Через обстріли критичної інфраструктури окупантами, в Україні та зокрема на Кіровоградщині регулярні віялові відключення світла. Люди змушені шукати альтернативні джерела електроенергії й виходом із ситуації стали генератори. Про вплив генераторів на навколишнє середовище, як регламентується законом їхнє використання та про те, як мінімізувати шкідливий вплив на здоров’я, читайте у матеріалі Точки доступу.
Чи обов'язковий дозвіл на викиди забруднюючих речовин
Директор обласного департаменту екології В’ячеслав Дубровський розповідає, що департамент опрацьовує документи, що подають суб’єкти господарювання, аби отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Цей дозвіл передбачає інвентаризацію всіх джерел та викидів.
Тобто ми маємо розуміти, які викиди робить це підприємство і чим ми дихаємо.
Суб’єкти господарювання через Центр надання адміністративних послуг звертаються в департамент із відповідними документами, де їх опрацьовують і приймають рішення щодо надання дозволу. Нині є декларативний принцип здійснення цієї діяльності. Тобто немає обов’язку в підприємств щодо отримання цього дозволу.
Тільки можна подати декларацію на порталі "Дія". Це дуже просто – суб’єкт господарювання ставить галочки на певних видах діяльності і може працювати без відповідних дозвільних документів.
Як регламентується робота генераторів
Сьогодні до департаменту звертається чимало людей щодо роботи генераторів.
На жаль, у зв’язку із російською агресією, в нас критична ситуація в енергетичній сфері. Тобто руйнуються електричні станції. Тож вимушено підприємства й організації встановлюють дизельні та бензинові генератори і дуже багато до нас питань щодо дозволу на їх роботу і подальшого контролю.
З початку року, розповідає чиновник, були внесені зміни до Податкового кодексу України, Закону України про атмосферне повітря. Відповідно до цих змін, на генеруючі пристрої не обов’язково отримувати цей дозвіл.
Але це стосується тих генераторів, що були встановлені після 24 лютого, і не є стаціонарними джерелами на підприємствах, що з початку цієї діяльності були задіяні. Можна навіть не подавати декларацію, можна просто здійснювати діяльність без дозвільних документів.
За забруднення атмосферного повітря в Україні передбачена сплата податку. Дозвіл на викиди є базою для цього оподаткування. Податкові органи формують податкові зобов’язання підприємства відповідно до об’єму викидів.
Таке лояльне ставлення до використання генераторів лише на час дії військового стану та протягом шести місяців після його закінчення.
Чи однакова шкода від різних генераторів
Чим потужніший генератор, тим більший викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Навіть, якщо візьмемо дизельний і бензиновий, то вже є різниця – оскільки дизель дає серйозніші викиди. Щодо завданої шкоди генераторами, нині сукупної статистики немає. Можливо, надалі це будуть досліджувати певні інституції, – говорить В’ячеслав Дубровський.
Однак "грішити" лише на генератори – хибно.
Ми не можемо говорити, що якісь повітря погіршують лише генератори. Є багато чинників. До прикладу, в область приїхало чимало переселенців. Майже всі вони – на авто. Чим більше людей і джерел викидів, тим більшою є концентрація. Ми розвиваємося, ідемо далі, відкриваються нові підприємства, більшає людей – все генерує викиди.
Один бензиновий генератор споживає на один кіловат потужностей приблизно 300 грамів бензину на годину. Дизельний – приблизно 200 грамів. Тож, якщо потужність генератора три кіловати, то це умовно літр бензину і 600 грамів дизелю.
Моніторинг якості повітря
У Кропивницькому, де працює найбільше генераторів, є низка пунктів моніторингу якості повітря. Це й ті, що встановлені в 70-8-х роках на базі ДСНС, та п’ять більш сучасних. Нещодавно на будівлі ОВА встановили новий сучасний пункт. Обрали саме це місце, бо тут одночасно перебувають багато людей та транспорту. Пост є унікальним, оскільки в pежимі pеального часу кожен може побачити показники пилу, темпеpатуpи повітpя, вологості, атмосфеpного тиску та, що найголовніше, pадіаційного фону.
Треба сказати про користь таких постів моніторингу повітря саме під час війни. Адже було чимало фейків про витік радіації, у паніці люди бігли в аптеки й змітали з полиць препарати з вмістом йоду. З допомогою інтерактивної мапи "Екосіті" тепер кожен охочий може перевірити, чим він дихає.
В ідеалі, говорять в департаменті екології, пости моніторингу якості атмосферного повітря мають бути в кожному мікрорайоні. Проєкт "Чисте повітря для України" за підтримки чеських партнерів реалізують і в інших регіонах.
Як мінімізувати шкоду від роботи генераторів
Головна санітарна лікарка області Надія Оперчук зазначає, що контроль якості атмосферного повітря посилили у зв’язку із введенням воєнного стану в Україні.
На визначених стаціонарних точках спостереження фахівці двічі за зміну проводять лабораторні дослідження атмосферного повітря. Спільно з ДСНС розробили координацію дій в разі виникнення аварій на об’єктах критичної інфраструктури, що пов’язані з хімічними агентами.
Лабораторні установи закладу забезпечені переносними газоаналізаторами типу "Дозор", автономними електроаспіраторами для відбору проб типу "Тайфун", що дають можливість якісно та швидко отримувати достовірні результати.
Також Надія Оперчук розповіла про правила користування бензиновими та дизельними генераторами. Важливо, що генератори можна встановлювати лише поза приміщенням і щонайменше за шість метрів від вікон, дверей та вентиляційних отворів, аби вберегтися від чадного газу.
За словами головної державної санітарної лікарки, якість атмосферного повітря на території Кіровоградщини в період воєнного стану не погіршилась.
Війна погіршує екологічну ситуацію навіть в регіонах, далеких від фронту
За словами В’ячеслава Дубровського, війна впливає на якісь атмосферного повітря навіть у Кіровоградській області, далекій від фронту.
Оці вибухи, ракети, що літають, спричиняють шкоду не лише атмосферному повітрю, а й порушують екосистему. Є ж до прикладу, коридори птахів, які летять. Тож воєнні дії наносять шкоду і рослинному світу, і тваринному, і якості атмосферного повітря.
Ця шкода, говорить він, нині неочевидна, але стане видимою через десятиліття. До того ж, є певна сезонність у питанні забруднення атмосферного повітря. Більш гострий період – це опалювальний сезон.
Лілія Кочерга, Ольга Кирилюк
Читайте також: Як отримати компенсацію травмованому в ДТП пасажиру маршрутки. Приклад однієї історії з Кропивницького