КДПУ та Олександрійський педколедж об’єднають?

Кіровоградська обласна рада прийняла рішення про приєднання Олександрійського педагогічного коледжу імені Василя Сухомлинського до Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка та, відповідно, передавання його у державну власність.

Чому виникла ідея об’єднання та що потрібно для остаточного злиття цих навчальних закладів Точці доступу розповів виконувач обов’язків ректора КДПУ ім. В. Винниченка Олег Семенюк.

- Ідея про приєднання виношувалась давно, і почала набирати обертів минулого року. Тоді стало зрозуміло, що буде прийнятий новий „Закон про вищу освіту”. Цей закон передбачає, що для підготовки спеціалістів рівня молодший бакалавр і бакалавр коледжам або педагогічним училищам потрібно мати більш серйозний кадровий потенціал. І коли коледж проходив останню свою атестацію – ліцензування – йому зробили зауваження. За новим законом, коледж може існувати як самостійна організація лише тоді, коли він готує молодших бакалаврів або бакалаврів, а для цього йому потрібно мати в штаті не менше двадцяти п’яти відсотків кандидатів наук. В даному випадку зацікавленість в тому, щоб стати однією структурою, є і в нас, і в коледжу.

Якщо ми об’єднаємось – відокремлений підрозділ буде називатись коледж або інститут Кіровоградського педагогічного університету, але він буде окремою особою. Багато матеріальних і кадрових питань колектив буде вирішувати самостійно.

Позитив для Олександрійського коледжу – це те, що коли він стане елементом нашої структури, то, по суті, зможе використовувати наш науковий потенціал. Викладачі педагогічного університету, маючи невелике навантаження по кафедрах, стають кадровими працівниками. Отримати ліцензію на роботу з тими спеціальностями, які в них є, стане набагато легше. Потім, ми зменшили обсяг набору в нашу аспірантуру. В університеті – 82 відсотки кандидатів наук, тому є потреба готувати кадри для інших ВНЗ.

Ми готові використовувати наш науковий кадровий потенціал, щоб готувати спеціалістів для коледжу. Ми і так це робимо, але, наприклад, одну особу на рік. Зараз, якщо вони будуть в нашій структурі, то ми офіційно зможемо набирати по 8-10 осіб на нашу аспірантуру для того, щоб їхня молодь отримала кандидатські звання і могла там спокійно працювати.

Звичайно, ніхто з наших викладачів не спить і бачить, як він їде в Олександрію, купує собі там квартиру, живе і працює. Але приїздити читати спецкурси, проводити іспити та проводити кваліфікаційні роботи наші доктори і кандидати наук можуть. Це не забирає багато годин від основного викладацького графіку, але дозволить збільшити кількість висококваліфікованих спеціалістів, які працюють зі студентами коледжу.

Якщо зараз не об’єднуватися і не поповнювати активно базу коледжу кандидатами наук, то вони не отримають ліцензію на підготовку молодших бакалаврів і бакалаврів. Якщо коледж буде неакредитованим і залишиться на рівні професійно-технічної освіти, то їх, скоріше за все, закриють, бо в системі освіти немає працівників які мають робочу кваліфікацію.

Тобто, викладач молодшої школи, викладач дошкільного закладу, викладач фізкультури не може бути не фахівцем з вищою освітою. Мінімум – молодший бакалавр – максимум – магістр. Як елемент такого співіснування ми повинні бути зацікавленими одне в одному. Нас, в свою чергу, цікавить варіант того, що діти будуть навчатися в Олександрії, а до нас приходити вже, наприклад, на рівень магістра. Це дозволить нам збільшити свій контингент, що дасть більш-менш впевнено триматися на ринку.

Тобто тенденція, згідно нового закону, буде така, що коледжів, які будуть поза межами університету, не залишиться. Вони стануть або вищими професійно-технічними училищами, або увійдуть до структури вищих навчальних закладів на правах коледжу чи інституту.

Для подальшої процедури об’єднання ми маємо підготувати пакет документів до Міністерства освіти, тоді його подадуть на Кабінет міністрів, який остаточно вирішить, чи забере коледж держава. І ось тут стовідсоткової впевненості ніхто дати не може, тому що в країні, на жаль, жорстка економія матеріальних ресурсів. Якщо держава вже прийняла новий закон про освіту, то вона має доводити все до логічного кінця, зокрема, і в структурі вищих навчальних закладів. Навіть таке просте об’єднання дасть змогу економити частину фондів бюджету за рахунок того, що укрупнення університетів буде так чи інакше ліквідовувати зайві посади, зайві матеріальні ресурси.

Я бачу позитив в об’єднанні для Олександрії ще й в тому, що на базі педагогічного коледжу ми можемо, наприклад, готувати спеціальності І-ІІ курсів не лише початкової школи, дошкільної освіти та фізичного виховання. Вони в свій час готували вчителів праці, і в них там залишилася база. У нас технологічна освіта є аж до магістратури. Можна там набирати на І-ІІ курси 10-12 осіб на державну форму та певну кількість охочих на комерційній формі, щоб діти, навчаючись спочатку в себе, потім йшли до нас.

Також ми маємо значну квоту на підготовку викладачів іноземної мови. Зважаючи на те, що зараз іноземну мову вивчають і в першому, і в другому класі, ми можемо розпочати готувати, наприклад одну групу в Олександрійському педколеджі на І-ІІ курс, а потім забирати до нас. Тобто, для міста це теж позитивно, бо молодь не буде від’їжджати одразу і потім не повертатися. Це – збереження населення, яке буде залишатися і створювати сім’ї, народжувати дітей. То для Олександрії це також має бути цікавим.

Якщо все буде за планом, то колеж буде називатись Олександрійський педагогічний коледж імені Василя Сухомлинського Кіровоградського державного педагогічного університету. Якщо ми вирішимо, що по кількості кандидатів наук, які там будуть, коледж відповідатиме поняттю „інститут”, який зможе готувати бакалаврів, то це буде, наприклад, Олександрійський педагогічний інститут імені Василя Сухомлинського Кіровоградського державного педагогічного університету.

Користь від об’єднання навчальних закладів – очевидна, тепер все залежить від рішення Кабінету Міністрів. Яким воно буде – покаже час.