Акція та автопробіг на підтримку полонених і зниклих безвісти військових відбулися в Кропивницькому (ФОТО)

Сьогодні, 1 березня, у Кропивницькому на площі Героїв Майдану відбулася щотижнева акція на підтримку військовополонених та зниклих безвісти захисників, повідомляють кореспонденти "Доступ. Медіа".

Рідні та близькі військових вийшли з їхніми портретами й державними прапорами, щоб нагадати про долю своїх синів, чоловіків і братів.

До акції долучилися учасники автопробігу: колона з понад 60 автомобілів і двох мотоциклів проїхала центральними вулицями міста та зупинилася біля площі Героїв Майдану, де зібралися учасники заходу. Після цього вона продовжила рух до ТЦ "Епіцентр".

"Ще 7 лютого я з ним говорив…"

Батько Володимир Бобков шукає свого сина Дмитра Бобкова. Чоловік служив у ЗСУ з 2020 року та зник у 2024-му на Краматорському напрямку на Донеччині.

"Ще 7 лютого я з ним говорив, а вже 10 лютого мені подзвонили й сказали, що він зник безвісти. Я неодноразово дзвонив до керівництва, але ніхто нічого не каже. Кажуть, ідіть до військкомату (ТЦК та СП — ред.), а там усе розкажуть. Я ж відповідаю, що не військкомат його відправляв на завдання, а ви...", — розповів батько.

Дмитра чекають батьки, сестра, тітка та племінники.

"Кажуть чекати. А що чекати?"

Дружина безвісти зниклого військовослужбовця Володимира Пласовенка Наталя розповіла, що її чоловік долучився до ЗСУ 5 травня 2024 року, а вже 3 липня зник безвісти на Покровському напрямку.

"Нічого не знаю, де він і що з ним. Кажуть чекати. А що чекати? Тому виходжу на акції. Ми його дуже чекаємо, дуже сумуємо й дуже хвилюємося — як він і де він", — каже жінка.

Володимиру 49 років. До служби він працював охоронцем у ювелірному магазині. Вдома на нього чекають дружина, донька, мама, сестра та інші рідні.

"9 квітня буде рік, як він зник"

Галина Козаченко шукає свого сина Миколу Козаченка. Він зник у Бєлгородській області РФ. 9 квітня мине рік відтоді, як про нього немає жодної інформації.

"Інформації немає ніякої. Документів теж немає. Він служив півтора року, і вже майже рік як зниклий безвісти. Я їжджу в Київ і сюди приходжу. Ми вісім місяців чекали результати розслідування, але в документі наробили помилок. Я надіслала листа в частину, але вже два місяці немає відповіді", — говорить жінка.

Миколі 42 роки. На нього чекають батьки та сестра.

Акції на підтримку полонених і зниклих безвісти військових у Кропивницькому відбуваються щотижня. Родини сподіваються, що їх почують і що про долю їхніх рідних з’явиться інформація.