02 травня 2023, 18:50
У селі Чечеліївка Петрівської громади на Кіровоградщині стоїть православний храм, у якому ніхто не молиться. Коли релігійна громада Православної церкви України намагається туди зайти, її не пускають віряни Української православної церкви. Ці спроби закінчуються сварками та навіть бійками. І так триває вже четвертий рік.
Кому дійсно належить церква у Чечеліївці, чому Петрівська влада ігнорувала вірян ПЦУ та порушила закон, і що робити іншим громадам, які опинилися у схожій ситуації, розбиралася Точка доступу.
У чому різниця між ПЦУ та УПЦ, ми пояснювали в цьому матеріалі.
Ми хочемо помолитися за наших воїнів, але нас не пускають, – розповіла Ольга Лінтур. Жінка живе в Чечеліївці та входить до релігійної громади Покрови Пресвятої Богородиці Православної церкви України.
Коли вона та інші члени релігійної громади намагаються зайти в храм – дорогу перешкоджають його настоятель та інші жителі села, що підтримують Українську православну церкву.
Тож богослужіння проводять або коло воріт будівлі, або їздять у селище за 10 кілометрів – в Балахівку. Туди ж їздили й святити кошики на Великдень. На машині добиратися хвилин 15, йти пішки – години півтори. Але зручніше було б мати своє місце для молитви, сказала пані Ольга.
Одного разу на великі збори зібралися віряни з двох сіл: Чечеліївки та Малинівки. Хотіли помолитися за рідних, яких забрали на війну. Ми повідомили настоятеля, щоб передав нам ключі – але він не прийшов. Тож наші хлопці спробували спиляти замки. Одразу "прилетіли" віряни УПЦ. Була бійка. Приїжджала поліція, але нас так ніхто і не пустив. Тоді храм вирішили закрити для всіх.
Люди давно не хотіли бути в російській церкві, сказала пані Ольга. Збори, на яких вирішилось питання про перехід, відбулися 1 березня 2019 року. Тоді прийшли 97 вірян, усі проголосували за зміну конфесії. Поруч стояли близько 20 прихильників УПЦ, але участі принципово не брали, згадала жінка.
Фото Ольги Лінтур. Додаток до протоколу
Не всі могли прийти на збори: хтось зайнятий, хтось не хотів скандалу. Ми тричі робили опитування серед селян. За перехід було понад 150 людей.
Заяву, статут та нотаріально завірену копію протоколу відправили в обласну адміністрацію Кіровоградщини. І вже 7 лютого 2020 року громада була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за номером 43497734.
Далі – реєстратор Долинської районної державної адміністрації ухвалив рішення зареєструвати храм на їхню громаду.
Фото Ольги Лінтур. Витяг з реєстру
Наступним логічним кроком було б зайти у цей храм. Але як ми вже писали – не пускають.
Щоб мати всі законні підстави зайти в церкву, віряни ПЦУ вирішили зробити таке: земельну ділянку 0,55 гектара, на якій вона стоїть, також оформити на свою релігійну громаду.
Вони подали заяву в Петрівську селищну раду, щоб отримати дозвіл на розробку проєкту землеустрою. Але у встановлений законом місячний строк ніякої відповіді від місцевої влади не було.
Тож проєкт замовили самі. Залишилось тільки, щоб селищна рада розглянула це питання на сесії та затвердила. Але і тут їх проігнорували.
Ми тричі зверталися до голови громади Світлани Тилик. Але вона не реагувала на наші прохання, – сказала Ольга Лінтур.
Вирішили звернутися до суду, коли зрозуміли, що Петрівська влада добровільно це питання не розгляне.
І ось як тривав розгляд справи в судах:
Чому? Тому що воєнний стан. Виникли обставини, які істотно ускладнювали виконання судових рішень, йдеться в ухвалі. І згадується підпункт 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України:
Проте програла громада тільки цей суд. А факт того, що Петрівська рада ігнорувала попередні рішення – лишається.
Невиконання судових рішень – це сигнал, який показує ставлення місцевої влади до Православної церкви України. Що вони є прихильниками російської церкви, – підсумував Архієпископ Кропивницький та Голованівський ПЦУ Марк.
Щоб з’ясувати, чому Петрівська селищна рада не хоче вносити питання про виділення землі на сесію та ігнорувала рішення судів, ми відправили інформаційний запит її очільниці Світлані Тилик.
Через декілька днів отримали відповідь, підписану секретарем ради – Володимиром Руденком.
Скріншот відповіді-листа на інформаційний запит Петрівської селищної ради. Сторінка 1
Скріншот відповіді-листа на інформаційний запит Петрівської селищної ради. Сторінка 1
Чому подали апеляційну скаргу? Тому що не погоджувалися з рішенням суду першої інстанції.
Чому ігнорували рішення суду та не виносили питання на сесію? За словами секретаря – до Петрівської громади звернулося два заявники, які мають "однакові правовстановлюючі документи на будівлю церкви. А відтак селищна рада не має можливості встановити, за ким із заявників у відповідності до законодавства закріплено право власності на будівлю (храму, – ред)".
А на питання про те, що може зробити Петрівська селищна рада, щоб розв’язати цей конфлікт – відповіли так: не втручаємось у релігійні справи.
Відповідно до статті 35 Конституції України та ряду норм чинного законодавства, церква та релігійні організації відокремлені від держави. Органи державної влади чи місцеві органи самоврядування не можуть втручатися у їхню діяльність, якщо вона не порушує норми закону.
Ми також вирішили зв’язатися з Олександрійською єпархією Української православної церкви та спитати про цей конфлікт: які вони мають підстави та аргументи не пускати вірян ПЦУ в храм.
На всі наші питання відповів секретар єпархії протоієрей Михайло Бобурка. Повний текст відповіді ви зможете почитати за цим посиланням.
1. Олександрійська єпархія Української православної церкви не визнає перехід їхньої релігійної громади до ПЦУ.
29 грудня 2019 року були збори релігійної громади Свято-Покровської парафії Олександрійської єпархії Української Православної церкви села Чечеліївка (далі просто релігійна громада УПЦ), на яких перерахували своїх парафіян. За твердженнями секретаря – це сотня людей.
20 січня 2019 року настоятель Релігійної громади УПЦ в Чечеліївці написав лист тодішньому голові обласної адміністрації Сергію Кузьменку, що парафіяни ухвалили одноголосне рішення висловити вірність та підтримку УПЦ.
Тож за твердження секретаря: збори, на яких ухвалили рішення про перехід до ПЦУ, були не релігійними, а територіальними. Аргументує це так: вони відбувалися не за Статутом релігійної громади; ними керував не настоятель, а члени релігійної громади УПЦ участі в них не брали.
Тому всі рішення, які приймають на зборах територіальної громади відносно релігії, є незаконними і не можуть бути виконаними, – зазначив протоієрей Михайло Бобурка.
2. Громада УПЦ і ПЦУ Чечеліївки – це дві різні громади. І жодна не є правонаступницею іншої.
Що мається на увазі.
Кожна релігійна громада має свій код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Це як ідентифікаційний код у людини, який вона отримує з народження й аж до самої смерті.
Коли релігійна громада змінює конфесійну приналежність, її код ЄДРПОУ залишається той самий. Реєструються тільки зміни.
Секретар Олександрійської єпархії стверджує, що громади УПЦ та ПЦУ Чечеліївки – це дві різні громади, адже мають два різних номери ЄДРПОУ:
Отже, жодна з громад не є правонаступницею іншої. Отже, громада ПЦУ – не має права на храм. Отже – читайте пункт третій.
3. Олександрійська єпархія УПЦ вважає незаконним рішення Долинської РДА про реєстрацію храму та його майна на громаду ПЦУ.
За законом храм належить релігійній громаді. І коли віряни змінюють конфесію, то будівля залишається за ними. Оскільки Олександрійська єпархія не визнає перехід своїх вірян, а громаду ПЦУ в Чечеліївці вважає новоствореною, то й храм на їхню думку належить їм.
Доказом цього протоієрей Михайло Бобурка називає такі документи, які за його твердженням має єпархія:
4. Оскільки парафіяни не визнають законність рішення Долинської РДА, то й не пускають вірян ПЦУ в храм.
Самі ж богослужіння проводять на його території, в невеликому будиночку біля церкви.
У будівлі знаходиться майно (ікони, церковна утварь, меблі), яке є власністю релігійної громади УПЦ. Воно придбане за їхні гроші, – написав Михайло Бобурка.
5. Громада УПЦ звернулася до суду, щоб скасувати рішення про державну реєстрацію прав громади ПЦУ на храм.
Позов подавала не релігійна громада, а фізичні особи: це настоятель храму та члени релігійної громади. Звернення погодили з Олександрійською єпархією, сказав секретар.
Чому це зробили не від імені релігійної громади УПЦ села Чечеліївка – не пояснили.
6. Олександрійська єпархія УПЦ бачить єдине розв'язання проблеми – громада ПЦУ має побудувати свій храм і в ньому молитися.
Ми вислухали всі сторони, і тепер треба докопатися до істини. То ж попросили переглянути всі аргументи сторін юриста юридичної фірми Gracers Сергія Савинського.
Чи дійсно зміна конфесії відбулася законно?
Хоча церква відокремлена від держави, і держава не втручається у справи церкви, в Україні є закон, який регулює її діяльність. Це Закон "Про свободу совісті та релігійні організації".
Твердження, що в Чечеліївці відбулися збори саме територіальної, а не релігійної громади, юрист називає маніпулятивним. Адже більшість статутів релігійних організацій визначають членство дуже розмито.
Як правило, це людина, яка досягла 18 років, сповідує православне християнство та ходить до церкви. Але під цей опис підпадає багато хто. В ідеалі, має бути реєстр цих членів. Але чи можна вважати членом людину, яка відповідає цим критеріям, але її немає в реєстрі? Очевидно, що так, – пояснює пан Сергій.
За словами Сергія Савинського, релігійні організації не цікавилися питанням конкретнішого визначення членства у статуті. Почали це робити переважно представники Української православної церкви після “хвилі” переходів релігійних громад до ПЦУ.
Доходило до абсурду. Коли вказано, що членами організації є 10 людей, а в церкву ходить стабільно 300. І без рішення цих 10 не можуть ухвалити рішення загалом. Якщо стверджувати, що це були збори територіальної громади, а не релігійної, то шансів цієї позиції 5% зі 100% на суді.
Стосовно того, що збори мав скликати саме настоятель і все мало бути погоджено з Олександрійською єпархією – називає необов’язковим.
В церковних канонах потрібно схвалення єпархії. Але з точки зору закону релігійна громада є самостійною та самоврядною юридичною особою, і ніякого схвалення не потребує. Тому посилання на церковні канони до законодавства не має ніякого відношення, – каже юрист.
Чи дійсно ці дві громади – різні?
Це питання найскладніше, але й найцікавіше.
Релігійна громада у Чечеліївці утворилася в 1991 році. У 1999 році її внесли у Державний реєстр звітних (статистичних) одиниць України.
А коли виник ЄДРПОУ, туди громаду не зареєстрували, розповів диякон та юрист Кропивницької єпархії ПЦУ Віталій Кузьменко.
Саме тому реєстратор 7 лютого 2020 року записав її як новостворену. Бо вирішив, що вона не була зареєстрована. Ми звернулися з цього приводу до Міністерства юстиції. Тільки Міністерство може врегулювати це питання, – сказав він.
Реєстраційна справа релігійних громад зберігається в обласній державній адміністрації. Ми спитали у начальника управління комунікацій з громадськістю ОДА Кіровоградщини Віталія Останнього, чи дійсно відбувся перехід, чи це було створення нової громади.
Ось тут повна відповідь, яку ми отримали.
Як бачимо, 15 січня 2020 року зареєстрували статут релігійної громади Покрови Пресвятої Богородиці Православної церкви України села Чечеліївка у новій редакції. Це означає, що перехід таки відбувся, сказав Віталій Останній.
Ми спробували пошукати громаду УПЦ Чечеліївки за тим кодом ЄДРПОУ, що вказала нам Олександрійська єпархія: 23900060. На таких сервісах з моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру, як Opendatabot чи YouControl – дані відсутні. Це може означати, що або така громада не існувала, або була ліквідована, сказав юрист Сергій Савинський.
Чи дійсно державний реєстр міг незаконно зареєструвати храм на громаду ПЦУ?
Відповідь на це питання має дати суд.
Переглянувши документи та аргументи представників громад, Сергій Савинський підсумував: поки правовстановлюючий документ має тільки громада ПЦУ. Тобто такий, який підтверджує право власності. Йдеться про той витяг з реєстру, який ми показували вище.
І цей документ мав би бути достатній для поліції або представників селищної ради, щоб пустити громаду в храм, а не закривати його.
Чи існують важелі впливу?
Існують.
По-перше, невиконання судових рішень Петрівською громадою – це порушення статті 382 Кримінального кодексу. Максимальне покарання за це – позбавлення волі до трьох років.
Тобто попри те, чи згодна була Петрівська селищна рада з рішенням суду, чи не згодна – виконати мала. Або могла його оскаржити (що вона зробила і програла).
Тож можна було б подати заяву в поліцію та відкрити кримінальне провадження по цій справі. Це б прискорило процес внесення питання про виділення землі на сесію, сказав юрист.
По-друге, громада Чечеліївки може ініціювати відкликання народних депутатів Петрівської селищної ради, за яких вони голосували. Якщо депутати не будуть представляти їхні інтереси.
Зазвичай, це дієвий інструмент на місцевому рівні, – розповів Сергій Савинський.
Також громада ПЦУ Чечеліївки може написати заяву в поліцію про те, що її майном (тобто храмом) користуються сторонні.
Як нам стало відомо пізніше, члени громади писали до Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградщини заяву про кримінальне правопорушення. Що їхнім храмом користуються невстановлені особи.
Але прокурор не вніс ці дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Аргументував тим, що у поліції є кримінальне провадження, відкрите за заявою Олександрійської єпархії за такою ж статтею. Тому заву від громади ПЦУ отримали та відправили в поліцію для ухвалення рішення по суті.
11 квітня цього року відбувся суд по цій справі, який визнав бездіяльність прокурора та зобов'язав його внести дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За словами архієпископа Кропивницького та Голованівського Марка, в Кіровоградській області це єдина громада, яка не може зайти у свій храм. Раніше із схожою ситуацією зіштовхнулися жителі села Бірки Олександрівської громади. Три роки там тривали суди.
Ситуація вирішилась, коли на війні загинув місцевий житель. Громада зібралася та занесла тіло свого захисника у цей храм. Настоятель, який не схотів переходити разом із громадою, віддав ключі від приміщення та пішов. Але згодом, у храмі в Бірках сталася пожежа. Місцеві підозрюють, що його спалили.
Люди в Чечеліївці чекають на рішення розслідувань та рішень усіх судів, щоб можна було нарешті молитися у своєму селі, сказала Ольга Лінтур.
Фото: Вікіпедія
Читайте також: Як у Розумівці на Кіровоградщині молилися за Україну та Великодні кошики освячували (ФОТО)
Головне сьогодні
