Кропивницький в деталях: леви, античні музи та химерні створіння (ФОТОРЕПОРТАЖ)

  • Редакція Точки Доступу
  • watch_later 8 квітня 2021, 13:05

Чи часто ви піднімаєте голову догори, щоб розглянути малопомітні елементи міського краєвиду, які можуть розповісти чимало цікавого про Кропивницький? Втім, якщо бути уважнішим, можна побачити чимало скульптурних форм на фасадах будівель.

Точка доступу хоче звернути увагу кропивничан на деталі, які часто не зауважує пересічний заклопотаний перехожий, барельєфи на будинках нашого міста. Матеріал складається з двох частин, наступна з яких вийде через тиждень.

*Термін "барельєф" у перекладі з французької мови означає "низький рельєф". Він є таким собі опуклим зображенням, яке відображає певні події епохи.

**Примітка: за зверненням місцевого краєзнавця Володимира Поліщука з публікації було видалено всі цитати, які були взяті з його книги. Приносимо вибачення читачам за цю незручність.


Будинок колишнього Зимового театру, в якому засновали український професійний Драматичний театр, вул. Дворцова, 4

Приміщення театру споруджено на кошти інженера-полковника Георгія Трамбицького. Офіційне відкриття відбулося в 1867 році. Нині це Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького.

Над театром височіють три античні музи: Мельпомена (трагедії), Терпсихора (танцю), Талія (комедії).

На фотографіях упродовж ХХ століття скульптури муз то з’являлися, то зникали. Нижче муз - прикрашена ліра, яка також змінювала свої форми.


Будинок гімназії, 1898 р., вул. Велика Перспективна, 28

Головний фасад будинку за нинішньою адресою: вулиця Велика Перспективна, 28, зберігся достатньо добре, щоби вражати своїми оздобами. Відпочататку це приміщення належало купцеві Савелію Барському (очевидно, родичеві Абрама Барського, який жив у будинку нинішнього обласного краєзнавчого музею).

Угорі, в картуші (у вигляді згортка) зазначено рік спорудження будівлі: 1898. Під ним бачимо поєднання янголят і людиноподібної голови чудовиська. А також пащі левів.

Також на фасаді можна знайти дві каріатиди (фігури дівчат).


Колишня поштово-телеграфна контора, II пол. XIX - поч. XX ст., 1949 р., вул. Гоголя, 72

Будівля поштової контори (др. пол. ХІХ ст.). Нині Головпоштамт (добудовано третій поверх і нішу, де встановлено скульптуру янголів-провісників, які тримають у руках згорток із зображенням фортеці, а також сурми, якими сповіщають про добрі справи). Напис латинською: "Добра справа торжествує".


Колишнє відділення Петербурзького міжнародного банку. 1915 р., вул. Дворцова 17/7

Це фото і наступне - будівля на перехресті вулиць Дворцової та Володимира Панченка.

Під куполом розміщені грифони, але з левоподібними головами, які тримають стрічки від урочистого вінка, що є ознакою військової атрибутики. Вона відсилає нас до часів, коли наше місто мало статус військового (у ХІХ столітті). Хоча сам цей будинок споруджувався вже на початку ХХ ст. і є останнім проєктом славетного архітектора Якова Паученка.

Замовник: Давид Харлаб – найпопулярніший єлисаветградський фотограф кінця ХІХ початку ХХ століття. Спочатку на першому поверсі цього величного будинку розташовувалося фотоательє Харлаба, на другому – філія Петроградського міжнародного комерційного банку, у другій половині минулого століття на першому поверсі розміщався гастроном, а другий використовувався під адміністративні приміщення.

Колишнє відділення Петербурзького міжнародного банку. 1915 р., вул. Дворцова 17/7

Будинок на розі вулиць Дворцової та Володимира Панченка. На фасаді маскарони грифонів з закрученими хвостами, у центрі яких – п’ятипелюсткова квітка. Ці створіння тримають стрічки, прикріплені до амфори, з якої палає вогонь.

Колишнє відділення Петербурзького міжнародного банку. 1915 р., вул. Дворцова 17/7

Лев – дуже поширений образ  для архітектури. І в нашому місті його можна знайти на багатьох різноманітних будівлях.

Маскарони у вигляді голови лева гордо «дивляться» на перехожих з будинку Харлаба. Анфас голови царя звірів обрамлений декоративним обручем, що прикрашений стрічками, які з’єднують обабіч два факели з вогнем.


Будинок І.М. Марущака. 1890 рік. Вул. Дворцова 15/6 (ріг В. Панченка)

Будівля кінця ХІХ століття, у якій нині розміщена обласна бібліотека для юнацтва імені Євгена Маланюка. На куті вулиць Дворцової і Володимира Панченка розміщено еркер (виступ, схожий на балкон), і над кожним з трьох вікон на ньому красується голова лева з привідкритою пащею. Голови левів добре видно і на інших стінах цієї будівлі. Така велика кількість левів на фасаді, мабуть, вказує на те, що будинок відпочатку належав представникам військової справи.

Будинок І.М. Марущака. 1890 рік. Вул. Дворцова 15/6 (ріг В. Панченка)

Будинок бібліотеки на розі вулиць Дворцової та Володимира Панченка. Над вікнами другого поверху картуші (тобто скульптурні елементи, які символізують цінні згортки) зі стрічкою, прикрашені  різними квітами та іншими декоративними елементами.

На жаль, на самій поверхні картуша не збереглося родинного герба власників будинку.


Будинок поміщика. Початок ХХ століття. Вул. В. Панченка, 4

Будинок за адресою: вул. Володимира Панченка, 4, споруджений у другій половині ХІХ століття, належав заможному власникові.

На фото – один із чотирьох  подібних скульптурних елементів на фасаді будівлі. Ліпнина складається з розкритої пащі лева, яка тримає кільце, а на ньому висить картуш із зображенням дівочої голови.


Колишній будинок театру «Казка», вул. Дворцова 10

Будинок на вулиці Дворцовій, 10 споруджений на кошти Григорія Волохіна (члена будівельного комітету, останнього міського голови Єлисаветграда) на межі ХІХ і ХХ століть у стилі модерн.

На фотографії маскарон у вигляді голови жінки, який розміщено між еркером і дверима. З іншого краю фасаду така ж композиція.

Колишній будинок театру «Казка», вул. Дворцова 10

Над вікном, яке виходить на балкон, розміщено маскарон у формі дитячого обличчя, обабіч від якого розпростерті пташині крила.

Вище лежать оголені бородані і дивляться в різні боки. Біля ніг чоловіків стоять запалені факели.


Будинок лікаря, доктора медицини, вченого-антрополога Вайсенберга. 1901 р. Вул. В. Чміленка, 74/42 (ріг В. Чорновола)

Голова бороданя нагадує образ домового духа (слов’янського хатнього божества).

Ці та інші химерні маскарони на фасаді цього будинку – творіння думки видатного архітектора Якова Паученка, який розробив проєкт двоповерхового будинку для володіння доктором Самуїлом Вайсенбергом у перших роках ХХ століття.

Еклектика з готичними, барочними і ренесансними елементами і досі заворожує уважних перехожих.

Будинок лікаря, доктора медицини, вченого-антрополога Вайсенберга. 1901 р. Вул. В. Чміленка, 74/42 (ріг В. Чорновола)

Мабуть, – найдоброзичливіший силует на фасаді цього «Будинку з химерами». Зображення дівчини, яке зустрічало відвідувачів лікарні одного з найшанованіших медиків Єлисаветграда. Щоправда, в радянський час будинок Вайсенберга націоналізували, залишивши провідному лікареві лише кімнату. Згодом і її відібрали, надавши комунальне житло. Невдовзі Самуїла Абрамовича не стало… (за матеріалом В. Боська і Р. Ковальової «Будинок-лікарня Вайсенберга»).

Будинок лікаря, доктора медицини, вченого-антрополога Вайсенберга. 1901 р. Вул. В. Чміленка, 74/42 (ріг В. Чорновола)

Самуїл Вайсенберг був насамперед лікарем «внутрішніх жіночих  хвороб». Маскарон жіночого обличчя прикрашений намистом, унизу – квітами. А зовсім поряд, позаду, розкрили пащі невеликі потвори, що звисають згори. Їх тут (великих та малих) – достобіса.

Будинок лікаря, доктора медицини, вченого-антрополога Вайсенберга. 1901 р. Вул. В. Чміленка, 74/42 (ріг В. Чорновола)

Зображені жінки тримають кошик із дарами осені: пшеничне колосся, груші, яблука та ін.


Сучасний барельєф по вул. В'ячеслава Чорновола 39


Радянські наліпки на будинку по вул. Дворцова, 17


Колишній прибутковий будинок кін. XIX ст. Вул. В. Чміленка, 84/37 (ріг Великої Перспективної)

По куту еркера сповзає змія з яблуком у пащі. Переконливе привернення уваги й архаїчний образ спокуси. І, безумовно, – доречний, оскільки це – прибутковий будинок:  з самого початку тут було приміщення з продажу товарів та послуг.


Точка доступу дякує краєзнавцю та екскурсоводу Василю Левицькому за допомогу в підготовці публікації.

Фото: Олександр Козловський.


Читайте також: У Кропивницькому відкрили етнолабораторію «Баба Єлька» (ФОТОРЕПОРТАЖ)