Загиблій парамедикині Наталії Фраушер із позивним Австрійка, яка родом із Кропивницького, присвятили медичний автобус, що евакуюватиме поранених. Парамедики добровольчого батальйону "Госпітальєри" виконали обіцянку – знайшли такий самий транспорт, на якому працювала 46-річна жінка, рятуючи людей. Тепер вона зможе продовжувати свою місію навіть після смерті. Історію про українку, яка жила сім років за кордоном, але повернулася, щоб кинутися в саме пекло війни, читайте у матеріалі Точки доступу.
26 грудня виповнилося пів року, як немає Наталії Фраушер. Жінка загинула у ДТП. Екіпаж автобусу "Кракен" зіштовхнувся з військовим КРАЗом.
Наталія після 30 хвилин боротьби за життя померла. Вона отримала ушкодження голови, яке виявилося летальним. Жінку поховали на Байковому цвинтарі у Києві.
Останні роки українка разом із сім'єю проживала в Австрії, мала забезпечене життя, працювала, волонтерила. Та за покликом серця повернулася в Україну, аби рятувати поранених.
Рівно за пів року після загибелі Наталії Фраушер, парамедики батальйону "Госпітальєри" приїхали у Кропивницький, аби вшанувати її пам'ять. На пожертви небайдужих вони придбали медичний автобус та переобладнали його для евакуації тяжких хворих. Транспорт назвали на честь загиблої посестри.
Зустріч із рідними, друзями, побратимами та посестрами організували у школі №19 в Кропивницькому, де вчилася медикиня.
Щиро дякую, що ви шануєте мою Наташу, – звернулася мати Наталії Зоя Яцун до присутніх. – Моя люба школо номер 19! Ця школа для нас сакральна, бо в 56-му році її закінчив мій чоловік – тато Наташі. У 82-му році її закінчила Наташа. В 16-му – її донька Лєра. Тут їм дали такі знання, що вони вступили у ті виші, у які планували.
Зоя Яцун розповіла, що донька була дуже активною і мала безліч захоплень. Але покинула все, аби присвятити себе порятунку людей.
Я вдячна Яні Зінкевич. Це людина, яка дала Наташі поштовх, стимул – лікувати і рятувати людей. Яна з 14-го року в рядах захисників нашої України. І коли вона організувала цей батальйон – гордих госпітальєрів – тоді це було надзвичайне явище. Вони гордо несуть своє звання. Наташа покинула все, хоча в неї було багато захоплень і занять, та присвятила себе госпітальєрам. Її вправні тендітні ручки врятували чимало життів.
Засновниця батальйону "Госпітальєри" Яна Зінкевич розповіла, що Австрійка справлялася з тяжкими випадками у лікуванні та непередбачуваними ситуаціями на дорозі. Якось місце парковки автобуса розбомбили росіяни. Та парамедиків це не лякало й не спиняло.
Від початку російсько-української війни Наталія два роки служила на Донбасі. Потім проживала в Австрії. Знову повернулася на батьківщину, щойно дізналася про новий напад росії.
Дійсно, саме я приймала Австрійку до нас у структуру. Я бачила її енергійність, бачила зацікавленість, ентузіазм, жагу допомагати. Вона двічі поверталася до України, аби переконати сім’ю, що вона може їхати на фронт. І вона повернулася, працювала на екіпажі "Кракен" – це автобус дуже подібний. І завдяки їй та її побратимам було врятовано понад 150 життів. Людей евакуювали у важкому стані, деяких – на апаратах ШВЛ. Саме їм вдавалося робити ці дальні евакуації по вісім годин, коли ти виснажуєшся, коли в тебе до 30 пацієнтів в автобусі, але ти працюєш, аби кожного довезти живим, – сказала Яна Зінкевич.
Вона додала, що батальйон виконав свою обіцянку, яку вона дала у день поховання Наталії, – придбав подібний автобус і переобладнав "Австрійку" для евакуації пацієнтів. Медики певні, що Австрійка буде янголом-охоронцем цього транспорту і його пасажирів. Допомагатиме та рятуватиме життя й тепер, коли її немає.
Чимось її (Наталію — ред.) приваблювала Австрія, там добрі були лікарні, клініки, професура. Там вона навчилася. Зі стоматолога стала хірургом. Наташа виконала свою місію – врятувала багато людей. І нині цей білий красень – медичний автобус, укомплектований новітнім медичним обладнанням для спасіння поранених, отримав ім’я Автрійка, з яким донька пройшла короткий, але яскравий шлях у батальйоні госпітальєрів. Нехай жодна перепона не встане на його дорозі, – додала Зоя Яцун.
Волонтерка Олена Герасим’юк розповіла, що батальйон "Госпітальєри" фінансують звичайні люди, які "бачать оголошення, і серцем відгукуються на них". Автобус призначений для того, аби перевозити людей з прифронтових госпіталів і стабілізаційних пунктів до медзакладів на мирній території.
Цей автобус не став винятком – це теж народні гроші, гроші людей, які відгукнулися на ту страшну подію, коли загинула Австрійка у страшному ДТП нашого "Кракена". Тобто, це продукт народної любові і ми вдячні кожному, хто донатив.
Це другий автобус, що використовуватимуть "Госпітальєри" на такій ділянці евакуації – 300-400 кілометрів в один бік. Попередній подібний транспорт вивозив близько 30 людей за добу. В ньому є шість лежачих місць.
Автобус придбали в Болгарії. Вже в Україні його дообладнали апаратами ШВЛ, УЗД та іншою новітньою технікою. Все це можна використовувати під час руху.
На автобус витратили 30 тисяч євро, а потім у нього вклали ще близько двох мільйонів народних грошей. Це ще один транспорт, який забиратиме людей подалі від війни у цивілізовані госпіталі.
Дизайн автобуса розробили з пам’яттю про загиблу посестру.
Розмалювала транспорт художниця Ірена Миколів. Вона досить популярна в Польщі та в Україні. Вона намалювала Австрійку, її очі та зробила напис. З іншого боку ми бачимо дві руки як символ наданої допомоги, символ врятованих життів. Також тут зображені соняхи – під час фатальної аварії автобус, в якому була Наталія, злетів у поле із соняхами.
За словами адміністрації школи, Наталія вчилася на відмінно. У закладі планують встановити пам’ятну дошку на її честь.
Останні новини
