16 травня 2023, 18:45
Станом на травень 2023 року Кіровоградський обласний Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф має понад 181 автомобіль типів А, В та С. Це “швидкі” на базі автівок Renault, Citroen, Peugeot, а також УАЗ. Про те, як працює Центр, Точці доступу розповів його керівник Олександр Ярошенко.
Кіровоградський Центр екстреної медичної допомоги заснували у 2013-му році. Олександр Ярошенко згадує — тоді обласний Центр мав лише автомобілі типу А — це УАЗи та ще декілька десятків “Газелей”.
Тоді, на превеликий жаль, ми не могли закупити автівки типу В та С на базі Renault, Citroen, Peugeot.
Тож, коли Центри екстреної медичної допомоги створили по всій Україні, держава прийняла рішення закупити автомобілі типів А, В та С.
Насправді зараз ми маємо достатню кількість автомобілів. Вдячні і Міністерству охорони здоров'я і державі в цілому. Також вдячні обласній адміністрації за те, що тоді вони виділили кошти і нам закупили п’ять автомобілів типу В.
Пояснює — автомобілі типу В оснащені дефібриляторами, електрокардіографами, кислородом, пульсоксиметром тощо. Єдине, чого там немає, і що відрізняє їх від автомобілів типу С — це апарат штучної вентиляції легень.
"Швидкі" типу С — це реанімобілі, які оснащені усім необхідним обладнанням для того, щоб надавати допомогу хворим у тяжкому стані, зокрема тим, які потребують транспортування.
Зараз центр екстреної медичної допомоги Кіровоградщини має:
За словами Олександра Ярошенка, з 2013 року екстрена медична допомога працює екстериторіально. Так, якщо в населеному пункті немає фахівців, які можуть надати допомогу, а людина перебуває без свідомості, то саме бригади екстреної медичної допомоги приймають рішення — куди везти хворого.
Наприклад, хворий перебуває у Гайворонському районі і потребує допомоги нейрохірурга. А нейрохірург є в Умані. Так, хворого мають право відзвезти в найближчий лікувальний заклад, який може надати професійну медичну допомогу. Коли ми веземо людину до найближчого закладу, не втрачаємо час. Адже, наприклад, до Кропивницького їхати 300 км, а до Умані — 60 км.
Так працюють з Полтавською, Черкаською та Вінницькою областями.
Щодня в "ектренці" області працює 88 бригад. Вони є лікарськими (лікар, фельдшер, водій) та фельдшерськими (фельдшери і водій). Переважна більшість бригад у районах області — фельдшерські.
За словами Олександра Ярошенка, сьогодні держава ставить питання про те, щоб практично у всіх Центрах вже не було автівок типу А і В. Так, метою є забезпечення усіх лише автівками типу С:
Це найкращий автомобіль, який повинен використовуватися для надання екстреної медичної допомоги. На мою думку, за табелем оснащення до кінця 2025 року будуть тільки автомобілі типу С. Це правильний підхід, бо найцінніше, що є — це життя людей. Обладнання, яким оснащені ці автомобілі, корисне і ми рятуємо багато життів.
За його словами, обладнання в салоні автомобілів є уніфікованим по всій Україні. Так, якщо медпрацівник будь-якого регіону знає, що дефібрилятор знаходиться праворуч, то у будь-якому автомобілі швидкої медичної допомоги, в якому він опиниться, дефібрилятор чи будь-що інше буде на тому ж місці.
Читайте також: "Чекайте бригаду, збирайтеся в лікарню": як на Кіровоградщині працює Центр екстреної меддопомоги (ФОТО)
Розповідає — пам’ятає, як 10 років тому медики “екстренки” не мали єдиної уніформи:
Форма була — хто що міг пошити: в кого синя, в кого зелена тощо… Зараз форма однакова по всій Україні. Ми знаходимося “на передовій” у питанні збереження життя і здоров’я людей.
Розповідає — коли розпочалося повномасштабне вороже вторгнення, бригади екстреної медичної допомоги по всій Україні були готові:
Ми надавали допомогу, зустрічали евакуаційні потяги, транспортували хворих, працювали постійно 24/7. Працівники “екстренки” виїжджають і на деокуповані території.
24 лютого 2022 року Олександр Ярошенко разом із колегами був у відрядженні в Тернополі — там проходили Всеукраїнські навчання і змагання бригад екстреної медичної допомоги.
Напередодні, 23 лютого, було офіційне відкриття та конференція, бригади отримали завдання для змагання, які мали виконати наступного дня.
Обидві наші бригади, які брали участь у змаганнях, мали виїжджати виконувати конкурсні завдання о 6-й ранку 24 лютого. Але близько 3-ї ранку колега з Полтавської області постукала в мій номер та каже “Війна розпочалась”. Я спочатку не повірив. Але майже одразу почув, як літають літаки. Тоді ми одразу зібралися та поїхали на Кіровоградщину.
Згадує — в цей же час усі 88 бригад, які працювали в той день на Кіровоградщині, були готовими, мали чіткий алгоритм дій.
Ми мали 10-денний запас пального, медикаментів і всього необхідного. А взагалі з 24 лютого жодного разу на заправці нам не відмовили у пальному. Навіть тоді, коли були величезні черги. А коли ми возимо військових, то ще й без черги пропускають на касі.
Ділиться — до повномасштабної війни не замислювалися про те, що медикам “екстренки” теж потрібні засоби індивідуального захисту — каски, бронежилети, спецвзуття. Їх тоді медики не мали.
Декілька ворожих “прильотів” були й на Кіровоградщині. Одними з перших на місці працювали саме фахівці екстреної медичної допомоги. Саме тоді зрозуміли, що ці засоби індивідуального захисту потрібні.
Говорить — у той момент, коли медики надавали допомогу та забирали поранених, стався вибух.
Тоді в медиків нічого не було. Слава Богу, що тоді люди залишилися живі й здорові. Але ми зрозуміли, що нам теж потрібен захист.
Тоді Міністерство охорони здоров’я виділило 5 бронежилетів для обласної “екстренки”. Крім цього, в обласному Центрі екстреної медичної допомоги спрямували свій одноденний заробіток на закупівлю 40 бронежилетів та 40 касок для працівників.
Тепер, коли ми їдемо в небезпечні зони, працівники можуть бути захищеними.
Працівники обласного Центру меддопомоги також виїжджають на завдання в Запорізьку, Дніпропетровську, Херсонську області. Це і евакуація поранених військових та цивільних.
Наприклад, в Запорізьку область 15 бригад виїжджали протягом 10 днів. Я їздив теж і, коли ми доїжджали до Мелітополя (Запорізька область), там був ворожий блокпост. Ми мали забирати з “Азовсталі” поранених військових, цивільних. Там було понад 100 бригад “швидкої” з усієї України. Ворог сказав, що може пропустити нас туди, але виїхати звідти ми вже не зможемо. З нами були представники ОБСЄ, пожежні, рятувальники. Ще одного разу нам сказали, що повернутися ми зможемо тільки через Туреччину. Тоді ми всі чекали корабель з Туреччини, але вороги не дали йому пришвартуватися. На жаль, нас туди не пустили.
Розповідає — пишається колективом, бо, коли постало питання, хто поїде у зони зіткнення з ворогом, охочих було більше, ніж потрібно. Серед них і жінки. Виїжджав і сам керівник.
Період від початку повномасштабного вторгнення складний. Найголовніше, що в нас не виникає кризових ситуацій — немає проблем із зарплатою працівників, а ті, хто виїжджає на деокуповані та прифронтові території, отримують доплату. Щодо медикаментів — хочеться подякувати всьому цивілізованому світу, який підтримує нашу країну. Ми отримуємо дуже багато гуманітарної допомоги — медикаменти, дезрозчини, засоби індивідуального захисту. Департамент охорони здоров’я області, який це розподіляє, бачить наші заявки та потреби, і ми маємо усе, що необхідно.
За словами Олександра Ярошенка, на деяких працівників екстреної медичної допомоги є бронь від мобілізації. Втім 40 працівників виявили бажання захищати країну. Колектив має і втрати:
Ми втратили вже трьох колег, які стали на захист України зі зброєю в руках. Один наш працівник загинув під час антитерористичної операції, два — після початку повномасштабного вторгнення. Ця війна забрала життя нашого водія та двох медичних працівників.
Зараз працівники Центру також також транспортують хворих військових.
Ці хлопці — Герої. Коли вони із пораненням кажуть “У мене там подряпина, перев’яжіть і я піду далі захищати країну”, в такі моменти як ніколи пишаєшся, що в нас є такі люди.
В рамках проєкту “United 24” під егідою Першої леді України Олени Зеленської обласна “екстренка” отримала 9 автомобілів типу С з пневмоподушками:
Пневмоподушки — це чудове рішення. Адже під час транспортування тяжкохворих та військових пневмоподушки полегшують цей процес для хворого.
Станом на сьогодні Центр екстреної медичної допомоги області передав на потреби військових 47 автівок.
Це автомобілі швидкої медичної допомоги. Як правило військові просять і ми надаємо автівки на базі УАЗів. Село, поле, ліс, бездоріжжя — ці автомобілі здатні там проходити.
Крім цього, вже понад рік кожного місяця одноденний заробіток установа передає на потреби ЗСУ.
Олександр Ярошенко розповів, що адміністрація обласного центру екстреної медичної допомоги підходить до питання розподілу автівок по регіону виважено.
Варто розуміти — якщо це сільська місцевість, треба їхати до хворих через поле, по бездоріжжю, то швидка на базі УАЗика пройде там набагато краще, ніж проїде Citroen, Peugeot чи Renault. Останні автівки — дуже низькі. На жаль, в нас вже є випадки, і це не провина наших водіїв, коли вони хотіли проїхати на таких ділянках, але вскочили в колію і одразу зігнули якусь деталь, пробили картер — масло тече… А “швидка” має надати допомогу. Тому ми підходимо до цього виважено.
За його словами, наразі в області залишилося 2-3 пункти екстреної медичної допомоги, де працюють “швидкі” на базі УАЗів. Але якщо хворого треба транспортувати до медичного закладу, де можуть надати профільну допомогу, з Кропивницького відправляють автомобіль класу В чи С назустріч, аби забрати хворого.
Читайте також: Гіпертонія, подагра, алкогольне отруєння і пологи: із чим жителі Кіровоградщини зверталися на "103" цієї ночі
В майбутньому ми ставимо чітке завдання — в усіх пунктах екстреної медичної допомоги Кіровоградської області будуть автомобілі типу В і С. Але, згідно закону України, 25% транспорту у нас має бути в резерві. Ось до цих 25% і входять, зокрема, ці УАЗи. І коли зима, ожеледиця, багнюка — ця автівка проїде, бо має повний привід. Тому в кожному районі є такі автівки, ми їх ремонтуємо та у разі потреби залучаємо до роботи. Як керівник я вимагаю, щоб ці автомобілі їздили хоча б 3 місяці на рік, бо вони повинні бути готовими.
Кожен автомобіль обладнаний GPS-трекером. Диспетчери бачать на мапі місце перебування кожної “швидкої”. Якщо протягом трьох хвилин бригада не виїжджає на виклик, в диспетчерській одразу з’являється зумер “SOS”. Тоді фахівці одразу з’ясовують причину затримки.
Наразі головною проблемою в роботі Олександр Ярошенко назвав дефіцит медичних працівників. Сьогодні обласна “екстренка” має 178 робочих місць для лікарів, а працюють лише 46 людей. Проблем із середніми медичними працівниками немає, кілька вільних вакансій є в районах. Потрібні на роботу й водії — їхня зарплата в середньому складає близько 8 тисяч гривень (за 14 робочих днів).
Читайте також: Врятував людей з-під завалів, допомагав виживати іншим: 17-річний переселенець про місяць життя в Маріуполі
Головне сьогодні
