"Люди їдять очима": кулінар з Кіровоградщини представлятиме Україну на міжнародних конкурсах

  • Олена Данова-Белінська
  • watch_later 15 березня 2019, 19:00

  • visibility 1678 переглядів

Юрій Сергатий з Новомиргорода одержав право представляти Україну на міжнародних кулінарних конкурсах. Юнак навчається на четвертому курсі Вінницького торгово-економічного інституту Київського національного торгово-економічного університету і саме в складі команди цього навчального закладу здобув свою перемогу на Міжнародному фестивалі ресторанних технологій «BESTCOOKFEST-PODILLIA» 2019. Організатором фесту виступили Український Кулінарний Союз та Слобожанська кулінарна гільдія.

Тут команда, капітаном якої був Юрій Сергатий, здобула кілька срібних нагород та командне золото. Командною стравою був бограч по-вінницьки. Особливий успіх принесла смакота, яку розробили самі юні кухарі - качка з мандариновим соусом та морквяно-апельсиновим пюре, а також теплий салат з курячою печінкою. Вишуканий смак та ефектна подача страв - наприклад, у теплому салаті карамелізована печінка під бальзамічним оцтом була залита коньяком і при подачі коньяк палав - не залишив журі байдужим.

Наша викладачка тричі привозила команди на цей фестиваль, проте вперше команда повернулася до вишу з такими високими результатами, - розповідає Юрій. - Приємно усвідомлювати, що ми цього досягнули самі, бо міжнародне журі було непідкупним. Ми чули, що у деяких наших конкурентів були спроби "домовитися", проте ні на які поступки журі не пішло.

Кор.: Твоя майбутня професія - кухар?

Ми одержуємо ґрунтовну та різнобічну підготовку в своєму інституті. Набутих знань та навичок, які одержуємо у виші, вистачить, щоб бути харчовим технологом-інженером, шеф-кухарем у ресторані, сомельє чи відкрити власний бізнес. Кілька разів на рік у виші проходить ярмарок ідей, і в результаті інвестори можуть обрати ідею, на втілення якої виділять гроші. Я на власні очі бачив, як двоє людей одержали кошти на створення власних ресторанів - це були звичайні люди, не мажори, просто у них було бажання зробити щось особливе й розуміння, як саме це робити.

Кор.: Як проходить кулінарна підготовка, адже для успіху треба багато що знати і вміти?

Готуємо ми один раз на тиждень. Щоразу нам пропонують приготувати меню певної країни - Франції, Італії, Норвегії. Ми вивчаємо, як правильно готувати продукти, що зазвичай використовується у цих країнах, секрети приготування традиційних страв.

Кор.: Наскільки дорого навчатися кулінарії різних народів? Адже продукти, мабуть, доводиться купувати самотужки, а вони можуть бути екзотичні й дорогі.

Продукти купуємо самостійно, та й все, що приготували, самі зʼїдаємо. А страви завжди можна обрати такі, щоб ми змогли знайти для них продукти в Україні. Головне - зрозуміти принципи кулінарії конкретної країни й дізнатися про секрети, спеції, особливості обробки продуктів.

Кор.: Наскільки важливою є красива подача?

Нас навчають - люди їдять насамперед очима. Історія України така, що люди навчилися цінувати саме можливість наїстися. І вони передали такі цінності наступним поколінням. Я приїжджаю до своєї бабусі і мене намагаються нагодувати. Вареник повинен бути таким, щоб дитина наїлася. Трохи схуд - значить, змарнів.

Про красу страви наші кухарі думають значно менше, ніж їхні колеги в інших країнах. Але на сьогодні вони починають освоювати майстерність подачі, відповідно це змінює й ставлення до української кухні. А ще ставлення до нашої кулінарії змінюють кухарі, які створюють цікаві авторські розробки. Ми маємо прекрасні кулінарні перспективи.

Кор.: Є можливість порівнювати кухню різних країн не лише під час навчання у виші?

Зараз наші студенти їздять на практику в інші країни - Болгарія, Німеччина, Туреччина, Італія - і там навчаються зокрема й цікавим формам подачі страв. Я сам був на практиці в Словаччині.

Такі мандрівки дуже важливі - ми вчимося спілкуватися з різними клієнтами, вивчаємо кулінарію, вивчаємо іноземні мови в тому середовищі. Плюс заробляємо гроші - звичайно, наші студенти там є дешевою робочою силою, але навіть на таких умовах ми маємо гарні, як для українських студентів, заробітки.

Кор.: Що важливіше для успіху - природна обдарованість, тонкий смак чи сумлінне навчання й старанна робота?

Мабуть, все потрібно. Серед студентів я бачив надзвичайно обдарованих людей. Наприклад, були сестрички, які в 17-річному віці були шеф-кухарями в ресторанах! Вони здобувають освіту й водночас розробляють меню для різних закладів! На мою думку, важливе бажання готувати й фантазія. Чомусь можна навчитися - і повторювати готові розробки. А щоб досягнути надзвичайного успіху, треба уявити щось нове - і зрозуміти, як досягнути цього результату.

Важливо також постійно вдосконалюватися, проходити майстер-класи у видатних кухарів, не зупинятися на досягнутому.

Кор.: Що ти найчастіше готуєш для себе, для родини?

Для себе під час навчання у гуртожитку готую тільки одну страву - гречку! А от для родини, коли приїжджаю додому, завжди готую щось новеньке й цікавеньке.

Кор.: У які країни поїдеш на кулінарні змагання?

Нас запросили у Туреччину й Монголію. Але сумніваюся, що поїдемо... Буде добре, якщо інститут зможе відправити хоча б одну людину на змагання, бо участь в них (дорога, проживання, членські внески та інші витрати) - досить дороге задоволення. Та я ще матиму досить нагод помандрувати по світу, попрацювати в різних закладах, продемонструвати свої вміння.

Читайте також: Дівчина з Кіровоградщини виграла конкурс "Ельворті-НМС" і поїде навчатися до Великобританії

Читайте також: Сержант у спідниці: історія працівниці служби надзвичайних ситуацій з Кіровоградщини (ФОТО)

Читайте також: Дві родини з Кіровоградщини взяли участь у проекті "Міняю жінку": враження учасниці