульні укриття зачинені під час “повітряних тривог”.
Усі модульні укриття в Черкасах нині перебувають на балансі обласної військової адміністрації. Після завершення обов'язкових процедур модульні укриття будуть доступні для населення під час сигналу “повітряна тривога”, про що буде повідомлено окремо, – обіцяють у мерії.
Натомість як повідомили “18000” у пресслужбі Черкаської обласної військової адміністрації, взяти на баланс нові споруди вони просять мерію ще з листопада минулого року.
Черкаська обласна військова адміністрація 13 листопада 2023 року звернулась листом до Черкаського міськвиконкому щодо прийняття на баланс перших 5 модульних укриттів і 23 листопада 2023 року – ще 13 споруд. У відповідь Черкаський міськвиконком повідомив, що питання прийняття на баланс модульних укриттів буде розглянуто на найближчій сесії, – повідомили у пресслужбі ОВА.
До завершення робіт зі спорудами стався ще один конфуз - містяни почали використовувати їх як громадські вбиральні.
Не знаю, що з цього вийде, але попросив би жителів міста насамперед дотримуватися правил благоустрою стосовно всього цього питання. Це не громадський туалет, це модульне укриття, бетонне, від осколкових уражень ворога. Попросив би ставитися до нього відповідно, – обурився у своєму жовтневому стрімі мер Черкас Анатолій Бондаренко.
Цього року Кабінет міністрів обіцяє спрямувати ще 2,5 млрд грн субвенції для облаштування укриттів в Україні. Головний пріоритет - наявність споруд у навчальних закладах. За словами прем’єр-міністра, нині близько 80% шкіл і садочків України вже мають укриття.
Також Денис Шмигаль повідомив, що вся інформація про наявність укриттів в українських містах стане доступною в “Дії” у вигляді інтерактивної мапи.
Кожен українець зможе оцінити стан укриття, спрямувати скаргу або ж подати свою пропозицію. Аналогічна система вже працює щодо пунктів незламності, – зазначив Шмигаль.
Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України. Проєкт реалізовано ГО "Інтерньюз-Україна" за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Олександра Ільченко, Єлєна Щепак
Головне сьогодні
