30 грудня 2020, 08:35
Рік, що минає, видався дуже складним для малого та середнього бізнесу. Підприємці зазнали чимало втрат під час локдауну навесні, карантину вихідного дня та постійних карантинних обмежень. Аби допомогти бізнесу вижити, Рада ухвалила низку антикризових законів. Точка доступу підбиває підсумки 2020-го. То ж pозповідаємо пpо головні зміни pоку та як вони впливали на діяльність бізнесу.
31 березня Верховна Рада поставила крапку в історичній земельній реформі. Основні пункти:
Таким чином, лише з 1 січня 2024 року до ринку землі зможуть долучитися юридичні особи, і максимальний обсяг земель в одних руках зросте до 10 тисяч га. При цьому переважне право на купівлю ділянки матиме її орендар.
Крім українських громадян та компаній, купувати с/г ділянки зможуть також територіальні громади та держава. Банки зможуть брати землю як заставу під кредити.
На початку січня Президент Володимир Зеленський підписав закон про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству.
Документ дозволить комплексно протидіяти рейдерству та на законодавчому рівні створить дієві запобіжники для протидії протиправному захопленню земельних ділянок. Крім того, державний реєстр і державний кадастр будуть в автоматичний спосіб обмінюватися інформацією.
Закон зобов’язує оцифрувати усі наявні у Держгеокадастрі відомості про раніше видані державні акти та зареєстровані договори оренди і в максимально стислі терміни внести ці дані до кадастру.
На початку лютого в Україні запрацювала програма кредитування малого бізнесу «5-7-9%»
У квітні, зважаючи на карантин, уряд суттєво розширив програму. Максимальна сума кредиту зросла удвічі до 3 млн гривень. Розширився перелік підприємств, які можуть отримати державну підтримку.
За умовами програми, на «доступний кредит» можуть претендувати підприємства чи ФОПи, які були прибутковими хоча б один із двох останніх років, не мають податкових та кредитних боргів, мають річний дохід не більше ніж 100 млн грн. Якщо вони отримували іншу державну допомогу, то її обсяг разом із «доступним кредитом» не має перевищувати 200 тисяч євро. Нові підприємці можуть отримати позику лише за умови детального бізнес-плану.
У Міністерстві фінансів наголошують, що відмову у позиці отримують лише ті бізнеси, які не відповідають зазначеним вище вимогам. Зокрема, найбільша перешкода – проблемна ділова репутація (60% відмов). Як зазначають експерти, на жаль, багато українських бізнесів не можуть похвалитись чистою кредитною історією.
Сьогодні програма «Доступні кредити» діє у 18 державних та приватних банків, серед яких «Ощадбанк», «Укргазбанк», «ПриватБанк», а також «ПУМБ», «Райффайзен Банк Аваль» та інші. Урядовці очікують, що до кінця року сума виданих кредитів сягне 9 млрд грн.
У травні Кабмін вирішив надати додаткову допомогу фізичним особам-підприємцям та безробітним, у яких є маленькі діти.
За інформацією Міністерства соціальної політики, фінансову підтримку від держави можуть отримати фізичні особи-підприємці, а також малозабезпечені сім’ї, які мають дітей до 10 років.
Претендувати на доплати можуть ФОПи, які належать до першої і другої групи платників єдиного податку. При цьому у них не повинно бути заборгованості по сплаті Єдиного соціального внеску протягом року.
Відповідно до постанови Кабміну, додаткова підтримка надається на кожну дитину до 10 років у розмірі прожиткового мінімуму. Таким чином, ФОПам, які мають дитину до 6 років, держава виплачуватиме 1 779 грн, тим, хто має дитину від 6 до 10 років – 2 218 гривень.
13 травня Верховна Рада ухвалила закон про регулювання банківської діяльності, більше відомий як «антиколомойський» закон.
Заборона повернення націоналізованого банку колишнім власникам – це ключовий запобіжник закону. Він стосується всіх банків, які збанкрутували і були виведені внаслідок очищення банківської системи з 2014 року.
Ухвалення закону про банки було однією з умов співпраці України з МВФ.
Загалом банківський закон має дві основні переваги: як гарантія стабільності банківської системи і як підґрунтя отримання міжнародної допомоги. Власне, вже сам факт його ухвалення є маленькою перемогою парламентаризму.
Допомогти підприємцям пережити кризу мають три закони. Перший закон №4429 стосується соціальної підтримки. Відповідно до нього, ФОПи та наймані працівники, які постраждали через карантин, мали змогу отримати одноразову матеріальну допомогу у розмірі 8 тисяч гривень.
Ще один тип виплат спрямований на збереження робочих місць. Якщо власник бізнесу не закрився, але через карантин скоротив час роботи і відправив працівників у вимушену відпустку – держава виплатить 8 тисяч гривень за кожного працівника.
Заявку на отримання допомоги можна оформити на порталі «Дія» з 14 до 31 грудня включно.
Закон також передбачає, що під час карантину і відразу після його закінчення не припинятимуть ліцензію на торгівлю алкоголем, навіть якщо підприємець вчасно за неї не заплатив. Для бізнесу, діяльність якого підпадає під обмеження, на період карантину скасовується орендна плата.
Другий закон №4430 – це зміни до Податкового кодексу. Він передбачає низку послаблень для бізнесу, зокрема списання податкових боргів, звільнення від сплати єдиного соціального внеску та єдиного податку ФОП першої групи. Закон пропонує списати податкові борги до 3060 грн та відтермінувати борги до 6800 грн, які виникли до 1 грудня 2020 року. За словами Президента Зеленського, борги пробачать чотирьом мільйонам українців. Документ також пропонує списати штрафи та пені з податкових боргів, якщо їх погасять протягом шести місяців після набуття законом чинності. Від оподаткування також звільняється матеріальна допомога, яку громадяни та бізнес отримують від держави у зв’язку з карантином.
Останній закон №4431 – це зміни до бюджету, які передбачають фінансування допомоги бізнесу за кошти Фонду боротьби з COVID-19. За інформацією уряду, загальна вартість пакету запланованої допомоги від держави – 14,6 млрд грн. Перші виплати мають відбутись уже до нового року.
Крім антикризових законів, Рада також підтримала відтермінування введення РРО (Реєстраторів розрахункових операцій), яке вимагали підприємці. Закон переніс обов’язкове використання касових апаратів на 1 січня 2022 року для ФОПів другої – четвертої груп, які платять єдиний податок.
Також документ скасував штрафи за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, та за відсутність попереднього програмування товарів в РРО.
Важливо знати, що наступного року касові апарати будуть необхідними для підприємців, які реалізують побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарські засоби та вироби медичного призначення. Також РРО мають використовувати ФОПи, що надають посередницькі послуги щодо нерухомого майна, а також виробляють, постачають чи продають дорогоцінні вироби.
У серпні Президент Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає спрощення роботи ФОПів, зокрема скасування обов’язкової книги обліку доходів для них.
Також закон передбачає спрощення доступу до електронного кабінету платника податків і розширення його функцій (додається функція податкових повідомлень, скасовується договір про визнання електронних документів для реєстрації в кабінеті).
ФОПам І–ІІІ груп на спрощеній системі оподаткування можна буде вести облік у будь-якій зручній формі, паперовій чи електронній, із вказування суми доходу за місяць.
ФОПи на загальній системі зможуть вести облік також у паперовому або електронному вигляді, але за ТИПОВОЮ ФОРМОЮ, визначеною Мінфіном.
Верховна Рада прийняла закон про реформу патентного законодавства. Він покликаний узгодити вимоги чинного законодавства України про охорону прав на винаходи і корисні моделі з правом Європейського Союзу. Крім того, Верховна Рада прийняла окремий закон, спрямований на боротьбу з так званим "патентним троллінгом".
Читайте також: Чим запам’ятався 2020-й рік жителям Кропивницького
Головне сьогодні
