09 лютого 2022, 06:45
У вересні 2019 року до Оксани Овчаренко з Новоукраїнки прийшло лихо. Її 12-річний син Тимур на даху потяга двічі отримав удар струму в 27 тисяч вольт. 65% опіків тіла, черепно-мозкова травма, 6 переломів хребта, травми внутрішніх органів. Лікарі не давали втішних прогнозів. Проте, хлопчик зміг не тільки вижити, а й повернутися до повноцінного життя. Історію неймовірного шляху мами та сина, які разом змогли подолати всі труднощі, читайте у матеріалі Точки доступу.
Мама Тимура Оксана Овчаренко, розповідає, що сина доставили у тяжкому стані до дитячої обласної лікарні у Кропивницькому. Тоді лікарі не давали ніяких прогнозів та говорили, що в такому стані нереально вижити. Хлопчик отримав 65% опіків тіла, тяжку черепно-мозкову травму, гематому печінки та підшлункової, переломи хребта та ребер.
Тимур витримав 42 операції з пересадки шкіри, дві операції на мозку.
Сину робили 42 наркози... І завжди я була поряд, — розповідає пані Оксана.
Мама з сином пробули в лікарні 5 місяців. Жінка гороворить, що розуміла, що рано чи пізно залишиться сам на сам з необхідністю робити перев'язки, тому вчилася це робити самостійно:
Кожна перев'язка — як операція. Мене навчали лікарі правильно це робити. Доводилося бачити дитину у такому тяжкому стані. Але з божою підтримкою нас виписали з лікарні 25 лютого 2020 року.
Оксана Овчаренко розповіла, що їх виписали з лікарні, адже син з тяжкого стану перейшов у стабільний.
Шкіра почала приживатися, але коли довго знаходишся в лікарні, в одній і тій самій обстановці, рани починають ятритися, адже бактерії дають про себе знати. Лікарі сказали, що є два варіанти: "або ми робимо ще дві пересадки шкіри, або ви їдете додому, пробуєте змінити обстановку. В більшості випадків це допомагає".
Жінка прийняла рішення їхати додому, хоча й відчувала страх, адже необхідно було робити щоденні перев'язки, масажі.
Тимур був як олов'яний солдатик. Не міг ворушити ні пальчиками, ні ручками, ні ніжками. Був увесь забинтований.
Пані Оксана говорить, що облаштувала у квартирі, розміром в 20 квадратних метрів, перев'язочну: поставила ванну у кімнаті, туди протягнула шланг і так проводила щоденні купання. Купила шезлонг, який замінив перев'язочний стіл.
Кожного дня купали сина. Допомагав мені друг Славко. Клали Тимура в простирадло і несли до ванної.
Рік хлопчик прожив у бинтах. Рік мама робила йому перев'язки та стерилізувала оселю.
Марлеві бинти по 75 метрів... Кожної ночі масажувала сину руки, ноги, пальці, спину. Адже це була донорська шкіра, яку пересадили.
Жінка говорить, що все почало загоюватись. Вона розробила з сином курс реабілітації. Кожну годину робили вправи:
Потихеньку ми за два з половиною роки піднялися. І тепер, за допомогою спеціальних кріплень, Тимур вже навіть пересувається квартирою.
Пані Оксана мріяла створити вдома міні-реабілітаційний центр для сина. Вона придбала двохкімнатну квартиру, яку облаштувала під потреби Тимура:
Моя мрія здійснилася. У Тимура є тренежери, облаштовані спеціальні кріплення за допомогою яких він може самостійно пройти до будь-якої кімнати, спеціально облаштований санвузол та душова кімната. Все так розраховано, що він може самостійно користуватися квартирою. Вірила, що тільки ми переїдемо, Тимур буде ходити, так і сталося!
Зараз хлопчик навчається в онлайн-режимі у школі.
Дякуючи нашим вчителям, які підлаштувалися під графік сина, він навчався, навіть, коли був у тяжкому стані. Вчиться ще краще, ніж, коли ходив до школи (посміхається, - ред.). Хімія — 12 балів, фізика — 10, 11. Мріє стати програмістом. І зараз до цієї мрії наполегливо крокує. Я його в цьому підтримую.
Тимур навіть створив декілька програм. Говорить, що стане відомим програмістом, щоб придбати мені великий будинок, де облаштує салон краси...
Жінка розповідає, що пережити біду їм з сином допоміг оптимізм та віра у власні сили.
У Тимура відмінне почуття гумору, навіть, коли йому було тяжко, везли на перев'язку, він завжди жартував, щоб я не плакала.
Якось, розповідає жінка, син побачив, що вона ходить в гараж, аби поплакати, і говорить: "мамо, тобі треба наростити вії, адже, коли у жінок довгі вії, вони не не плачуть, щоб їх не пошкодити".
В ніч з 25 на 26 лютого 2020 року у нас була особлива ніч. Тимуру виповнювалось 13 років. Ми всю ніч проговорили та домовились, що як би нам тяжко не було — будемо йти лише вперед. І в нас усе вийде. Ми все витримаємо і обов'язково на 15-річчя Тимур буде ходити.
Окрім того, що жінці вдалося вилікувати та поставити сина на ноги у 2021 році вона ще й відкрила власну справу — студію краси, де також допомагає діткам, які потрапили у складні життєві обставини.
Перший вівторок місяця у студії проводжу "День добра". Приходять дітки, яким безкоштовно роблю зачіски, готую для них смаколики. Вони такі щасливі, адже знають, що я їх чекаю... На жаль, багато є діток, яким потрібні тепло та ласка, хочеться їм трішки розбавити життя яскравими фарбами.
Оксана Овчаренко говорить, що раніше могла засмучуватись через дрібні побутові пролеми, а зараз не звертає на це уваги:
Головне, щоб всі рідні були здоровими, а все інше можна вирішити. Родина повинна бути дружньою, здоровою та щасливою!
Читайте також: New Hope: у Кропивницькому облаштовують притулок для потерпілих від домашнього насильства (ФОТОРЕПОРТАЖ)
Фото з фб-сторінки Оксани Овчаренко
Головне сьогодні
