08 грудня 2022, 10:35
Дев’ять місяців працюють на перемогу жителі села Хмельове, що на Кіровоградщині. "Джавелінка", так назвали свою команду волонтери, вже переробила на смаколики для бійців п’ять тонн муки та понад дві тонни м’яса. Годують військових, які проїжджають через громаду, та відправляють посилки на фронт. Із господинями познайомилися журналісти Точки доступу.
Працюють "джавелінки" у приміщенні колишньої школи. Майбутні страви здобрюють піснею та добрими думками. Ми застали господинь за переробкою м'яса – це вже 26-та свиняча тушка, яку надали небайдужі на потреби армії.
Все робиться з любов’ю, щоб хлопці скоріше повернулися додому живі, здорові. Щоб всі матері дочекалися своїх дітей, діти – своїх батьків, – каже Людмила Калмикова.
Продукти волонтерам надають небайдужі. А ті вже переробляють їх на харчі для військових. Частину передають на фронт. Решту – бійцям, які бувають проїздом у громаді.
Пиріжки із повидлом, із сосисками робимо, із шкварочками, із котлетками, яка начинка в нас є – з усім оце робимо. Скільки вже всього з дому попереносили! І голубці робили, і тушкованки зі свиней, і з кролів, нам і овечку давали – ми з овечки робили, – розповідає Галина Рябоконь.
Пиріжки у нас в дальнє слідування ідуть із капустою, з маком, з повидлом. А сюди ми вже і гаряче робимо, і картоплі, і плови – щоб хлопці могли покуштувати домашнього. Вінегрети робимо – посилені такі вітаміни, – говорить Світлана Феценець.
Працює команда з перших днів великої війни. На пам’ять про той день у кухні на стіні красується прапор із підписами волонтерів та подяки.
Команда в нас дуже дружня, ми згуртувалися, як одна сім’я. І, мабуть, немає такої хвилинки, щоб ми не переживали за хлопців. Дощ пішов – переживаємо, як там наші хлопчики?! А як ще побачимо на трасі проїздом – серце кров’ю обливається дуже гаряче, – додає Світлана.
Назву "Джавелінка" гурту волонтерів дав єдиний чоловік у команді Олександр. Він відповідає за постачання продуктів та логістику. Розповідає, що найбільше смакує захисникам.
Тут лишилося десь до ста баночок, інше – передали нашим воїнам. Тут є і каші в нас із гречки – ну, тут половина м’яса, є в нас ще рибна консерва – нам надавали рибу, є в нас рибний паштет…
Все просять, пиріжків у будь-якому випадку просять. Пиріжки – це наш козир, а так – і каші, все передаємо. Нам дякують, висилають фото, що отримали. І приємно, коли дівчата бачать, що їхня продукція на передовій, зігріває там наших захисників. Тоді у них з’являється ще більша мотивація, ще більше сили працювати, – каже Олександр Мацуляк.
Є люди, зізнаються волонтери, які втомилися від війни і не допомагають нашим бійцям. А є такі, які підтримують активістів від початку великої війни. Не лише продуктами, а й грошима. Без них би не впоралися, кажуть "джавелінки". Серед таких небайдужих – керівники фермерських господарств – Олександр Бабенко, Володимир Ковальов та Любов Оровцева, Олексій Шульженко.
У нас люди допомагають, в нас багато грошей іде на світло, люди дають нам гроші. Наше село, інші села, особливо фермера допомагають,– зазначає Наталія Сенченко.
Найбільше волонтери мріють готувати наїдки на честь перемоги. Обіцяють – столи будуть ломитися. А поки наближають її у тилу.
Вночі консервація, все, ми до трьох ночі, до пів на четверту вдома працюємо, а рано на пів сьомої сюди йшли. І робили й до трьох, до чотирьох. Скільки треба було, робили. Ми постійно тут, – каже Людмила Куга.
Кор.: А що будемо готувати на перемогу?
Усе! Геть з дому і кури, і все повирізаємо, якби тільки воно закінчилося, і щоб наші діти повернулися, – ховає сльози вона.
Охочі допомогти волонтерському гурту готувати смаколики для українських бійців, можуть надсилати гроші на карту Олександра Мацуляка:
Головне сьогодні
