З початком пандемії COVID-19 нові реалії внесли чималі корективи в життя українців. Для когось карантинні обмеження стали "в'язницею" вдома, а для когось ще одним проблемним питанням. Серед таких - дістатися до роботи тим, хто попри карантин змушений працювати. Про кілька таких шляхів сьогодні й розповість Точка доступу.
#1"Від кінцевої до кінцевої"
Олександр, 31 рік. Інженер електронних систем у школі.
Олександр проживає на 101-му мікрорайоні міста. Школа, де він працює, знаходиться на Новомиколаївці. Оскільки заклад функціонує в умовах фінансової автономії, то має й окрему бухгалтерію, комп'ютерну систему якої також обслуговує інженер електронних систем. Саме тому Олександру доводиться працювати, незважаючи на карантин.
У чоловіка шлях пролягає фактично через усе місто. Хоча він сам говорить, що якраз це й стало позитивним моментом з початку карантину.
"Неподалік від мого будинку кінцева зупинка тролебуса №1, що й стало для мене неабияким подарунком долі, коли почався карантин. В перші дні щоранку я йшов на кінцеву зупинку, аби потрпати в десятку щасливчиків. Якщо все ж таки черга з 10-ти встигала вишикуватися ще до мого приходу, то біг на кінцеву 55-ї маршрутки".
Від початку карантнину в місті в громадському транспорті дозвляли перевозити лише по 10 осіб. Тому для тих, хто мав змогу сісти до тролейбуса чи маршрутного таксі на кінцевій зупинці, це дійсно стало пріоритетом. Що ж до інших, то бували випадки, коли пасажири влаштовували навіть скандали, аби отримати своє "омріяне" місце в транспорті.
Дорога Олександра з роботи додому також стала пролягати через "дістатися до кінцевої".
"Тут вже два фактора мені допомогли. По-перше, на карантині я працюю лише до обіду, а в цей час немає години-пік, що вже полегшує завдання потрапити до тролейбуса. По-друге, за кілька кварталів від школи також знаходиться кінцева зупинка, куди я виходжу щоденно після роботи".
Чоловік зізнається, що був випадок, коли зранку не дочекався свого тролейбуса, оскільки той, як пояснили, затримався під час санітарної обробки. Маршрутні таксі на той час вже не курсували містом.
"Довелося чекати наступного рейсу. На роботу вдалося потрапити аж о 9-ій годині. Проте керівництво не сварило, адже розуміють, яка наразі ситуація з громадським транспортом у місті".
#2"Рухова активність тільки на користь"
Тетяна, 36 років. Операторка в сервісному центрі ПрАТ "Кіровоградобленерго"
Жінка проживає в мікрорайоні Некрасівка. Сервісний центр знаходиться фактично в центрі міста. Карантин/не карантин, а електроенергією абоненти користуються постійно, відповідно, приймати показники та вносити їх у систему обліку теж потрібно, відтак й операторка має бути на роботі.
Проблему зі шляхом до роботи Тетяна вирішила на користь здоров'ю - почала ходити пішки.
"З початку карантину робила спроби потрапити до тролейбуса, але, враховуючи, що моя зупинка знаходиться на вулиці Короленка аж біля перехрестя з вулицею Василя Нікітіна, поки він доїде до нас від кінцевої, шансів потрапити в дозволену кількість пасажирів однозначно немає".
До початку карантину жінка зазвичай користувалася маршрутними таксі. Кількість маршруток, які курсують вулицю Короленка, достатня, аби вчасно дістатися на роботу. Проте карантин вніс свої корективи - спочатку лише 10 осіб у транспорті, а згодом взагалі маршрутки перестали курсувати.
"Тоді я вирішила спробувати ходити пішки. На перший погляд - шлях чималий. Проте, він полегшується тим, що ти постійно фактично "спускаєшся" по вулиці. Мені сподобалося. Я одягаю навушники і спокійно, слухаючи музику та дихаючи свіжим повітрям, розглядаю по дорозі будівлі, дерева та й взагалі атмосферу в місті".
Фото умовне, з відкритих джерел
Тетяна зізнається, що спочатку відчувала крепатуру в м'язах, адже раніше не часто доводилося мати таку рухову активність. Однак з часом почала відзначати переваги, оскільки відчула, що з'явився тонус м'язів.
"Для себе я вирішила, що навіть, коли закінчиться карантин, все одно на роботу ходитиму пішки. Найперше - це користь для здоров'я. Крім того, це можливість насолодитися ранковою красою міста, без зайвої метушні, уникаючи знервованих пасажирів, які намагаються "запхатися" в переповнену маршрутку".
#3"Від попутки до попутки"
Ірина, 27 років. Працівниця лікарні.
Ірина проживає в селі Суботці, Знам'янського району. Працює жінка в одній із кропивницьких лікарень. Щоденно їй доводиться прокладати шлях у кількадесят кілометрів, аби потрапити на роботу й назад додому.
До карантину їздила рейсовими автобусами, які регулярно курсували від Знам'янки до Кропивницького через Суботці. З настанням карантину шлях перетворився на щоденну проблему.
"В одному мені пощастило - чоловік із нашого села щоденно власною автівкою також їде на роботу в місто. Він люб'язно погодився забирати й мене. Проте наші графіки не співпадають на шляху додому, тому доводиться добиратися автостопом".
Ірина говорить, що від лікарні пішки йде до зупинки на виїзді з міста в Знам'янському напрямку. Тут починається найскладніше - зупинити попутку.
Ускладнюється завдання ще й тим, що наразі перекритий міст пoблизу стaнції Кaнaтoвo, щo нa 734-му кілoметpі дopoги М-12 Стpий-Теpнoпіль-Кpoпивницький-Знaм’янкa, через який пролягав найкоротший шлях із міста до Суботців.
Якщо раніше через Суботці їхали й водії, які прямують на Олександрію, то тепер вони обирають інші шляхи об'їзду, а відтак кількість підходящих попуток значно зменшилася.
Фото умовне, з відкритих джерел
"Бувало різне. Одного разу водій не зрозумів, куди саме я намагаюся доїхати й сказав "сідай, нам в одному напрямку". Виїхавши за місто, він повернув на міст, що веде в сторону Миколаєва, тут то й мене осяйнула думка, що насправді ми одне одного не зрозуміли. Довелося вставати на об'їзній, що в рази ускладнило проблему доїхати додому. Ще був випадок, коли знайомі довезли до одного з сіл, через які йде об'їзд мосту, а далі, дякувати Богу, що там живуть родичі, вони погодилися мене довезти до Суботців".
Крім того, жінка зазначає, що щоденно вдома її чекають дві донечки, одна з яких школярка. Дівчинка зараз навчається дистанційно, а тому потребує додаткових пояснень у навчанні від мами.
"Коли дістаюся додому, то рівнозначно, що потрапляю з роботи на навчання", - посміхається Ірина.
Жінка вже з нетерпінням чекає закінчення карантину, хоча висловлює сумніви, що всі міжміські рейси одразу відновлять. Проте не втрачає оптимізму та впевнена, що колись ще з посмішкою буде згадувати свої історії з автостопом.
#4Підприємства попіклувалися про працівників
Працівники кількох підприємств у місті проблем із транспортом особливо не відчули, оскільки керівництво забезпечило їхнє підвезення до роботи й назад.
Працівник м'ясокомбінату "Ятрань" Андрій проживає на вулиці Полтавській. Щоденно вранці його, як і інших працівників, забирає "розвозка". Хлопець говорить, що це дуже зручно - немає проблем, аби потрапити в громадський транспорт і до всього ж фінансова економія. Проте, Андрій зазначає, що дане підприємство таку практику мало й до початку карантину.
У міському РЕМі ПрАт "Кіровоградобленерго" теж розповідають, що роботодавець подбав про них. Працівник РЕМу Денис говорить, що з настанням карантину організували підвіз робочими "УАЗами".
"Раніше в нас постійно працювали "розвозки". Проте орієнтовно з осені минулого року таку практику припинили. З настанням карантину чимало працівників залишаються вдома. Однак є такі посади, без яких не обійтися. Наприклад, диспетчери та аварійно-виїзні бригади повинні продовжувати працювати. Тому керівництво вирішило забезпечити їх підвезення, використовуючи робочі автівки. Водій зранку забирає всіх, хто на зміні, а потім так само розвозить їх по домівках".
В одній із приватних транспортних компаній, за потреби, робітників забирає співробітник на власному авто. Зокрема, економістка Вікторія розповіла, що раз на тиждень їй необхідно бути на роботі. Цього дня підпримство присилає до неї легковик, який забирає її й так само привозить додому.
"По вказівці директора, щоб ми не їздили тролейбусами і не наражалися на небезпеку зараження, працівнику, в якого є власне авто, компенсують витрати на пальне й він підбирає всіх працівників, яким по дорозі", - уточнює дівчина.
Ще в низці підпримств на постійній основі працюють корпоративні автобуси. Зокрема, такі як ПАТ "Кернел", ТОВ "Вересень плюс", ТОВ "Ласка", ТОВ "Три Стар", завод "Гідросила" та інші.
*Перелік підприємств може бути неповним, оскільки вказані лише ті, працівники яких відгукнулися на опитування в соцмережі.
Фото умовне, з відкритих джерел
Зазначимо, у Кpопивницькому для пpоїзду в тpолейбусaх тa aвтобусaх більше не потpібнa пеpепусткa "Кpитичнa інфpaстpуктуpa".
Нагадаємо, в Україні та зокрема в Кіровоградській області від початку карантину ввели низку заборон щодо транспортних перевезень, міжобласних та закордонних сполучень. Підбірку карантинних заходів, які спрямовані на обмеження пересування в місті, області, країні та на міжнародному рівні - можна знайти за цим посиланням.
Читайте також: Нам сказали, що ми їдемо на добу: рятувальник із Кіровоградщини про чорнобильські пожежі
Читайте також: Про гірничу компанію "Велта" з Кіровоградщини зняли фільм (ВІДЕО)