22 червня 2020, 06:20
Неподалік від центру Кропивницького близько пів року тому відкрився перший ресторан грузинської кухні. «ChaCha» - це ресторан із традиціями та темпераментом Грузії, де про її смак, секрети та принади знають усе. Тут готують автентичну грузинську їжу, деякі рецепти сміливо та філігранно обігруючи на свій лад.
Справжню кавказьку гостинність ви відчуєте одразу: тут усе щиро, відверто та з посмішкою. Кожного гостя на вході в заклад зустрічає хостес, пропонує спробувати неповторний грузинський напій - чачу та проводжає до заброньованого чи вільного столика. У ресторані функціонує два поверхи та дитяча кімната. В оформленні закладу використано речі побуту грузинського дому, що вдало доповнять ваші враження домашнім затишком та теплом. Але суть – у кухні: відвідавши цей заклад, ви отримаєте неповторні гастрономічні враження.
Погодилися розповісти нам про ідею відкриття закладу та особливості концепції «ChaCha» його засновники – дві дружні родини – Ірина й Дмитро Оцабрик та Тетяна й Сергій Яркови.
*Варто зазначити, що інтерв’ю записували перед початком введення карантину. Публікуємо його нині, коли закладам громадського харчування дозволили відновити роботу.
Мабуть, кожен житель та гість Кропивницького пам’ятає недобудову на вулиці Габдрахманова, що довгий час стояла сумною пусткою. Довго вона майоріла за закритим парканом. Проте нещодавно це приміщення набуло зовсім нового вигляду: освічене тисячею вогників, облаштоване зручною парковкою, а всередині стало гамірно та весело. Саме тут відкрили перший в обласному центрі ресторан грузинської кухні «ChaCha». Його засновниками стали друзі та партнери – родини Оцабриків та Яркових. Співпрацюють сім’ї вже близько 6 років. З посмішкою зазначають, що зблизила їх робота: спочатку стали партнерами, а вже потім - і кумами.
Обидві родини засновників зізнаються, що дуже люблять грузинську кухню. Але так як у Кропивницькому такого тематичного закладу немає, доводилося відвідувати ресторани в інших містах України. Коли виникла ідея відкрити такий ресторан у рідному місті, полетіли в Грузію, аби ближче познайомитися з цією кухнею та глибше пізнати традиції країни.
Сергій: «Ми всі дуже любимо грузинську кухню. Перед тим, як відкривати заклад, максимально вивчили ринок, відвідали всі найкращі ресторани України, потім поїхали в Грузію. Це була наша перша спільна подорож до цієї країни. Раніше ми там ніколи не бували. Ми були приємно шоковані, коли спробували страви, приготовані в Грузії. Це колосальна різниця із тією «грузинською» кухнею, яку пропонують в Україні».
Ірина Оцабрик зізнається, що ця подорож кардинально перевернула її уявлення про грузинську кухню:
«До цієї мандрівки я не знала, що настільки сильно люблю грузинську кухню. Там усе виявилося в рази смачнішим, ніж я собі це навіть могла уявляти».
Партнери провели масштабний процес підготовки. Довго працювали над дизайном, аби створити унікальний заклад зі своєю особливою атмосферою та домашнім затишком. Загалом від ідеї до реалізації витратили півроку.
Сергій додає: «Крім надзвичайно смачної кухні, в Грузії надзвичайно важливою та знаменитою є їхня гостинність. Ти приходиш в кожен будинок як до себе додому, і там щиро радіють кожному гостю. Саме це ми намагалися передати в своєму закладі».
Щодо місця розташування зазначають: «Не ми обрали це місце - воно обрало нас».
«Нам говорили, що тут і вулиця не така, і місце не таке. Але після відкриття всі зрозуміли, що це найкраще місце для грузинського ресторану в Кропивницькому. Насправді, зручніше дістатися до нас, ніж шукати вільні місця в центрі, де ще й зазвичай немає де припаркувати авто. Ми відкрили той заклад, куди хочеться їхати незалежно від того, де він розташований», - розповідає Дмитро Оцабрик.
Команда співвласників рівномірно розподіляє обов’язки між собою. В організації роботи кожен займає свою сходинку ієрархії та ні в якому разі не перебирає на себе повноваження іншого. Співпраця між партнерами будується на взаємоповазі та довірі.
Сергій: «Я завжди говорю, що партнер - це не просто 1+1, у нашому випадку це виходить 11. Кожен із нас має свої сильні сторони, і так співпало, що в усіх чотирьох вони різні. Ми доповнюємо один одного, і разом виходить класна гармонія й потужний квартет. Працювати спільно - це по-компанійськи, і в той же час сильніше, ніж по одному. І результат говорить сам за себе».
Дмитро ж розповідає, що спільну мову знаходять легко, бо всі мають схожі погляди на життя та спільні цінності:
«Будь-які відносини, чи то сімейні, чи партнерські, потрібно будувати. Завжди будуть певні моменти, коли погляди на них розходяться, але ми прислухаємось один до одного, поважаємо думку кожного й знаходимо компроміси. Саме на таких засадах у нас все й побудовано».
Кожен із чотирьох учасників є повноцінним членом команди.
Ірина: «У кожній команді має бути лідер. У нашому ресторані курує весь процес Сергій Вікторович. У нього є досвід управління та стратегічне бачення. А ми вже для нього є підмогою. Ми спільно обговорювали інтер’єр, бачення майбутнього ресторану, завдання, які перед собою ставимо. Спільно шукали той ідеальний формат, яким він є зараз. Для нас дуже важливо, що фундаментом для всього є повага – один до одного, в колективі, та, звичайно, до гостя».
До інтер’єру ресторану власникам вдалося додати відчуття сонячної Грузії. В першу чергу, цього досягли завдяки натуральним матеріалам – дереву, каменю та металу. Тематична плитка також стала частиною грузинської гостинної атмосфери.
Сергій – дизайнер за освітою. То ж був прискіпливим до кожної деталі інтер’єру. Він стверджує, що саме натуральні матеріали несуть тепло, й заклад повністю відмовився від пластику та штучності.
Ірина: «Яким буде майбутній ресторан, обговорювали спільно. Проте саме Сергій слідкував за кожною деталлю. Він дуже скурпульозний, в інтер'єрі відчуває кожну дрібницю, яка в загальній концепції є дуже важливою. У його роботі немає неважливого. Все важливо. Є речі, яких не можна упускати. І саме Сергій за ними слідкує».
Є такі деталі, яких гості можуть і не помітити, проте вони є ключовими в загальній концепції закладу. До прикладу, аби отримати ідеальний колір, стіни в ресторані перефарбовували кілька разів, малюнки переробляли й створювали такими, щоб жоден із них не повторювався.
Столи, розміщені в закладі, зроблені з натурального ясена. Дві дошки дивляться одна на одну корою, але не торкаються. Між ними розташувалося спеціальне скло. До слова, меблі виготовляли місцеві виробники.
Ірина: «Всі меблі, зокрема й диванчики, ми випробовували особисто. Перевіряли, наскільки вони зручні. Переробляли їх 3 рази, доки дійшли до того формату, який нас влаштовував».
Прикраси на стінах – ручна робота, привезена з Грузії.
Неподалік від входу до зали розташувалася особлива східна піч – тандир. Ця цегляно-глиняна конструкція на підлозі має свою назву в Грузії – «тоне». Саме тут випікається безліч смаколиків, які пропонують клієнтам. Тісто ліпиться на стінки, а температура всередині конструкції складає 300 градусів.
Це одна із частин відкритої кухні, яку облаштували в ресторані. Також тут розмістили мангал. За процесом приготування страв дуже люблять спостерігати гості, а неймовірний запах свіжоспеченого хліба просто зводить з розуму.
Тетяна: «Ми зробили такий формат, аби передати особливий колорит. Це своя атмосфера, яка додає затишку. І, звичайно, це забезпечує довіру людей, адже вони бачать, як готуються страви».
Звичайно, заклад має й закриту частину кухні – гарячий цех. Проте туди без відповідного спецодягу не пускають.
Концепція закладу вже була сформована, ключові кадри команди - теж. Проте, перед початком укладання меню, команду відправили в Грузію на навчання, аби пізнати й знайти особливі фішки фірмових страв грузинських майстрів, щоб додати максимально атмосферних смаків для страв «ChaCha».
Ці люди вже мають колосальний досвід за плечима, проте все ж продовжують навчатися. До прикладу, бренд-шеф, який керує всіма процесами на кухні, має більш ніж 20 років кулінарного стажу та 12 років працює зі стравами грузинської кухні. Шеф-кухар Євгеній 7 років прожив та пропрацював кухарем у Грузії й багато років очолював один із кращих грузинських ресторанів України. Зараз він приїхав дивувати своєю майстерністю Кропивницький.
Команда знається на грузинській кухні та технологіях, але поїхала в пошуках особливих смаків та відтінків. У Грузії колектив «ChaCha» познайомився з майстрами, які зберігають давні традиції свого народу.
Дмитро: «Вони відвідували грузинські сім'ї, де господині готують національні страви. Там дізнавалися секрети приготування страв. Наші кухарі готували власноруч із цими господинями, з ними ж сідали і за стіл. Також ми відвідували сімейні ресторани».
Наразі ж персонал продовжує навчатися. Ірина розповідає, що нових людей не допускають до роботи, доки не буде складено іспити. Кожен працівник закладу повинен вивчити меню, знати склад страви та особливу історію чи легенду, пов’язану з нею. Лише після іспиту персонал допускається до гостей.
Меню в ресторані підібране настільки професійно, що задовольнить і справжніх поціновувачів грузинської кухні, і тих, хто з нею тільки починає знайомитися.
Заклад використовує лише високоякісні продукти. Частину з них привозять і з Грузії.
Тетяна розповідає, що із Грузії постачають сири, соління квітів, натуральні сиропи для лимонадів та вина. Каже, обов’язково також завозять духмяні спеції, що майстерно розкривають смак кожної страви, адже таких в Україні не знайти.
У закладі зібрані головні страви грузинської кухні: хачапурі, хінкалі, закуски пхалі, абхазура тощо. Також тут пропонують незрівнянні десерти на кшталт пахлави чи чурчхели з чашкою чаю «по-східному».
Кожну принесену до вашого столу страву офіціанти приправляють легендами та надзвичайно цікавими історіями.
Сергій розповідає, що мають у планах зробити хорошу колекцію вин не тільки Грузії, а й всього світу, щоб кожен гість міг придбати якісні вина, якими можна насолодитися. Зізнається, що до перших відвідин Грузії вина із Тетяною взагалі не пили.
У ресторані підтримується традиція відпочивати сім’ями. Доки батьки насолоджуються спілкуванням та грузинським колоритом, дітям пропонують розважитися в дитячій кімнаті. Тут вони перебуватимуть під наглядом аніматора. Для відвідувачів закладу вхід абсолютно безкоштовний.
Сергій: «У кожного із нас є важливе розуміння сімейних цінностей, і ми відкриваємо заклад для всієї сім'ї, а не лише для дорослих. Робимо так, щоб сюди хотілося прийти й дітям. Основна мета дитячої кімнати – максимально зберегти родинні цінності».
У кімнаті є дитячі меблі, різноманітні іграшки, конструктори, але немає жодних комп'ютерних технологій.
Крім того, зараз у закладі спеціально розробляють дитяче меню.
А доки дорослі насолоджуються грузинським колоритом, для них співає талановитий місцевий вокаліст Анрі Болквадзе. Кожного вечора із середи по неділю тут можна почути його чарівний голос.
Іменинників тут теж вітають по-особливому.
Тетяна: «Ми виносимо тортик зі свічкою, виходить наша команда, яка в залі, аплодують, вітають. Анрі говорить у мікрофон привітання й грузинською співають "З Днем народження"».
Зустріти гостей, запропонувати чачі з фруктами, провести до столика, поспілкуватися з гостями протягом відпочинку, а потім провести відвідувачів, коли вони йтимуть додому. Це робота хостес у ресторані. І саме однією із них є грузинка Іветта.
Тут Іветта не просто працює, вона віддається своїй справі повністю. Саме від неї ви почуєте на вході привітання грузинською мовою «Гамарджоба, Генацвале!».
Іветта праворуч
Вона розповіла нам, що працює тут із першого дня.
«Я сама із Грузії, і для мене в цьому закладі все таке рідне. Коли ресторан відкрився, прийшов Анрі й заспівав грузинською мовою пісню, я заплакала. У мене було враження, ніби в цей момент я знаходжуся на своїй Батьківщині. До горла підступив клубок. Ці враження просто неможливо передати словами.
Раніше я не знала, що таке ностальгія. Але коли бачу прапор Грузії, одяг, і ще й лунає грузинська пісня - це урочисто, й водночас охоплює сум зі сльозами. Але я пишаюся, що в Кропивницькому є частинка Грузії».
Іветта говорить, що в цьому ресторані кожна деталь їй нагадує рідну країну:
«Я дуже люблю це місце. Інколи спускаюся поверхом нижче, аби просто стіни поторгати. Тут дуже затишна атмосфера, а тому хочеться працювати й повністю віддаватися улюбленій роботі».
Іветта злегка піднімає рукав та показує зап’ястя, де вималювалося невеличке татуювання у вигляді ластівок. Каже, що воно символізує зміни в житті, які нещодавно відбулися з нею, саме коли почала працювати в цьому закладі.
«Пізніше дізналася, що й моряки «набивали» ластівок, адже мали постійне бажання повернутися додому, як і я. Я свою старість бачу в Тбілісі. Але розумію, що поки що це нереально», - із сумом зазначає чарівна Іветта.
Коли ми назвали Іветту родзинкою закладу, вона заперечила це, й доповнила, що «родзинкою тут є кожен член команди, адже спільно вони створюють цю атмосферу, стараються й кожен є професіоналом своєї справи».
Гостинність, дружелюбність, радість – саме ці якості максимально характеризують грузинську націю. Тож від виникнення ідеї відкриття ресторану грузинської кухні і надалі команда робитиме все так, щоб кожен гість відчував себе як серед друзів і родичів, щоб кожному було весело, цікаво, й, звичайно ж, смачно.
Власники зазначають, що розвиватимуть заклад і покращуватимуть його надалі. Для цього й самі постійно навчаються та відвідують різноманітні семінари та тренінги, вкладають сили й кошти, набувають досвіду й тримають руку на пульсі, аби бути в курсі сучасних тенденцій.
«У нас дуже сильна команда. І наш успіх, у першу чергу, - заслуга нашої команди, бо тут робота не лише нас чотирьох, а всього колективу «ChaCha» - кухарів, бренд-шефа, директора. Кожен учасник команди вкладає свою частинку в розвиток ресторану», - із теплом розповідають засновники.
Дещо з меню: бадріджані з горіховою начинкою – 85 грн; хачапурі по-аджарськи – 115 грн; хінкалі – 25 грн/1 шт.
Адреса: вул. Габдрахманова, 35а
Телефони: 099 91 08 777, 098 91 08 777
Графік роботи: з 11:00 до 23:00.
Читайте також: Над Інгулом живуть равлики: поблизу Кропивницького відкрили незвичну ферму (ФОТО)
Читайте також: Власник піцерії "32 см" Андрій Лейбенко: Я живу своєю справою, і люди це відчувають (ФОТО)
Головне сьогодні
