Бюджет участі: як вісімнадцятирічна дівчина змінює Кропивницький (ФОТО)

  • Ольга Зима
  • watch_later 15 вересня 2020, 13:00

Жителі Кропивницького вже четвертий рік поспіль мають можливість вирішувати проблеми свого міста за допомогою частини бюджетних коштів. Авторка близько 10 таких проектів Аміна Козин розповіла Точці доступу, як готувати проекти, щоб отримати підтримку громади, на що звертати увагу і що може стати на заваді перемозі.

З чого все починалося

Вісімнадцятирічна студентка 3-го курсу педагогічного університету Аміна Козин уже четвертий рік пише проекти та виграє у програмі «Громадський бюджет». Перший проект був у 2017 році. Дівчина розповідає, що про конкурс дізналася з фейсбуку. На той час їй було всього 15 років. Тож офіційною частиною, пов’язаною із документацією, займалася мама. Все ж решта – ідея, збір підписів та агітація – робота Аміни.

Було складно зібрати потрібну кількість підписів підтримки, бо для цього потрібні серія і номер паспорту, а не всі опитані хотіли надавати ці дані. Тоді я зверталася і до своїх знайомих. Згодом познайомилася з депутаткою міськради Валентиною Яремчук, яка допомогла зорієнтуватись і направила у правильне русло: все стало ясно із консультаціями, часом оприлюднення результатів тощо. Таким чином я потоваришувала із спеціалістами департаменту економіки та відділом партиципації міської ради.

Аміна Козин із Валентиною Яремчук

Аміна проробила велику роботу, та проект набрав трішки більше 30 голосів. Проте дівчина не розчарувалася. Сприйняла як виклик та почала більше дізнаватися про подібні конкурси та відвідувати навчання й тренінги, аби розширити свої знання з цієї теми.

Нас навчали, як зробити такі проекти кращими, знайомили з досвідом інших країн. І вже на наступний рік я подала проект «Закохані ліхтарі». Ідею взяла з Італії, проте додала й свою новизну: ми встановили сонячну панель та вай-фай зону.

За проект проголосували 170 людей, і тоді цього було достатньо для перемоги. Проектний кошторис складав 93 тис. грн. Щоб провести вдало інформаційну кампанію, Аміна звернулася до депутата того округу, де, за її задумом, мали встановити ліхтарі. Він надав інформаційну підтримку.

Проект передбачав встановлення лавки та двох ліхтарів.

Зараз цей об’єкт став для нас певним орієнтиром. Коли хтось із рідних чи знайомих виходить із маршрутки, то говорить: «Я біля ліхтарів». Водночас і решта містян дізнається від інших, що є така локація. Це також і моє місце для зустрічі з друзями. Приємно, що коли б я тим шляхом не проходила, на лавці завжди хтось сидить. Студенти раніше весь час сиділи на сходах, а зараз - на лавці.

Аміна зізнається, що під час реалізації проекту виникало немало складнощів. Їй пропонували прибрати сонячну панель та підключити «закохані» ліхтарі до міської мережі. Проте Аміна не погоджувалася, стверджуючи, що люди голосували саме за такий проект, яким він був у початковому вигляді. Тож дівчина чітко відстоювала свою позицію. Для неї це був перший проект-переможець. Тож і відкриття було офіційним. Дівчині на той час було 16 років.

Загалом за 3 роки Аміна подала вже близько 10 проектів. Із них перемогу отримали три: вищезгадані «Закохані ліхтарі» й два медичних проекти.

Інноваційна дитяча медицина

У 2019 році Аміна подавала три проекти для реалізації в «Громадському бюджеті». Це був освітній проект, що передбачав встановлення квіткового годинника біля педагогічного університету, та медичний - у галузі інноваційної медицини. Медичний проект полягав у впровадженні інноваційних медичних інформаційних систем, таких як «Поліклініка без черг» та «Електронна система охорони здоров’я eHealth» на базі дитячої міської поліклініки №1. Саме за цей проект кропивничани віддали найбільшу кількість голосів у номінації великих проектів.

Авторка говорить, що ідея для проекту з'явилася у зв'язку з медичною реформою, тому одразу вийшло знайти спільну мову із головним лікарем поліклініки.

Сучасний проект уже реалізований: для вузькопрофільних спеціалістів закупили комп’ютери та оргтехніку, сенсорний термінал. Завдяки цьому обладнанню лікарі мають можливість співпрацювати з НСЗУ (Національна служба здоров'я України - Ред.). Це важливо, тому що лікар має допомагати пацієнтам, а також документально це підтримувати і звітувати НСЗУ. Крім того, пацієнти можуть записатися на прийом до лікаря онлайн, отримати інформацію про медиків та дізнатися графік їхньої роботи.

Вартість проекту склала майже 800 тисяч гривень. Вдалося його реалізувати завдяки співпраці з головним лікарем медзакладу Миколою Макєєнком.

На етапі голосування ми проводили зібрання медиків в актовій залі поліклініки, кожного разу я намагалася розповідати про нього, щоб більше людей дізнавалися. Пройшло вже понад півроку після реалізації, й ми бачимо, що проект реально працює.

Йти «попереду потяга»

Успішність проекту підтверджує й Микола Макєєнко, підкреслюючи, що завдяки Аміні вдалося уникнути величезних черг у коридорах та систематизувати робочий процес.

Для реалізації потрібне було додаткове фінансування, якого в нас на той час не було. В рамках реформування інші поліклініки теж до цього прийшли, але їм було набагато важче це зробити.

Завдяки Аміні, ми пройшли легшим шляхом і пішли «попереду потяга». Тож раніше всіх підготувалися до прийдешніх змін. Бо, як бачимо, сьогодні є лише електронна черга. Із липня ми працюємо з НСЗУ (Національна служба охорони здоров’я – Ред.), тому потрапити до вузького спеціаліста можна лише за електронним направленням. Ми ж були до цього готові вже з кінця минулого року, - розповідає головлікар медзакладу.

Пан Макєєнко додає, що найбільші черги в поліклініці утворювалися саме в серпні, коли учні та їхні батьки згадують про плановий щорічний медогляд перед школою.

Кожного року серпень - це «страшний» місяць. Раніше лор, окуліст, ревматолог та хірург приймали понад 100 людей на день. У кардіолога вуха пухнули від фанендоскопа. Сьогодні ж є електронна черга, і запис до лікаря відкритий на 2 тижні. То ж черг під кабінетами лікарів майже немає. Але в реєстратурі залишилися. Відтак у середньому лікар приймає близько 30 пацієнтів, а не 100, як це було.

Говорить, є й ті, хто не може потрапити до лікаря й починає зчиняти галас.

Я ж нічого тут не можу зробити, адже всі віконечка до лікаря зайняті. Але, думаю, що такі дріб'язкові проблеми з часом зникнуть, а система – нормалізується.

Кардіоревматолог поліклініки Нана Коява говорить, що впроваджена система дуже зручна для лікарів:

Дуже зручно, що пацієнти можуть записатися. Тепер немає черг біля кабінету. Раніше під дверима з самого ранку була купа людей, а зараз усе чудово.

Ця система дозволяє батькам записатися самостійно, тож вони теж задоволені. Наразі черга систематизована. І ми дуже за це вдячні, бо знаємо, з чим порівняти. "Жива" черга з'являється лише тоді, коли комусь екстрено потрібно, але це одна-дві людини і все.

Як вдало підготувати та реалізувати проект?

Авторка проектів для «Громадського бюджету» Аміна Козин говорить, що для успішної реалізації дуже важливо зосередитися на підготовці проекту.

Не варто засмучуватися, коли в кінцевому результаті ідея видозміниться й стане трішки інакшою – вона буде більш вдосконаленою й повністю адаптованою до потреб міста.

Наступним кроком є продумування деталей для проекту. Варто телефонувати й дізнаватися про вартість певних послуг чи надання обладнання. Якщо це фестиваль, то уточнити суму оренди обладнання, продумати учасників фестивалю, які були б цікаві людям.

До прикладу, для проекту на 2021 "Молодіжний фестиваль музики "Твій Кропивницький FEST" я зв'язалася зі співачкою Аlyona Аlyona в інстаграм. Спочатку написала, що планую такий культурний захід у нашому місті й було б чудово, якби наш український реп був представлений на ньому. Вона відповіла, що "ЗА" такі проекти й надзвичайно позитивно сприйняла цю ідею. Я в неї запитала стосовно вартості її виступу. Співачка зв'язала мене зі своїм менеджером, із яким ми нині ведемо перемовини: обговорюємо райдер, потрібну апаратуру, обладнання, сцену відповідно до вимог. Сама Альона з Кіровоградщини, тому, думаю, для неї це цікаво».

Окрім усіх етапів комунікації, потрібно обрати назву, цікаву людям. Вона має бути не довгою і водночас передавати суть проекту. Таким же має бути й опис: у кількох містких реченнях описати, що це буде.

Потім потрібно зібрати підписи людей, які підтримують цей проект. Здебільшого це люди, які будуть або залучені до нього, або ті, які цікавляться цією темою.

Спочатку було важко знайти цю мінімальну кількість голосів. Зараз люди вже бачать реалізовані проекти і впевненіше йдуть назустріч, довіряючи нам.

Ескізи Аміна розробляє сама або ж знаходить фірму, яка зробить це безкоштовно.

Щодо вартості проекту можна скомунікувати із міськрадою. Там допоможуть із контактами фірми, яка підрахує кошторис. Крім того, можна пошукати в інтернеті окремі пункти й дізнатися ціни.

На момент подання проекту до міськради мають бути готовими:

  • заявка з назвою й описом проекту;
  • кошторис;
  • підписи 15 людей, які підтримують проект;
  • за можливості ескіз.

Про проект дізнаються, якщо про нього говорити

Аміна говорить, що не менш важливо оприлюднювати свої ідеї, розповідати про них, щоб збільшити аудиторію зацікавлених.

Якщо це унікальні, інноваційні проекти, то про них пишуть журналісти. Це суттєво допомагає. Наприклад, минулого року в одному з прес-центрів міста я проводила презентацію своїх проектів. Важливо, що ЗМІ це висвітлювали.

Аміна радить не применшувати також ролі соцмереж. Ресурс для її проектів - фейсбук. Крім того, дівчина розклеювала інформаційні листівки по всьому місту, зустрічала людей та розповідала їм про свої ідеї.

Звісно, що зараз я вже знаю, який час найкраще обирати для комунікації з населенням. Люди йдуть після роботи додому й бачать ось цю листівку. І так само після роботи люди сидять у дворах. Здебільшого це мами з дітьми, бабусі, дідусі. Я до кожного підходила й роздавала листівки та, за необхідності, відповідала на запитання.

У листівці була вказана назва проекту, дата, до якої потрібно за нього проголосувати, і як це зробити. Тоді можна було це робити в електронній та паперовій формі. Роздавати та розклеювати листівки мені допомагали мої батьки.

Поради натхненникам

Аміна Козин дала кілька порад тим, хто хоче взяти участь у конкурсі та змінювати своє місто на краще.

  • Не здавайтесь після першої ж невдачі. Дивіться на це з позитивної точки зору й зрозумійте, що проект можна покращити і зробити трішки по-іншому наступного разу.
  • Зробіть аналіз своїх помилок і боріться наступного разу з новими силами.
  • Оберіть сфери, які вам ближчі, і з чим ви зможете працювати.
  • Консультуйтеся у відповідних управліннях, державних службах та підрозділах, щоб зрозуміти, як це все робити правильно. Це важливо, щоб потім не отримати негативний висновок через неправильно заповнену заявку чи неправильний кошторис. Запитуйте - там обов'язково допоможуть.
  • Можна шукати в інтернеті організації, які займаються партиципаторним бюджетом і консультуватися також із ними. На цю тему проводиться багато тренінгів, семінарів і присвчячено чимало форумів.

Взаємодія з міською владою

Аміна говорить, що міська влада охоче йде на контакт та дає відповіді на всі запитання.

Це надзвичайно важливо, коли люди самі вказують на те, що саме їм потрібно, і таким чином допомагають владі це зрозуміти. Креатори проектів більше контактують із громадою, тому виходить своєрідний спосіб взаємодії громади й міської влади.

І це є методом електронної демократії, адже демонструє те, що люди самі можуть обирати, що їм подобається, й подавати ідеї.

Дівчина розповідає, що хотіла б, щоб у Кіровоградській області запровадили Всеукраїнський громадський бюджет. Із цим питанням зверталася до колишнього голови ОДА. Нині ж планує потрапити на прийом до Андрія Назаренка.

Хто може бути автором проекту?

Як повідомляється на сайті міськради Кропивницького, автором проекту може бути особа віком від 16 років, підготувала та подала проект для фінансування з громадського бюджету, а місце проживання зареєстроване у місті Кропивницькому.

Яким чином можна подати проект?

Для подання проекту автору необхідно заповнити електронну заявку за посиланням, або заповнити бланк-заявку проекту за посиланням та відправити її скан-копію на електронну адресу ekonomika@krmr.gov.ua з поміткою «Громадський бюджет».

Як контролюють відібрані проекти?

Якщо департамент з питань економічного розвитку, торгівлі та інвестицій або профільний виконавчий орган заперечує щодо можливості реалізації поданого проекту, то такий проект додатково направляється на розгляд координаційної ради за умови обов’язкової участі автора проекту. На таке засідання координаційної ради запрошують представників громадськості та депутатського корпусу.

За результатами розгляду координаційна рада приймає рішення щодо підтримки або відхилення поданого проекту.


Матеріал опубліковано в рамках програми Media Emergency Fund, яку реалізує Львівський медіафорум, за фінансової підтримки National Endowment for Democracy (NED). Погляди авторів цього матеріалу не обов'язково збігаються з офіційною позицією NED.


Читайте також: Чотирилапим на допомогу: як у Кропивницькому завдяки волонтерам функціонують притулки для тварин