У волонтерському просторі Krop:hub Кропивницький вчора, 26 березня, презентували виставку робiт вiдомого херсонського фотографа, фотокореспондента Медiаплатформи "Вгору" Олександра Корнякова. На заході побували журналісти Точки доступу.
"Нескорений Херсон" — це фотоiсторiя про жагу до свободи смiливих та безстрашних херсонцiв, про їхнiй супротив росiйськiй окупацiї, що триває й досi.
Журналістка Медiаплатформи "Вгору" Ліза Жарких розповіла, що Олександр Корняков працював в окупації, працює у Херсоні зараз та не планує виїжджати. За її словами, чоловік завжди мало говорить на виставках, натомість дуже промовисті його роботи.
Всі ці фото були в багатьох світових ЗМІ. Але довгий час було небезпечно вказувати авторство Корнякова, бо він лишався майже до кінця літа у Херсоні й поїхав лише тому, що його почали шукати російські військові.
Фотохроніка умовно розділена на частини: світлини, зняті на професійну камеру – це фото з протестів. Тут, до прикладу, перша жертва силового розгону. У результаті поранення чоловікові довелося ампутувати ногу.
Друга частина – фото з окупації, вони приховано зняті на телефон.
Є тут і світлини, починаючи з четвертого дня звільнення міста, відколи Олександр туди повернувся. Він закарбував радість та ейфорію; прапор, що ховали від окупантів, та дістали вже після звільнення.
Ми говоримо про Херсон, але не варто забувати, що лівий берег, а це більша частина Херсонщини, окупований. І саме через це, через постійні обстріли, страждає Херсон, страждають мешканці, які лишаються в окупації. Велика перемога – звільнення Херсону, але ми дуже чекаємо на деокупацію всієї області. Ви бачите фото з протестів у Херсоні, але такі протести були в кожному населеному пункті регіону.
Автор фотовиставки, очевидець подiй Олександр Корняков розповів, що мета цього проєкту – показати незламність херсонців.
Підкреслити, що Херсон – це Україна. Він сказав, що попри постійні обстріли окупантів, багато людей із міста не виїжджає.
Корняков додав, що найбільший мітинг супротиву окупації відбувся 5 березня минулого року, близько 15 тисяч людей тоді зібралося. Люди не побоялися вийти попри репресії, що чинили окупанти з перших днів. Мітинги тривали трохи більше 20 днів, росіянам таки вдалося їх розігнати, але всі ці дні херсонці збиралися і висловлювали незгоду з окупацією.
Як зазначили херсонці, до великої війни у Херсоні було близько 300 тисяч людей, нині, за офіційними даними, – близько 55-ти.
Але це велика цифра, зважаючи на небезпеку, якій вони постійно піддаються. Щодня у Херсоні є жертви російської агресії, там ніколи не буває тихо. У місті дуже багато обстріляних приміщень: навчальних і медичних закладів, житлових будинків, там було понад 20 катівень для українців.
Ми розказуємо багато страшних історій, але суть не в тому, щоб показати, які ці люди нещасні. Суть у тому, щоб показати, що люди, які там жили і живуть зараз, є сильними. Там лишаються волонтери, комунальники, інші люди, які там працюють. Це історії про їхній героїзм, про героїзм тих, хто там жив і хто буде там жити, – зазначила Ліза Жарких.
За словами сiпвзасновницi громадського простору Катерини Колтунової, близько 40 тонн гуманiтарної допомоги вiдвезли у Херсон кропивничани пiсля деокупацiї. Перший хлiб із Кiровоградщини повезли саме туди.
Побачити фотовиставку можна до 9 квiтня 2023 року за адресою: вул. Преображенська, 2 (Krop:hub).
Читайте також: У Кропивницькому презентували проєкт, що розповідає прo вчинене oкупантами сексуальне насильство (ФОТО)
Фото: Григорій Зуб