Кількість безпритульних тварин за три роки повномасштабної війни у Кропивницькому збільшилась. До російського вторгнення їхню чисельність вдавалося регулювати завдяки відповідній міській програмі, однак її призупинили у 2020-му році. З проблемою збільшення кількості бездомних собак і котів після початку вторгнення зоозахисники зіткнулися у багатьох регіонах країни, зокрема і в сусідніх з Кропивницьким Черкасах. Однак є один нюанс – там протягом 15 років працює комунальний притулок для тварин, які не мають власників, а в Кропивницькому такого закладу немає досі. Про перспективи його створення і те, як функціонує комунальний прихисток в Черкасах, розповідаємо у спільному матеріалі видань “18000” і “Точка доступу”.
Такий заклад у Кропивницькому не буде зайвим, вважає Катерина Дорош – керівниця громадської організації "Бім", яка рятує безпритульних тварин у місті і евакуйовує їх з фронту. В ідеалі це має бути заклад, куди зможуть помістити усіх безпритульних тварин, які цього потребують (лише у притулку Катерини у різні періоди буває від 300 до 400 тварин, є й інший притулок – “Щасливий пес”, де теж утримують сотні тварин – ред.). Поки у влади немає можливості збудувати повноцінний притулок, бо в бюджеті бракує на це грошей, доцільно було би підтримувати вже створені прихистки, вважає зоозахисниця.
Але і цього не роблять: офіційно з міського бюджету притулок, який очолює жінка, ніколи не фінансували. Іноді допомагають окремі депутати та меценати.
"Той притулок, що проєктували понад 15 років тому – розрахований на 140 тварин, – замалий. Для нашого міста – це ні про що. Звичайно, це краще ніж нічого, але треба розуміти, що заклад буде неприбутковим, навпаки – в його роботу щороку треба буде вкладати чималі гроші", – розповіла зоозахисниця.
Серед них – витрати на комунальні послуги, зарплати працівникам, проведення імунізації, щеплення і стерилізації тварин, їх харчування і утримання. До того ж, має бути чіткий алгоритм того, куди прилаштувати тварин з притулку.
"Щоб не було такого, як, наприклад, в харківському притулку, який називають "катівнею", де тварин позбуваються методом приспання", – наголошує Катерина.
Нині у притулку, яким опікується жінка, майже 400 тварин, переважно це собаки, решта – коти. Частина – евакуйовані з регіонів, де ведуться активні бойові дії.
Жителі і жительки Кропивницького часто скаржаться, що на них нападають безпритульні тварини. Пишуть про це у соцмережах і телеграм-каналі "Безпечне місто", який адмініструє поліція. Так, у грудні Точка доступу писала про зграю безпритульних собак, яка напала на чоловіка у сквері Борців за волю України (біля апеляційного суду – ред.).
Кропивничанин Роман розповів, що одна з собак вкусила його за ногу. Чоловік звернувся у травмпункт, там йому надали допомогу та встановили на рану дренаж. Також він зробив щеплення проти правця у сімейного лікаря, а ще був змушений спостерігати за собаками протягом 10 днів, чи немає у них сказу.
До безпритульних собак у Кропивницькому ставляться по-різному. Наприклад, кропивничанка Ірина Сіденко два роки опікується покинутими тваринами, облаштувала для них прихисток у себе вдома. Жінка вважає, що тварина ніколи не нападе на людину першою. Однак її зооволонтерство не схвалюють сусіди, які не відпускають дітей гратися на вулицю, бо бояться нападу тварин.
Проблема великої кількості тварин, які вільно розгулюють містом і не мають господарів, актуальна у Кропивницькому протягом багатьох років. Посадовці про неї знають, але реагують мляво. Надія на те, що питання зможуть вирішити, з’явилася 10 років тому, коли чиновники пообіцяли збудувати у місті комунальний заклад для тварин, які не мають власників. Тоді у місті виділили ділянку землі площею один гектар на вулиці Героїв Маріуполя, де мав би з’явитися цей заклад. Однак його так і не збудували, бо грошей в бюджеті не знайшли.
Згодом, у 2016 році, у міськраді розробили програму стерилізації безпритульних тварин та підтримки громадських організацій "Бім" і "Щасливий пес", розраховану на 2016-2020 роки. Тоді за гроші бюджету для комунального підприємства "Універсал-2005" придбали спецавтомобіль для відлову і перевезення покинутих і безпритульних тварин, а також фінансували їх стерилізацію. Метою програми були:
Крім тoгo, на сайті міськради мали намір створити oкрему стoрінку з базoю загублених, знайдених і стерилізoваних тварин з можливістю вибрати тварину для "усинoвлення".
Частково програма працювала – протягом п’яти років безпритульних тварин відловлювали працівники комунального підприємства "Універсал-2005" і зооволонтери, які передавали їх у ветклініки для стерилізації і чіпування. У такий спосіб вдалося зменшити чисельність вуличних собак. Однак дія програми скінчилася у 2020 році, коли розпочалася пандемія COVID-19, після чого – повномасштабна війна, відтак, питання безпритульних тварин відійшло на інший план.
Минуло п’ять років і нині проблема порятунку вуличних тварин знову на плечах зооволонтерів. А їх побільшало, адже багато з них на початку війни покинули власники, а ще кропивницькі волонтери евакуйовують тварин з прифронтових регіонів і населених пунктів, де ведуться активні бойові дії. Востаннє кількість безпритульних тварин у місті досліджували два роки тому. Тоді їх нарахували 12 тисяч, розповів oчільник Крoпивницькoгo райуправління Держпрoдспoживслужби в Кірoвoградській oбласті Віктoр Забрoда. Зазначив, що у Крoпивницькoму прoдoвжує зрoстати кількість звернень людей щoдo агресивнoї пoведінки тварин, випадків жoрстoкoгo пoвoдження, а такoж некoнтрoльoванoгo рoзмнoження сoбак та кoтів у міськoму середoвищі.
Комунальний притулок для тварин у Черкасах будували протягом 2008-2010 років коштом міського бюджету на базі комунального підприємства “Черкаська служба чистоти”.
Директорка громадської організації захисту тварин “Друг” Валентина Калініна зазначає, що створенню притулку передували постійні звернення зооволонтерів.
“Ходили (до виконкому та до депутатів, – ред.), пояснювали, що не треба тварин вбивати, потрібно організовувати притулки, стерилізувати. Потім депутати пішли назустріч. Волонтери спочатку просили лише надати територію для утримання тварин після стерилізації, адже залишати їх у клініках було дуже дорого. Ділянку виділили“, – розповідає Валентина Калініна.
Зооволонтери почали облаштовувати виділену територію на базі “Черкаської служби чистоти“, зокрема, майстрували будки. Годували, лікували, стерилізували, утримували собак – власним коштом і з допомогою небайдужих жителів міста.
Згодом, каже Валентина Калініна, міська влада активізувалася. Це сталося приблизно у 2012 році. На базі підприємства надали вже нову територію, де за бюджетні гроші обладнали ділянку та побудували вольєри. Також звели будинок для персоналу та створили окрему дільницю, яка відповідала за роботу з тваринами.
З роками комунальний притулок розширювали й покращували. Додали близько 30 вольєрів, а також побудували три для старих собак. Водночас на базі триває ремонт ще одного приміщення, де також житимуть тварини. Реконструкцію будівлі розпочали ще до повномасштабного вторгнення.
“Основний капітальний ремонт зробила Черкаська служба чистоти. Це була будівля без вікон, дверей і даху. Вони (працівники служби чистоти, – ред.) все поставили, утеплили, зсередини частково поштукатурили, підшили плитами стелю та провели електрику. Потім почалася повномасштабна війна і роботи зупинилися. Тож за волонтерські гроші зробили бокси (контейнери для цуценят, – ред.) і нині продовжуємо ремонт“, – каже Валентина Калініна.
Хоч комунальний притулок і збудували за кошти міської влади, утримували його тривалий час лише за гроші підприємства “Черкаська служба чистоти” та зусиллями зооволонтерів. Приблизно з 2016-2017 років депутати почали розробляти окрему програму, яка передбачала спрямування коштів із міського бюджету безпосередньо на потреби притулку.
У грудні 2020 року Черкаська міська рада затвердила бюджетну програму, де передбачили фінансування роботи притулку. Основні статті фінансування:
Начальник дільниці по роботі з тваринами Черкаської служби чистоти Андрій Ткаченко у коментарі “18000” зазначає, що раніше для притулку не закуповували препарати для тварин. Про цю проблему згадувала й директорка ГО “Друг” Валентина Калініна. Жінка зазначала, що медикаментів кардинально не вистачало.
За словами Андрія Ткаченка, ситуація змінилася в позитивний бік протягом останніх п’яти років. Усі необхідні ліки намагаються купувати коштами міського бюджету. Також протягом останніх п’яти років у притулку працює ветеринар, який на місці стерилізує собак. Раніше ж волонтерам доводилося возити тварин до клінік.
Чиновник Олександр Савенко в коментарі “18000” поділився інформацією, скільки коштів з міського бюджету спрямовували на роботу комунального притулку з 2020 року.
Олександр Савенко зазначає, що у 2025 році на функціонування притулку з міського бюджету направили 2 027 714 гривень, з них – 1 460 138 гривень становлять витрати на заробітну плату працівникам.
Утім, як кажуть зооволонтери, коштів на всі потреби комунального притулку бракує. Тому вони намагаються організовувати благодійні акції, лекції, на яких можна задонатити на допомогу тваринам. Один з таких благодійних івентів відбувся в січні 2025 року.
На червень 2025 року в притулку утримують 245 собак. До початку повномасштабного вторгнення їх було на сотню менше. Втім ця кількість – не рекорд.
Люди зараз не беруть так активно до себе тваринок, бо не знають, як будуть жити далі. Навіть тут, у Черкасах. Багато хто забирає собаку, а через рік-два вирішують їхати за кордон, через що домашнього улюбленця повертають до притулку, – розповідає Андрій Ткаченко.
В одному вольєрі можуть проживати три-чотири маленькі собаки. Якщо тварина велика, то має бути одна, максимум дві. Загалом у притулку є змога утримувати до 300 хвостатих.
“Уже говоримо про розширення. Втім, необхідне фінансування. До великої війни кошти спрямовували на оновлення. Востаннє додали 30 вольєрів ще до 2022 року. На цьому все“, – зазначає чоловік.
Основний аргумент для запровадження й створення притулків, каже Андрій Ткаченко, це зменшення популяцій безпритульних тварин.
“Собака може народжувати два рази на рік в середньому шість цуценят. Це виходить за межі, якщо кожна нестерилізована тварина збільшуватиме популяцію. Якщо ж відкрити притулок, то не буде розмноження. Часто безпритульні собаки бачать загрозу в людині, тому нападають на неї. Існування притулку зменшить популяцію й, відповідно, кількість нападів та скарг“, – зазначає Андрій Ткаченко.
Волонтерка Марія Лазько каже, що комунікація з владою, покращення умов функціонування притулку допоможе не просто зменшити кількість безпритульних собак, а й знизити рівень захворювань, розповсюдження сказу тощо.
“Це актуально і для тих, хто любить собак, і хто не любить. Проблема безпритульних тварин - це проблема кожного жителя міста. Вирішити її ми можемо тільки спільними зусиллями. Коли буде взаємодія на всіх рівнях: між громадою, бізнесом та владою“, – наголошує Марія Лазько.
Нині служба з відлoву безпритульних тварин у Кропивницькому, яка функціонувала на комунальному підприємстві "Універсал-2005", не працює. Таку відповідь отримала журналістка Точки доступу на інформаційний запит. У КП кажуть, що не можуть знайти працівників для цієї роботи. Дві вакансії – ловця тварин і водія спецавто – підприємство розмістило у центрі зайнятості торік, пропонують працювати на пів ставки. Додали, що на підприємстві немає місця, де можна було би тимчасово утримувати тварин, тому раніше, коли була команда з відлову, їх відразу передавали у громадські організації – "Бім" або "Щасливий пес". З останньою КП торік уклало договір про надання зooлoгічних пoслуг (стерилізація з післяoпераційним утриманням). Однак тварин відловлювали самі волонтери, у такий спосіб стерилізували 149 безпритульних кoтів та сoбак.
Директор підприємства Віктор Панішко повідомив, що жителі міста періoдичнo звертаються на підприємствo з прoханнями відлoвити як безпритульних тварин, так і дoмашніх.
"Серед таких звернень булo забрати сoбаку з цуценятами, а більшість звернень стосувалися безпритульних стерилізoваних тварин (з бірками на вухах), які бігають зграями та кусають людей. Частина звернень були "прoстo кудись заберіть, бo сoбак багатo, гавкають, лякають дітей", – розповів Панішко.
Нині можливості побудувати муніципальний притулок для безпритульних тварин у Кропивницькому немає. Про це у коментарі Точці доступу розповів заступник міського голови Олександр Вергун. Сказав, що на будівництво такого закладу, а згодом утримання в ньому тварин треба десятки мільйонів гривень, яких у бюджеті нині немає.
"Але за програмою ЖКГ заплановано 600 тисяч гривень на стерилізацію тварин, адже останнім часом дуже багато звернень від людей щодо нападів собак. Гроші є, обладнання для відлову є, спецавто є, але ніхто не хоче йти працювати відловлювачами, тому закликаю охочих відгукнутись на вакансії".
Підсумував, що ні в цьому, ні у наступному році притулок не будуватимуть, бо це дуже дорого. Водночас проєкт щодо його створення включили в стратегію розвитку міста до 2030-го року, а ділянка, яку визначили для зведення там притулку, не чіпають і не забудовують іншими спорудами.
Під час підготовки публікації у Кропивницькій міськраді відбулася зустріч представників влади, Держпродспоживслужби, державної і приватних ветклінік, комунальників і зоозахисників, на якій домовилися розробити міську прoграму регулювання чисельнoсті безпритульних тварин гуманними метoдами. Допоки не завершиться війна, притулок у Кропивницькому не будуватимуть, сказав секретар міської ради Олег Колюка. До того ж, нині у бюджеті бракує коштів, щоб забезпечити усі потреби зі стерилізації, вакцинації, перетримки та відлoву тварин. Сьoгoдні ці oбoв'язки пoкладенo на КП "Універсал 2005", oснoвнoю задачею якого є утримання вуличнo-дoрoжньoї мережі.
"На наступну зустріч вoлoнтерські oрганізації, ветеринарні клініки підгoтують актуальну інфoрмацію прo наявні ресурси – кількість мoжливих прoведень oперації зі стерилізації, вакцинацій та кількість місць для перетримання тварин. Кoмунальні підприємства прoінфoрмують прo мoжливу кількість відлoву безпритульних тварин. А викoнавчі oргани міськoї ради – прo мoжливoсті фінансування прoєкту", – підсумували зустріч.
Читайте також: Як живе перший в Україні пес з протезами: розповідаємо історію порятунку Моцарта в Кропивницькому
Останні новини
